Постанова

від 21.05.2024 по справі 200/170/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 200/170/22

адміністративне провадження № К/990/16364/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року (суддя Чекменьов Г.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року (судді: Компанієць І.Д. (головуючий), Гайдар А.В., Казначеєв Е.Г.) у справі № 200/170/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ПрАТ «ВАВК») звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 14602/05-99-07-19 від 09.12.2021, рішення № 14579/05-99-07-11 від 09.12.2021, рішення № 14582/05-99-07-11 від 09.12.2021.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, ПрАТ «ВАВК» правомірно сформовано та віднесено суми податку на додану вартість до податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за період січень-червень 2021 року: ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» (код за ЄДРПОУ 43337249) за період січень, лютий 2021 року; ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 19431145) за період січень 2021 року; ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» (код за ЄДРПОУ 42529576) за період січень 2021 року; ТОВ «АРЕНТІС» (код за ЄДРПОУ 42653794) за період січень-березень, травень 2021 року; ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» (код за ЄДРПОУ 42212153) за період січень 2021 року; ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40859610) за період січень-червень 2021 року; ТОВ «ДІМАКС ВБК» (код за ЄДРПОУ 42515474) за період травень 2021 року. Позивач зазначає, що реальність господарських операцій між ПрАТ «ВАВК» та його контрагентами обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, підтверджується первинними та іншими бухгалтерськими документами, що були надані до перевірки, а саме: договорами, специфікаціями, додатковими угодами, замовленнями, видатковими накладними, актами надання послуг, довіреностями (за даними журналу реєстрації довіреностей), документами щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства, щодо використання підприємством поставлених ТМЦ у власному виробничому процесі та споживання отриманих послуг, документами щодо розрахунків підприємством за придбаний товар/послуги відповідно до укладених правочинів. Наведені обставини та наявність у платника податків вищезазначених документів є достатніми підставами для визначення реального характеру господарських взаємовідносин. Крім того, позивач зазначив, що ним було своєчасно нараховані суми ЄСВ у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, зазначена в акті перевірки звітність з ЄСВ містить відомості про вже нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати та/або винагороди, та в даному випадку факт своєчасного нарахування єдиного внеску за наведеними в акті перевірки звітами підтверджується первинними та обліковими документами підприємства. Також позивач зазначив про наявність судового рішення, яке не виконане, та не було враховане відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 14602/05-99-07-19 від 09.12.2021. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 14579/05-99-07-11 від 09.12.2021. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 14582/05-99-07-11 від 09.12.2021.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства. Судами встановлено та зазначено, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, а позивачем було вчасно нараховано суми ЄСВ у відповідності до вимог чинного законодавства. Також, судами встановлено, що сума недоїмки, на яку нараховані штрафні санкції та пеня, обліковувалися за підприємством позивача внаслідок невиконання контролюючим органом судового рішення, а тому нарахування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску є протиправним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Донецькій області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ВАВК» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код 00191721) з питань дотримання вимог податкового валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.06.2021. За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 09.11.2021 № 13356/05-99-07-19/00191721.

За результатами перевірки контролюючим органом встановлені порушення: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, згідно якого завищено задекларований в рядку 2180 показник «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати (форма 2) за 2019 рік у сумі 1 310 844,53 грн, що призвело до заниження об`єкту оподаткування на 1 310 844,53 грн, та заниження податку на прибуток за 2019 рік всього у сумі 235 952,00 грн; п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 ПК України, ст. 3, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 ст. 1, п. 2.1, п. 2.4, п. 2.13 ст. 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 167 569,00 грн; ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995, а саме: підприємством не дотримані вимоги щодо першочерговості виплати заробітної плати, виплати зарплати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, та розміру заробітної плати за першу половину місяця, яка повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п. 18.1 ст. 18, п. 51.1 ст. 51, п. 171.2 ст. 171, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015, Порядку заповнення та подання податковими агентами з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 4 від 13.01.2015, в частині подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), а саме: надано уточнюючий розрахунок за 2 квартал 2019 від 05.11.2019 № 9258433889, в якому проведені коригування звітних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2019 від 08.08.2019 № 9173773873, які призвели до зміни платника податку; наданий з порушенням встановлених строків Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Додаток 4ДФ) за 1 квартали 2021 року (січень 2021 року, грудень 2021 року та березень 2021 року) - граничний термін подання 11.05.2021, фактично Податковий розрахунок наданий 12.05.2021 за № 9120687059; у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Додаток 4ДФ) за 1 квартали 2021 року при відображенні нарахованих та сплачених доходів, та сум утриманого з них податку на користь найманої особи (РНОКПП НОМЕР_1 ) у графі 2 відображено РНОКПП НОМЕР_2 , що призвело до зміни платника податку; пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, ст. 18, пп. 2 п. 57.1 ст. 57, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.1, 1.2, 1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в частині несвоєчасної сплати військового збору під час виплати нарахованого доходу у вигляді заробітної плати з порушенням строку, встановленого Кодексом для місячного податкового періоду (30 календарних днів), на загальну суму 112 058,80 грн, у тому числі за січень 2019 у сумі 1 651,38 грн, за листопад 2019 у сумі 50 984,06 грн, за грудень 2019 у сумі 59 423,36 грн; пп. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 1 розділу II Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в частині несвоєчасного подання Додатку 1 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року (січень 2021 року, лютий 2021 року та березень 2021 року) - граничний термін подання 11.05.2021, фактично Додаток 1 наданий 12.05.2021 за № 9119685164; абзацу 1 п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» несвоєчасно донараховані суми виплат, на які нараховується єдиний внесок (база нарахування), а саме: у звіти за листопад 2018 року платником донараховано за вересень 2018 року суму 2 646,02 грн, у звіти за жовтень 2019 року платником донараховано за вересень 2019 року суму 29,88 грн, у звіті за листопад 2019 року платником донараховано за вересень 2019 року суму 177,73 грн, у звіті за січень 2020 року платником донараховано за грудень 2019 року суму 515,94 грн, у звіті за березень 2020 року платником донараховано за лютий 2020 року суму 1042,60 грн, у звіті за серпень 2020 року платником донараховано за червень 2020 року суму 1203,76 грн, у звіті за вересень 2020 року платником донараховано за серпень 2020 року суму 944,90 грн; ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 4 ст. 7, ч. 5 ст. 7, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платником несвоєчасно нарахований єдиний внесок у сумі 5 560 321,11 грн; п. 1 ч. 2 ст. 6, абзацу 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 7 241 626,54 грн; пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, п. 63.3 ст. 63 ПК України, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України в частині не подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (1 об`єкт оподаткування).

Не погодившись з висновками вказаного акта документальної планової виїзної перевірки від 09.11.2021 № 13356/05-99-07-19/00191721, позивач звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області із запереченнями вих. № 787 від 23.11.2021, за результатами розгляду яких висновки, викладені в акті перевірки від 09.11.2021 № 13356/05-99-07-19/00191721, залишені без змін.

Також, за висновками контролюючого органу встановлено безпідставне формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками за період січень-червень 2021 року у загальній сумі 7 170 590,00 грн: ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» (код 43337249) за період січень, лютий 2021 року в сумі 2 857 156,00 грн, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код 19431145) за період січень 2021 року в сумі 147 340,00 грн; ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» (код 42529576) за період січень 2021 року в сумі 432 858,00 грн, ТОВ «АРЕНТІС» (код 42653794) за період січень-березень, травень 2021 року в сумі 2 056 073,00 грн, ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» (код 42212153) за період січень 2021 року в сумі 313 556,00 грн; ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП» (код 40859610) за період січень-червень 2021 року в сумі 1 263 539,00 грн, ТОВ «ДІМАКС ВБК» (код 42515474) за період травень 2021 року в сумі 100 067,00 грн.

За наслідками перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 14602/05-99-07-19 від 09.12.2021 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 10 751 355,00 грн (де сума грошового зобов`язання 7 167 570,00 грн, штрафні санкції - 3 583 785 грн), рішення № 14579/05-99-07-11 від 09.12.2021 про застосування штрафних санкцій на суму 556 452,53 грн, рішення № 14582/05-99-07-11 від 09.12.2021 про застосування штрафу в сумі 183 269,25 грн (з яких штраф у розмірі 177 759,24 грн, пеня в розмірі 5510,01 грн).

Судами попередніх інстанцій щодо господарських відносин позивача з відповідними контрагентами встановлено наступне.

Так, позивачем (Покупець) було укладено договір поставки № ПТ2/1220 від 02.12.2020 з ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» (Постачальник), код за ЄДРПОУ 43337249, місце укладання - м. Київ. За Спеціфікацією до договору ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» зобов`язується поставити ПрАТ «ВАВК» гіпсокартон в асортименті та цемент. Податкові накладні виписані ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» на адресу ПрАТ «ВАВК» зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включено позивачем до складу податкового кредиту у сумі 2 022 146,78 грн у січні 2021 року та у сумі 835 009,33 грн у лютому 2021 року. Придбаний товар позивачем (Поклажодавець) передано на зберігання згідно з договором № Юр-14/21 від 07.12.2020 ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» (код 43337249) (Зберігач), місце укладання - с. Петропавлівська Борщагівка.

Позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» за січень, лютий 2021 року надано: видаткові накладні; витяг з журналу реєстрації довіреностей (отримання товару за довіреностями № 337 від № 345 від 18.01.2021, № 389 від 01.02.2021); акти приймання-передачі на відповідальне зберігання; акти приймання-передачі з відповідального зберігання; документи щодо транспортування ТМЦ: товарно-транспортні накладні; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № Т04-01/2021 від 04.01.2021 та акти надання послуг; документи про оплату наданих транспортно-експедиційних послуг: платіжне доручення № 735 від 29.01.2021, № 935 від 05.02.2021; документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери, вимоги на відпуск з матеріального складу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Тоді як, контролюючи орган зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом виходив з того, що ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» не є виробником поставлених позивачу товарів, не декларував операції з придбання цих товарів у січні-лютому 2021 року, об`єм придбаного цементу не відповідає об`єму, який реалізовано позивачу, відсутні данні, які б підтверджували транспортування контрагентом цього товару (ТТН мають невідповідності), а також, що за даними інформаційних баз ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» має незначну кількість працюючих, не має власних та орендованих основних засобів та не має відповідних технічних та технологічних можливостей для вчинення таких господарських операцій.

Позивачем було укладено з ТОВ «ДІМАКС ВБК» (код 42515474) договір поставки № 01-04-21 від 01.04.2021, місце укладання - м. Київ. Предметом договору є вироби з металу, найменування, асортимент, ціна та кількість яких визначаються сторонами в окремих рахунка-фактурах. Відповідно до Специфікації № 6 до договору сторонами визначено товар - вироби з металу, які підлягають поставці позивачу за умовами договору (круг, кутник, смуга, труба, швелер). ТОВ «ДІМАКС ВБК» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних накладну виписану на адресу ПрАТ «ВАВК» від 17.05.2021 № 19 на суму ПДВ 100 067,19 грн з товарною номенклатурою металоконструкції в асортименті заявленому у специфікації від 17.05.2021 № 6. Розрахунки за ТМЦ здійснені платіжним дорученням від 17.05.2021 № 157.

На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано видаткову накладну, рахунки на оплату, журнал реєстрації довіреностей, товарно-транспортну накладну, прибутковий ордер, вимоги про відпуск ТМЦ з матеріального складу, платіжне доручення. Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Тоді як, контролюючи орган зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом виходив з того, що відсутні данні, які б підтверджували транспортування контрагентом цього товару, товарно-транспортні накладні, надані позивачем, не відповідають умовам укладеного договору, позивачем не надано документів про якість товару. Крім того, за даними інформаційних баз ТОВ «ДІМАКС ВБК» має незначну кількість працюючих, не має власних та орендованих основних засобів, не має технічних та технологічних можливостей для вчинення дій з продажу виробів з металу.

Зустрічна звірка ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» та ТОВ «ДІМАКС ВБК» контролюючим органом не проводилася. При цьому, контролюючим органом в акті перевірки не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). Контролюючий орган не надав жодних доказів на підтвердження, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди. Крім того, висновки про нереальність здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами ґрунтуються на даних податкової інформації, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Позивачем було укладено з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» (код 19431145) договір про надання транспортно-експедиційних послуг № Т04-01/2021 від 04.01.2021 (нове найменування ТОВ «ОРІОН РІТЕЙЛ») (код 19431145) (Виконавець). Місце складання - м. Вишневе. За договором Виконавець зобов`язується за плату та за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиційні послуги, що пов`язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажу автомобільним транспортом. Податкові накладні виписані ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» на адресу позивача зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включено позивачем до складу податкового кредиту у січні 2021 року в сумі 147 340,17 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані: акти наданих послуг; платіжні доручення; документи на продукцію, що перевозилася (прибуткові ордери, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні).

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій

Контролюючий орган, зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з вказаним контрагентом виходив того, що за результатами аналізу даних інформаційних баз даних «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних та за даними фінансової звітності Баланс (Звіт про фінансовий стан) за 2020 рік (№ 9373358989 від 28.04.2021) балансова вартість основних засобів становить 20,0 млн. грн, вартість ОФ за 2020 рік збільшилась з 10 тис. грн до 20 млн. При цьому звітність з податку на прибуток за 2020-2021 рік не надавалась. Додаток AM не надавався. З квітня 2021 року не звітує. Відповідно до форми 20-ОПП підприємство має на обліку 341 об`єкт оподаткування: автотранспорт, кіоск, виробнича ділянка, бочка, склади, кар`єр, офіс. Згідно Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за січень 2021 року № 9092202494 від 20.04.2021, працювало у штаті 10 осіб, які, крім директора, звільнені 04.01.2021 року, виплат доходу з ознаками « 106» та « 157» не здійснювались. Згідно ЄРПН послуги перевезення не придбавались, придбання дизельного пального, запчастин відсутнє, договори оренди авто відсутні. Контрагент відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ. Відповідно до документів «Прибутковий ордер» та «Видаткова накладна» постачальником продукції (Гіпсокартон Plato), який був перевезений ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», було ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» (код 43337249). Товарно-транспортні накладні, надані позивачем, мають дефекти, зокрема, не вказано номер посвідчення водія, не заповнено рядок «арматура», «маса брутто, т». Супровідні документи на вантаж містять підписи без ідентифікації посад. Водії, які перевозили вантаж, не перебувають у штаті контрагента.

Судами встановлено та зазначено, що надані позивачем в своїх сукупності первинні документи як по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», так і по взаємовідносинам з ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ», підтверджують реальність господарської операції позивача з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», оскільки в документах містяться найменування, кількість, асортимент поставлених товарів, товарно-транспортні накладні та інші документи з огляду на реальність господарської операції з ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ», підтверджують надання транспортно-експедиційних послуг вказаним товариством позивачу. При цьому певні недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, як то не зазначення номеру посвідчення водія, не заповнення рядків «арматура», «маса брутто, т» за умови, що дані цих товарно-транспортних накладних дають можливість встановити найменування вантажу, який перевозиться, найменування відправника, перевізника та отримувача, адреси навантаження/ розвантаження, - не свідчать про нереальність правочинів як з постачання вантажу, так і з його транспортування за договорами транспортно-експедиційних послуг. Зустрічна звірка ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «ГОРНОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» контролюючим органом не проводилася.

Позивачем було укладено з ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» (код 42529576) договір про надання послуг № 28/12/20Д від 28.12.2020 де ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» (Виконавець), місце укладання - м. Київ. За вказаним договором Виконавець зобов`язується надавати послуги з генерального прибирання приміщень, перелік яких вказано в п.1.2 Договору, а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та сплатити їх вартість в розмірі, в порядку та строки, визначені сторонами в Договорі. Відповідно до Додатків № 1 до Договору відповідно до Замовлень зазначено перелік приміщень та вартість послуг з дезінфекції. Податкові накладні виписані ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» на адресу позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включено до складу податкового кредиту всього у розмірі 432 858,00 грн, у т.ч. у січні 2021 року в сумі 432 858,00 грн.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані: акти наданих послуг; відомості по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» по контрагенту ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» за період 01.01.2021 - 30.06.2021 в бухгалтерському обліку ПрАТ «ВАВК» відображено за кредитом 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та дебетом рахунків 207 «Запасні частини», 6412 «ПДВ» в сумі 432 857,52 грн. Розрахунки у періоді, що перевірявся, не здійснено. Кредиторська заборгованість перед постачальником ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» станом на 01.01.2021 складає 0,0 грн, станом на 30.06.2021 складає 2 597 145,12 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» свідчать про їх реальний характер, підтверджують використання позивачем придбаних послуг у контрагента у власній господарській діяльності, що є підставою для формування податкового обліку, а зазначені документи складені з дотриманням вимог чинного законодавства та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Також придбання ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» засобів та предметів прибирання підтверджують надання цим контрагентом послуг з прибирання приміщень. Тоді як, контролюючий орган зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом виходив з відсутності справжнього джерела первинного походження цієї послуги, оскільки згідно з аналізом відомостей щодо податкових накладних, зареєстрованих в електронному вигляді, згідно з Єдиним реєстром податкових накладних, починаючи з 01.01.2020 (з дати реєстрації платником ПДВ), включаючи період, що перевірявся, встановлено декларування операцій з придбання ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» засобів та предметів для прибирання, прання, для миття посуду, кухонні губки, освіжувачі повітря, пральні порошки, що не є засобами для здійснення дезінфекції приміщень. ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» має незначну кількість працюючих. Контролюючим органом звірка ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ» не проводилася.

Судами зазначено, що не спростовуючи можливість надання вказаних послуг, доводи контролюючого органу стосується визначення поняття «дезінфекція», що не точно відповідає змісту передбаченої укладеним договором послуг: з видалення пилу зі стін і стелі, видалення забруднення освітлювальних приладів, мийка вікон (рами, вікна, підвіконня), видалення пилу та забруднень із вимикачів, електричних розеток, датчиків і з вентиляційних решіток, видалення стійких забруднень, плям, прибирання дверних блоків, глибоке чищення підлогових покриттів за допомогою професійної техніки та дезінфікуючих засобів; прибирання сміття з заміною сміттєвих пакетів в урнах; провітрювання приміщень. Так, відповідачем робиться порівняння обсягу оброблених виробничих приміщень з обсягом праці з дезінфекції житлових приміщень з посиланням на ДБН В.2.2,-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», що не стосується та не відповідає змісту укладеного договору.

Також, позивачем укладено з ТОВ «АРЕНТІС» (код 42653794) договір про надання послуг № 112/20Д від 02.11.2020. За вказаним договором Виконавець зобов`язується надавати послуги з генерального прибирання приміщень, перелік яких вказано в п. 1.2 Договору, а Замовник зобов`язується прийняти такі послуги та сплатити їх вартість в розмірі, в порядку та строки, визначені сторонами в Договорі. Виконавцем надавалися послуги з дезінфекції приміщень: видалення пилу зі стін і стелі, видалення забруднення освітлювальних приладів, мийка вікон (рами, вікна, підвіконня), видалення пилу та забруднень із вимикачів, електричних розеток, датчиків і з вентиляційних решіток, видалення стійких забруднень, плям, прибирання дверних блоків, глибоке чищення підлогових покриттів за допомогою професійної техніки та дезінфікуючих засобів; прибирання сміття з заміною сміттєвих пакетів в урнах; провітрювання приміщень.

Податкові накладні виписані ТОВ «АРЕНТІС» на адресу ПрАТ «ВАВК», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включено позивачем до складу податкового кредиту всього у розмірі 2 056 073 грн (січень 2021 року - травень 2021 року). На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані: акти наданих послуг; платіжні доручення, відомості по рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» по контрагенту за період 01.01.2021 - 30.06.2021 в бухгалтерському обліку ПрАТ «ВАВК» відображено за кредитом 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та дебетом рахунків 6412 «ПДВ» в сумі 2 056 073,22 грн. Розрахунки здійснено в безготівковій формі через розрахунковий рахунок в сумі 1 907 271,01 грн, в бухгалтерському обліку відображено 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та кредитом рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті».

