Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/3125/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2024Справа № 910/3125/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Свєто-Імпульс» (вул. Ольбрахта, буд. 7, кв. 11, смт. Міжгір`я, Закарпатська обл., 90000; ідентифікаційний код 36128792)

до Фізичної особи-підприємця Галаджій Олексій Олександрович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення 32 731, 37 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Свєто-Імпульс» (далі за текстом - ПП «Свєто-Імпульс», Позивач, Постачальник) з позовом до Фізичної особи-підприємця Галаджій Олексій Олександрович (далі за текстом - ФОП Галаджій О.О., Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 1 від 20.09.2023 в розмірі 28 666, 58 грн за поставлений товар, пеню - 2 337, 30 грн, 3 % річних - 218, 71 грн та курсову різницю - 1 508, 78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору здійснено поставку товару Відповідачу однак останнім отриманий товар ним не оплачено в повному обсязі чим допущено порушення грошового зобов`язання, що стало підставою для нарахування 3 % річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та нарахування Позивачем курсової різниці.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовну заяву ПП «Свєто-Імпульс» залишено без руху, встановлено Позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів реєстрації Позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

20.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд зазначає, що ухвала віл 22.03.2024 згідно наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600257656672 отримана Відповідачем 02.04.2024, однак станом на дату вирішення спору по суті відзив по справі Відповідачем не подано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони повідомлені про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.09.2023 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця електротехнічне обладнання (далі за текстом - Товар) за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості згідно з накладними, що є невід`ємними частинами Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар(партію товару) згідно з умовами, передбаченими Договором. Загальна кількість Товару, яка продається за договором визначається протягом терміну дії Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) такого товару, переданого Покупцю.

Згідно пункту 2.4 Договору датою постачання Товару вважається дата його фактичної передачі Продавцем Покупцеві, про що свідчить дата на видаткових накладних / товарно-транспортних накладних.

Пунктом 2.15 Договору сторонами погоджено використання факсиміле.

Пунктом 3.8 Договору закріплено порядок та строки оплати товару, згідно якого Покупець зобов`язаний сплатити 30 % вартості товару згідно рахунка-фактури або специфікації до договору, решту 70 % за поставлений йому Товар протягом 14 календарних днів з дати поставки Товару Продавцем. Поставка Товару Покупцю може здійснюватися на умовах 100 % попередньої оплати.

Відповідно до пунктів 7.2 - 7.5 Договору за порушення термінів оплати Товару, встановлених Договором, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент початку порушення, від несплаченої суми за кожний день протермінування.

Якщо Покупець протермінував оплату Товару більше ніж на 3 три календарних дня і на дату оплати такої партії Товару (оплату за який протерміновано) курс гривні відносно долара США, встановлений Національним банком України, змінився порівняно з тим, що був на дату поставки Товару, зазначеній у видатковій накладній, більше ніж на 2%, то Покупець на вимогу Продавця зобов`язаний сплатити йому додатково до вартості Товару курсову різницю.

Вимога Продавця про сплату курсової різниці оформлюється шляхом виставлення відповідного рахунку на суму курсової різниці. Такий рахунок Покупець зобов`язаний сплатити протягом 3 (трьох) банківських днів від дати його отримання.

Оплата Покупцем курсової різниці не звільняє його від оплати штрафних санкцій згідно з п. 7.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 14.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін і діє до 31.12.2023 (включно). У випадку невиконання Сторонами зобов`язань, обумовлених Договором, він діє до повного виконання Сторонами таких зобов`язань.

Судом встановлено, що Позивачем здійснено поставку товару Відповідачу згідно видаткової накладної № 82 від 22.09.2023 на суму 8 392, 50 грн, в якій міститься посилання на розрахунковий документ № 196 від 15.09.2023.

За розрахунковим документом № 196 від 15.09.2023 Відповідачем сплачено на користь Позивача 22.09.2023 - 2 517, 75 грн та 02.10.2023 - 5 874, 75 грн.

В подальшому між сторонами погоджено поставку товару на суму 40 965, 12 грн, для здійснення попередньої оплати якого Позивачем виставлено рахунок на оплату № 262 від 13.11.2023 на вказану суму.

З платіжної інструкції № 512466944.1 від 14.11.2023 вбачається, що Відповідачем сплачено за рахунком на оплату № 262 від 13.11.2023 на користь Позивача суму попередньої оплати в розмірі 12 289, 54 грн.

Так, з доводів Позивача вбачається, що товар вартістю 40 965, 12 грн (провід установчий ПВ-3нгд) ним направлено засобами поштового зв`язку (Нова пошта) поштовою накладною № 20450810965063 на ім`я Галаджій О.О. на адресу: м. Львів, вул. Дорошенка Петра, 43, м. Львів, який згідно наданих Позивачем доказів отримано останнім 17.11.2023.

