Ухвала

від 22.05.2024 по справі 738/371/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 738/371/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/398/24 Категорія - Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

З участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2024 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено спільне подання начальника ДУ «Менська виправна колонія № 91» та голови спостережної комісії Менської міської ради Чернігівської області про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання засудженого ОСОБА_9 .

В обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що на даний час засуджений ОСОБА_9 фактично відбув більше 11 років позбавлення волі, керуючись принципом верховенства права, зокрема, такими його складовими, як ефективність мети і засобів правового регулювання, розумність та логічність закону, суд вважає, що в даному випадку засуджений ОСОБА_9 повністю відбув призначене йому за ч. 3 ст. 364 КК України покарання, а застосування до нього умовно дострокового звільнення від подальшого відбування покарання в даному випадку є можливим після фактичного відбуття не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду як незаконну та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання про звільнення засудженого ОСОБА_9 від подальшого відбування призначеного покарання умовно-достроково. Апелянт зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_9 засуджений за вчинення тяжкого корупційного злочину. Проте статтею 81 КК України не передбачено можливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання осіб, засуджених за тяжкий корупційний злочин.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурора засуджений ОСОБА_9 , захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 та начальник установи «Менська виправна колонія (№ 91)» ОСОБА_10 просять відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , яка просила ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно зі ст.50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, ст. 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Згідно з положеннями ст.81 КК України, особу може бути умовно-достроково звільнено від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув визначений законом строк покарання.

За вимогами ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, тобто однією з найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Саме по собі фактичне відбуття частини покарання, автоматично не зобов`язує суд звільнити особу умовно-достроково від покарання. Розглядаючи подання про умовно-дострокове звільнення, суд був зобов`язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.

Слід зазначити, що виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари, ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому у його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон передбачає можливість застосування судом умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" (далі Пленум) умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення особи засудженого та умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 листопада 2013 року за ч. 2 ст. 15, п.п. 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.1 70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на 3(три) роки, з позбавленням спеціального звання «лейтенант міліції». По ухвалі апеляційного суду Миколаївської області від 18.02.2014 року вирок колегії суддів Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2013 року залишено без змін. Згідно ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 06.03.2014 року внесено виправлення у дату постановлення ухвали і вважати вірною 19.02.2014. Згідно ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.05.2014 року від призначеного покарання по ст. 364 ч. 3 КК України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 21.02.2014 року звільнено. Покарання у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 364 КК України змінено на обмеження волі на 3 роки. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ЗУ № 838 VIII від 26.11.2015) зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення термін з 28.06.2013 року по 18.02.2014 рік з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 16.03.2018 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення замість помилково вказаної дати 18 лютого 2014 року - 19.02.2014 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислюється з 28.06.2013 року.

Згідно п. 1 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що порядок застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання передбачено ст. 81 КК України, зокрема в ч.2 вказаної статті Закону зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму зазначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну не відбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив, як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання.

Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст. 81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.

Колегія суддів звертає увагу і на те, ОСОБА_9 засуджений за вчинення в тому числі особливо тяжких злочинів, мети передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України пов`язаної з його виправленням, а також запобігання вчиненню нових злочинів на даний час не досягнуто.

Враховуючи, що невідбута частина покарання на час апеляційного розгляду становить більше 3 років, звільнення засудженого не сприятиме досягненню мети покарання, а саме запобігання вчиненню нових злочинів та виправлення засудженого.

Також враховується, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень. На думку колегії суддів, засуджений ОСОБА_9 своєю поведінкою не довів виправлення, а достатні підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відсутні.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції передчасно прийнято рішення про умовно - дострокове звільнення, в зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2024 року щодо засудженого ОСОБА_9 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні подання Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» та Спостережної комісії Менської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_9 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4