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом свідчать про їх реальний характер, підтверджують використання позивачем придбаних послуг у контрагента у власній господарській діяльності, що є підставою для формування податкового обліку, а зазначені документи складені з дотриманням вимог чинного законодавства та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Тоді, як доводи відповідача щодо нереальності цієї господарської операції обґрунтовані такими ж підставами та доводами, як і за договором позивача з ТОВ «ЧЕСТЕРФІЛД ДІЛ», що також не спростовують висновків щодо реальності таких операцій.

Позивачем укладено з ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» (код 42212153) договір підряду № 0401/21 від 04.01.2021. За цим договором Підрядник зобов`язується виконати Замовнику в обумовлений строк роботи по монтажу кабельної лінії 6 кВт п/ст 35/6 ГПП об`єкта «Кабельна лінія», а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та своєчасно здійснювати їх оплату. Виконання робіт за договором здійснюється з матеріалу Підрядника. Відповідно до наданого до перевірки документу, який має назву «Відомість ресурсів до акту №/1» на монтаж кабельної лінії було використано будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на суму 1 176 114,1 грн, а саме: Сталь полосова 50*5 - 100 кг, Кутник 50*50 - 70 кг, Муфта кабельна кВт- 10 150/240 - 2шт., Муфта кабельна СТп-10 150/240 - 4 піт., Анкер 12*200 - 15 шт., Болт с/г М 16*60 - 18 кг, Трансформатор току ТПЛМ-10 300/5 - 2шт., Привод для MB ПП-67 к - 1 шт., Амперметр Е-378 300/5 - 1 піт., Трансформатор току ТЗРЛ - 1 шт., Фарба емаль чорна - 6 кг, Ячейка КС-266 - 2 шт., Подвісь кабельна сталева для АВВГ 3*150 - 1300 шт., Конденсатор 3*150 КВАР - 3 шт., Кабель АВВГ-6 3*150 - 1119 м., Трос - 1030 м., Опори з/б-13м П10-1Б - 10 шт., Затискач підтримуючий глухий ПГ- 2-6 - 35 шт., Сережка СР 6-16 - 35 шт., Ушко однолапчате У-1-6-16 - 35 шт., Затискач натяжний клиновий ПК-1-1№2 - 35 шт.

Суми податку на додану вартість в розмірі 313 556,40 грн за січень 2021 року від ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» включено до податкового кредиту січня 2021 року, що відображено в податковій декларації червня № 9031263689 від 22.02.2021.

Позивачем на підтвердження господарської операції з вказаним контрагентом також були надані: локальний кошторис будівельних робіт; довідку про вартість будівельних робіт, акт приймання виконаних робіт; відомість ресурсів до акту; акт про загальновиробничі витрати; дефектний акт; платіжне доручення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом свідчать про їх реальний характер, підтверджують використання позивачем придбаних послуг у контрагента у власній господарській діяльності, що є підставою для формування податкового обліку, а зазначені документи складені з дотриманням вимог чинного законодавства та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Контролюючий орган, зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» виходив з відсутності справжнього джерела первинного походження товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, оскільки аналізом відомостей щодо податкових накладних, зареєстрованих в електронному вигляді, згідно Єдиного реєстру податкових накладних, починаючи з дати реєстрації платником ПДВ та включаючи період, що перевірявся, встановлено відсутність даних щодо здійснення операції з придбання матеріалів, необхідних для монтажу кабельної лінії 6 кВ п/ст. 35/6 - ГПП об`єкта «Кабельна лінія», а також у вказаного контрагента відсутня матеріально-технічна база, трудові ресурси, необхідні для виконання договору підряду, укладеного з позивачем.

На момент виникнення спірних правовідносин ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» не було позбавлено права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори та виконувати господарські зобов`язання за ними, товариство під час правовідносин було зареєстрованою юридичною особою платниками податку на додану вартість та не перебувало в стадії ліквідації, в межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення підрядником - ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод в не заборонених законом формі. Звірка з зазначеним контрагентом позивача контролюючим органом не проводилася.

Позивачем укладено з ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП» (код 40859610) договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 1401/2021 від 14.01.2021 де ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП»" (код 40859610) (Виконавець), місце укладання - м. Київ. Відповідно до п. 2.1 п. 2.2 Договору № 1401/2021від 14.01.2021 ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих Виконавцем та прийнятих Замовником послуг, пов`язаних із перевезенням протягом дії цього Договору, які відображаються в Актах приймання-передачі наданих послуг згідно ТТН та затверджуються Сторонами. Розмір плати за перевезення залежать від виду транспортного засобу, виду перевезення, терміновості, маршрутів, об`єму, тощо і прописуються кожен місяць у додаткових угодах. Найменування послуг та їх вартість може змінюватися в залежності від обставин (кліматичних умов), що буде підтверджено додатковою угодою. Автопослуги можуть виражатися в нетто т, тонна км, км, грн в залежності від характеру вантажу.

Податкові накладні, розрахунок коригування № 2 від 31.03.2021 до податкової накладної № 267 від 31.03.2021, виписані ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП» на адресу ПрАТ «ВАВК», зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включено до складу податкового кредиту всього у розмірі 1 260 519,00 грн, у т.ч. у січні 2021 року в сумі 275 400,00 грн, у лютому 2021 року в сумі 318 240,00 грн, у березні 2021 року в сумі 189 385,00 грн, у квітні 2021 року в сумі 229 104,00 грн, у травні 2021 року в сумі 132 700,00 грн, у червні 2021 року в сумі 115 690,00 грн.

Позивачем на підтвердження виконання зазначеного договору з ТОВ «РЕГІОН ТРАНС ГРУП» надані акти надання послуг, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, за якими позивачем здійснено частковий розрахунок за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок контрагента, про що надані платіжні доручення на загальну суму 1 071 095,09 грн. Видаткові накладні підтверджують перевезення продукції за договором з контрагентом за січень-лютий 2021 (вантажовідправник ТОВ «СІРІУС БІЛДІНГ» за договором постачання № ПТ2/1220 від 02.12.2020), за березень 2021 (вантажовідправники ТОВ «КОМПАНІЯ СВ БУД» за договором постачання № ЮР-99/20 від 25.03.2020, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВДЕНЕРГОБУД» за договором № ЮР-94/20 від 03.03.2020, ТОВ «БК ГРАНД БЬЮТІ» за договором постачання № ПОЗ/11/2020 від 03.11.2020), за квітень 2021 (вантажовідправник ТОВ «КОМПАНІЯ СВ БУД» за договором постачання № ЮР-99/20 від 25.03.2020), за травень 2021 (вантажовідправники ТОВ «КОМПАНІЯ СВ БУД» за договором постачання № ЮР-99/20 від 25.03.2020, ТОВ «ЛЮКС МЕТАЛ» за договором № ЮР-130/21 від 12.05.2021, за червень 2021 (вантажовідправники ТОВ «КОМПАНІЯ СВ БУД» за договором постачання № ЮР-99/20 від 25.03.2020, ТОВ «ЛЮКС МЕТАЛ» за договором № ЮР-130/21 від 12.05.2021, ТОВ «МД ІСТЕЙТ» за договором № 558/ОД/ДП/21 від 01.06.2021).

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що надані позивачем первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом свідчать про їх реальний характер, підтверджують використання позивачем придбаних послуг у контрагента у власній господарській діяльності, що є підставою для формування податкового обліку, а зазначені документи складені з дотриманням вимог чинного законодавства та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Контролюючий орган, зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «ЕЛІТ БІЛДІНГ БУД» виходив з наявної інформації про відсутність у вказаного контрагента необхідних фінансово-технічних та трудових ресурсів для здійснення цієї господарської операції з позивачем.

Також, за змістом вказаного акта перевірки, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в результаті несвоєчасного подання Додатку № 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 терміном нарахування єдиного внеску - 11.05.2021, єдиний внесок нарахований 12.05.2021 в сумі 5 558 252, 81 грн. Перевіркою правильності нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, із сум допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, допомоги або компенсації встановлено, що підприємством при заповненні таблиці 1 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів» за листопад 2018 року, жовтень-листопад 2019 року, січень, березень, серпень, вересень 2020 року та Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Додаток 1) за 1-2 квартал 2021 було самостійно виправлено помилки щодо сум нарахованого єдиного внеску та самостійно донараховано єдиний внесок за попередні періоди у сумі 2068,30 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звітність з ЄСВ містить відомості про вже нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати та/або винагороди, та в даному випадку факт своєчасного нарахування єдиного внеску за наведеними в акті перевірки звітами підтверджується первинними та обліковими документами підприємства, необхідних для нарахування, та такими, що підтверджують нарахування єдиного внеску, зокрема, табелями обліку робочого часу, наказами по підприємству, листками непрацездатності, зведеннями нарахувань єдиного внеску тощо: за вересень 2018 року у сумі 582,12 грн - згідно звіту від 19.12.2018 за реєстраційним № 9283765147 - несвоєчасно нараховано заробітну плату за вересень 2018 в листопаді 2018; за вересень 2019 року у сумі 6,58 грн - згідно звіту від 19.11.2019 за реєстраційним № 9274933479 - за час відсутності на роботі без поважної причини (прогул) в вересні 2019 донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати в жовтні 2019; за вересень 2019 року у сумі 39,10 грн - згідно звіту від 18.12.2019 за реєстраційним № 9305070357 - за час відсутності на роботі без поважної причини (прогул) в вересні 2019 донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати в листопаді 2019; за грудень 2019 року у сумі 113,51 грн - згідно звіту від 18.02.2020 за реєстраційним № 9028545358 - невчасно складений наказ про надання відпустки у січні 2020 замість грудня 2019; за лютий 2020 року у сумі 229,37 грн - згідно звіту від 17.04.2020 за реєстраційним № 9084127358 - лікарняний лист у зв`язку з вагітністю та пологами за період з жовтня 2019 по лютий 2020, був наданий у листопаді 2019, у березні 2020 донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати за лютий 2020; за червень 2020 року у сумі 264,83 грн - згідно звіту від 17.09.2020 за реєстраційним № 9236098631 - за час відсутності на роботі без поважної причини (прогул) в червні 2020 донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати в серпні 2020; за серпень 2020 року у сумі 207,88 грн - згідно звіту від 20.10.2020 за реєстраційним № 92713908479 - листок непрацездатності за серпень 2020 був наданий у вересні 2020, у вересні 2020 донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати; за 1 квартал 2021 року (лютий 2021) у сумі 624,91 грн - згідно звіту від 09.08.2021 за реєстраційним № 9224138300 - листок непрацездатності за лютий 2021 не був наданий для оплати, донараховано ЄСВ до мінімальної заробітної плати в травні 2021; за 1 квартал 2021 року у сумі 5 558 252,81 грн - згідно звіту від 12.05.2021 за реєстраційним № 912068705.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, щодо нарахування пені на суму недоїмки з єдиного внеску та штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, що сума недоїмки, на яку були нараховані штрафні санкції та пеня обліковується внаслідок невиконання контролюючим органом судового рішення у справі № 805/1535/16-а.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 805/1535/16-а (рішення набрало законної сили 30.01.2020), зокрема, зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення про визнання безнадійною та списання заборгованості (недоїмки) Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 5 713 125,48 грн, яка виникла за період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2015 року. Станом на день прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (9 грудня 2021 року) судове рішення не виконано, при цьому, відповідач не заперечує, що за даними ІТС «Податковий блок» підсистема «Облік платежів» за інтегрованою карткою платника податків за кодом 71010000 заборгованість у сумі 5 713 125,48 грн за вказаним рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 805/1535/16-а від 21 листопада 2019 року станом на 2 листопада 2021 року (дата закінчення перевірки) не списана.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частин другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було враховано правові висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.06.2019 у справі № 807/2202/15, від 11.06.2019 у справі № 826/13018/18, від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18, зокрема, щодо дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, оцінки документів та наявних інших даних, які спростовують реальність господарських операцій, індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин та узгодженості дій з недобросовісним постачальником.