Відтак, Позивач зазначає, що оскільки Відповідачем товар отримано, Покупець у відповідності до пункту 3.8 Договору мав сплатити 70 % суми вартості товару (28 666, 58 грн) у строк до 02.12.2023, однак станом на дату звернення до суду з позовом ним не сплачено.

Також, Позивач звертає увагу суду на те, що всупереч пункту 6.2.1 Договору Відповідачем не підписано видаткову накладну № 109 від 15.11.2023, претензій щодо поставленого товару не заявлено.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача з метою досудового врегулювання спору із претензією від 14.02.2021 щодо сплати існуючої заборгованості за Договором.

На підтвердження факту направлення Відповідачу вказаної претензії Позивачем надано скрін-шот електронного листування з ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та опис вкладення в цінний лист № 0101911242355 від 14.02.2024 та відповідний фіскальний чек.

Судом встановлено, що Договором закріплено належність електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідачу.

Оскільки станом на дату звернення до суду з даним позовом, Відповідачем не сплачено кошти в розмірі 28 666, 58 грн за поставлений йому Позивачем товар, останній просить суд стягнути такі кошти.

Крім того, враховуючи факт прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання, Позивачем на існуючу суму боргу нараховано пеню, 3 % річних та курсову різницю згідно зазначеного у позові розрахунку.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять заперечень щодо заявлених позовних вимог чи то доказів на їх спростування.

Також Позивач просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, на підтвердження яких Позивачем до матеріалів справи надано:

- Договір про правову допомогу № 12/02/24 від 12.02.2024, підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 якого закріплено вартість підготовки та подання адвокатом до суду позовної заяви про стягнення заборгованості - 9 000 грн;

- Ордер серії АІ № 1560813 від 12.03.2024;

- Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6308/10 від 08.12.2017;

- Рахунок на оплату за надані послуги № 05/03/2024 від 05.03.2024 на суму 9 000 грн;

- Платіжну інструкцію № 55 від 11.03.2024 на суму 9 000 грн;

- Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.03.2024 на суму 9 000 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою від є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) та частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлені судом вище обставини, враховуючи здійснення Відповідачем часткової оплати поставленого товару та отримання останнього без претензій та зауважень, за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено положення пункту 3.8 Договору в частині обов`язку здійснення Покупцем оплати товару.

Так, суд зазначає, що оскільки товар на суму 40 956, 12 грн отримано Відповідачем 17.11.2023 при тому, що доказів зворотного матеріали справи не містять, зобов`язання у Відповідача з оплати 70 % вартості такого товару в розмірі 28 675, 58 грн є таким, що настало 02.11.2023, однак доказів сплати Відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять, що свідчить про порушення Відповідачем грошового зобов`язання.

При цьому суд звертає увагу, що у позові Позивачем суму заборгованості визначено в розмірі 28 666, 58 грн., а суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 ГПК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, 3 % річних за період з 03.12.2023 до 04.03.2024 на існуючу суму заборгованості, суд дійшов висновку, що правомірною та обґрунтованою сумою стягнення останніх є 2 205, 96 грн (пеня) та 218,71 грн (3 % річних), а тому така вимога підлягає частковому задоволенню.

Також судом перевірено правильність розрахунку курсової різниці відповідно до пункту 7.3 Договору та встановлено, що нарахована Позивачем сума в розмірі 1 508, 78 грн є арифметично вірною у залежності від курсу долара США станом на 17.11.2023 (36,2496 грн) та станом на 04.03.2024 (38,1575 грн).

Що стосується відшкодування витрат Позивача на професійну правничу допомогу суд вказує, що згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 ГПК України закріплено критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до частини 5 та 6 вказаної статті у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене вище, враховуючи надані Позивачем докази, суд зазначає, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати є фіксованими, обґрунтованими, розумними, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та такими, що фактично понесені Позивачем, а враховуючи відсутність заперечень Відповідача в цій частині суд дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню Позивачу в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, що відповідно становить 8 963, 89 грн.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати, поставленого Позивачем товару, що відповідно призвело до порушення Відповідачем умов Договору, а відтак і наявності підстав для часткового задоволення позову.

Судові витрати у вигляді судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Свєто-Імпульс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галаджій Олексій Олександрович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Свєто-Імпульс» (вул. Ольбрахта, буд. 7, кв. 11, смт. Міжгір`я, Закарпатська обл., 90000; ідентифікаційний код 36128792) основний борг - 28 666 (двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят шість) грн 58 коп, пеню - 2 205 (дві тисячі двісті п`ять) грн 96 коп, 3 % - 218 (двісті вісімнадцять) грн 71 коп, курсову різницю - 2 205 (дві тисячі двісті п`ять) грн 96 коп, судовий збір - 3 015 (три тисячі п`ятнадцять) грн 85 коп, витрати на професійну правничу допомогу - 8 963 (вісім тисяч дев`ятсот шістдесят три) грн 89 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 22.05.2024

Суддя Антон ПУКАС