Ухвала

від 22.05.2024 по справі 760/10861/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/10861/24

1-кс/760/4966/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м.Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Грозів Острозького району Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 191 КК України КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського міського суду м. Києва надійшло зазначене клопотання.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що ОСОБА_6 , у період часу з 2018 року по 2021 рік, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ ВИАЛ (код ЄДРПОУ 21552235), на підставі наказу №9/17-К від 14.08.2017, підписаного директором підприємства ОСОБА_7 , та одночасно, за усним дорученням останнього, надаючи бухгалтерські послуги ТОВ КАМЕЯ (код ЄДРПОУ 30181494), директором та засновником якого являється ОСОБА_7 , вчинила заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем при наступних обставинах.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон), метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства;

- подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до ст. 8 Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Відповідно до п. 6-8 ст. 9 Закону, у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 336 від 29.12.2004 головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних. Організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності до нормативних актів, затверджених форм та інструкцій. За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов`язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

Крім того, головний бухгалтер організовує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства щодо:

- визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;

- розроблення систем і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

- визначення прав працівників на підписання первинних та зведених облікових документів;

- вибору оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами;

- поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців;

- впровадження автоматизованої системи оброблення даних бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства чи удосконалення діючої;

- забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріалів, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення;

- виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства та включення їх показників до фінансової звітності підприємства.

- керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов`язки. Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

Суб`єктом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України може бути лише службова особа. Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Адміністративно-господарські обов`язки - це обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , відповідно до покладених на неї посадових обов`язків, виконувала організаційно розпорядчі та адміністративно господарські обов`язки, тому являється суб`єктом вчиненого кримінального правопорушення.

Так, у ОСОБА_6 , здійснюючи свою діяльність за фактичним місцезнаходженням ТОВ ВИАЛ (код ЄДРПОУ 21552235) та ТОВ КАМЕЯ (код ЄДРПОУ 30181494), а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виконуючи свої службові обов`язки за ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання та подання до компетентних органів фінансової та іншої звітності підприємства; маючи доступ до всіх установчих, господарських та фінансових документів підприємства; до електронних ключів підписів на електронних документах, ТОВ «КАМЕЯ» (код ЄДРПОУ 30181494), маючи раніше набутий досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Таким чином, своїми умисними діями які виразились у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2, 3 ст. 191 КК України.

У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка с. Грозів Острозького району Рівненської області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину, є зібрані в ході досудового розслідування докази, які підтверджуються наступними матеріалами досудового розслідування:

заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.07.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , постановою про здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю від 22.07.2022, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , іншими матеріали кримінального провадження.

Так, 30 червня2022 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянинці України проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2,3 ст. 191 КК України, та цього ж дня ОСОБА_6 заочно повідомлено про підозру.

30.06.2022 у відповідності до ст. 111, ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень сільському голові Глеваської сільської ради ОСОБА_11 для передачі ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_6 .

Крім цього, 30.06.2022 у відповідності до ст. 111, ст. 278 КПК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень засобами поштового зв`язку 30.06.2022 за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення направлено повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваної ОСОБА_6 .

Відповідно здобутих в ході розслідування відомостей, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 - 13.03.2022 здійснила перетин державного кордону України через пункт пропуску «Устилуг» на транспортному засобі з номерним знаком НОМЕР_1 та з того часу до України не поверталася. На даний час місце перебування підозрюваної ОСОБА_6 не відоме.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Іншого порядку оголошення особи в міжнародний розшук ні чинний Кримінальний процесуальний кодекс України, ані інші спеціальні нормативно-правові акти не містять.

Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного у розшук, у тому числі міжнародний, є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні ст. 281 та ч. 6 ст. 193 КПК України.

13.03.2024 року зважаючи на те, що місцезнаходження вказаної підозрюваної не відоме, остання перебуває за межами України, що тяжкість покарання у вигляді обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років - переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадження № 12021100090003502 від 11.12.2021 слідчим слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві України винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

16 вересня 2022 року оперативним працівникам Солом`янського УП ГУНП у м. Києві дорученням в порядку ст. 40 КПК України за доручено заведення оперативно-розшукової справи та проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12021100090003502 від 11.12.2021, спрямованих на встановлення місця знаходження і місця проживання підозрюваної ОСОБА_6 та забезпечення її прибуття до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві для проведення з ним слідчих і процесуальних дій.

Здійснення розшуку підозрюваної ОСОБА_6 за межами України можливе шляхом внесення відповідних відомостей про міжнародний розшук ОСОБА_6 до баз даних Інтерпол.

У взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу саме Національна поліція України виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. При цьому, робочим апаратом НЦБ Інтерполу в структурі Національної поліції є саме Департамент міжнародного поліцейського співробітництва.

Крім того, з метою організації розшуку підозрюваної ОСОБА_6 , шляхом залучення Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, та у випадку встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 за межами території України та затримання для екстрадиції останньої, необхідно надати копію ухвали слідчого судді про обрання щодо вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або вироку суду, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до п. 4. 4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року (далі - Інструкції), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ. Водночас у запиті повинна бути викладена повна та об`єктивна інформації про події, факти на розшукуваних осіб, у тому числі про обраний стосовно розшукуваної особи запобіжний захід.

Відповідно до п. 4.5 Інструкції, у разі розшуку підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, яка переховується за кордоном, у запиті додатково відтворюються, у тому числі, заходи, які з точки зору ініціатора розшуку доцільно вжити щодо розшукуваної особи у разі виявлення її на території іноземної держави, у тому числі затримання та арешт розшукуваної особи з наступною її екстрадицією. У цьому разі ініціатор розшуку в запиті до НЦБ гарантує, що при затриманні та арешті розшукуваної особи на території іншої держави до її компетентних органів буде обов`язково надіслано клопотання про екстрадицію цієї особи. Якщо країна, де вірогідно може перебувати розшукувана особа, невідома, то в запиті гарантується звернення з клопотанням про екстрадицію до будь-якої країни або вказується коло чи конкретний перелік країн, яким обмежується гарантоване звернення з клопотанням про екстрадицію.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК України визначено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали суду про тримання особи під вартою.

Відтак, в даному випадку слід розмежовувати процедуру «оголошення особи у міжнародний розшук», яка регулюється положеннями ст. 281 КПК України, та процедуру «міжнародного розшуку з використанням можливостей НЦБ Інтерполу в Україні», яка вже відбувається на підставі постанови про оголошення в міжнародний розшук відповідно до положень Інструкції.

Відповідно до положень Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2011-RES-07, встановлюються принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу. Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування. Відповідно до ст. 82 Правил, сповіщення з «червоним кутом» видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи. Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з «червоним кутом», які вимагають надання певної юридичної інформації, зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо направляється копія ордера на арешт або судове рішення). Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з «червоним кутом». Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з «червоним кутом».

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Водночас, згідно вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. А тому підстави для оголошення особи у розшук визначені ч. 1 ст. 281 КПК України є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Тобто, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в учиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років , злочинними діями останньої завдано збитки на суму понад 4 млн. грн., що становить особливо великі розміри.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 згідно з ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підозрювана ОСОБА_6 скоїла умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Це вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Підозрювана ОСОБА_6 покинула територію України після початку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що не дає можливості викликати ОСОБА_6 до органу досудового розслідування для проведення за його участі слідчих та процесуальних дій.

16.09.2022 підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук, а 13.03.2024 останню оголошено в міжнародний розшук.

На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що, перебуваючи на волі, підозрювана ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування, використовуючи підроблені документи.

Незаконно впливати на свідків які знаходяться на території України та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_6 , його спілкуванням з іншими особами залученими до вчинення кримінальних правопорушень, що не були обізнані про злочинні наміри підозрюваноъ.

Отже, за таких обставин, може здійснюватися вплив зі сторони ОСОБА_6 , чи інших осіб за його проханням з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом їх підкупу або примушування.

Вчинення інших кримінальних правопорушень. Характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення або організовувати їх вчинення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, у т. ч. шляхом підроблення документів тощо.

Підставою обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (арешту) є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час досудового розслідування підтверджено, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності виїхала за межі України, що дає підстави вважати, про наявність обґрунтованих ризиків щодо спроби підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення тяжкого злочину, до неї може бути застосовано покарання у виді обмеження волі на строк від і на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років .

За викладених обставин, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 з покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваної перешкоджати кримінальному провадженню шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, інших учасників досудового розслідування, приховування, знищення або зміни документів, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду є підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрювана ОСОБА_6 оголошена у міжнародний розшук.

Застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов`язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження та його спробам переховуватися від органів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявних підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Окрім того, обов`язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначена вимога міститься у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов`язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.

Під час розгляду зазначеного клопотання не має необхідності у проведенні допитів свідків.

На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернулися до суду з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред`явлена ОСОБА_6 обґрунтована і підтверджується належними доказами, нині наявні ризики та підстави, визначені статтею 177КПК України, крім того підозрювана оголошена у міжнародний розшук. З огляду на викладене просив обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Крім того, обов`язковою умовою вимоги про видачу для здійснення карного переслідування є засвідчена копія постанови про заключення під варту. Зазначена вимога міститься в ч. 2 ст.58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року. Такі ж вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого виступає правовою підставою для подальшого затримання цієї особи за межами України і доставки її на територію України до місця кримінального провадження.

