Ухвала

від 23.05.2024 по справі 156/582/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/582/24

Провадження № 2/156/201/24

Рядок статзвіту 71

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2024 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається із позовної заяви, позивач не сплатила судовий збір за позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, посилаючись на норми п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». Однак, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб відповідно до ст. 56 ЦПК України, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ч. 1 ст. 59 ЦПК України не є підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах власних дітей від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 754/16008/17.

Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивачку від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.

Крім того, поданий позов про позбавлення батьківських прав відповідача не вирішує питання прав та обов`язків неповнолітніх дітей, а стосуються особистих немайнових прав та обов`язків відповідача як батька дитини, яких він може бути позбавлений у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені у статті 166 Сімейного кодексу України.

Враховуючи викладене, за подання позовної вимоги немайнового характеру про позбавлення батьківських прав, позивачці необхідно сплатити судовий збір або ж подати докази, які б давали підстави для звільнення від його сплати.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (тобто три однорідні немайнові вимоги).

Можливість пред`явленнякількох окремихпозовів єодним заргументів,який дозволяєвиснувати,що уцій справімає місцене однавимога,а кількавимог. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про позбавлення батьківських прав щодо кожної дитини, то мав би сплатити судовий збір за один із них. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Наведені висновки сформульовано у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23).

Зі змісту ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн.

Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн. х 0,4 =1211,20 грн. ).

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 року у справі №758/5118/21 виснувано, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з трьома однорідними вимогами немайнового характеру (про позбавлення батьківських прав відповідача відносно трьох дітей), позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3 633,60 грн. Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 633,60 грн. на зазначені нижче реквізити, про що надати суду оригінал платіжного документа.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Іваничі/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA218999980313141206000003484; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Іваничівський районний суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).

Заразом суд вважає необхідним роз`яснити позивачці, що відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій же статті.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведені вище недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне позовну заяву позивачки залишити без руху та надати їй десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків у спосіб сплати позивачкою судового збору в розмірі 3 633,60 грн на вказані в цій ухвалі реквізити та надання суду платіжного документу на підтвердження такої сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачці строк 10(десять)днів з дня отримання позивачем ухвали для виправлення вказаних у цій ухвалі недоліків.

У випадку невиконання даної ухвали про залишення заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. Є. Малюшевська