Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/18940/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/18940/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ніколаєнко Д.В.

від відповідача: Черепанов В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024, повний текст якого складено та підписано 22.05.2024

у справі № 910/18940/23 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігантік Оушен"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маквіс Груп"

про визнання недійсними рішень загальних зборів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 7/11 від 07.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2023 року йому стало відомо про прийняття 07.11.2017 р. на Загальних зборах учасників ТОВ "Боедем" рішень, оформлених протоколом №7/11 від 07.11.2017 р., що порушують його права, як учасника ТОВ "Боедем", у зв`язку з чим просить їх визнати недійсними. Підстава недійсності спірних рішень позивачем обґрунтована посиланням на порушення порядку скликання загальних зборів через неналежне його повідомлення про їх скликання та проведення. Крім того, окремою підставою для визнання недійсним рішень, на думку позивача, є факт наявності наказу Міністерства юстиції України від 24.01.2018 № 215/5 про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін до установчих документів ТОВ "Боедем" від 26.09.2017 та від 02.10.2017, а також наявності факту скасування постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 910/11503/16 про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017, якою задоволено позов ОСОБА_1 про переведення прав та обов`язків покупця частки та визнання за позивачем 57,6 % частки ТОВ "Боедем".

В процесі розгляду справи до участі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Гігантік Оушен" та ТОВ "Маквіс Груп".

Доводи та заперечення інших учасників

У поданому відповідачем відзиві на позовну заяву сторона визнала позовні вимоги. При цьому зазначено, що всі документи, які стосуються проведення спірних Загальних зборів учасників Товариства на підприємстві не збереглися та в нього відсутні.

Від третьої особи - ТОВ "Маквіс Груп" надійшли письмові пояснення, в яких він вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, оскільки задоволення позову не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/18940/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано наступним:

- позивач, звертаючись до господарського суду з позовом, в обґрунтування наявності у нього порушеного права, що підлягає судовому захисту, послався лише на порушення його права на участь у загальних зборах та не зазначив, які саме його права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить;

- самі по собі спірні рішення загальних зборів учасників господарського товариства щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Гігантік Оушен", про підтвердження повноважень директора не стосуються та не порушують прав позивача на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством;

- звернення позивача у грудні 2023 року до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ "Боедем", тобто після спливу тривалого часу з дати їх прийняття до звернення з позовом до суду, свідчить про те, що позивач фактично не погоджується з цими прийнятими рішеннями, наслідком яких є вибуття майна з власності відповідача на користь ТОВ "Гігантік Оушен";

- позивач не посилається на порушення його прав та / або інтересів оспорюваними рішеннями. Фактично заявлені позивачем вимоги стосуються майнових прав самого товариства, прав власності товариства на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивача до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану товариства та його учасників;

- позивач не довів порушення його прав спірними рішеннями загальних зборів учасників Товариства, а позовні вимоги у цій справі про визнання недійсними рішень загальних зборів, що заявлені лише з однієї підстави неповідомлення позивача як учасника Товариства про скликання загальних зборів, не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах, оскільки задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) не призведе до поновлення прав та / або інтересів позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- висновки суду про те, що позовні вимоги у даній справі заявлені лише з однієї підстави, - неповідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів, не відповідають фактичним обставинам справи;

- помилковими є висновки суду про прийняття спірними загальними зборами рішень за наявності кворуму, оскільки з урахуванням наявності наказу Міністерства юстиції України від 24.01.2018 № 215/5 та постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 910/11503/16 у Компанії «Адел Холдінг ЛТД» не виникало корпоративних прав як учасника товариства і, відповідно, компанія не могла приймати будь-яких рішень від імені ТОВ "Боедем";

- висновки суду про недоведення позивачем порушення спірними рішеннями його прав суперечать фактичним обставинам справи, адже зроблені без врахування правої позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, на яку посилався позивач у позові;

- оскільки позивач ніколи не був власником земельних ділянок, то виснування суду попередньої інстанції про належний спосіб захисту шляхом подання віндикаційного позову є необґрунтованими;

- при вирішені даного спору судом першої інстанції було допущено ряд порушень процесуального закону, а саме ухвала від 13.02.2024 про залучення третьої особи не містить мотивів щодо прав і обов`язків цієї особи, на які може вплинути рішення суду; прийняття судом письмових пояснень третьої особи, що були подані із значним пропуском процесуального строку на їх подання.

Доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем" відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18940/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

01.07.2024 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі №910/18940/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.09.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 26.08.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 26.08.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема на 30.10.2024.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.2024 заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

02.09.2024 до суду від особи, яка не брала участі у справі - Приватного підприємства «Соло» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Від позивача та відповідача надійшли заперечення щодо задоволення заяви про вступ у справу особи, яка не брала участі у справі з тих підстав, що ПП «СОЛО» не є учасником Відповідача, та на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ» від 07.11.2017 року, оформлених протоколом №7/11 від 07.11.2017 року, ТОВ «БОЕДЕМ» не укладалось жодних правочинів з ПП «СОЛО».

Колегія суддів, в судовому засіданні 09.10.2024, розглянувши заяву Приватного підприємства «Соло», заслухавши пояснення представника цієї юридичної особи та заперечення присутніх представників сторін, відмовила в її задоволенні згідно ухвали суду.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

07.11.2017 проведено Загальні збори учасників ТОВ "Боедем", на яких прийнято наступні рішення:

- Про входження ТОВ «Боедем» до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен» та виступити його учасником з часткою в статутному капіталі 70%, що в грошовому виразі становить 700,00 грн;

- Про збільшення частки в статутному капіталі ТОВ «Гігантік Оушен» до 140000,00 грн та сформувати цю частку в майновій формі, а саме: внести до Статутного капіталу ТОВ «Гігантік Оушен» земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5023 (площею 1,4 га), земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5024 (площею 0,3251 га) та земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5021 (площею 0,5799 га);

- Про надання повноважень Генеральному директору товариства Янку Вадиму Вікторовичу діяти від імені Товариства на Загальних зборах учасників ТОВ «Гігантік Оушен» щодо здійснення всіх необхідних дій, в тому числі голосувати з усіх питань порядку денного, підписувати протоколи, статут, всі документи та довіреності, необхідні для проведення змін до державної реєстрації ТОВ «Гігантік Оушен».

Зазначені рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Боедем», оформлено протоколом № 7/11 від 07.11.2017, зі змісту якого вбачається, що вони прийняті одноосібно учасником Товариства Компанією «Адел Холдінг ЛТД», частка статутного капіталу якої становить 61,4%.

Компанія «Адел Холдінг ЛТД» набула статус учасника ТОВ «Боедем» на підставі договору купівлі-продажу в статутному капіталі від 01.10.2017 року, укладеному між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Компанію «Адел Холдінг ЛТД».

Вказані збори, як стверджує позивач, були проведені з порушенням порядку їх скликання та проведення, оскільки ОСОБА_1 як учасника Товариства не було належним чином повідомлено про їх проведення. В обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивач послалася на порушення його права на участь у загальних зборах.

Крім того, позивач зазначав про наявність факту скасування за наказом Міністерства юстиції України від 24.01.2018 № 215/5 запису про зміну складу засновників та постанови Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 910/11503/16 про скасування судового акта про визнання за позивачем 57,6 % статутного капіталу Товариства.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Згідно статті 97 ЦК України (тут і надалі по тексту в редакції станом на час прийняття спірними загальними зборами рішень) управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 98 ЦК України унормовано, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з частиною 1 статті 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", яка була чинна станом на дату прийняття загальними зборами спірних рішень, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 917/1523/21, від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21 та інших.

Отже, порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на: (1) такі, що мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, що хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Згідно з частиною 5 статті 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України (у названій редакції) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Аналогічні положення були закріплені у підпункті "а" частини першої статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (у відповідній редакції).

Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, передбачене законом.

Разом з цим, хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, однак, обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.

Ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та / або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.

Аналогічні висновки Верховного Суду у подібних до цієї справи правовідносинах викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21.

В обґрунтування підстав недійсності спірних рішень загальних зборів учасників Товариства позивач зазначав, що його як учасника товариства не було повідомлено про проведення спірних загальних зборів, що зумовило порушення його права взяти в них участь.

Колегія суддів, в змісті таких аргументів сторони позивача, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до Статуту ТОВ "Боедем", затвердженого рішенням Загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом № 09/11 від 09.11.2011, державну реєстрацію якого проведено 22.02.2012, ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем" (код 14308121) із часткою у статутному капіталі розміром 3,8%.

В червні 2016 року ОСОБА_1 звертався до господарського суду з позовом, зокрема, про переведення на нього прав і обов`язків покупця частки іншого учасника, що складає 53,8% у статутному капіталі ТОВ "Боедем" та визнання права ОСОБА_1 на частку 57,6% у статутному капіталі Товариства. Тобто останньою вимогою позивач просив встановити його право на частку в розмірі, що до цього йому належала (3,8 %) з урахуванням частки іншого учасника (53,8% + 3,8% = 57,6 %).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 910/11503/16 означені позовні вимоги були задоволені та 26.09.2017 на підставі цього судового акта було внесено зміни в запис про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Позивач на третій сторінці позовної заяви зазначає: « 02.11.2017 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Компанією «Адел Холдінг ЛТД» укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Боедем" та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. було внесено зміни складу учасників товариства в Державному реєстрі шляхом державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Боедем»».

Зазначені обставини жодною із сторін у справі не заперечуються, а у суду, з огляду на наявну у справі виписку з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відсутні обґрунтовані підстави вважати їх недостовірними. Тож в силу частини 1 статті 75 ГПК України факт відчуження позивачем належної йому частки не підлягає доказуванню.

Колегією суддів встановлено, що в межах розгляду справи № 910/14422/23 досліджувалось питання недійсності рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом № 09/11 від 09.11.2011 (про затвердження Статуту товариства). В судових рішення у цій справі встановлено преюдиційні факти належності ОСОБА_2 3,8 % статутного капіталу ТОВ "Боедем".

Як вже зазначалось, в оспорюваному протоколі зафіксовано, що рішення прийняті одноосібно учасником Товариства Компанією "Адел Холдінг ЛТД", частка статутного капіталу якої становить 61,4%.

Отже, станом на 02.11.2017 позивачем було здійснено відчуження усієї належної йому частки в розмірі 57,6 % статутного капіталу Товариства, що фактично була сформована з визнаної за судовим рішенням у справі № 910/11503/16 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017) та належної позивачу частки в розмірі 3,8 % (станом до ухвалення судового акта).

Згідно наявного у справі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб 02.11.2017 року Приватним нотаріусом Шевельовою В.М. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи (запис № 10721050031001764 від 02.10.2017).

Зазначений запис був скасований згідно наказу Міністерства юстиції України від 24.01.2018 № 215/5 лише 24 січня 2018 року, тобто після проведення оспорюваних рішень загальних зборів, що оформлені протоколом № 7/11 від 07.11.2017.

При цьому, посилання позивача на те, що скасована постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 у справі № 910/11503/16 постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 не створює юридичних наслідків, а Компанія "Адел Холдінг ЛТД" у зв`язку з цим не набула права власності на частку, визнаються колегією суддів необґрунтованими. Позаяк наведене не спростовує презумпцію правомірності правочину з відчуження як позивачем своє частки в розмірі 3,8 % (належна йому до постановлення скасованого судового акта), так і іншим учасником. Доказів визнання у встановленому законі порядку недійсним названого договору купівлі-продажу частки до справи не представлено.

Неспростована у встановленому законі порядку презумпція правомірності правочину виключає висновки про ненабуття особою права власності на немайнові права згідно договору купівлі-продажу частки та, як наслідок, прийняття спірних рішень не учасником товариства.

За встановленого, колегія суддів приходить до висновку, що станом на час прийняття спірними загальними зборами рішень у позивача були відсутні корпоративні права в ТОВ "Боедем" у зв`язку з їх відчуженням за договором купівлі-продажу частки від 02.11.2017, про що зазначає сам позивач у своєму позові.

Отже, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на момент прийняття спірного рішення зборів учасників ТОВ «БОЕДЕМ», оформленого протоколом №7 /11 від 07.11.2017 року, який вимагає визнати недійсним Позивач, не були учасниками ТОВ "Боедем", тому Колегія вважає, що це рішення зборів учасників Товариства не порушує права Позивача.

В розрізі встановлених обставин відчуження позивачем своє частки станом на час проведення спірних загальних зборів, проведення необхідних реєстраційних змін у складі учасників товариства та зрештою звернення до суду з позовом про захист корпоративних прав Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що дії сторони мають бути логічними та послідовними, відповідати принципам добросовісності і розумності. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, виходячи із вищенаведених норм в їх сукупності, слід зазначити, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

Таким чином право на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права (інтересу), але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав (інтересів) має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тобто, захисту підлягає наявний законний і порушений (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) такого інтересу та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушений інтерес, і чи цей інтерес порушено відповідачем.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01 вересня 2023 року у справі № 909/1154/21.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 922/1671/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 904/9495/16, а також у постанові від 07 грудня 2021 року у цій справі № 902/45/20.

Беручи до уваги те, що станом на час прийняття зборами учасників ТОВ «Боедем» рішень, оформлених протоколом №7 /11 від 07.11.2017 року, позивач здійснив дії з відчуження своє частки в статутному капіталі Товариства, втративши статус учасника в т.ч. шляхом внесення відповідних змін в державний реєстр, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про недоведення позивачем порушення спірними рішеннями загальних зборів його корпоративних прав, зокрема, прав на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством, як наслідок, означене є самостійною підстав для відмови в задоволенні позову.

Судом першої інстанції слушно зауважено, що заявлені позивачем вимоги фактично стосуються майнових прав самого товариства, прав власності товариства на майно, а дійсними підставами та мотивами звернення позивача до суду з такими позовними вимогами є відновлення майнового стану товариства та його учасників. Тобто пред`явлений у цій справі позов не спрямований на відновлення саме прав заявника.

