Ухвала

від 13.05.2024 по справі 758/5569/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5569/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

13 травня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ обслуговування громадян 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (надалі за текстом заявник) із заявою про встановлення факту належності трудової книжки, заінтересована особа: Відділ обслуговування громадян 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Ознайомившись із заявою та доданими матеріалами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2. ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів,що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статями ЦПК України щодо розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Так, відповідно до п. 2, 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, зміст позовних вимог: спосіб (способи)захисту прав або інтересів,передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Таким чином, права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав. При цьому заінтересовані особи на відміну від заявника позбавлені можливості самостійного звернення до суду із відповідною заявою. Нормами процесуального законодавства також не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Як вбачається з поданої до суду заяви, в якості заінтересованої особи заявником визначено Відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до організаційної структури Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, до його складу, як юридичної особи, входить відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян.

Таким чином, відділ обслуговування громадян № 7 (сервісний центр) не може бути заінтересованою особою у даній справі окремого провадження, оскільки є лише структурним підрозділом юридичної особи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, і не наділений цивільною процесуальною дієздатністю.

Відповідно до змісту заяви, встановлення факту належності трудової книжки необхідне заявнику для зарахування трудового стажу та реалізації права на пенсійне забезпечення. За вказаною трудовою книжкою зарахування трудового стажу неможливе, оскільки вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме, невірно зазначене прізвище заявника та наявне виправлення у даті заповнення трудової книжки.

Разом з тим, як вбачається з наданої заявником копії трудової книжки, у ній зазначене прізвище ОСОБА_2 , яке співпадає з прізвищем заявника, а дата заповнення «3 серпня 1981 року» записана без виправлень.

Крім того, до заяви не долучено доказів, які б свідчили, що неможливість зарахування трудового стажу та реалізації права на пенсійне забезпечення заявника обумовлені порушеннями при заповнені трудової книжки.

Так, у рішенні про відмову заявнику у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю трудового стажу від 28.02.2024, долученому до заяви, період з 01.01.2024 по 31.01.2024 року до трудового стажу заявника не зараховано, у зв`язку з відсутністю сплати страхових внесків. Інших документів щодо зарахування трудового стажу заявника до заяви не долучено.

Одночасно, в порушення вимог ст. 318 ЦПК України, заявником не надано доказів неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт, який має юридичне значення, інакше, ніж в судовому порядку.

У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» міститься роз`яснення про те, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Заявник зазначає, що юридична особа, яка видала трудову книжку, припинила існування, проте не підтверджує це будь-якими доказами.

Таким чином, подана заява не відповідає як загальним вимогам щодо змісту позовної заяви, так і вимогам, встановленим ЦПК України для заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 193-194, 260, 294, 318 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ обслуговування громадян 7 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа залишити без руху;

Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання копії Ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків;

Роз`яснити заявнику, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута;

Копію цієї ухвали надіслати заявнику;

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк