Постанова від 15.05.2024 по справі 444/1035/23

ПОСТАНОВА

15 травня 2024 року

м. Київ

справа № 444/1035/23

провадження № 61-1101св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Жовківська міська рада Львівського району Львівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Коровіною Наталею Георгіївною, на постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Жовківська міська рада Львівського району Львівської області, про визначення місця проживання дитини.

Позовна заява мотивована тим, що 25 січня 2014 року він та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, за час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька. Зазначав, що 20 грудня 2022 року шлюб було розірвано. У травні 2022 року ОСОБА_2 виїхала до Польщі і до цього часу в Україну не повернулася. З травня 2022 року він сам опікується донькою та займається її вихованням.

Позивач стверджував, що у ОСОБА_2 в Польщі є інша фактична сім`я. Також вказував, що фактично ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо доньки, а він має можливість забезпечити їй належні умови проживання та повною мірою займатися вихованням дитини.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив судвизначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини. Районний суд врахував, що матір дитини бажає проживати з дитиною, позовні вимоги батька дитини не визнала.

Суд першої інстанції вважав, що визначення місця проживання дитини лише з батьком не буде відповідати найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, пославшись на прецедентну практику Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачкою не було подано до суду доказів, які можна було визнати належними та допустимими, і які підтверджували б, що батько дитини (позивач/апелянт) дав свою згоду на проживання дитини саме з мамою, оскільки вивезення дитини за межі України в умовах воєнного стану (коли батько дитини не має можливості перетнути кордон України) рівнозначно визначенню місця проживання дитини лише з її мамою.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітньої доньки сторін з батьком, тобто - в Україні, оскільки мати дитини проживає та працює в Республіці Польща, повертатися в Україну найближчим часом не планує, однак доньку до себе забрати не може, оскільки не має відповідних умов для цього

Апеляційний суд також взяв до уваги те, що в середині серпня 2023 року відповідачка вивезла доньку з України до Республіки Польщата відсутність згоди позивача на проживання доньки за межами України тривалий час.

Суд врахував, що позивач дозволив виїзд доньки за межі України лише на 2 (два) тижні - до початку навчального року, однак мати дитини (відповідачка) порушила взяті на себе зобов`язання та не повернула доньку в Україну.

Апеляційний суд не застосовував ні судові рішення Верховного Суду, ні практику Європейського суду з прав людини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Коровіна Н. Г., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першоїсудової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2024 року справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, визначаючи місце проживання дитини з батьком, не врахував, що позивач є військовозобов`язаним та підлягає мобілізації, відповідно, не є особою, з якою доцільно визначити місце проживання дитини.

Посилається на те, що дитина виїхала за кордон з дозволу позивача на період дії воєнного стану та за його погодженням.

Зазначає, що вона не була залучена до участі у справі, оскільки відповідно до процесуальних документів суду першої інстанції справа відкрита за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 .

Крім того, стверджує, що не отримувала копію позовної заяви

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19 (провадження № 61-19210св20), від 09 лютого 2023 року у справі № 753/572/20 та від 14 червня 2023 року у справі № 760/31518/21, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_2 зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25 січня 2014 року 25 січня 2014 року сторони зареєстрували шлюб.

Згідно зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04 грудня 2014 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З огляду на довідку від 02 січня 2023 року, видану Жовківською міською радою, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , та має на своєму утриманні неповнолітню дочку, ОСОБА_3 , 2014 року народження.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі № 444/2999/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

З копії повідомлення про прийняття працівника на роботу вбачається, що ОСОБА_1 з 03 лютого 2023 року прийнятий на роботу (страхувальник ОСОБА_4 ).

З копії висновку органу опіки та піклування Жовківської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час малолітня дитина ОСОБА_3 проживає з батьком в с. Замочок Львівського району Львівської області, відвідує Замочківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, батько займається вихованням та утриманням доньки. Мати ОСОБА_5 виїхала за кордон в Республіку Польща з 19 травня 2022 року. 16 травня 2023 року у службу у справах дітей Жовківської міської ради надійшла заява ОСОБА_5 про те, що вони мають спільну доньку ОСОБА_3 , яка на даний час проживає з батьком і відвідує школу в с. Замочок, у зв`язку з тим, що вона знаходиться за кордоном з 19 травня 2022 року, де працює і проживає, найближчим часом в Україну повертатись не планує, тому що в Україні не має стабільної роботи та відповідного заробітку. Доньку забрати не може, тому що не має відповідних умов проживання. З дитиною контакт підтримує, спілкується з нею. З чоловіком контакту не підтримує, тому що вони ніяк не можуть дійти спільної згоди і останні розмови завжди закінчувались сваркою. ОСОБА_5 вважає, що донька має проживати з нею та планує забрати її до себе, бо їй буде краще з мамою, ніж з батьком. На підставі вищенаведеного, виконком Жовківської міської ради вважає доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 в с. Замочок.

Рішенням виконавчого комітету Жовківської міської ради № 18 від 08 червня 2023 року затверджено висновок органу опіки та піклування Жовківської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визнано за доцільне визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_1 .

В середині серпня 2023 року ОСОБА_2 вивезла доньку з України до Республіки Польща.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Коровіною Н. Г., підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини другої статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Частинами другою, п`ятою статті 128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_2 участі у розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій не приймала.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження про отримання ОСОБА_2 та/або її представником ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 06 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі. Крім того, зазначена ухвала районного суду містить інформацію щодо сторін справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_1 (а. с. 21-22).

Наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 25) не є доказом надіслання процесуального документу відповідачці ОСОБА_2 , оскільки містить виправлення в найменуванні адресата.

При цьому вона направлена на адресу, де проживає позивач, який знав і повідомляв суд, що відповідачка мешкає в Республіці Польща, вказуючи на її місце проживання.

Відповідно до частин одинадцятої, тринадцятої статті 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною восьмою статті 130 ЦПК України визначено, що особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Встановлено, що ОСОБА_2 на час розгляду справи районним судом і в суді апеляційної інстанції проживає за межами території України в Республіці Польща, відтак, колегія суддів вважає, що підстави викликати її до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку, та за зареєстрованим місцем проживання в Україні у судів попередніх інстанцій не було. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_2 надала згоду на отримання повісток з використанням засобів мобільного зв`язку.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог статей 128-130, 372 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Однак, ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій на зазначені вимоги процесуального законодавства уваги не звернули, розглянули справу без належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи, не відклали судові засідання, причин неотримання заявником повідомлення не з`ясували, чим порушили вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій належно не повідомили її про розгляд справи й розглянули справу без її участі, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, то судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому у силу частини третьої статті 400 ЦПК України підлягає скасуванню й рішення районного суду, яке заявник просить залишити в силі.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Коровіною Наталею Георгіївною, задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець