Рішення

від 30.04.2024 по справі 910/18940/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.04.2024Справа № 910/18940/23

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігантік Оушен"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Секретар с/з Інна Шейгець

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/18940/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем", за участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Гігантік Оушен" та ТОВ "Маквіс Груп", про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Боедем" від 07.11.2017, оформленого протоколом № 7/11 від 07.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в листопаді 2023 року йому стало відомо про прийняття 07.11.2017 р. на Загальних зборах учасників ТОВ «Боедем» рішень, оформлених протоколом №7/11 від 07.11.2017 р., що порушують його права, як учасника ТОВ «Боедем», у зв`язку з чим просить їх визнати недійсними. В обґрунтування підстав недійсності спірних рішень позивач послався на порушення порядку скликання загальних зборів на яких були прийняті оскаржувані рішення, оскільки його не повідомили про їх скликання.

03.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він повідомив про повне визнання позовних вимог та про підтвердження обставин якими обґрунтовано позовні вимоги. Відповідач вказує, що всі документи, що стосуються проведення 07.11.2017 р. Загальних зборів учасників Товариства, на підприємстві не збереглися та в нього відсутні.

Визнання відповідачем позову не є обов`язковим для суду, а тому справи підлягає розгляду в порядку, встановленому ГПК України.

02.04.2024 від третьої особи - ТОВ "Маквіс Груп" надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що позивачем вибрано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки задоволення позову не призведе до відновлення порушеного права позивача.

У судовому засіданні 30.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту ТОВ «Боедем», затвердженого рішенням Загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом № 09/11 від 09.11.2011, державну реєстрацію якого проведено 22.02.2012, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (код 14308121) із часткою у статутному капіталі розміром 3,8%.

07.11.2017 проведено Загальні збори учасників ТОВ «Боедем», на яких прийнято наступні рішення:

- Про входження ТОВ "Боедем" до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен» та виступити його учасником з часткою в статутному капіталі 70%, що в грошовому виразі становить 700,00 грн;

- Про збільшення частки в статутному капіталі ТОВ «Гігантік Оушен» до 140000,00 грн та сформувати цю частку в майновій формі, а саме: внести до Статутного капіталу ТОВ «Гігантік Оушен» земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5023 (площею 1,4 га), земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5024 (площею 0,3251 га) та земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5021 (площею 0,5799 га);

- Про надання повноважень Генеральному директору товариства Янку Вадиму Вікторовичу діяти від імені Товариства на Загальних зборах учасників ТОВ «Гігантік Оушен» щодо здійснення всіх необхідних дій, в тому числі голосувати з усіх питань порядку денного, підписувати протоколи, статут, всі документи та довіреності, необхідні для проведення змін до державної реєстрації ТОВ «Гігантік Оушен».

Рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Боедем», оформлено протоколом № 09/11 від 09.11.2011.

Позивач не брав участі у проведених 07.11.2017 р. Загальних зборах учасників ТОВ «Боедем».

З протоколу №7/11 від 07.11.2017 р. вбачається, що оскаржувані рішення прийняті від імені учасників ТОВ "Боедем" одноосібно Компанією «Адел Холдінг ЛТД», частка статутного капіталу якої становить 61,4%.

Відповідно до пп. 10.1.5. Статуту відповідача дата і місце проведення Зборів та порядок денний повідомляється письмово всім Учасникам не пізніше ніж за тридцять днів до дати початку Зборів. По засіданням ведуться протоколи, які підписуються головуючим і всіма присутніми Учасниками. В голосуванні приймають участь тільки Учасники, їх представники. Рішення Зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх Учасників. Кількість голосів кожного із Учасників визначається у відповідності з розміром дольової участі в Статутному капіталі Товариства за принципом: одна частка - один голос.

Згідно з пп. 10.1.6. Статуту відповідача Збори Учасників вважаються правомочними, якщо на їх засіданні присутні Учасники/представники Учасників, що мають в своєму розпорядженні в сукупності не менше 60% голосів.

Судом встановлено, що спірні рішення загальних зборів учасників ТОВ "Боедем" від 07.11.2017 були прийняті за наявності встановленого законом та статутом відповідача кворуму.

Спір у даній справі виник з приводу порушень, на думку позивача, порядку скликання загальних зборів учасників відповідача, з огляду на неповідомлення його про їх скликання.

Докази належного повідомлення позивача про дату, час, місце проведення та порядок денний Загальних зборів, що відбулися 07.11.2017, на яких були прийняті спірні рішення, у матеріалах справи відсутні. Відсутні такі докази і у відповідача, про що ним зазначено у відзиві.

Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.

Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Однак, як встановлено судом, спірні рішення загальних зборів учасників ТОВ «Боедем» від 07.11.2017 були прийняті за наявності на зборах встановленого законом та статутом відповідача кворуму.

Інші підстави недійсності спірних рішень, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо визнання їх недійсними, не беруться судом до уваги, оскільки не впливає на результат вирішення даного спору.

Позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, в обґрунтування наявності у нього порушеного права, що підлягає судовому захисту, послався лише на порушення його права на участь у загальних зборах та не зазначив, які саме його права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.

При цьому, самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників господарського товариства щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Гігантік Оушен», про підтвердження повноважень директора не стосуються та не порушують прав позивачки на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2023 р. № 909/1154/21).

Звернення позивача у грудні 2023 року до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ «Боедем», тобто після спливу тривалого часу з дати їх прийняття до звернення з позовом до суду, свідчить про те, що позивач фактично не погоджується з цими прийнятими рішеннями, наслідком яких є вибуття майна з власності відповідача на користь ТОВ «Гігантік Оушен».

При цьому позивач не посилається на порушення його прав та / або інтересів оспорюваними рішеннями. Фактично заявлені позивачем вимоги стосуються майнових прав самого товариства, прав власності товариства на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивача до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану товариства та його учасників.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, згода загальних зборів товариства на входження відповідача до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен» є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства. Внесенням виконавчим органом відповідача майна до статутного капіталу іншого товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого відповідача у його відносинах з іншою особою, а не корпоративних прав його учасника.

Отже, розпорядження речовими правами відповідача не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

При цьому інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.

Крім того, положення статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19 та від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого статтею 7 Господарського процесуального кодексу України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів від 17.11.2017 заявлена лише з підстави неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення загальних зборів після спливу тривалого часу з дня прийняття спірних рішень, не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у цих правовідносинах, не призведе до повернення майна у власність товариства, а тому не відновить жодних майнових прав позивача у спірних правовідносинах, а також не відновить і права позивача на участь у загальних зборах.

Навіть у разі задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Боедем» від 07.11.2017 року, оформленого протоколом № 7/11 від 07.11.2017 року, така вимога не призведе до повного захисту порушених прав, які полягають фактично у виведенні з власності ТОВ «Боедем» нерухомого майна, а необхідно буде ініціювати нові судові процеси для скасування проведених реєстраційних дій на підставі оскаржуваного рішення. Зазначений принцип не відповідає принципу процесуальної економії, що є штучним подвоєнням судових процесів.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, належним способом захисту інтересу у даному випадку буде саме віндикаційний позов щодо повернення у власність ТОВ «Боедем» нерухомого майна, яке було виведено з його власності на підставі оскаржувального рішення.

Суд зазначає, що позивач не довів порушення його прав спірними рішеннями загальних зборів учасників Товариства, а позовні вимоги у цій справі про визнання недійсними рішень загальних зборів, що заявлені лише з однієї підстави неповідомлення позивача як учасника Товариства про скликання загальних зборів, не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, оскільки задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) не призведе до поновлення прав та / або інтересів позивача.

Заявлені позовні вимоги не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може призведе до застосування реституції й для захисту порушених прийнятим рішенням прав виникає необхідність у повторному зверненні до суду, а тому суду слід відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи викладене, вимога про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Боедем" від 07.11.2017, оформлених протоколом № 7/11 від 07.11.2017, не підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата складення тексту рішення: 22.05.2024