Ухвала

від 02.05.2024 по справі 925/1365/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 травня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1365/22

Вх.суду № 5796/24 від 03.04.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

у судове засідання не з`явились: ліквідатор банкрута, представники від Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області, Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу від 03.04.2024

заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,

про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 27.03.2024 у виконавчому провадженні №73861099

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай центр"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

УСТАНОВИВ:

1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Іванюка О.М., у межах справи про банкрутство подано скаргу від 03.04.2024 з вимогою визнати рішення головного державного виконавця Другого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Улюліної Вікторії Василівни про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" прийняте у формі постанови від 27.03.2024 у ВП №73861099 незаконним та скасувати її.

2. Ухвалою суду від 15.04.2024 відкрито провадження за скаргою та призначено її для розгляду у спрощеному провадженні по суті.

3. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про дату і час розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

4. Ліквідатор банкрута у скарзі від 03.04.2024 (а.с.1 т.3) на обґрунтування заявлених вимог пояснив,

що постановленою у цій справі ухвалою суду від 30.11.2023 стягнуто з колишнього керівника боржника ОСОБА_1 усю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута для передачі їх ліквідатору;

що 18.01.2024 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Улюліної В.В. на виконання вказаного вище судового рішення було відкрито виконавче провадження №73861099, та надалі, 27.03.2024, виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із відсутністю у боржника майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу;

що у виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки останній не здійснив вичерпних дій у виконавчому провадженні, зокрема, не було складено акт про порушення законодавства та не направлено повідомлення до органів досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення боржником;

що постанова виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу була передчасною та суперечить змісту Закону України "Про виконавче провадження".

5. Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі відділ ДВС) у письмових поясненнях від 24.04.2024 (а.с.17 т.3) проти скарги заперечив і пояснив,

що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження №73861099 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 про стягнення з колишнього керівника боржника ОСОБА_1 усієї бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ "Урожай-Центр";

що 18.01.2024 головним державним виконавцем відділу ДВС Улюліною В.В. винесено постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про арешт майна боржника;

що 23.01.2024 на адресу ОСОБА_1 надіслано виклик про явку до державного виконавця на 01.02.2024;

що 05.02.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 двері ніхто не відчинив;

що 27.02.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 боржник перебував вдома та відкрив двері, але агресивно поводився, при оголошенні рішення суду відповів, що ніякої технічної документації на ТОВ "Урожай-Центр" не має та повідомив, що нічого передавати не збирається. Державний виконавець попередив боржника про кримінальну відповідальність;

що 11.03.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржник перебував вдома та повідомив, що ніякої технічної документації на ТОВ "Урожай-Центр" не має, передавати йому нічого;

що 27.03.2024 відділом ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу. При виході за адресою боржника для перевірки встановлено, що документація, яку потрібно передати стягувачу відсутня, що підтверджується актами державного виконавця;

що відповідно до ч.2 ст.76 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен звернутися до органів досудового розслідування виключно за умови наявності у нього об`єктивних даних щодо перешкоджання виконанню рішення суду з боку конкретної особи, однак у межах ВП №73861099 відсутня інформація про перешкоджання боржником виконанню ухвали суду від 30.11.2023, тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для звернення до органів досудового розслідування, отже постанова від 27.03.2024 у ВП №73861099 про повернення виконавчого документа стягувачу є правомірною.

6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.

7. Дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

26.01.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

02.05.2023 постановою суду боржника визнано банкрутом.

30.11.2023 ухвалою суду задоволено заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Іванюка О.М., і постановлено стягнути з ОСОБА_1 , який працював на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай Центр", та передати ліквідатору банкрута, арбітражному керуючому Іванюку Олександру Миколайовичу, усю бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай-Центр".

18.01.2024 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Улюліної В.В. відкрито виконавче провадження №73861099 з примусового виконання вказаного вище судового рішення (а.с.5 т.3).

23.01.2024 відділом ДВС на адресу ОСОБА_1 надіслано виклик про явку до державного виконавця на 01.02.2024;

05.02.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 двері ніхто не відчинив;

27.02.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 боржник перебував вдома та відкрив двері, але агресивно поводився, при оголошенні рішення суду відповів, що ніякої технічної документації на ТОВ "Урожай-Центр" не має та повідомив, що нічого передавати не збирається. Державний виконавець попередив боржника про кримінальну відповідальність;

11.03.2024 відділом ДВС складено акт про те, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржник перебував вдома та повідомив, що ніякої технічної документації на ТОВ "Урожай-Центр" не має, передавати йому нічого;

27.03.2024 відділом ДВС у виконавчому провадженні №73861099 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". Рішення виконавця мотивоване тим, що "у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу. При виході за адресою боржника для перевірки за адресою вказаною у виконавчому документі, встановлено, що документація яку потрібно передати стягувачу відсутня, що підтверджується актами державного виконавця" (а.с.5 т.3).

На підтвердження вказаних вище обставин заявником надано також акти державного виконавця від 11.03.2024, від 05.02.2024 та від 29.02.2024, а також витяг з АСВП по виконавчому провадженню №73861099 (а.с.7-11 т.3).

8. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:

ч.1 ст.18. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України;

ст.339. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права;

ч.2 ст.342. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду;

ст.343. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:

п.5 ч.1 ст.12. Арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб;

п.3 ч.2 ст.12. Арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: (…)аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно із Законом України "Про виконавче провадження":

ч.1, п.3, 14 і 19 ч.3 ст.18. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

п.6 ч.1 ст.37. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

9. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження". Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Закон України "Про виконавче провадження" містить перелік випадків повернення виконавчого документа стягувачу. Даний перелік зазначений у ст.37 Закону і є вичерпним.

Однією з умов повернення виконавчого документа стягувачу, на яку відділ ДВС посилається у своїй постанові, є п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", в якій передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Однак, факт відсутності майна (документів) не підтверджено належними доказами акти від27.02.2024 і від 11.03.2024 про начеб-то відсутність майна (документів) складені зі слів (пояснень) ОСОБА_1 , який добровільно не виконав обов`язку з його передачі ні на вимогу ліквідатора банкрута, ні на вимоги суду в ухвалі від 30.11.2023, отже не збирався виконувати його й на вимогу відділу ДВС, тому суд відхиляє їх як докази. Очікування державного виконавця, що ОСОБА_1 добровільно, з власної волі, передасть йому майно (документи) при виході виконавця за місцем його проживання нікчемні. Саме для цього судом і застосовано примусове виконання обов`язку, яке має бути виконане відділом ДВС поза волею Конавця В.В., тобто всупереч його волі та спротиву передавати майно (документи).

Очевидно, що вжиті відділом ДВС заходи для виявлення, вилучення та передачі ліквідатору банкрута майна (документів) є недостатніми.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду (Постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18).

Отже метою здійснення виконавчого провадження є повне виконання рішення, а не відшукання підстав для його закінчення чи повернення виконавчого документа без виконання.

У матеріалах справи докази належного та повного вчинення державним виконавцем визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо розшуку майна (документів) боржника відсутні, що вказує на відсутність підстав для висновку про відсутність документів у ОСОБА_1 та для посилання на неможливість виконання судового рішення, оскільки відсутність майна у боржника належним чином не підтверджена, а наявність майна в останнього належним чином не перевірена.

Невчинення державним виконавцем усіх дій, вчинення яких передбачено нормами Закону України "Про виконавче провадження", є підставою для визнання незаконною бездіяльності відділу ДВС та постанови головного державного виконавця Улюліної В.В. від 27.03.2024 у виконавчому провадженні №73861099.

За таких обставин скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Іванюка О.М., від 03.04.2024 задовольнити повністю.

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Улюліної Вікторії Василівни від 27.03.2024 у виконавчому провадженні №73861099 про повернення виконавчого документа стягувачу та скасувати її.

Ухвала суду набрала законної сили 20.05.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 20.05.2024.

Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1), Другому відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), рекомендованим листом Конавцю В.В.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-5