Рішення

від 16.09.2024 по справі 924/84/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 924/84/24

За позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

відповідача-2: Кривчицького психоневрологічного інтернату

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 82 582,06 грн

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від прокуратури: Стретович М.О.

від позивача-: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

УСТАНОВИВ:

10.01.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради (далі - позивач-1, Рада), 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату (далі - позивач-2, Інтернат) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - відповідач, ТОВ "Укр Газ Ресурс") про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 25.01.2021 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом, а також про стягнення 82 582,06 грн коштів, що перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/84/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

02.02.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та 05.02.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без розгляду, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради про стягнення з ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 справу №924/84/24 за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради; 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022 та стягнення 82 582,06 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

28.02.2024 справа №924/84/24 надійшла до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 справу №924/84/24 передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 справу №924/84/24 прийнято до провадження судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2024 о 11:00 год.

15.04.2024 через відділ діловодства суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої прокурор просив суд задовольнити позовну заяву прокурора у повному обсязі.

23.04.2024 представником ТОВ "Укр Газ Ресурс" сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на відповідь на відзив у справі № 924/84/24, відповідно до яких ТОВ "Укр Газ Ресурс" просило суд позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату про стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без розгляду, позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради про стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" надмірно сплачених коштів у розмірі 82 582,06 грн залишити без задоволення.

У підготовче засідання, призначене на 22.04.2024, з`явився прокурор, представники позивача-1, позивача-2, відповідача у підготовче засідання не з`явились.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 прокурор завив клопотання про надання часу для подання заяви про виправлення технічної помилки, яка допущена в прохальній частині позовної заяви.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 судом оголошено перерву до 20.05.2024 о 10:00 год.

09.05.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про залучення до справи співвідповідача, відповідно до якої прокурор просив суд залучити Кривчицький психоневрологічний інтернат до справи як співвідповідача.

09.05.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив суд викласти прохальну частину позовної заяви у наступній редакції:

1. Визнати недійсною Додаткову угоду №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190461).

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) на користь Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 00022651) кошти в сумі 82 582,06 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

3. Стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в сумі 5 368 гривень, на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814).

У підготовче засідання, призначене на 20.05.2024, з`явився прокурор. Представники позивача-1, позивача-2 та відповідача у підготовче засідання 20.05.2024 не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату, залишено без розгляду, залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Кривчицький психоневрологічний інтернат, продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 10.06.2024 о 11:00 год.

Суд розглядає позовні вимоги прокурора в редакції заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла через відділ діловодства суду 09.05.2024 та прийнята судом до розгляду.

07.06.2024 представником ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідач-1) сформовано в системі "Електронний суд" та 10.06.2024 зареєстровано у КП "Діловодство спеціалізованого суду" відзив на позов з урахуванням заяви прокурора про уточнення позовних вимог.

У підготовче засідання, призначене на 10.06.2024, з`явився прокурор. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання 10.06.2024 не з`явились.

Суд долучив до матеріалів справи відзив, сформований представником відповідача-1 в системі "Електронний суд" 07.06.2024.

У підготовчому засіданні 10.06.2024 судом оголошено перерву до 08.07.2024 о 10:00 год.

17.06.2024 через відділ діловодства суду від прокурора надійшла відповідь на відзив.

У підготовче засідання, призначене на 08.07.2024, з`явився прокурор. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у підготовче засідання 08.07.2024 не з`явились.

У підготовчому засіданні 08.07.2024 суд долучив до матеріалів справи відповідь на відзив, подану прокурором через відділ діловодства суду 17.06.2024.

У підготовчому засіданні, призначеному на 08.07.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.08.2024 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 12.08.2024, з`явився прокурор. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 12.08.2024 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були попереджені належним чином.

У судовому засіданні 12.08.2024 судом здійснювався розгляд справи по суті, під час якого судом було заслухано вступне слово прокурора, який підтримав позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні 12.08.2024 здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

На стадії судових дебатів судом оголошено перерву до 16.09.2024 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 16.09.2024, з`явився прокурор. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 16.09.2024 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були попереджені належним чином.

У судовому засіданні 16.09.2024 прокурор виступив у судових дебатах з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.09.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши прокурора, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся з позовом до суду (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради (далі - позивач, Рада) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - відповідач-1, ТОВ "Укр Газ Ресурс"), Кривчицького психоневрологічного інтернату (далі - відповідач-2, Інтернат), а саме:

- визнати недійсною Додаткову угоду №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (код ЄДРПОУ 03190461);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (код ЄДРПОУ 41427817) на користь Хмельницької обласної ради (код ЄДРПОУ 00022651) кошти в сумі 82 582,06 грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що Інтернатом проводились відкриті торги із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b).

Згідно із поданою ТОВ "Укр Газ Ресурс" тендерною пропозицією зазначено, що учасник має можливість та погоджується поставити 480 000 кВт/год електричної енергії за ціною 4,146 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у якій враховано тариф на розподіл 1,2143 грн за 1 кВт/год без ПДВ та тариф на передачу в розмірі 0,29393 грн за 1 кВт/год без ПДВ.

Листом-погодженням від 08.12.2021 № 16/12 ТОВ "Укр Газ Ресурс" повідомило, що погоджується із проєктом договору та його істотними умовами.

За результатами процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b) ТОВ "Укр Газ Ресурс" було визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією.

12.01.2022 між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Інтернатом укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 (далі - Договір).

Однак, вже через два тижні після укладення Договору, керуючись Постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" (далі - Постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021) та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторонами було укладено Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022 до Договору (далі - Додаткова угода), якою було підвищено ціну за одиницю електричної енергії та при цьому зменшено обсяг постачання.

Прокурор стверджує, що Додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), а отже зазначена Додаткова угода суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсною.

Прокурор послався на те, що згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання Договору та до повного його виконання. Аналогічні вимоги та умови закріплені у пунктах 5.7, 5.7.1, 5.7.2, 5.7.3 Договору. Водночас, постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021, з урахуванням якої сторони уклали Додаткову угоду до Договору, набрала чинності 01.01.2022, тобто до укладення Договору. Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (12.01.2022) по дату укладання Додаткової угоди (26.01.2022) не відбувалось. Прокурор також звернув увагу, що процедура закупівлі була оголошена 01.12.2021, а оновлена пропозиція учасника ТОВ "Укр Газ Ресурс" була подана 23.12.2021, тоді як постанова НКРЕКП № 2454, яку було прийнято 01.12.2021, у цей же день була оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП, а тому була доступною для ознайомлення ще до початку подачі пропозиції учасниками закупівлі.

Прокурор також зазначив, що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено порядок внесення змін до тендерної пропозиції та тендерної документації на стадії проведення торгів (ч. 2 ст. 24, ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі"), однак ні замовник, ні учасник не скористались правом на внесення відповідних змін, хоча мали для цього час (процедуру закупівлі оголошено 01.12.2021, тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подало 14.12.2021, змінену тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подало 23.12.2021).

В обгрунтування обраного у спірних правовідносинах такого способу захисту, як визнання недійсною Додаткової угоди до Договору, прокурор зазначив, що редакція Закону України "Про публічні закупівлі" № 114-ІХ від 19.09.2019, яка вступила в дію 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин, містить статтю 43, відповідно до якої договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення його із порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону. Прокурор вважає, що оспорювана Додаткова угода підлягає визнанню недійсною у зв`язку з недотриманням сторонами підстав її укладення, визначених, зокрема, ч. 5 ст. 41 Закону. Належність обраного у спірному випадку способу захисту підтверджено висновками Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у пунктах 5.35, 5.36 якої зазначено, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини 5 статті 41 не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину, враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

В обгрунтування підстав для стягнення з відповідача-1 коштів за товар, який не отримано відповідно до умов Договору, прокурор зазначив, що у разі визнання судом недійсною Додаткової угоди до Договору, застосуванню підлягатимуть умови Договору, в тому числі щодо ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 82 582,06 грн: 424161 кВт (обсяг поставленої Інтернату за період з січня по грудень 2022 року електричної енергії) х 0,194695095 грн/кВт/год (сума, на яку у зв`язку з укладенням Додаткової угоди збільшилась базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) = 82 582,06 грн, підлягатимуть стягненню з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Ради на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 (ТОВ "Укр Газ Ресурс") у повному обсязі заперечив проти позову прокурора з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, виходячи з наступного:

- станом на момент підписання Договору про закупівлю сторонами були погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором;

- Договір укладено відповідно до умов тендерної документації, з урахуванням тарифів на дату проведення аукціону (станом на 20.12.2021 - дата та час розкриття тендерних пропозицій): тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2020 та становить 0,29393 грн без ПДВ; тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю Товару, затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 та становить 1,12143 грн без ПДВ;

- у подальшому сторони уклали до Договору оспорювану Додаткову угоду, у якій, керуючись пунктами 1, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку з набуттям з 01.01.2022 чинності постановою НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 0,29393 грн/кВт*год без ПДВ до 0,34564 грн/кВт*год без ПДВ та постановою НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ до 1,26442 грн/кВт*год без ПДВ, за взаємною згодою вирішили викласти в новій редакції Додаток №1 до Договору, погодивши у ньому, зокрема, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік 458474 кВт/год, ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 2,7313 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,34564 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,26442 грн, базову ціну товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,34136 грн;

- за приписами пунктів 1, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зменшення обсягів закупівлі, у тому числі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Відповідні приписи знайшли своє відображення у п. 5.7 Договору;

- відповідач-1 зазначив, що згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 33, частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

- відповідач-1 вважає, що з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов п. 5.7 5.7.1, 5.8 Договору слідує, що внесення змін до Договору на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди;

- постанова НКРЕКП від №2454 від 01.12.2021 та постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, згідно з якими було збільшено тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, були прийняті і оприлюднені 01.12.2021 та 17.12.2021 відповідно, набрали чинності 01.01.2022;

- Договір про постачання електричної енергії споживачу був укладений 12.01.2022, оспорювана Додаткова угода до Договору була укладена 26.01.2022;

- відповідач-1 звернув увагу на приписи частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно яких умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури; крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;

- з огляду на наведене відповідач-1 вважає, що оскільки зазначена в оскаржуваній Додатковій угоді з посиланням на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін, а саме зростання тарифів відповідно до постанов НКРЕКП не була відома сторонам Договору станом на момент направлення тендерної пропозиції, а постанови НКРЕКП ще не були чинні на момент подання тендерної пропозиції, і не могли бути враховані відповідачем-1, тобто на час укладення оспорюваної Додаткової угоди відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, як це визначено статтею 652 Цивільного кодексу України;

- враховуючи відповідність оспорюваної Додаткової угоди, зокрема, вимогам пунктів 1, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідач-1 вважає, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України Додаткова угода не підлягає визнанню недійсною, а отже відсутні і підстави для стягнення з відповідача-1 на користь Ради 82 582,06 грн.

Прокурор заперечив доводи відповідача-1 у відзиві на позовну заяву, наголосивши наступне:

- згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання Договору та до повного його виконання;

- жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (12.01.2022) по дату укладання Додаткової угоди (26.01.2022) не відбувалось;

- постанова НКРЕКП № 2454, яку було прийнято 01.12.2021, була доступною для ознайомлення учасникам та замовнику ще до початку подачі пропозиції учасниками закупівлі;

- ТОВ "Укр Газ Ресурс" усвідомлюючи, що у разі врахування ним постанов НКРЕКП та здорожчання своєї тендерної пропозиції, вона стане менш економічно вигідною, а тому товариство може не перемогти у торгах, не запропонувало внести зміни до тендерної документації, не внесло відповідні зміни до своєї тендерної пропозиції, хоча мало для цього час та можливість;

- у спірних правовідносинах сторін не було додержано сукупності чотирьох умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України, одночасно необхідних для внесення змін до істотних умов договору, зокрема, зміна обставин настала не після, а до укладення договору, що сторони мали змогу передбачити, а тому істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договору, не відбулось;

- прокурор також вважає безпідставним посилання відповідача-1 на те, що визнання Додаткової угоди недійсною призведе до непропорційного втручання у право останнього на мирне володіння своїм майном, яке може бути лише в інтересах суспільства. Прокурор зазначив, що укладенням Додаткової угоди до Договору порушено державні та суспільні інтереси, оскільки з урахуванням Додаткової угоди замовник фактично отримав меншу кількість електроенергії, що призводить до порушення інтересів, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" в частині досягнення мети самого тендеру.

