Ухвала

від 23.05.2024 по справі 705/2989/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2989/24

2/705/1767/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л. від 20 травня 2024 року задоволено самовідвід головуючого судді у даній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2024 матеріали вказаної справи передані в провадження судді Піньковському Р.В.

Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду вказаної справи на підставі п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність влади» № 8 від 13.06.2007 наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У статті 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст.40 ЦПК України, відповідно до положень якої питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість.

Суддя вважає, що є достатньо підстав для самовідводу у вказаній справі, оскільки існують обставини, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, з тих підстав, що дочка судді Піньковського Р.В. є ученицею Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області, з керівником якого, ОСОБА_1 , суддя мав неодноразові особисті зустрічі та спілкування з приводу навчання дитини, а позивач у даній справі ОСОБА_1 у своєму позові ставить питання щодо скасування наказу про припинення контракту з ним, як директором саме Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області та поновлення його на цій посаді.

За вказаних обставин, з метою уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду та різних скарг з боку учасників процесу, вважаю, що є підстави заявити самовідвід, щоб прийняте рішення по цій цивільній справі не викликало у сторін сумнівів в об`єктивності його прийняття.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору. Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з необхідності уникнення напруження та недовіри у судовому провадженні, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, а також для попередження виникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді, що в подальшому може негативно вплинути на об`єктивність постановленого рішення у справі, суддя вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-41 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Задовольнити самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Романа Володимировича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (судова справа № 705/2989/24, 2/705/1767/24) передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р. В. Піньковський