Рішення

від 20.05.2024 по справі 921/66/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

20 травня 2024 рокуСправа № 921/66/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.

розглянув заяву б/н від 10.05.2024 (вх.№3763 від 10.05.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/66/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ", вул. Шевченка, 111А, м. Львів, 79039

до відповідача Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ", вул. Д.Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302

про стягнення 330 880,36 грн

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ", про стягнення 330 880,36 грн, з яких: 256059,43 грн вартість безпідставно набутого майна (спожитої електричної енергії), 60679,87 грн інфляційних втрат та 14 141,06 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07 травня 2024 року позов задоволено. Ухвалено стягнути зі Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ" (вул. Д.Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302, код ЄДРПОУ 31973452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вул. Шевченка, 111А, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 39594527): 256 059 грн 43 коп. вартості спожитої електричної енергії; 14 141 грн 06 коп. 3% річних; 60 679 грн 87 коп. інфляційних втрат; 4 963 грн 21 коп. судового збору.

10 травня 2024 року на адресу Господарського суду Тернопільської області від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ", надійшла заява (вх.№3763 від 10.05.2024) про стягнення зі Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Ухвалою суду від 10 травня 2024 року для розгляду заяви ТОВ "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вх.№3763 від 10.05.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено судове засідання у справі №921/66/24 на 20 травня 2024 року о 12:30 год.

14 травня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" адвоката Шевчика Олега Івановича, надійшло клопотання (вх.№3828) про його участь у судовому засіданні 20.05.2024 о 12:30 год та всіх наступних судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, посилаючись на дію на території України воєнного стану та територіальну віддаленість робочого місця.

Ухвалою суду від 14 травня 2024 року задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" адвоката Шевчика Олега Івановича (вх.№3828 від 14.05.2024), про його участь у судовому засіданні, призначеному на 20 травня 2024 року о 12:30 год та всіх наступних засіданнях у справі №921/66/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У призначене на 20.05.2024 судове засідання представники сторін не прибули, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача (заявника) адвокат Шевчик О.І., за участю якого в режимі відеоконференції постановлено провести судове засідання 20.05.2024, на відеозв`язок не вийшов.

Відповідач заперечень щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу станом на 20.05.2024 суду не надав.

Відповідно частин 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вх.№3763 від 10.05.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вх.№3763 від 10.05.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2024 у цій справі позов задоволено.

З огляду на викладене, у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" виникло право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" у цій справі надавалась адвокатами Адвокатського об`єднання "ГАРАНТ ГРУП" Станьком М.М. (який підписав позовну заяву) на підставі довіреності №Др-1-0124 від 02.01.2024 та Шевчиком О.І., який брав участь під час розгляду справи на підставі довіреності № Др-3-0124 від 02.01.2024.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно долученого до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи, становить 20 000,00 грн.

При цьому, в судовому засіданні 07 травня 2024 року у цій справі, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник позивача адвокат Шевчик Олег Іванович, зазначив про те, що відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України докази в підтвердження фактичного розміру понесених судових витрат, у зв`язку з розглядом цієї справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 12.03.2019 у справі №911/3715/17, подання заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу є підставою для надання стороні можливості надавати докази щодо обсягу наданих послуг та їх вартості протягом 5-ти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Аналогічна позиція висловлена Касаційним господарським судом у постанові від 11.06.2018 у справі №922/2709/17.

Згідно з ч.2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За загальним правилом, питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України).

Водночас, ч.1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з ч.8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач звернувся до суду 10.05.2024, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення, попередньо зробивши про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18 000,00 грн представником позивача було надано до суду наступні документи: копію Договору про надання юридичних послуг № 38SLvz3434-17 від 30.11.2017, копію Додаткової угоди №49 від 29.12.2023, копію Додаткової угоди №51 від 11.01.2024, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 за Додатковою угодою №51 від 11.01.2024 на суму 18000,00 грн, копії довіреностей №Др-1-0124 від 02.01.2024, №Др-3-0124 від 02.01.2024 та свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю №1852 від 08.06.2022 та серії ЛВ №002285 від 19.10.2021.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Львівгаз Збут" (як Замовником ) та Адвокатським об`єднанням "ГАРАНТ ГРУП" (Виконавець) укладений Договір про надання правової допомоги №38SLvz3434-17 від 30.11.2017.

Умовами пункту 1.1. Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених договором, Виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

В п.2.1 Договору зазначено, що Виконавець зобов`язується, зокрема, здійснювати комплексне забезпечення ведення претензійно-позовної роботи Замовника, а саме: підготовка та оформлення матеріалів для ініціювання претензійно-позовної роботи, представництво інтересів Замовника в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, на зборах кредиторів, засіданнях комітетів кредиторів, тощо, апеляційне та касаційне оскарження рішень судів, прийнятих не на користь Замовника, оформлення та затвердження мирових угод на стадії вирішення справ у судах та під час примусового виконання рішень, вжиття заходів примусового виконання рішень на користь Замовника, що набрали законної сили, правовий захист інтересів Замовника під час примусового виконання виконавчих документів, за якими Замовник є боржником, будь-які інші заходи претензійно-позовної роботи, необхідні для захисту інтересів Замовника. Претензійно-позовною роботою Виконавця охоплюється господарська діяльність Замовника в межах розрахунків, матеріалів, підтверджувальних заборгованість документів, тощо, які надані Виконавцеві, за винятками випадків, передбачених підпунктом 2.1.2 цього Договору (пп.2.1.1); здійснювати представництво інтересів Замовника та ведення окремих категорій судових справ, справ виконавчого провадження, що потребують значних витрат робочого часу, глибокого дослідження або системного аналізу на підставі додаткових угод до даного Договору (п.2.1.3).

Згідно з п.5.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення.

Зміни до цього Договору вносяться за домовленістю сторін шляхом укладення додаткових угод в письмовій формі. Додаткові угоди до Договору є його невід`ємними частинами (п.5.2 Договору.)

Так, Додатковою угодою №49 до договору №38SLvz3434-17 від 30.11.2017 сторони домовились викласти п.5.1 Договору в наступній редакції: "Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення".

11.01.2024 між Адвокатським об`єднанням "ГАРАНТ ГРУП" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (Замовник), керуючись п.п. 3.2, 2.1.2, 3.1.2. Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017, укладено Додаткову угоду №51 до Договору, за змістом п.1 якої, Виконавець зобов`язується надати Замовнику професійну правничу допомогу в ході судового розгляду справи за позовною заявою ТОВ "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" до Збаразького МКП "ЗБАРАЖ" про стягнення вартості безпідставно набутого майна, в тому числі, забезпечити представництво прав та охоронюваних законом інтересів Замовника при розгляді даної справи судом першої інстанції.

Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що захист прав та законних інтересів Замовника здійснюється адвокатами Виконавця,

Загальна вартість послуг, що надаються Виконавцем за умовами даної Додаткової угоди визначається в акті приймання-передачі наданих послуг безпосередньо за результатами виконаних робіт (наданих послуг) з розрахунку 2 000,00 грн. за 1 годину (2 000,00 грн, за 1 судове засідання), в тому числі ПДВ, яка сплачується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду (п.3 Додаткової угоди).

Приймання послуг, наданих на виконання даної Додаткової угоди здійснюється шляхом складання Сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (п.4 Додаткової угоди).

Відповідно до долученого Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.05.2024 за Додатковою угодою №51 від 11.01.2024 до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SLvz3434-17 від 30.11.2017 Адвокатське об`єднання "ГАРАНТ ГРУП" надало, а ТОВ "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" прийняло послуги згідно Додаткової угоди № 51 до Договору, а саме:

- Підготовка позовної заяви про стягнення вартості безпідставно набутого майна 3 год., вартість 6000 грн;

- Підготовка письмових пояснень у справі за вих. № б/н від 03.05.2024 - 3 год., вартість 6000 грн;

- Представництво інтересів в суді під час розгляду справи на судових засіданнях: 25.03.2024, 11.04.2024, 07.05.2024 3 судових засідання, вартість 6000 грн.

Загальна вартість наданих Виконавцем послуг згідно Акту приймання-передачі послуг від 08.05.2024 за Додатковою угодою №51 до Договору складає 18 000 грн, в тому числі ПДВ 3000,00 грн.

Подані до суду документи досліджені судом та визнаються належними доказами в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн у зв`язку із розглядом справи №921/66/24.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Однак, відповідачем не подано заперечень щодо розміру, заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної Палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Об`єднаної Палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Відповідно до висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19: "Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції".

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з доданих до заяви документів вбачається, що понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн є підтвердженими.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17, від 26.05.2020 у справі №906/656/19, додаткові Постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №873/91/19, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, до справи відповідач не надав.

За даних обставин, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" до Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ" про стягнення 256059,43 грн вартість безпідставно набутого майна (спожитої електричної енергії), 60679,87 грн інфляційних втрат та 14 141,06 грн 3% річних, задоволено в повному обсязі, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі, у зв`язку із чим відповідно до положень статті 244 ГПК України суд ухвалює додаткове рішення про стягнення зі Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" 18000 грн 00 коп.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вх.№3763 від 10.05.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/66/24 задоволити.

2. Стягнути зі Збаразького міського комунального підприємства "ЗБАРАЖ" (вул. Д.Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302, код ЄДРПОУ 31973452) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" (вул. Шевченка, 111А, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 39594527): 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати: Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ" відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України до електронного кабінету; Збаразькому міському комунальному підприємству "ЗБАРАЖ", вул. Д.Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область, 47302 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 22.05.2024.

СуддяН.В. Охотницька