Постанова

від 30.09.2024 по справі 911/2822/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. Справа№ 911/2822/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024

у справі № 911/2822/23 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач; ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго"; апелянт) звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (надалі - відповідач; ТОВ "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс"; Товариство) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 від 24.05.2019, оскільки оплати за надані послуги ТОВ "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" здійснювались частково та з порушенням строків, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 781 168,36 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення, нараховано за порушення строків оплати послуг: пеню - 176 190,66 грн, штраф - 91 109,11 грн, 3% річних - 16 944,93 грн та інфляційні втрати - 24 112,78 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" на користь ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних - 16 784 грн 09 коп., інфляційні втрати - 6 605 грн 04 коп. та судовий збір - 350 грн 84 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд, серед іншого, зазначив, що положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції постанови № 413 від 26.04.2022) мають застосовуватися до спірних правовідносин, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії. З огляду на викладене, нарахування позивачем пені у загальному розмірі 176 190,66 грн за період з 15.03.2023 по 30.08.2023 (тобто після 24.02.2022) є необґрунтованим. Крім цього суд першої вказав, що штрафні санкції, передбачені абзацом 3 частини другої статті 231 ГК України, застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій, а тому нарахування штрафу на підставі зазначеної норми за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань здійснено позивачем необґрунтовано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 в частині відмови у стягненні 176 190,66 грн пені та 91 109,11 грн штрафу й ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ТОВ "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" про стягнення 176 190,66 грн пені і 91 109,11 штрафу, - задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні пені та штрафу прийняте судом першої інстанції з: неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; порушенням норми процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що оскаржуване судове рішення в частині відмови у стягненні пені, штрафу (з посиланням на постанову № 332 від 25.02.2022) суперечить нормам ЦК України, ГК України, а також не відповідає умовам договору. Також не враховано, що НКРЕКП не приймала постанову № 332 від 25.02.2022 в порядку ст. 15 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 апеляційна скарга позивача у справі № 911/2822/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23. Розгляд апеляційної скарги ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 призначено на 03.07.2024 .

14.06.2024 на адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін. За твердженнями Товариства, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому, на думку відповідача, має застосовуватись, у тому числі, підпункт 16 пункту 1 постанови, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії».

У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці, судове засідання у справі № 911/2822/23, призначене на 03.07.2024, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 розгляд апеляційної скарги ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 призначено на 02.09.2024.

У судовому засіданні 02.09.2024 по справі судом оголошено перерву до 30.09.2024.

Представник апелянта в судовому засіданні 30.09.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 в частині відмови у стягненні 176 190,66 грн пені та 91 109,11 грн штрафу, ухвалити нове рішення про задоволення позову у цій частині в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення у відповідній частині залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".

ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" виконує функції оператора системи передачі (ОСП).

Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (частина перша статті 31 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Пункти 1, 40, 72, 81, 84 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" містять визначення наступних термінів:

адміністратор комерційного обліку електричної енергії (далі - адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії;

споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з диспетчерського управління.

24.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" (Користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0734-03015 (скорочено - Договір; Договір послуг).

До Договору сторонами вносилися зміни, шляхом укладення наступних додаткових угод: додаткова угода від 24.05.2019, додаткова угода від 14.08.2019 (якою Договір викладено в новій редакції), додаткова угода № 4 від 23.06.2020 (якою внесено зміни у пункт 2.5 Договору), додаткова угода № 5 від 17.09.2021 (якою Договір викладено в новій редакції), додаткова угода від 28.12.2021 (якою Договір викладено в новій редакції), додаткова угода від 20.03.2023 (якою Договір викладено в новій редакції).

Так, умови Договору послуг зазначаються в редакціях додаткових угод, що були чинними на період виникнення спірних правовідносин (грудень 2022 року - серпень 2023 року).

Відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи Об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по 2 міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі Послуга), а Користувач за п. 1.2 Договору зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 2.7, 2.9 Договору (в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

до 10 числа розрахункового місяця 35% вартості Послуги;

до 20 числа розрахункового місяця 35% вартості Послуги;

до останнього банківського дня календарного місяця 30% вартості Послуги.

Плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період.

У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення.

Згідно умов пункту 6.1 Договору послуг (в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) за невнесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до пунктів 10.1, 10.4, 10.6, 10.7 Договору (в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 10 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження.

Акти надання/коригування Послуг, акти звірки розрахунків, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

Будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 12.1 Договору в редакції додаткової угоди від 20.03.2023).

Колегія суддів зазначає, що стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься також у ст. 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, договір про надання послуг з передачі.

Згідно із приписами п. 6.1 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

Судом встановлено, що у відповідності до умов Договору, позивач надав відповідачу у період з грудня 2022 року по серпень 2023 року послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, оплату яких (як планових платежів, так і за фактично отримані послуги) відповідач не здійснював своєчасно та у повному обсязі, в результаті чого за ним утворилася заборгованість у загальній сумі 1 781 168,36 грн.

Зазначене підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: повідомленнями щодо планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, актами приймання-передачі послуги, актами коригування до актів приймання-передачі послуги, рахунками за послугу з передачі електричної енергії, банківською випискою.

Разом з тим, в ході розгляду справи в суді першої інстанції сторонами надано докази сплати основної заборгованості у розмірі 1 781 168,36 грн за надані послуги, у зв`язку з чим у цій частині ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у справі № 911/2822/23 закрито провадження у справі за відсутністю предмета спору.

За висновками суду попередньої інстанції, у зв`язку з тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 16 784 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 09 коп. 3% річних та 6 605 (шість тисяч шістсот п`ять) грн 04 коп. інфляційних втрат, і з такими висновками місцевого господарського суду погоджується й колегія суддів.

Водночас, спірне рішення в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат апелянтом не оскаржується.

Поряд із цим, рішенням Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 відмовлено позивачу у стягненні 176 190,66 грн пені та 91 109,11 грн штрафу, що і є предметом апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов`язання, що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України. Коли обов`язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв`язку з порушенням зобов`язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За п. 6.1 Договору (в редакціях Додаткових угод від 28.12.2021 та від 20.03.2023) за невнесення платежів, передбачених главою 2 Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як передбачено частиною 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов`язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини 3 статті 66 вказаного Закону).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії», до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов`язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).

Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.

Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частини 4 статті 179 ГК України, типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньо-добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини 2 статті З Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.

Частина 4 статті 179 ГК України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов`язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.

Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, НКРЕКП прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду».

Пунктом 5 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП № 333 від 27.02.2022, було передбачено: «Рекомендувати учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

У подальшому пункти 1-12 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 замінено новим пунктом 1 в редакції постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022, підпунктом 16 якої на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови, зокрема: «Зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії».

З правового аналізу вказаних нормативних приписів вбачається, що після прийняття постанови НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 положення постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» на відповідний період, з огляду на вжите Регулятором словосполучення «надати настанови» замість «рекомендувати» втратили свій рекомендаційний характер. Відповідно, вказані приписи Регулятора слід тлумачити як вказівку цим учасникам діяти певним чином.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України; Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Згідно п. 4 частини 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

У ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» зазначено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язковими до виконання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в Україні, який триває на даний час.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційним господарським судом враховані правові позиції Верховного Суду, який у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22 дійшов висновку, що НКРЕКП як Регулятор прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому підлягає застосуванню, у тому числі й підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Також судом враховані правові позиції Верховного Суду, що викладені в постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 25.01.2022 у справі № 911/782/21, в яких зокрема, зазначено, що положення постанови НКРЕКП підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно саме до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Окремо, суд апеляційної інстанції звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, у спорі про скасування рішення у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 17 933 524,59 грн, згідно яких, по-перше, постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі й підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності. По-друге, рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії. При цьому Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. По-третє, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що спірні господарські правовідносини між сторонами склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» як між учасниками ринку електричної енергії, у зв`язку з чим постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин у частині заявлених до стягнення пені, яка нарахована за період, що входить до періоду дії воєнного стану.

Тим самим, враховуючи період виникнення заборгованості та період нарахування позивачем пені, зокрема, за період з 15.03.2023 по 30.08.2023, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 176 190,66 грн пені.

Окрім того, з урахуванням приписів абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України про те, що штрафні санкції на підставі такого положення застосовуються за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції про необґрунтованість нарахування позивачем штрафу на підставі абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України за прострочення виконання відповідачем саме грошових зобов`язань.

За таких обставин, колегією суддів відхиляються, як невмотивовані, доводи апелянта у вказаних частинах.

В свою чергу, судова колегія погоджується із аргументами відповідача про необґрунтованість нарахування позивачем пені та штрафу за період запровадження воєнного стану.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні пені та штрафу з: неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; порушенням норми процесуального права; неправильним застосуванням норми матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків місцевого господарського суду.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.05.2024 у справі № 911/2822/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".

4. Справу № 911/2822/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.10.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак