Ухвала

від 20.05.2024 по справі 924/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2024Справа № 924/84/24

За позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

1) Хмельницької обласної ради,

2) Кривчицького психоневрологічного інтернату

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 82 582,06 грн

Представники:

від прокуратури: Горелик Р.М.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

УСТАНОВИВ:

10.01.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради (далі - позивач-1, Рада), 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату (далі - позивач-2, Інтернат) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі відповідач, ТОВ "Укр Газ Ресурс") про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 25.01.2021 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом, а також про стягнення 82 582,06 грн коштів, що перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/84/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

02.02.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та 05.02.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без розгляду, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 справу №924/84/24 за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради; 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022 та стягнення 82 582,06 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

28.02.2024 справа №924/84/24 надійшла до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 справу №924/84/24 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 справу №924/84/24 прийнято до провадження судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2024 о 11:00 год.

15.04.2024 через відділ діловодства суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої прокурор просив суд задовольнити позовну заяву прокурора у повному обсязі.

23.04.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на відповідь на відзив у справі № 924/84/24, відповідно до яких відповідач просив суд позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без розгляду, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без задоволення.

У підготовче засідання, призначене на 22.04.2024, з`явився прокурор, представники позивача-1, позивача-2, відповідача у підготовче засідання не з`явились.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 прокурор завив клопотання про надання часу для подання заяви про виправлення технічної помилки, яка допущена в прохальній частині позовної заяви.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 судом оголошено перерву до 20.05.2024 о 10:00 год.

03.05.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про залучення до справи співвідповідача, відповідно до якої просить суд залучити Кривчицький психоневрологічний інтернат до справи як співвідповідача.

03.05.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить суд викласти прохальну частину позовної заяви у наступній редакції:

1. Визнати недійсною Додаткову угоду №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190461).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) на користь Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 00022651) кошти в сумі 82 582,06 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

3. Стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в сумі 5 368 гривень, на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814).

У підготовче засідання, призначене на 20.05.2024, з`явився прокурор.

Представники позивача-1, позивача-2 та відповідача у підготовче засідання 20.05.2024 не з`явились.

Судом встановлено, що у позовній заяві прокурор зазначив, що за результатами процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (замовник закупівлі - Кривчицький психоневрологічний інтернат (далі - Інтернат), ТОВ "Укр Газ Ресурс" визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією.

Прокурор вказує, що 12.01.2022 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Інтернатом укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 (далі Договір). Однак вже через два тижні після укладення Договору між сторонами було укладено Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022, якою було підвищено ціну за одиницю електричної енергії та при цьому зменшено обсяг постачання.

Прокурор посилається на те, що згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання Договору та до повного його виконання. Аналогічні вимоги та умови закріплені у пунктах 5.7, 5.7.1, 5.7.2, 5.7.3 Договору. Водночас, Постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021, з урахуванням якої сторони уклали Додаткову угоду № 19 до Договору, набрала чинності 01.01.2022, тобто до укладення Договору, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (12.01.2022) по дату укладання Додаткової угоди № 19 (26.01.2022) не відбувалось. Прокурор також звертає увагу, що процедура закупівлі була оголошена 01.12.2021, а оновлена пропозиція учасника ТОВ "Укр Газ Ресурс" була подана 23.12.2021, отже Постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 була доступною для ознайомлення ще до початку подачі пропозиції учасниками закупівлі.

Прокурор стверджує, що Додаткова угода № 19, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018, суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсною.

За доводами прокурора, у разі визнання судом недійсною Додаткової угоди № 19 до Договору, застосуванню підлягатимуть умови Договору, в тому числі щодо ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим надміру сплачені Інтернатом бюджетні кошти в сумі 82 582,06 грн підлягатимуть стягненню з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Інтерната на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

З огляду на наведене, прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради (далі Рада) та Інтернату з вимогами про визнання недійсною Додаткової угоди № 19 до Договору та стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" 82 582,06 грн на користь Інтернату 82 582,06 грн коштів за товар, який не отримано відповідно до умов Договору.

В обгрунтування підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Ради та Інтернату, прокурор зазначив наступне:

- у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів, нераціональне та неефективне їх використання;

- укладенням Додаткової угоди № 19 до Договору порушено державні та суспільні інтереси, оскільки у зв`язку з її укладення замовник фактично отримав меншу кількість електроенергії, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" в частині досягнення мети проведення самого тендеру;

- Інтернат є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, який перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (далі засновник), підпорядкований, підзвітний та підконтрольний засновнику;

- Інтернат є стороною Договору та одержувачем бюджетних коштів;

- для надання соціальних послуг підопічним, створення належних умов для їх проживання, соціально- побутового обслуговування, Інтернатом було проведено публічні торги для закупівлі електричної енергії, метою проведення яких слугувало обрання найбільш економічно вигідної пропозиції;

- за час дії Договору постачальником поставлено значно меншу кількість товару, що створило перешкоди в реалізації Інтернатом своїх завдань та функцій, що не відповідає державному інтересу;

- оскільки закупівля електроенергії за Договором здійснена за рахунок бюджетних коштів, до яких застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України, а укладення неправомірної додаткової угоди призвело до зайвих витрат таких коштів, то, на твердження прокурора, уповноваженим захищати інтереси держави в зазначених правовідносинах є розпорядник цих коштів Інтернат;

- незважаючи на те, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" в повному обсязі не виконано зобов`язання за Договором, Радою (як засновником Інтернату) та Інтернатом не вживаються заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" безпідставно перерахованих коштів;

- прокурор зазначив, що листом № 560 від 13.11.2023 Інтернат повідомив, що через відсутність у штатному розписі посади юриста позов до суду не подавався та Інтернат не заперечує проти подання відповідного позову прокуратурою; відповідно до листа № 1477/01-11 від 22.11.2023 Рада повідомила, що через відсутність видатків на сплату судового збору вона позбавлена можливості подати відповідний позов до суду, отже, маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважені органи надані їм повноваження належним чином не використовують;

- вказане, на думку прокурора, свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та, в свою чергу, підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому участь прокурора у даній справі зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті великого числа громадян.

Водночас відповідач вказує на відсутність у спірному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Інтернату, оскільки Інтернат не є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Інтернату, слід залишити без розгляду. Відповідач також зазначає, що спірні правовідносини не порушують інтересів Ради, у зв`язку з чим позову прокурора, поданий в інтересах держави в особі Ради, слід залишити без задоволення.

Проаналізувавши доводи та заперечення учасників справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1)).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом третім частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 8.12, 8.13 постанови від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 підтвердила свої висновки, викладені у пункті 9 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі України "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави. Підстав для відступу чи уточнення цих висновків Велика Палата Верховного Суду не вбачає.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 914/2656/21 (п. 12.5) відступив від висновку щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб`єктом владних повноважень, який (висновок) викладено в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду, підтримавши висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням чи неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій, у зв`язку з чим прокурор у кожному випадку обгрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

У свою чергу, здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №4/166"б").

Судом встановлено, що позов у даній справі прокурор подав в інтересах держави в особі Ради та Інтернату з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Інтернату, прокурор у позовній заяві зазначав, що Інтернат перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради, підпорядкований, підзвітний та підконтрольний засновнику - Хмельницькій обласній раді, Інтернат є розпорядником бюджетних коштів та стороною Договору, оскільки закупівля електроенергії за Договором здійснена за бюджетні кошти, то уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах є розпорядник цих коштів Інтернат.

Суд відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановив, що Інтернат є комунальною організацією, засновником якої є Хмельницька обласна рада.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Тобто Інтернат не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень. Відповідний висновок суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 07.11.2018 у справі № 295/4481/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 638/11634/17.

Щодо повноважень Інтернату як розпорядника бюджетних коштів, суд з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, звертає увагу на наступне.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК України).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Враховуючи наведене, Інтернат у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Водночас слід зазначити, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" є суб`єктом господарювання, а метою його діяльності як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 ГК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, а саме: У відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (п. 8.30, 10.1).

Отже, у відносинах щодо розрахунків з постачальником електричної енергії за Договором Інтернат, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41) (п. 8.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Беручи до уваги зазначене та враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. 8.30, 10.1), суд доходить висновку про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Інтернату та про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Інтернату, без розгляду згідно положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, відповідно до яких суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, у постановах Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 910/13237/21, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20, від 13.12.2022 у справі № 925/846/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Питання про розподіл між сторонами судових витрат у частині залишення позову без розгляду буде вирішено судом при прийнятті рішення у даній справі.

Стосовно позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Ради.

Судом встановлено, що на території Хмельницької області органом місцевого самоврядування є Рада.

Рада є засновником Інтернату, управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Інтернат підпорядкований Раді (засновнику).

При застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, а саме: 10.2 Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області. 10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Суд звертає увагу, що цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків КГС ВС, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких КГС ВС відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

Отже, оскільки засновником Інтернату та власником його майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Інтернатом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд дійшов висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Радою, яка усвідомлювала порушення інтересів держави та територіальної громади, однак не вжила заходи, зокрема щодо звернення з відповідним позовом до суду, про що повідомила прокурора відповідним листом (від 22.11.2023 № 1477/01-11).

З огляду на наведене, суд встановив, що при зверненні з позовом до суду в інтересах держави в особі Ради прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

У підготовчому засіданні, призначеному на 20.05.2024, судом здійснювався розгляд заяви прокурора, яка надійшла 09.05.2024 через відділ діловодства суду, про залучення до справи співвідповідача.

В обгрунтування наведеної заяви прокурор зазначив, що Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 12.01.2022 да Додаткова угода до нього № 19 від 26.01.2022, на підставі яких заявлені позовні вимоги, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190461), а тому останній має бути залучений як співвідповідач у справі.

Згідно з частиною 4 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Беручи до уваги наведені прокурором обставини для залучення Кривчицького психоневрологічного інтернату в якості співвідповідача у справі, а також подання відповідної заяви в установлений законом строк, суд дійшов висновку про задоволення відповідної заяви прокурора.

Відповідно до частини 4 статті 48 ГПК України про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Матеріали справи містять докази направлення позовної заяви і доданих до неї документів залученому співвідповідачу.

У підготовчому засіданні, призначеному на 20.05.2024, судом здійснювався розгляд заяви прокурора, яка надійшла 09.05.2024 через відділ діловодства суду, про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач має право до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. При цьому частиною 5 цієї статті встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої, зокрема, частиною третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Предмет позову це певна матеріально правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.

Виходячи зі змісту поданої прокурором заяви про уточнення позовних вимог та обставин даної справи (у тому числі, залишення без розгляду позову прокурора, поданого в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату, залучення до участі у справі в якості співвідповідача Кривчицький психоневрологічний інтернат), суд розцінює подану прокурором заяву як заяву про зміну предмету позову у та приймає її до розгляду, враховуючи при цьому, що прокурор дотримався порядку подання відповідної заяви, визначеного ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд розглядає позов Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради (позивач), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (відповідач-1), Кривчицького психоневрологічного інтернату (відповідач-2) з вимогами:

- визнати недійсною Додаткову угоду №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190461);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) на користь Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 00022651) кошти в сумі 82 582,06 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 7 ст. 183 ГПК України у разі відкладення підготовчого засідання підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (ч. 8 ч. 202 ГПК України).

У підготовчому засіданні, призначеному на 20.05.2024, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позову без розгляду в частині, залучення до участі у справі співвідповідача, продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання у справі.

Керуючись ст. 46, 48, 120, 121, 172, 177, 182, 183, 226, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату, залишити без розгляду.

2. Залучити до участі у справі в якості відповідача-2 Кривчицький психоневрологічний інтернат (Україна, 32453, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Кривчик, вул.Сонячна, будинок 2; ідентифікаційний код 03190461).

3. Продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів.

4. Відкласти підготовче засідання у справі на 10.06.24 о 11:00 год. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 4. Явка учасників справи у підготовче засідання є не обов`язковою.

5. Встановити відповідачу-1, відповідачу-2 строк для подання відзиву на позов (з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог) протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали суду та строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

6. Встановити прокурору та позивачу (Хмельницькій обласній раді) строк для подання відповіді на відзив відповідача-1, відповідача-2 (з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог) протягом 5 днів з дня його отримання.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.05.2024.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана ГУМЕГА