Постанова

від 22.05.2024 по справі 179/455/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4620/24 Справа № 179/455/24 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кенжина Олена Олександрівна, на ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скоробогатова Дарина Володимирівна, про забезпечення позову в цивільній справі номер 179/455/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендер Хаб», про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_2 з позовом до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендер Хаб», про визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з позовною заявою позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скоробогатова Д.В., подав до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову:

- заборонити будь-яким особам розпорядження земельною ділянкою площею 5,151 га, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області;

- заборонити суб`єктам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області;

- заборонити державному кадастровому реєстратору внесення до Державного земельного кадастру відомостей про виділення, поділ, об`єднання, чи скасування записів відносно земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилався на те, що цивільній спір пов`язаний з протиправним відчуженням на земельних торгах земельної ділянки, кадастровий номер 12223866500:02:027:0395, площею 5,151 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с-щ/рада Приютська.

12 лютого 2024 року між старшим державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Адаменком Миколою Миколайовичем та ОСОБА_1 , котрий внаслідок дискваліфікації ОСОБА_2 , став переможцем електронного аукціону, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, площею 5,151 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за ардесою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, сщ/рада Приютська, який посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрований в реєстрі за №180. Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.02.2024 року номер відомостей про речове право:53814859.

Таким чином, на момент подачі даної заяви про забезпечення позову, відповідач ОСОБА_1 документально оформив право власності на земельну ділянку, та, відповідно, отримав можливість розпоряджатися нею, як приватним майном.

За умови продовження вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на розпорядження земельною ділянкою (кадастровий номер 1222386500:02:027:0395 (відчуження, передача в користування, поділ, об`єднання і т.ін.), відновлення порушених прав позивача буде істотно ускладнено або взагалі унеможливлено, так як в разі задоволення позову позивач буде вимушений вчиняти додаткових дій, направлених на відновлення становища та забезпечення реалізації свого права на придбання земельної ділянки на земельних торгах.

Реалізація новим власником права розпорядження спірною земельною ділянкою до вирішення судом спору по суті може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заявлених ОСОБА_2 вимог з точку зору відновлення його прав.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скоробогатова Дарина Володимирівна, про забезпечення цивільного позову задоволено.

Заборонено будь-яким особам розпорядження земельною ділянкою площею 5,151 га, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Заборонено суб`єктам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Заборонено державному кадастровому реєстратору внесення до Державного земельного кадастру відомостей про виділення, поділ, об`єднання, чи скасування записів відносно земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Із вказаним судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кенжина О.О., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, невмотивованою та незаконною, ухвалена судом на підставі не об`єктивно з`ясованих обставин, які не підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом належним чином.

Судом першої інстанції не враховано, що забезпечення позовів немайнового характеру, які не підлягають примусовому виконанню, має свої особливості.

Позивач по справі не був власником нерухомого майна, а виступав одним із учасників аукціону. Його позовні вимоги не стосуються визнання за ним права власності та/або витребування майна. Позовна вимога про зобов`язання вирішити питання щодо підписання протоколу електронного аукціону не веде до автоматичного набуття позивачем права власності на підставі рішення суду по даній справі.

Таким чином, зазначені позивачем та судом першої інстанції види забезпечення позову не співвідносяться із позовними вимогами та ніяким чином не забезпечують виконання можливого рішення суду по даній справі. Предметом позову у справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання електронних торгів з реалізації земельної ділянки та договору купівлі-продажу недійсними та зобов`язання вчинити певні дії.

У разі задоволення позову рішення суду не буде підлягати примусовому виконанню, а тому помилковим є висновок суду, що незабезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо відчуження та перетворення земельної ділянки ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, так як у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували порушення права позивача щодо оскаржуваної земельної ділянки. Отже, забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.

Від позивача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Скоробогатова Д.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 07 березня 2024 року у справі №179/455/24 залишити без змін, судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги покласти на відповідача, заявника в апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції при винесенні ухвали про забезпечення позову від 07.03.2024 року встановив, що між сторонами існує спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1222386500:02:027:0395, площею 5.151 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Приютська сщ/рада, право власності на яку на зареєстроване за ОСОБА_1 , а вимоги позивача зводяться до припинення такої реєстрації, враховуючи що відповідачем незаконно набуто право купівлі зазначеної вище земельної ділянки на земельних торгах в силу незаконного рішення в Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) щодо дискваліфікації позивача.

Отже, суд першої інстанції, виконавши передбачені процесуальним законом дії, а саме пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обрані заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним та вчиняти дії щодо його перереєстрації. Обрані заходи забезпечення позову не впливають на матеріальний стан відповідача, як власника майна, та не призводять до понесення додаткових витрат унаслідок їх застосування, доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення таких заходів щодо спірного нерухомого майна до апеляційної скарги не надано.

Закон не містить застережень щодо неможливості застосування такого способу забезпечення позову, як заборона іншим особам вчиняти будь-які дії щодо предмета спору, до позовів немайнового характеру.

На даному етапі розгляду справи відповідачем Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) не проводиться жодних дій з проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур щодо реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 1222386500:02:027:0395, площею 5.151 га., цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, сщ/рада Приютська.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції (витрати на професійну правничу допомогу) складають 10000,00 грн.

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кенжина О.О. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник заявника ОСОБА_2 адвокат Скоробогатова Д.В. апеляційну скаргу не визнала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач Новомосковський відділдержавної виконавчоїслужби уНовомосковському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 52, 53).

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Тендер Хаб» в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с. 58).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача та третьої особи.

Заслухавши суддю доповідача, представника заявника (позивача) та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2024 року між старшим державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Адаменком М.М. та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, площею 5,151 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, який посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрований в реєстрі за №180. Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.02.2024 року, номер відомостей про речове право: 53814859 (а.с. 10-12).

Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони відчуження нерухомого майна, яке є предметом спору.

Такий висновок суду першої інстанції є правильними та таким, що відповідає нормам закону.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19, вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що 12 лютого 2024 року між старшим державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Адаменком М.М. та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, площею 5,151 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, який посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дейнего С.І., зареєстрований в реєстрі за №180. Право власності за ОСОБА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.02.2024 року, номер відомостей про речове право: 53814859.

З огляду на викладені обставини, якими позивач ОСОБА_2 обґрунтовує свої позовні вимоги, його звернення до суду направлено на відновлення порушеного, на думку позивача, права набуття права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, як переможця земельного аукціону з продажу вказаної земельної ділянки. Серед інших вимог, в його позові містіться вимога про укладенням з ним договору купівлі-продажу за вказаним лотом, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, вжитий судом вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки майно фактично перебуває у його володінні, і обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

ОСОБА_1 не наведено жодних аргументів, які б вказували на те, що встановлення заборони розпорядження земельною ділянкою площею 5,151 га, кадастровий номер 1222386500:02:027:0395, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Приютської селищної ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, або встановлення заборони суб`єктам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо вказаної земельної ділянки, або встановлення заборони державному кадастровому реєстратору внесення до Державного земельного кадастру відомостей про виділення, поділ, об`єднання, чи скасування записів відносно земельної ділянки, яка є предметом спору, може призвести до негативних наслідків для нього. Ним також не наведено жодних аргументів, які б вказували, що він може понести збитки, викликані реально існуючими обставинами.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи з цього питання, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кенжина Олена Олександрівна, залишити без задоволення, ухвалу Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.05.2024 року.

Судді: