Ухвала

від 23.05.2024 по справі 643/12095/19

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/12095/19

Провадження № 6/643/356/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», заінтересовані особи: первісний стягувач Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК», боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача у справі його правонаступником,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» через систему «Електронний суд» звернулось до Московського районного суду м. Харкова із заявою, відповідно до змісту якої, просить замінити у справі №643/12095/19 вибулого стягувача: акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» на його правонаступника: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС».

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху за таких підстав.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому ст.272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Однак, ст.442 ЦПК України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Відтак, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статтями 175, 177 ЦПК України.

Пунктом 4 ч.2 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У ч.5 ст.177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як визначено п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Натомість у порушення п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України та ч.5 ст.177 ЦПК України заявник не зазначає і не додає доказів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: інформація про стан виконавчого провадження на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та доказів того, а також не вказує де саме необхідно заміти сторону стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні, обмежившись лише «замінити у справі сторону стягувача» тощо.

Так, вивченням матеріалів цивільної справи №643/4361/19, встановлено, що 19.10.2020 представник АТ «ЮНЕКС БАНК» за довіреністю Семенов Р.А. звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі №643/12095/19, з проханням надіслати його на поштову адресу АТ «ЮНЕКС БАНК». Згідно супровідного листа та інформації, яка міститься у програмі Д-3, 23.10.2020 Московським районним судом м. Харкова представнику АТ «ЮНЕКС БАНК» ОСОБА_2 направлено 2 виконавчих листа від 12.11.2019 по цивільній справі №643/12095/19-ц за позовом АТ «ЮНЕКС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, додаток: 2 арк.

Суд наголошує, що саме на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст.442 ЦПК України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Відтак Велика Палата ВС вирішила, що у випадку відсутності відкритого виконавчого провадження, та спливу строків на виконання рішення суду, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.

Окрім того, Велика Палата ВС дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 5 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10,у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови ВП ВС.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 08.02.2022 стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.1 ст.26 Закону №606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо наявності підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 183,185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» про заміну стягувача його правонаступником - залишити без руху.

Надати заявнику строк в 5 (п`ять) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення недоліків заяви, заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М. Задорожна