Також, як на підставу для касаційного оскарження ГУ ДПС у Донецькій області посилається на пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті якого зазначає, що судами не досліджено надані контролюючим органом докази та не враховано доводи щодо відсутності ресурсів у контрагента для здійснення господарської діяльності, відсутності джерела походження товару.

В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, а також - Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку затвердження Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1998 щодо обов`язкових реквізитів первинних документів оформлених за господарськими операціями позивача з його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.

8. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі, зокрема зазначаючи про те, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належно оформленими первинними документами, які у повному обсязі розкривають суть та зміст таких операцій, що не спростовано відповідачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Також судами встановлено, що сума недоїмки, на які нараховані штрафні санкції та пеня, обліковувалися за підприємством позивача у лютому 2020 року внаслідок невиконання контролюючим органом судового рішення, яке набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 09 вересня 2021 року у справі № 460/2315/19.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум податкового кредиту, є підставною для одержання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій однією з підстав для невизнання контролюючим органом формування позивачем податкового кредиту за господарськими операми з вказаними контрагентами слугував висновок відповідача про відсутність реальності господарських операцій, зокрема, з огляду на не підтвердження таких належно оформленими документами (недоліки в заповненні ТТН, не надання сертифікатів якості на товар, ТТН).

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що надані позивачем документи (податкові накладні, акти наданих послуг, платіжні доручення, документи на продукцію, що перевозилася (прибуткові ордери, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), витяг з журналу реєстрації довіреностей (отримання товару за довіреностями), акти приймання-передачі на відповідальне зберігання, акти приймання-передачі з відповідального зберігання, документи щодо транспортування окремих ТМЦ (товарно-транспортні накладні, договір про надання транспортно-експедиційних послуг та акти надання таких послуг, документи про оплату наданих транспортно-експедиційних послуг, документи щодо внутрішнього обліку, а також щодо руху ТМЦ між структурними підрозділами підприємства та використання ними поставлених ТМЦ у виробничому процесі підприємства: прибуткові ордери, вимоги на відпуск з матеріального складу), локальний кошторис будівельних робіт, довідка про вартість будівельних робіт, акт приймання виконаних робіт, відомість ресурсів до акту, акт про загальновиробничі витрати, дефектний акт та ін.) містять достатні дані про зміст та обсяг господарських операцій, їх учасників, дату і місце їх складання, а, отже, підтверджують фактичне здійснення спірних господарських операцій з придбання позивачем товару та робіт (послуг).

Тоді як, контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судами під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Слід також зазначити, що у контролюючого органу були зауваження щодо оформлення товарно-транспортних накладних по деяким поставкам товарів (перевезенню вантажів) про що свідчить вказаний акт перевірки. Так, відповідач, стверджуючи, що відповідні операції фактично не здійснювались, вказував на те, що у деяких товарно-транспортних накладних містять невідповідності щодо осіб, якими було здійснено перевезення (зокрема, зазначення номеру посвідчення водія).

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати обов`язкові реквізити. Відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З урахуванням цього суди попередніх інстанцій з дотриманням процесуального законодавства оцінили відповідні доводи та зазначили, що певні недоліки в заповненні первинних документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні), не є підставою для висновків про відсутність відповідної господарської операції(-й), якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Слід також зазначити, що не зазначення в товарно-транспортних накладних певної інформації не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ, як і відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару не може свідчити про відсутність господарських операцій з поставки товару.

З наведених вище підстав суди також визнали необґрунтованими і посилання відповідача на ненадання позивачем під час перевірки сертифікатів якості (відповідності) на товар, оскільки наявність або відсутність відповідних сертифікатів самостійно не може підтверджувати або спростовувати самого факту здійснення господарської операції. З цього приводу також слід зазначити, що сертифікати якості чи відповідності є товаросупровідними документами, надаються, як правило, на вимогу покупця, та у податковому/бухгалтерському обліку не відображаються, оскільки фактично не містять достатньої і необхідної інформації про господарську операцію з поставки.

Також судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій також на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача не мають достатніх трудових та матеріальних ресурсів для ведення відповідної господарської діяльності, не підтвердженість ланцюга постачання придбаного позивачем товару.

Як вже зазначалось вище, з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень.

При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону.

Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу, чи проведення ремонтних робіт на об`єктах позивача обумовлених укладеними договорами, надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19 та фактично була врахована судами під час вирішення цієї справи.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що судами було безпідставно не взято до уваги надані ним докази, зокрема податкову інформацію щодо окремих контрагентів позивача, яка свідчить про неможливість виконання контрагентами господарських операцій у зв`язку з недостатністю матеріальних та трудових ресурсів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки така не є беззаперечним доказом недостатності матеріальних та трудових ресурсів для виконання вказаних договірних зобов`язань, не містить розгорнутої інформації щодо активів господарюючих суб`єктів, а відтак не може підтверджувати обставини на які посилається контролюючий орган.

Крім того, Суд звертає увагу, що контролюючим органом в акті перевірки, в касаційній скарзі фактично не заперечується отримання позивачем товарів, робіт (послуг) від контрагентів, що в свою чергу підтверджує факт проведення господарських операцій, при цьому відповідач вважає, що такі були отримані позивачем від невстановлених осіб, проте такий висновок є безпідставним з огляду на те, що між позивачем та контрагентами наявні господарські правовідносини, оформлені відповідними договорами, які передбачають оплату за виконані роботи (послуги), поставлені товари. Матеріали справи містять відповідні платіжні доручення на користь контрагентів на оплату за проведені роботи (послуги), отримані товари.

Щодо посилань відповідача на існування кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, Суд зазначає, що у касаційній скарзі відповідач не конкретизує та не зазначає ні номери таких кримінальних проваджень, ні щодо яких контрагентів позивача такі існують/відкриті, як і не зазначає за ознаками яких кримінальних правопорушень. Тобто, з таких доводів відповідача є не зрозумілим, які саме докази (факти) не були досліджені/перевірені судами першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням, зокрема, того, що в оскаржуваних рішеннях суди також зазначили, що при розгляді цієї справи відповідачем не надано ані вироку суду, ані ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Отже, Суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом надано не було, матеріали справи таких не містять.

Контролюючим органом на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

Контролюючим органом зроблено відповідні висновки на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу нереальності господарських операцій, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

Висновки ж судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції погоджується з ними, оскільки така оцінка здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Щодо обґрунтованості прийняття контролюючим органом рішень № 14579/05-99-07-11 від 09.12.2021 та № 14582/05-99-07-11 від 09.12.2021 відповідач у касаційній скарзі не зазначає доводів на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для визнання їх протиправними та скасування. Фактично доводи контролюючого органу зводяться лише до зазначення та цитування окремих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», при цьому відповідач не зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень, зокрема, не було враховано невиконанням судового рішення (яке набрало законної сили), а також не зазначає про помилковість застосування судами попередніх інстанцій відповідних норм права, чи не застосування відповідних норм до спірних правовідносин.

Надаючи оцінку доводам відповідача, наведеним у касаційній скарзі, щодо неврахування судами висновків Верховного Суду сформованих у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16, від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.06.2019 у справі № 807/2202/15, від 11.06.2019 у справі № 826/13018/18, від 05.05.2023 у справі № 1340/5998/18, Суд звертає увагу на наступне.

Контролюючий орган посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. При цьому у наведених контролюючим органом постановах Верховного Суду, зокрема наголошувалось про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку.

Таким чином, наведені скаржником судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, тому посилання на те, що рішення у цій справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Доводи контролюючого органу по наведених вище, на думку останнього, порушеннях позивачем вимог податкового законодавства, зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки вже оцінених судами доказів.

Однак, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

12. Наведене вище у сукупності дає підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів сторін. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки обставин господарських операцій позивача з контрагентами проте положення статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

14. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року у справі № 200/170/22 слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 5 січня 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2024 року у справі № 200/170/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Васильєва С.С. Пасічник