Зокрема, обґрунтовуючи свою правову позицію, з точки зору змісту порушених прав, позивач посилається на те, що після оприлюднення Наказу Мінюсту від 24.01.2018 № 215/5 щодо скасування реєстраційних дій, ТОВ «Гігантік Оушен» не вчиняє жодних дій щодо повернення безпідставно отриманого ним майна, належного ТОВ «Боедем» а саме земельних ділянок, що були внесені до Статутного капіталу ТОВ "Гігантік Оушен" оскарженим рішенням Товариства.

Ці доводи Колегія відхиляє за їх безпідставністю з наступних підстав.

За загальним правилом, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше.

Існування презумпції прямо випливає з правової природи таких рішень, які є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами) та не можуть за будь-яких підстав автоматично вважатися недійсними за відсутності відповідного судового рішення. До моменту визнання рішення недійсним в судовому порядку юридична сила такого рішення не може ставитися під сумнів. Презумпція легітимності, яка закріплює обов`язковість та дійсність рішень органів управління товариств, покликана сприяти правовій визначеності у діяльності юридичної особи.

Разом з цим, можливість безперешкодного скасування органами управління юридичної особи власних рішень могла б призвести до порушення нормальної діяльності юридичної особи та заблокувати її функціонування, а також негативно впливати на права інших осіб, які вступали у правовідносини з цією юридичною особою.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 906/1336/19 від 08.06.2021 учасник товариства, який вважає порушеними свої корпоративні права, може захищати їх різними способами, які не перешкоджають господарській діяльності самого товариства та не ставлять інтереси третіх осіб, які вступають з товариством у зобов`язальні правовідносини, під ризик їх невиконання.

У пункті 7.4.7 цієї постанови, Велика Палата виснувала, що згода загальних зборів учасників товариства на укладення певного договору є згодою його найвищого органу управління, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства на надання зазначеної згоди не можна ототожнювати з корпоративними правами учасників товариства, які діяти від імені товариства не мають права. Відтак укладення товариством правочину з відчуження належних йому на праві власності активів не є прямим порушенням прав та інтересів учасника товариства на участь у товаристві та управління ним, навіть якщо волевиявлення учасника на зборах учасників щодо можливості певного розпорядження активами товариства не збігається з колективним рішенням зборів учасників. Таке рішення зборів учасників є результатом діяльності найвищого органу управління товариством, і навіть у випадку визнання його недійсним за рішенням суду - це не може бути безумовною підставою для визнання недійсним укладеного правочину в порядку статті 215 ЦК України. Такого правового висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (пункти 79-81).

Отже, у справі що розглядається, згода загальних зборів товариства на входження відповідача до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен» є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства, який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства.

В цьому контексті, розпорядження речовими правами ТОВ "Боедем" не можна вважати прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

Колегія зазначає, що моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

Набуття Компанією "Адел Холдінг ЛТД" прав та обов`язків учасника ТОВ "Боедем", на момент прийняття рішення зборів учасників цього товариства оформленого протоколом №7 /11 від 07.11.2017 року, підтверджується Державною реєстрацію змін до установчих документів у Державному реєстрі (запис № 10721050031001764 від 02.10.2017).

Отже, володіючи на той час часткою статутного капіталу товариства у розмірі 61,4 % Компанія "Адел Холдінг ЛТД" мала право, в межах своїх корпоративних прав, приймати рішення про входження ТОВ "Боедем" до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен», а також вносити у статутний капітал ТОВ «Гігантік Оушен» земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5023 площею 1,4011 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5024 площею 0,3251 га, земельну ділянку з кадастровим номером 3222485901:01:015:5021 площею 0,5799 га., про ще висловила згоду на загальних зборах Товариства на входження ТОВ "Боедем" до складу учасників ТОВ «Гігантік Оушен».

Разом з цим ТОВ "Боедем", набувши частку у статутному капіталі ТОВ «Гігантік Оушен» у розмірі 70%, отримало право вирішального контролю з питань управління цим товариством. Таким чином, рішення зборів учасників ТОВ «Боедем», оформленого протоколом №7 /11 від 07.11.2017 року є волею юридичною особи ТОВ "Боедем" щодо розпорядження своїм майном, тому це рішення не порушує прав як самого товариства, так і його учасників.

Інші доводи апелянта в частині невідповідності висновків суду обставинам справи не заслуговують на увагу, позаяк відсутність у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, з огляду на процедуру та черговість дослідження обставин по предмету доказування усуває необхідність у встановленні відповідних обставин у цій справі.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства також підлягають відхиленню, оскільки незгода позивача з процесуальним рішенням щодо залучення третьої особи та прийняття письмових пояснень такої особи не вказує на помилковість висновків про недоведення позивачем порушення його прав оспорюваними рішеннями загальних зборів.

При цьому, у відповідності до частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 у справі № 910/18940/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 08.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков