Рішення

від 02.05.2024 по справі 911/2822/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" травня 2024 р. Справа № 911/2822/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс", 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А

про стягнення 308 357,48 грн за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ПАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (далі ТОВ "ЕПГ "Югенергопромтранс") про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019, оскільки оплати за надані послуги, відповідачем здійснювались частково та з порушенням строків, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 781 168, 36 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення, нараховані за порушення строків оплати послуг, суми пені 176 190, 66 грн, штрафу 91 109, 11 грн, 3 % річних 16 944, 93 грн та інфляційних втрат 24 112, 78 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.09.2023 відкрив провадження у справі № 911/2822/23 за правилами загального позовного провадження.

Відповідач не погодився з вимогами позивача, у відзиві на позовну заяву (вих. № 206/04 від 28.09.2023) зазначив, що подана позовна заява є передчасною; заявлені до стягнення суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних необ`єктивними; а суми пені та штрафу є незаконними, оскільки нараховані всупереч положенням постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

Позивач в свою чергу 19.10.2023 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

25 жовтня 2023 року від відповідача надійшло клопотання № 215/04 від 24.10.2023 про залучення до участі у справі третіх осіб Державне підприємство "Гарантований покупець" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на яке як позивач, так і ДП "Гарантований покупець" подали свої заперечення (від 01.11.2023 та від 08.11.2023). Суд ухвалою від 09.11.2023 залишив без задоволення клопотання відповідача про залучення третіх осіб.

24 листопада 2023 року позивач через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подав заяву про зміну предмета позову, якою позивач збільшив заявлені до стягнення суми заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, шляхом зазначення нового періоду прострочення, однак в прийнятті такої заяви суд відмовив, оскільки позивачем в порушення приписів частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України одночасно змінено предмет і підстави позову, про що викладено в ухвалі суду від 30.11.2023.

На виконання вимог ухвали суду від 30.11.2023 позивачем 02.01.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", а відповідачем 08.01.2024 на електронну адресу суду направлено акти звірки взаєморозрахунків між сторонами по договору № 0734-03015 від 24.05.2019.

10 січня 2024 року від позивача через підсистему "Електронний суд" до господарського суду надійшли пояснення, в яких позивач повідомив суд, що відповідачем сплачено 1 150 000, 00 грн основної заборгованості, у зв`язку із чим в цій частині відсутній предмет спору.

11 січня 2024 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних інструкцій: № 1742 від 08.09.2023, № 1791 від 15.09.2023, № 1858 від 25.09.2023, № 1957 від 10.10.2023, № 2025 від 16.10.2023, № 2087 від 26.10.2023, № 2229 від 16.11.2023 № 2340 від 13.12.2023, № 2400 від 15.12.2023 на загальну суму 1 150 000, 00 грн.

30 січня 2024 року від відповідача знову надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи платіжних інструкцій № 80 від 09.01.2024, № 138 від 16.01.2024, № 204 від 25.01.2024 на загальну суму 631 168,36 грн, в якому відповідач зазначив, що сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині.

Господарський суд Київської області в судовому засіданні 08.02.2024 дослідив подані відповідачем докази на підтвердження оплати суми основної заборгованості та письмові і усні пояснення позивача щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині основної заборгованості у зв`язку із відсутністю предмета спору та постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" основної заборгованості у розмірі 1 781 168, 36 грн. Цією ж ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 07.03.2024, оскільки предметом розгляду справи залишилися позовні вимоги про стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу.

10 квітня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява, в які останній просить застосувати до правовідносин сторін положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

22 квітня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, в якому викладено контрозрахунок заявленої до стягнення суми інфляційних втрат.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 25.04.2024 судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

установив:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" виконує функції оператора системи передачі (ОСП).

Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина перша статті 31 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Пункти 1, 40, 72, 81, 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" містять визначення наступних термінів:

адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;

споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з диспетчерського управління.

24 травня 2019 року між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (Користува) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 (далі Договір).

До вказаного Договору сторонами вносилися зміни, шляхом укладення таких Додаткових угод: Додаткова угода від 24.05.2019, Додаткова угода від 14.08.2019 (якою Договір викладено в новій редакції), Додаткова угода № 4 від 23.06.2020 (якою внесено зміни у пункт 2.5 Договору), Додаткова угода № 5 від 17.09.2021 (якою Договір викладено в новій редакції), Додаткова угода від 28.12.2021 (якою Договір викладено в новій редакції), Додаткова угода від 20.03.2023 (якою Договір викладено в новій редакції).

Умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019 суд зазначає в редакціях додаткових угод, що були чинними на період виникнення спірних правовідносин (грудень 2022 року серпень 2023 року).

Так, відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи Об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по 2 міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі Послуга), а Користувач за п. 1.2 Договору зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.9 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги;

до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості Послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості Послуги.

Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Згідно умов пункту 6.1 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.4, 10.6, 10.7 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 10 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі

Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 12.1 договору в редакції Додаткової угоди від 20.03.2023).

Судом встановлено, що зазначений вище договір укладено у письмовій формі, підписано і скріплено печатками сторін, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

В силу положень статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із частинами першою, сьомою статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у відповідності до умов Договору, позивач надав відповідачу у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, оплату яких (як планових платежів, так і за фактично отримані послуги) відповідач не здійснював своєчасно та у повному обсязі, в результаті чого за ним утворилася заборгованість у загальній сумі 1 781 168, 36 грн.

Зазначене підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: повідомленнями щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, актами приймання-передачі послуги, актами коригування до актів приймання-передачі послуги, рахунками за послугу з передачі електричної енергії, банківською випискою (т. 1, арк. с. 51-153).

Разом з тим, в ході розгляду справи сторонами надано докази сплати основної заборгованості у розмірі 1 781 168, 36 грн за надані послуги, у зв`язку з чим у цій частині, суд ухвалою від 08.02.2024 закрив провадження у справі за відсутністю предмета спору.

Натомість, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань у частині своєчасної оплати наданих за договором послуг, позивачем були нараховані пеня, штраф, 3 % річних та інфляційні втрати, що є предметом цього спору.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Отже, позивач на підставі пункту 6.1 Договору нарахував за актами приймання-передачі послуг: лютого липень 2023 року за загальний період прострочення починаючи з 15.03.2023 по 30.08.2023, який включає періоди оплати планових платежів та фактичних обсягів спожитих послуг, за кожним актом окремо пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 176 190, 66 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині, просив застосувати до правовідносин положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

В силу статті 216, частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно частини другої статті 217 Господарського кодексу України, є штрафні санкції.

Як визначено частиною першою статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже зазначав суд, пунктом 6.1 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін, але він не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, водночас, сторонами у договорі може бути передбачено більшу тривалість періоду часу, за який нараховується пеня ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Разом з тим, як вірно зауважено відповідачем, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування.

Повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно частини першої статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

З наведених норм права слідує, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави; забезпечує енергетичнубезпеку; приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

В подальшому в редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 замінено пункти постанови № 332 пунктом 1, який доповнено підпунктом 16 такого змісту: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.

Станом на момент ухвалення рішення, відповідними Указами Президента України, зокрема від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 року № 3565-IX, строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 14.05.2024.

Отже, положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції постанови № 413 від 26.04.2022) мають застосовуватися до спірних правовідносин, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

З огляду на викладене, нарахування позивачем пені у загальному розмірі 176 190, 66 грн за період з 15.03.2023 по 30.08.2023 (тобто після 24.02.2022) є необґрунтованим, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 91 109, 11 грн штрафу. В обґрунтування заявленої до стягнення штрафної санкції позивач зазначив, що хоч сторони договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019 не передбачили можливість сплати штрафу за поручення зобов`язань щодо оплати наданих послуг та не визначили її розмір, водночас НЕК "Укренерго" відноситься до суб`єктів господарювання, що належать до державного сектору економіки на правовідносини якого поширюють свою дію положення абз. 3 частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, підставою для стягнення з відповідача штрафу позивачем зазначено положення статті 231 Господарського кодексу України.

Заперечуючи проти задоволення суми штрафу відповідач знову ж таки посилався на положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

Натомість суд зазначає, що штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій (наведені висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11.07.2023 справа № 922/1150/22).

З огляду на наведене, нарахування штрафу на підставі зазначеної норми за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань здійснено позивачем необґрунтовано.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки у разі прострочення боржником виконання своїх грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 16 944, 93 грн та інфляційні втрати в сумі 24 112, 78 грн.

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління матеріалами справи № 911/2822/23 доведено, відтак наявні підстави для застосування до спірних правовідносин правові наслідки, унормовані статтею 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, останній нарахував 3 % річних за загальний період прострочення починаючи з 11.12.2022 по 30.08.2023, який включає періоди оплати планових та фактичних обсягів отриманих послуг, за кожним актом окремо з грудня 2022 року по серпень 2023 року включно.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3 % річних, зробленого позивачем (т. 1, арк.с. 12-16), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено періоди нарахування 3 % річних за кожним актом приймання-передачі послуг, оскільки не враховано приписи частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вірно визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний перерахунок 3 % річних за актами приймання-передачі послуг (грудень 2022 року липень 2023 року) та плановими платежами за серпень 2023 року, судом встановлено, що сума 3 % річних становить 16 784, 09 грн

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню.

З приводу заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд зазначає, що Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті. Водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення").

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення (правова позиція Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 р. у справі № 924/534/19).

Крім того, судом враховано роз`яснення об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладені у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19: сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перевірку розрахунку заявлених позивачем вимог в частині інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, що виникала із планових платежів (вибірково) та за фактичні обсяги отриманих послуг за кожним актом окремо з грудня 2022 року по червень 2023 року, судом встановлено, що інфляційні втрати за період лютий червень 2023 року становлять мінусову суму, оскільки мала місце дефляція.

Враховуючи викладене та встановлені судом строки оплати послуг і періоди початку прострочення (враховуючи положення статті 254 Цивільного кодексу України), суд провів перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат і зазначає, що правомірним буде нарахування інфляційних втрат в сумі 6 605, 04 грн, з них:

4 802, 17 грн за період лютий липень 2023 року (визначено позивачем у розрахунку) на суму заборгованості 153 526, 61 грн за зобов`язаннями грудня 2022 року;

1 802, 87 грн за період березень серпень 2023 року на суму заборгованості 184 478, 41 грн за зобов`язаннями січня 2023 року;

0, 00 грн за період квітень серпень 2023 року за зобов`язаннями лютого 2023 року мала місце дефляція;

0, 00 грн за період травень серпень 2023 року за зобов`язаннями березня 2023 року мала місце дефляція;

0, 00 грн за період червень серпень 2023 року за зобов`язаннями квітня 2023 року мала місце дефляція;

0, 00 грн за період липень серпень 2023 року за зобов`язаннями травня 2023 року мала місце дефляція;

0, 00 грн за період серпня 2023 року за зобов`язаннями червня 2023 року мала місце дефляція.

Також належить відзначити, що контрозрахунок інфляційних втрат, виконаних відповідачем, судом відхиляється, з огляду на його невідповідність вимогам законодавства.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13, стаття 74 Господарського процесуального кодексу України України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 16 784, 09 грн 3 % річних та 6 605, 04 грн інфляційних втрат.

У стягненні 176 190, 66 грн пені, 91 109, 11 грн штрафу, 160,84 грн 3 % річних та 17 507, 74 грн інфляційних втрат належить відмовити, у зв`язку із безпідставністю їх нарахувань.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А, код ЄДРПОУ 33742752) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3 % річних у сумі 16 784 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 09 коп. та інфляційних втрат у сумі 6 605 (шість тисяч шістсот п`ять) грн 04 коп., а також судового збору у сумі 350 (триста п`ятдесят) грн. 84 коп.

3. Відмовити в іншій частині позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст рішення складено та підписано: 21.05.2024