Відповідач-2 (Кривчицький психоневрологічний інтернат) відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач-2 не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Приписами частин 3, 4, 5 статті 53 ГПК України встановлено, зокрема, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1).

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166"б", від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі №47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достовірних доказів.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Прокурор обгрунтував наявність у нього підстав для звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Ради наступними обставинами:

- для надання соціальних послуг підопічним, створення належних умов для їх проживання, соціально-побутового обслуговування, Інтернатом було проведено публічні торги для закупівлі електричної енергії, метою проведення яких слугувало обрання найбільш економічно вигідної пропозиції;

- Інтернат перебуває у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради (далі - засновник), підпорядкований, підзвітний та підконтрольний засновнику;

- укладенням Додаткової угоди до Договору порушено державні та суспільні інтереси, оскільки у зв`язку з її укладенням замовник фактично отримав меншу кількість електроенергії, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" в частині досягнення мети проведення самого тендеру;

- за доводами прокурора, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів, нераціональне та неефективне їх використання;

- оскільки закупівля електроенергії за Договором здійснена за рахунок бюджетних коштів, до яких застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України, а укладення неправомірної додаткової угоди призвело до зайвих витрат таких коштів, то, на твердження прокурора, уповноваженим захищати інтереси держави в зазначених правовідносинах є розпорядник цих коштів;

- незважаючи на те, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" в повному обсязі не виконано зобов`язання за Договором, Радою не вживаються заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" безпідставно перерахованих коштів;

- у відповідь на звернення Кам`янець-Подільської окружної прокуратури щодо порушення чинного законодавства про закупівлі Інтернатом, Рада листом № 1477/01-11 від 22.11.2023 повідомила прокуратуру, що через відсутність видатків на сплату судового збору вона позбавлена можливості подати відповідний позов до суду;

- на думку прокурора, вказане свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та, в свою чергу, підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому участь прокурора у даній справі зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті великого числа громадян.

Судом встановлено, що на території Хмельницької області органом місцевого самоврядування є Рада.

Рада є засновником Інтернату, управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Інтернат підпорядкований Раді (засновнику).

При застосуванні норм права до спірних правовідносин у даній справі суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, а саме: 10.2 Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області. 10.3. Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Суд звертає увагу, що цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від протилежних висновків КГС ВС, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 (підпункт 1.2. пункту 5.27) та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, у яких КГС ВС відхилив доводи прокурора щодо наявності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов`язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, з посиланням на те, що наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинне реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин, а також з посиланням на те, що відповідні органи місцевого самоврядування не були сторонами договорів про закупівлю.

Отже, оскільки засновником Інтернату та власником його майна є територіальна громада Хмельницької області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Інтернатом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, суд дійшов висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Радою, яка усвідомлювала порушення інтересів держави та територіальної громади, однак не вжила заходи, зокрема щодо звернення з відповідним позовом до суду, про що повідомила прокурора відповідним листом (від 22.11.2023 № 1477/01-11).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення належного позивача до суду свідчить про те, що орган влади неналежно виконує свої повноваження, у зв?язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що при зверненні з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Ради прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям компетентним органом заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах, протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Отже, встановлення судом наявності або відсутності зазначених прокурором обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом правочину (його частини) недійсним, належить до предмету доказування у даній справі.

По матеріалам справи судом встановлено, що Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (відповідач-2) проводилася процедура відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b).

ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідач-1), як учасник наведеної закупівлі, подав тендерну пропозицію 14.12.2021.

За результатами процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b) (дата розкриття тендерної пропозиції - 20.12.2021) відповідача-1 визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією. Змінену тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подано 23.12.2021.

