Рішення

від 22.05.2024 по справі 372/498/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/498/24

Провадження № 2-883/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району, як правонаступника Підгірцівської сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до Підгірцівської сільської ради, в якому просили визнати за ними право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, яка належала ОСОБА_3 в рівних частинах. В обґрунтування своїх вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який за життя склав на їх користь заповіт на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 3223186800:03:025:0032, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області. Після чого позивачі зверталися до нотаріуса, однак їм було відмовлено у відкритті спадкової справи та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у зв`язку зі спливом терміну на відкриття спадщини.

30 січня 2024 року позову заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

23 лютого 2024 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження, призначено у справі підготовче судове засідання, витребувано спадкову справу.

11 березня 2024 року на адресу суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Степаненка Д.В. про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

27 березня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

26 квітня 2024 року до розгляду справи залучено правонаступника Підгірцівської сільської ради Козинську селищну раду.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склав заповіт, посвідчений 06.10.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненком Д.В., відповідно до якого належну йому земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 3223186800:03:025:0032, що розташована на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Степаненка Д.В. від 05.03.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилася.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позовні вимоги мають оцінюватися судом, виходячи з правових та фактичних підстав позову, наведених у позовній заяві, а не лише тільки з формулювань її прохальної частини, які можуть бути недосконалими.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначається, що після смерті спадкодавця позивачі зверталися до нотаріуса, однак їм було відмовлено у відкритті спадкової справи та рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування за заповітом у зв`язку зі спливом терміну на відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до 1247 ЦК України, заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Статтею 1223ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з положеннями ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Положеннями ст.1297 ЦК України визначений обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Верховний Суд у Постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 вказав на те, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Аналогічна правова позиція наведена і в постанові Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/1.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

В порядку визначеному ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Чинним законодавством визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. А сама процедура видачі свідоцтва про право на спадщину передбачає здійснення перевірки нотаріусом ряду обставин.

В матеріалах справи, відсутня відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачами.

Також з матеріалів не вбачається, і в ході розгляду справи не встановлено, яким чином відповідачем порушуються чи не визнаються права позивача.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. А відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

У зв`язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 13, 76-81, 258, 263265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доКозинської селищноїради Обухівськогорайону,як правонаступникаПідгірцівської сільськоїради,про визнанняправа власностів порядкуспадкування зазаповітом відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Проць