Ухвала

від 03.05.2024 по справі 752/5445/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5445/16-ц

Провадження № 6/752/305/24

У Х В А Л А

03 травня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., перевіривши матеріали заяви адвоката Ковеза Андрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Спорт-Ера», ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) про видачу дубліката виконавчого листа, -

встановив:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Спорт-Ера», ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) про видачу дубліката виконавчого листа.

Вивчивши матеріали заяви про видачу дубліката виконавчого листа, вважаю за необхідне повернути подання без розгляду, виходячи з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначаєтьсяЦПК Українита іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

У частині першійстатті 446 ЦПК Українивстановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Заява про заміну стягувача його правонаступником є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У відповідності до положень пунктів 59, 61постанови КабінетуМіністрів Українивід 05.03.2009р.№270«Про затвердженняПравил наданняпослуг поштовогозв`язку» належним доказом направлення копії заяви (подання) про видачу дублікату виконавчого листа та доданих до нього документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №914/1955/17).

Необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви (подання) та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву (подання) для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви (подання) про видачу дубліката виконавчого документа порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змістуРішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбаченіЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Крім того, згідно п. 2 ч. 3 ст. 426 ЦПК України до заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 17.4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Отже, за видачу дублікату виконавчого листа сума судового збору становить 90,84 грн. (3028,00 х 0,03 х 1).

За встановлених обставин, перевіривши матеріали заяви, приходжу до висновку про наявність підстав для повернення заяви адвоката Ковеза Андрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Спорт-Ера», ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання іншим учасникам справи копії заяви разом із додатками, а також не сплачено судовий збір, що зумовлює застосування наслідків, передбачених ч. 4 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4ст. 183 ЦПК Українисуд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви (подання) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (поданням) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 7ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.183,184,260,353,354 ЦПК України, -

постановив:

заяву адвоката Ковеза Андрія Івановича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ТОВ «Спорт-Ера», ОСОБА_2 , Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) про видачу дубліката виконавчого листа - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (стаття 354 ЦПК України).

Суддя: Плахотнюк К.Г.