12.01.2022 між Інтернатом (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого постачальник продає споживачу із 12.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені у розділі 5 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна цього Договору становить 2 388 479,00 грн, в т.ч. ПДВ 398 079,83 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору, ціна за одиницю товару визначається у Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

Пунктом п. 5.4. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

У Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони визначили: кількість (обсяг) електричної енергії - 480000 кВт/год: ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 2,73130493055 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,14666493055 грн.

У п. 1.1 Додатку № 1 до Договору визначено: "У відповідності до п. 5.3 Договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно якої укладено цей договір , затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2021 та становить 0,29393 грн без ПДВ".

У п. 1.2 Додатку № 1 до Договору визначено: "У відповідності до п. 5.3 Договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно якої укладено цей договір , затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2021 та становить 1,12143 грн без ПДВ".

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.1 Договору передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у випадку, якщо коливання ціни на ринку товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно базової ціни товару, сторони, керуючись п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю товару на відповідний розрахунковий період, в такому випадку, визначається за формулою визначеною у пп 5.5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 5.7. Договору, на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим Договором.

Підпунктом 5.7.1 п. 5.7 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в Додаток №1 до Договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням Додатку № 1 в новій редакції.

Підпунктом 5.7.2 пункту 5.7 Договору визначено, що Додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та 6 таблиці Додатку № 1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовпчик 4 таблиці Додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами Договору або згідно даних, вказаних в подальших додаткових угодах до Договору.

Підпунктом 5.7.3 пункту 5.7 Договору передбачено, що Додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5.8. Договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.5 - 5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору.

Пунктом 13.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Пунктом 13.5 Договору визначено, що істотними умовами Договору є, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Судом встановлено, що станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини другої, третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Договір було укладено сторонами 12.01.2022.

26.01.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022 до Договору (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди сторони домовились викласти Додаток № 1 до Договору "Комерційна пропозиція" в редакції, що додається, а згідно п. 4 узгодили, що ця Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності), розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 12.01.2022 і діє протягом дії Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору (в редакції Додаткової угоди) сторони визначили: кількість (обсяг) електричної енергії - 458474 кВт/год: ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 2,7313 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,34564 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,26442 грн, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,34136 грн.

Отже, внаслідок укладення Додаткової угоди сторони підвищили ціну за одиницю товару з дати укладення Договору та при цьому зменшили обсяг постачання товару.

В якості підстави укладення Додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Прокурор стверджує, що Додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 ПРРЕЕ, суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (в редакції станом на дату укладання оспорюваної додаткової угоди)..

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За приписами частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Аналогічні умови також закріплено у пунктах 5.7, 13.6 Договору.

Так, відповідно до п. 13.6 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами), зокрема:

2) Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін здійснюється згідно п.п. 5.5.1 Договору.

7) Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п.5.7 Договору.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - зміна регульованих цін (тарифів) має відбутись після підписання договору та до повного його виконання; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Судом встановлено, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, якою було змінено тариф на передачу електричної енергії та яка визначена в оспорюваній Додатковій угоді у якості підстави її укладення, набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення Договору (12.01.2022).

Додатково суд звертає увагу, що в порушення підпункту 5.7.3 пункту 5.7 Договору Додаткова угода не містить посилання на постанову НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, якою було змінено тариф на розподіл електричної енергії, який враховано в оспорюваній Додатковій угоді.

Постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, якою було змінено тариф на розподіл електричної енергії, також набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення Договору (12.01.2022).

Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання сторонами Договору (12.01.2022) по дату укладення Додаткової угоди (26.01.2022) не відбувалось, а отже були відсутні підстави, визначені як Договором, так і Законом України "Про публічні закупівлі" для зміни істотних умов Договору через зміну регульованих цін (тарифів) після підписання Договору.

Судом також враховано, що спірна процедура закупівлі була оголошена 01.12.2021, цієї ж дати на офіційному сайті НКРЕКП була оприлюднена постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, а відтак ще до подання відповідачем-1 тендерної пропозиції (14.12.2021) та до подання останнім зміненої тендерної пропозиції (23.12.2021), учасник (відповідач-1) та замовник (відповідач-2) були обізнані про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн МВт/год. та про те, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 набирає чинності з 01.01.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником (відповідачем-2) не було внесено відповідних змін до тендерної документації, учасником процедури закупівлі (відповідачем-1) також не було внесено відповідних зміни до своєї тендерної пропозиції.

З огляду на наведене, суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що підстава для внесення змін до Договору, а саме зростання тарифів відповідно до постанов НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №2611 від 17.12.2021, не була відома сторонам Договору станом на момент направлення тендерної пропозиції, та що такі постанови не набули чинності на момент подання тендерної пропозиції. Відтак, відповідачем-1 не доведено, що зміна істотних обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, настала після підписання Договору.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Аналогічні обов`язки визначені п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку.

Як встановлено судом, листом вих. № 1392/Ю2 від 31.12.2021 ТОВ "Укр Газ Ресурс" повідомив "споживача електричної енергії", що постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії, який з 01.01.2022 складатиме 345,64 грн./МВт*год. без ПДВ, а разом з ПДВ - 414,768 грн/МВт*год (що в кВт/год становить: 0,34564 грн./кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 0,414768 грн/кВт*год. Наведеним підтверджується, що ще до укладення Договору (12.01.2022) відповідач-1 повідомляв "споживача електричної енергії" про збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.01.2022, проте при укладенні оспорюваної Додаткової угоди 26.01.2022 ним не було дотримано вищенаведених приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, враховуючи, що Додаткову угоду укладено на 14 день після укладення Договору.

Отже, судом встановлено наявність зазначених прокурором обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом правочину недійсним. Так, судом встановлено, що Додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 ПРРЕЕ.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини даної справі, приймаючи до уваги, що відповідачі-1, 2 не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 19 від 26.01.2022 до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2022, суд доходить висновку про задоволення у цій частині заявлених прокурором позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно інформації, наданої Інтернатом (відповідачем-2) листом № 560 від 13.11.2023 на запит прокурора, за поставлену ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідачем-1) по Договору електроенергію за період з січня по грудень 2022 в обсязі 424 161 кВт Інтернат сплатив 2 380 273,00 грн з ПДВ. Наведена інформація підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом від 29.12.2022 про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-01-004005-b.

Отже, сума надміру сплачених відповідачу-1 коштів, з урахуванням недійсності вищезазначеної Додаткової угоди, складає 82 582,06 грн (424 161 кВт (обсяг поставленої Інтернату за період з січня по грудень 2022 року електричної енергії) х 0,194695095 грн/кВт/год (сума, на яку у зв`язку з укладенням Додаткової угоди збільшилась базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) = 82 582,06 грн).

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем-1 позивачу грошових коштів у сумі 82 582,06 грн.

Частиною 1 статті 670 ЦК України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, у спірному випадку наявні підстави для стягнення грошових коштів у сумі 82 582,06 грн на підставі статті 670 ЦК України.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що Рада є засновником Інтернату, управляє закріпленим за ним майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад.

У спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором, Інтернат (відповідач-2) діяв як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), був замовником електричної енергії в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Радою (позивач).

Враховуючи викладене, кошти у розмірі 82 582,06 грн підлягають стягненню з ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідача-1) на користь Ради (позивача) як головного розпорядника бюджетних коштів.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Прокурором у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла Хмельницька обласна прокуратура (як розпорядник бюджетних коштів щодо сплати судового збору), який складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 5 368,00 грн за подання позовної заяви.

Відповідачі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи суду не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 5368,00 грн покладається на відповідача-1 як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022 до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (Україна, 04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (Україна, 32453, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Кривчик, вул.Сонячна, будинок 2; ідентифікаційний код 03190461).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (Україна, 04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Хмельницької обласної ради (Україна, 29005, Хмельницька обл., місто Хмельницький, МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 2; ідентифікаційний код 00022651) 82 582,06 грн (вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві гривні 06 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (Україна, 04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5; ідентифікаційний код 41427817) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Україна, 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ПРОВУЛОК ВІЙСЬКОМАТСЬКИЙ, будинок 3; ідентифікаційний код 02911102, р/р UA188201720343120002000002814, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 5 368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 25.09.2024

Суддя Оксана ГУМЕГА