Ухвала

від 20.05.2024 по справі 336/4707/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 336/4707/24

Пр. 2/336/2205/2024

У Х В А Л А

про залишенняпозовної заявибез руху

20 травня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Партнер» про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання видати наказ про звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

15.05.2024 позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою, просить визнати припиненими трудові відносини, що виникли між сторонами у даній справі на підставі безстрокового трудового договору, укладеного 29.10.2021 згідно з ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з 30.04.2024; зобов`язати видати наказ про її звільнення з посади головного бухгалтера ТОВ «Медіа-Партнер» згідно з ч.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з 30.04.2024; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за лютий 2023 року в сумі 16800 гривень, компенсацію за 52 дні невикористаної щорічної відпустки в сумі 25233,00 гривень, вихідну допомогу в сумі 44400,00 гривень.

Справу передано в провадження визначеного головуючого судді 16.05.2024 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024.

Суддя, перевіривши виконання вимог ст.175-177 ЦПК України, встановила, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку із таким.

За нормою ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, позивачка у додатках до позовної заяви додає заяву про її звільнення з підприємства з 26.04.2024, проте, висуває вимогу про звільнення саме з 30.04.2024, без обґрунтування даної обставини.

Разом з цим, згідно з мотивуванням, наведеним позивачкою, відповідач не виплатив частину заробітної плати за лютий 2023 року, що не узгоджується зі датою звільнення, - 30.04.2024.

Заявляючи вимогу про стягнення суми вихідної допомоги згідно з приписами ст.44 КзпП України, у розмірі, передбаченому колективним договором, позивачкою не конкретизовано даної вимоги із посиланням на певне положення даного колективного договору. Проте, згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з цим, за змістом ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в разі відсутності відповідного доказу (зокрема, установчих докуменів юридичної особи, примірника колективного договору), учасник справи може скористатись своїм правом на подання клопотання про витребування доказів, яке має відповідати вимогам ст.84, 182, 183 ЦПК України та є окремою процесуальною заявою, яка може бути додана до позовної заяви.

Відповідно, згідно з ч.3 ст.177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Слід також наголосити, що позивачкою не зазначено та не надано доказів того, що керівник не з`являвся за місцем роботи, та протягом якого саме періоду, який режим роботи на підприємстві був впроваджений з початком воєнного стану, зокрема, дистанційний тощо.

Не конкретизовано в порушення ч.1 ст.175 ЦПК України й вимогу про визнання трудових відносин припиненими, адже позивачка зазначає про невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, без зазначення, які саме норми та в який спосіб порушив керівник (власник або уповноважений ним орган).

Крім того, згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За нормою п.1,10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, у позовній заяві ціна позову в порушення наведеної норми не визначена.

Разом з цим, визначення ціни позову має безпосереднє значення для сплати судового збору за розгляд позовних вимог майнового характеру.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачка сплатила судовий збір за розгляд однієї позовної вимоги немайнового характеру, але не в повному обсязі.

За нормою ч.1 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до ч.1,2 ст.9 ЗУ "Про судовий збір" N 3674-VI від 08.07.2011, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Для обрахунку ставок судового збору згідно з нормою ч.1 ст.4 Закону застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Так, за подання позовної заяви майнового характеру, що подана фізичною особою, відповідно до п.1-1 ч.2 ст.4 Закону України у 2024 році (враховуючи дату звернення до суду) ставка судового збору дорівнює 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру відповідно до п.1-2 ч.2 ст.4 Закону України у 2024 році (враховуючи дату звернення до суду) ставка судового збору дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум за приписами ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році дорівнює 3 028,00 гривень.

Ч.3 ст.6 вказаного вище нормативно-правового акту врегульовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Слід зазначити, що пільги щодо сплати судового збору зазначені у ст.5 Закону України «Про судовий збір», що дійсно звільняє позивачку від сплати судового збору за розгляду позовних вимог (майнового характеру) про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану щорічну відпустку.

Проте, на позовну вимогу про стягнення вихідної допомоги п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджується.

Так, слід зауважити, що структура заробітної плати визначена ст.2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі ст.2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції №114/8713. Так, зокрема, згідно з п. 3.8 вказаного розділу до них віднесені суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що вихідна допомога згідно зі ст. 44 КЗпП України не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тобто, не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вказану вимогу позивача в усіх судових інстанціях.

Також, слід наголосити, що у рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Враховуючи суму вихідної допомоги, що просить стягнути позивач, сплаті підлягає судовий збір за подання до суду позовної заяви із даною позовною вимогою майнового характеру у сумі 1 211,20 гривень (адже 1% від 44400 гривень є меншим, ніж мінімальна ставка згідно з п.1-1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Крім того, у позові містяться дві позовні вимоги немайнового характеру:

1) про визнання припиненими трудових відносин, що виникли між сторонами у даній справі на підставі безстрокового трудового договору, укладеного 29.10.2021 згідно з ч.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з 30.04.2024;

2) про зобов`язання видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ТОВ «Медіа-Партнер» згідно з ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з 30.04.2024.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви із двома позовними вимогами немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у сумі 2 422,40 гривень (0,4*3028,00 гривень *2), за вирахуванням 1168,00 гривень, квитанція про сплату яких подана до позовної заяви, тобто, доплаті підлягає сума 1 254,40 гривень (окрім суми збору за розгляду вимоги майнового характеру).

Разом з цим, положеннями ст.8 Закону України «Про судовий збір» врегульовано підстави для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення розміру або звільнення від його сплати.

В цьому випадку, позивачці також необхідно оформити клопотання у формі заяви з процесуальних питань відповідно до вимог ст.182-183 ЦПК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху в порядку ст.185 ЦПК України, із наданням п`ятиденного строку для усунення вказаних недоліків з дня вручення ухвали.

Реквізити для сплати судового збору розміщені на веб-сторінці суду за посиланням: https://sh.zp.court.gov.ua/sud0827/gromadyanam/tax/

Керуючись ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Партнер» про визнання трудових відносин припиненими, зобов`язання видати наказ про звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку та вихідної допомоги,- у зв`язку із виявленими, перерахованими вище недоліками, надавши позивачці строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх виправлення, шляхом подання до матеріалів справи доказів доплати судового збору у визначеній судом сумі (або клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від його сплати), подання позовної заяви, яка відповідає вимогами ст.175-177 ЦПК України із відповідними доказами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (20.05.2024) та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Вайнраух