Постанова

від 21.05.2024 по справі 804/1509/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 804/1509/16

адміністративне провадження № К/9901/5352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 (судді - Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.)

у справі №804/1509/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліона" до Державної інспекції архітектури та містобудування України (правонаступник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпропетровська обласна прокуратура (правонаступник прокуратури Дніпропетровської області) про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліона» звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації» за №14-СК від 17.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що рішення «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації» за №14-СК від 17.02.2016 не містить даних про недостовірні відомості, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 22.07.2014 відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за №ДП 083142030679 по об`єкту «Будівництво торгівельного центру по вул. Д. Донського, 2а у м. Дніпропетровськ», подану замовником будівництва - ТОВ «Еліона».

08.08.2014 по вказаному об`єкту відповідачем зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №143142200415.

28.11.2014 ТОВ «Еліона» здійснено реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно, а саме будівлю торгівельного центру по вул. Дмитра Донського, 2а у м. Дніпропетровськ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

17.02.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області було прийнято рішення №14-СК «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації», яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована за №ДП 143142200415 від 08.08.2014 по об`єкту «Будівництво торгівельного центру по вул. Дмитра Донського, 2а у м. Дніпропетровськ».

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням по справі №804/1510/16 за позовом ТОВ «Еліона» про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 17.02.2016 №13-СК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 провадження у справі було поновлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №14-СК від 17.02.2016 року «Про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 №553 строк не було вжито заходів задля виявлення порушень, які в подальшому стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Також суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи №804/1510/16 встановлено факт реєстрації права власності на новостворений об`єкт містобудування, з моменту набуття права власності декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпали свою дію, тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 рішення суду першої інстанції скасовано.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліона" відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у декларації про готовність об`єкта до експлуатації позивачем зазначено недостовірні дані, що є підставою вважати об?єкт самочинним будівництвом і є підставою для скасування декларації.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанцїі безпідставно зіслався на висновки Верховного Суду у справі №804/1510/16, оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 08.08.2014 №143142200415 не вичерпала свою дію, докази державної реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості ТОВ «ЕЛІОНА» відсутні, що, своєю чергою, не виключає можливість віднесення такого збудованого об`єкта нерухомості до самочинного навість після подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації є актом одноразового застосування, який після настання правових наслідків у вигляді реєстрації права власності вичерпує свою дію.

Також покликається на те, що відповідачем протиправно здійснено перевірку у 2016 році щодо об`єкта нерухомого майна, будівництво якого було завершено у 2014 році, і право власності на яке набуте Товариством 28.11.2014.

Також покликається на те, що, не дивлячись на встановлені у справі №804/1510/16 судами (у тому числі і Верховним Судом) факти реєстрації права власності ТОВ «ЕЛІОНА» на нерухомість, суд апеляційної інстанції в цій справі проігнорував їх, та всупереч встановленим обставинам зазначив, що державної реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості ТОВ «ЕЛІОНА» у визначеному чинним законодавством не здійснено.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18 та від 20.01.2021 у справі №420/1674/19.

Просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №3038-VІ) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об`єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України 461-2011-п.

Відповідно до частин 5-6 цієї статті прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Відповідно до частин 9-10 цієї статті зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об`єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону №3038-VІ завершальним етапом проектування та будівництва об`єктів містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку 553-2011-п, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог зазначеної статті постановою КМ України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Порядок №553)

Відповідно до пункту 7 Порядок №553 необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації є однією з підстав для проведення позапланової перевірки.

При цьому, така перевірка проводиться протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14 в складі Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у питанні можливості оскарження рішення, яке вичерпало свою дію шляхом виконання, сформував висновок, відповідно до якого позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у такий спосіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналізуючи положення статті 41 Закону №3038-VI Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а дійшов наступних висновків:

«…для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, на думку колегії судді після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.».

Аналогічна правова позиція висловлена також у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17, від 09.06.2021 у справі №826/2123/18, від 18.06.2021 у справі №420/3572/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21, від 14.03.2024 у справі № 640/1622/20 та інших.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцїі, серед іншого, виходив з того, що позивачем здійснено реєстрацію права власності на будівлю торгівельного центру по вул. Дмитра Донського, 2а у м. Дніпропетровськ , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпала свою дію, відтак оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Обставини щодо реєстрації права власності на новозбудований об?єкт нерухомості судом першої інстанції встановлено на підставі судових рішень у справі №804/1510/16, постановлених у тих же правовідносинах, за участю тих же сторін.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2016 у справі №804/1510/16, яке залишене в силі постановою Верховного Суду від 19.09.2018, встановлено факт реєстрації права власності на зазначений об?єкт нерухомості згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 30155249 від 28.11.2014.

Зазначене судове рішення набрало законної сили і в силу приписів частини 4 статті 78 КАС України встановлені ним обставини не підлягали доказуванню під час розгляду справи, яка розглядається.

При цьому, встановлені у справі №804/1510/16 фактичні обставини хоч і стосуються рішення відповідача про скасування декларації про початок будівельних робіт, а не декларації про готовність об?єкта до експлуатації, однак ключовим у цій справі було встановлення факту державної реєстрації права власності на спірний об?єкт нерухомості, що має таке ж значення і для справи №804/1509/16, яка розглядається.

На підтвердження встановлених у справі №804/1510/16 обставин позивачем до касаційної скраги додатково долучено копії свідоцтва про право власності та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об?єкт нерухомого майна по вул. Дмитра Донського, 2а у м. Дніпропетровськ індексний номер 30155249 від 28.11.2014.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність набуття позивачем права власності на новостворений об`єкт містобудування і його реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не можна визнати обґрунтованими в розумінні статті 242 КАС України.

Натомість суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення про скасування декларації про готовність об?єкта до експлуатації, оскільки, як встановлено судом, перевірку достовірності даних спірної декларації відповідачем проведено поза межами встановленого Порядком №553 строку, а внаслідок реєстрації права власності на об`єкт будівництва декларація про готовність такого об?єкта до експлуатації вичерпала свою дію.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Водночас, після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом.

Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень, ефективним способом судового захисту.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №826/12543/16, а також у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 30.03.2021 у справі №826/5513/17 та від 24.10.2022 у справі №640/22599/19, від 17.10.2023 у справі №440/12326/21.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліона» задовольнити.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі №804/1509/16 скасувати.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №804/1509/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук