Ухвала

від 22.05.2024 по справі 480/1162/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2024 року

м. Київ

справа № 480/1162/22

адміністративне провадження № К/990/18539/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 480/1162/22 за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Журавка» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

13 травня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 480/1162/22.

Водночас установлено, що відповідач вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, аналогічно попередній касаційній скарзі, у поданій вдруге касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій застосовані норми права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі №280/5649/19, від 16 червня 2020 року у справі №400/987/19, від 10 серпня 2022 року у справі №520/11948/19, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, від 28 грудня 2022 року у справі №520/1284/19, від 05 травня 2023 року у справі №1340/5998/18.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є наявність та взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Верховний Суд у своїй ухвалі від 08 квітня 2024 року про повернення первинно поданої касаційної скарги зауважив, що скаржник у касаційній скарзі не вказав на норми права, які були застосовані судами першої та апеляційної інстанцій неправильно, не обґрунтував, у чому саме полягало таке неправильне застосування, натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства з наведенням окремих витягів із перелічених вище постанов Верховного Суду (без доведення при цьому подібності правовідносин), що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, у зазначеній ухвалі Верховний Суд звернув увагу скаржника на те, що Другий апеляційний адміністративний суд при ухваленні постанови від 12 лютого 2024 року врахував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.02.2023 у справі №200/7516/19-а, від 16.12.2021 №200/13279/19-а, від 21.03.2023 у справі №620/2487/19, від 30.05.2019 у справі №820/1009/17, від 03.04.2020 у справі №160/4200/19, від 10.04.2020 у справі №440/1082/19, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, від 10.02.2023 у справі № 200/7516/19-а, від 18.09.2023 у справі №380/17494/21, від 15.04.2020 у справі №826/13929/17, від 15.04.2020 у справі №520/7467/19, від 02.07.2020 у справі №814/1792/17, 04.06.2020 у справі №340/422/19, від 31.10.2023 у справі №160/16888/20, від 16.04.2020 у справі №805/5017/15-а, від 27.02.2018 у справі №811/2154/13-а, від 15.08.2023 у справі №380/12541/22, від 12.11.2020 у справі №813/8767/14, від 01.12.2023 у справі №814/40/16, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 04.07.2023 у справі №540/1185/21, від 19.11.2019 у справі №826/12675/15, від 04.06.2021 у справі №160/2734/20, від 08.11.2023 у справі №140/1322/22. Водночас скаржником не наведено обгрунтувань щодо помилковості їх урахування.

Водночас звертаючись до суду з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Фактично доводи касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто, до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 480/1162/22 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Дашутін