Рішення

від 19.04.2024 по справі 125/19/24

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/19/24

2/125/7/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Салдан Ю. О.,

секретар судового засідання Захарчук С. О.,

за участю:

прокурора Бородіча О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид-Поділля» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

У С Т А Н О В И В :

1.Стислий викладпозицій сторін

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що громадянці російської федерації ОСОБА_1 з 2020 року на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лісівської сільської ради Барського району, нині Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області. На підставі рішення Барського районного суду Вінницької області від 17.11.2011 у справі № 2-1455/11, ОСОБА_1 прийняла у спадщину земельну ділянку. Право приватної власності на вказану ділянку відповідачка зареєструвала на підставі рішення Лісівської сільської ради Барського району Вінницької області. У 2020 році відповідачка передала цю земельну ділянку в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Краєвид-Поділля» (далі ТОВ «Краєвид-Поділля») строком на 10 років.

Оскільки відповідачка, в порушення норм Земельного кодексу України, протягом року з дня набуття права власності не відчужила земельну ділянку, прокурор просив припинити право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Мотивуючи порушення інтересів держави, прокурор покликався на те, що відповідачка порушила визначену Конституцією України і нормами Земельного кодексу України процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності. Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу, громадян України. Воєнні дії негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у цих спірних правовідносинах у позовній заяві вказана бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Прокурор у судовому засіданні позовну заяву підтримав з викладених у ній підстав та просив позов задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі Управління) у судове засідання не з`явився. Про час і місце судового засідання Управління повідомлено належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області подав пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що вважає її обґрунтованою, виходячи з такого. ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, на підставі рішення Барського районного суду прийняла у спадщину земельну ділянку, зареєструвала право приватної власності на вказану земельну ділянку 14.11.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення 33 позачергової сесії 7 скликання Лісівської сільської ради Барського району Вінницької області. 17.11.2020 уклала договір оренди землі строком на 10 років з ТОВ «Краєвид Поділля». На момент успадкування зазначеної земельної ділянки, державної реєстрації права власності, та по теперішній час відповідач є громадянкою російської федерації.

Представник Управління позов прокурора просив задовольнити, судові засідання проводити без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання неодноразово повідомлена належним чином шляхом публікації оголошення на порталі судової влади України, відзиву не надіслала.

Третя особа ТОВ «Краєвид-Поділля» свого представника у судове засідання не скерувала. Про час і місце судового засідання третя особа неодноразово повідомлена належним чином, заперечень щодо позову від третьої особи не надійшло.

2. Рух справи у суді, клопотання учасників, процесуальні дії

08.01.2024 відкрито провадження у справі і постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

19.02.2024 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду щодо суті.

Ухвалою суду від 19.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, постановлено проводити заочний розгляд справи.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, і зміст спірних правовідносин

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17.11.2011 у справі № 2-1455/11 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,12 в умовних кадастрових гектарах, розташованої на території Лісівської сільської ради Барського району та відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №008337, виданого на підставі рішення Барської райдержадміністрації №320 від 23.09.1996 належала ОСОБА_2 .

Громадянці російської федерації ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0520282600:01:001:0093 площею 3,4704 га, яка розташована на території Лісівської сільської ради Барського району, нині Копайгородської селищної ради Жмеринського району Вінницької області.

Державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку проведено 14.11.2020 державним реєстратором Шаргородської міської ради Вінницької області (індексний номер 55145809 від 14.11.2020) на підставі рішення Лісівської сільської ради Барського району Вінницької області, 33 сесії 7 скликання від 24.06.2020.

ОСОБА_1 передала земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0520282600:01:001:0093 в оренду ТОВ «Краєвид-Поділля» строком на 10 років, уклавши з Товариством договір оренди землі у письмовій формі.

Право оренди ТОВ «Краєвид-Поділля» було зареєстровано у державному реєстрі 24.11.2020.

Вказані обставини підтверджуються даними таких документів: інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.01.2024 № 360755974; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 31.10.2022 № НВ-0500989252022; рішення Лісівської сільської ради Барського району Вінницької області, 33 позачергової сесії 7 скликання від 24.06.2020; рішення Барського районного суду Вінницької області (ухвалене під головуванням судді Хлопецького О. С.) від 17.11.2011 у справі № 2-1455/11 за позовом ОСОБА_1 до Лісівської сільської ради Барського району про визнання права власності на спадкове майно; договору оренди землі № 3042 від 17.11.2020 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520282600:01:001:0093.

ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 вести цивільні та адміністративні справи в судах будь-якої інстанції, надавши їй право представляти свої інтереси та подавати заяви, одержувати довідки та документи, розписуватись та виконувати всі інші дії від її імені. Дане підтверджується копією нотаріально посвідченої довіреності від 22.09.2011, яка була дійсною до 22.09.2014. У довіреності вказано, що ОСОБА_1 , 1954 року народження, є громадянкою російської федерації, вказані номер та серія паспорта громадянина рф.

В матеріалах справи наявна копія паспорта громадянки російської федерації на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керівник Жмеринської окружної прокуратури надіслав до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області листа від 04.05.2023 №52/1-602вих-23, у якому повідомив про виявлені факти порушення інтересів держави щодо незаконного перебування у приватній власності громадян російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема і у власності відповідачки ОСОБА_1 , та просив поінформувати про вжиті заходи представницького характеру щодо конфіскації земельних ділянок в дохід держави.

У відповідь на вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило керівника окружної прокуратури про те, що в Управління відсутнє в повному обсязі фінансування на витрати із сплати судового збору, що унеможливлює звернення до суду із позовами про конфіскацію земельних ділянок у громадян російської федерації. Це підтверджується даними листа від 04.07.2023 №0-2-0.62-3348/2-23.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області у листі від 18.08.2023 № 0501.4-5665/05.3-23, на запит окружної прокуратури від 10.08.2023 №52/1-1069вих-23, відповідачка ОСОБА_1 паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон - не документувалась.

Відповідно до інформації, наданої Управлінням Державної міграційної служби України у Вінницькій області у листі від 26.12.2023 № 0501.4-8767/05.2-23, на запит окружної прокуратури від 22.12.2023 №02.52/1-1618ВИХ-23, відомості щодо документування відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на тимчасове/постійне проживання в Україні - не встановлено.

Листом від 28.12.2023 №52/1-1648вих-23 керівник Жмеринської окружної прокуратури повідомив Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про намір звернутися до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом їх конфіскації.

4. Оцінка суду і норми права, застосовані судом

4.1. Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави

Частиною 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 4, 5 статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів; інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин; в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій; із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. (Пункти 3, 4 мотивувальної частини цього Рішення).

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються правовий режим власності.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже, незаконне перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності іноземних громадян, порушення вимог законодавства щодо необхідності відчуження земельних ділянок протягом року з дня набуття права власності, з огляду на те, що земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави, порушує інтереси держави, оскільки підриває основи правопорядку і суперечить конституційному принципу законності набуття права власності.

Правові висновки про те, що в питаннях законності набуття права власності і недопущення свавільного привласнення земельних ділянок в обхід визначеної законом процедури порушуються інтереси держави висловлював і Верховний Суд, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 469/1044/17.

Таким чином, прокурором доведено необхідність звернення до суду за захистом інтересів держави у справі, що розглядається.

Згідно з частиною 4 статті 145 Земельного кодексу України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Таким органом є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи, у цій справі Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області не зверталося до суду за відновленням інтересів держави в розумний строк після повідомлення прокурором про порушення інтересів держави.

Не залежно від тих причин, що перешкоджали зверненню Управління до суду, зокрема і відсутності коштів на сплату судового збору, сам факт незвернення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, надавав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Подібні правові висновки (щодо причин не звернення до суду) викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) (пункти 6.41.-6.43). Саме наведені правові висновки повинні враховуватися для вирішення цієї справи, з огляду на роль Великої Палати у забезпеченні єдності судової практики.

Прокурор повідомив Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про намір звернутися до суду із цим позовом, однак Управління підстав для представництва не оскаржило і самостійно до суду не звернулося.

Отже, прокурором доведено підстави для представництва інтересів держави у цій справі і дотримано встановлену процедуру звернення до суду.

4.2. Щодо доведеності позовних вимог

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією..

Згідно з приписами статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з частиною 2 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (частина 4 статті 81 Земельного кодексу України).

Статтею 145Земельного кодексуУкраїни передбачено:якщо доособи переходитьправо власностіна земельнуділянку,яка зацим Кодексомне моженабуватися неюу власність,ця ділянкапідлягає відчуженнюїї власникомпротягом рокуз моментупереходу такогоправа. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (частина 2 статті 145 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, серед іншого, конфіскації земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала чіткі і зрозумілі вимоги Земельного кодексу України щодо відчуження набутої на підставі рішення суду земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року з дня набуття права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 0520282600:01:001:0093 підлягає конфіскації.

Частиною 4 статті 145 Земельного кодексу України також передбачено, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах; ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, законодавством передбачено компенсацію колишньому власнику вартості конфіскованої земельної ділянки.

Таким чином, втручання у право власності відповідачки чітко передбачено нормами Земельного кодексу України, переслідує легітимну мету, а саме захист інтересів Українського народу щодо використання земель саме сільськогосподарського призначення, котрі є основним національним багатством і забезпечують продовольчі потреби населення, які особливо загострилися в часи воєнного вторгнення російської федерації в Україну і окупації частини території України, а також є необхідним у демократичному суспільстві, застосування такого заходу, як конфіскація земельної ділянки є пропорційним переслідуваній меті, оскільки відповідачка мала достатньо часу і можливостей відчужити земельні ділянки, крім того, баланс між інтересами суспільства і власника майна забезпечується шляхом передбаченої законом виплати ціни проданої на земельних торгах земельної ділянки її колишньому власнику.

З наведених мотивів позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури слід стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид-Поділля» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520282600:01:001:0093 площею 3,4704 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лісівської сільської ради Барського району (нині Копайгородської селищної ради Жмеринського району) Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Вінницькоїобласної прокуратури(отримувачкоштів:Вінницька обласнапрокуратура,код ЄДРПОУ:02909909,банк отримувача:ДКСУ M.Київ,МЦП 820172,рахунок:UA568201720343110002000003988)витрати зісплати судовогозбору усумі 3028(тритисячі двадцятьвісім)гривень 00копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29.04.2024.

Учасники справи:

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави, ідентифікаційний код прокуратури 02909909, місцезнаходження: вул. Національна 6а, м. Жмеринка, Вінницька область;

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ідентифікаційний код 39767547, місцезнаходження: вул. Келецька, 63, м. Вінниця;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 російської федерації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краєвид-Поділля», ідентифікаційний код 34918499, місцезнаходження: вул. Дружби, 11, с. Ялтушків, Жмеринський район Вінницька область.

Суддя Юлія САЛДАН