Після затримання особи за межами України слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК).

При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.

Тобто на відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставічастини шостоїстатті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

З наведеного слідує, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність, яке може бути обмежене виключно з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури (рішення Конституційного Суду України (від 13 червня 2019 року № 4-р/2019).

Так, в судовому засіданні встановлено, що у провадженні Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502 у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 191 КК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Із врахуванням вищевикладеного, передумовою для застосування відносно особи на стадії досудового розслідування запобіжного заходу є набуття такою особою процесуального статусу підозрюваного, що включає в себе повідомлення особі про підозру у спосіб, визначений ст. ст. 277, 278 КПК України.

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 6, 8 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Згідно з ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

У клопотанні слідчим зазначено, що 30.06.2022 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502, на підставі ст. ст. 111, 133, 135, 276-278 КПК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 191 КК України.

Разом із тим, до матеріалів клопотання долучено повідомлення про підозру, яке складено 18.08.2022 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 191 КК України, яке останній не вручено.

Слідчий суддя акцентує увагу, що надані суду копії матеріалів кримінального провадження не місять доказів того, що слідчим здійснювався виклик ОСОБА_6 в порядкувимог ст. ст. 111, 133, 135, 136 КПК України, для вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.191 КК України, як і доказів того, що ОСОБА_6 такі повістки отримувала.

Слідчий суддя також зауважує, що надані суду матеріали не містять доказів того, що слідчим проводились слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 для вручення письмового повідомлення про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.191 КК України.

Щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, складеного 14.10.2022 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502 слідчий суддя зазначає наступне.

14.10.2022, в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100090003502, на підставі ст. ст. 111, 133, 135, 276-278 КПК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що надані суду копії матеріалів кримінального провадження не місять доказів того, що слідчим здійснювався виклик ОСОБА_6 в порядкувимог ст. ст. 111, 133, 135, 136 КПК України, для вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.191 КК України, як і доказів того, що ОСОБА_6 такі повістки отримувала.

Слідчому судді, також, не надано постанови про оголошення ОСОБА_6 у розшук, на яку посилається слідчий у клопотанні, тому слідчий суддя позбавлений можливості впевнитись у тому, що слідчим проводились слідчі (розшукові) дій, направлені на встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , а також для вручення письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст.191 КК України.

Разом із тим, відповідно до змісту клопотання встановлено, що оперативно-розшукову справу у та проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення місцезнаходження та місця проживання ОСОБА_6 , забезпечення її прибуття до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві для проведення з нею слідчих і процесуальних дій доручено працівникам відділу кримінальної поліції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві в порядку ст. 40 КПК України тільки 16 вересня 2022 року.

Проте такого доручення у судовому засіданні слідчому судді не надано, до клопотання не додано.

З огляду на викладене, слідчий суддею не встановлено наявності підстав, передбачених ст. 278 КПК України, для вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру та письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ст.ст. 111, 133, 135, 136 КПК України) внаслідок неможливості вручити їй особисто у день складання та не встановлення її місцезнаходження.

Крім того, навіть якщо припустити, що на момент складання письмового повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 , тобто станом на 18.08.2022, місцезнаходження ОСОБА_6 не встановлено і у органа досудового розслідування існували підстави для вручення письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що, в порядку вимог ст.ст. ст. ст. 111, 133, 135,136, 276-278 КПК України слідчим не прийнято заходів для вручення письмового повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає.

Долучені до клопотання поштові квитанції, датовані 18.08.2024, не містять рекомендованого вкладення та опису, не містять адреси отримувача та даних про відправника, тому слідчий суддя позбавлений можливості впевнитись, які саме документи було направлено ОСОБА_6 .

Отже слідчому судді не надано відомостей, що, в порядку вимог ст.ст. ст. ст. 111, 133, 135,136, 276-278 КПК України, слідчим прийнято заходів для вручення письмового повідомлення про підозру за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рукописного тексту, визначеного у письмовому повідомлені про підозру, складеному 18.08.2022 встановлено, що воно вручено селищному голові ОСОБА_11 .

Однак доказів того, що ОСОБА_11 є селищним головою за місцем мешкання ОСОБА_6 слідчому судді не надано.

Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри відносно ОСОБА_6 , датоване 14.10.2022, також не містить підпису підозрюваної.

Слідчому судді не надано відомостей, що, в порядку вимог ст.ст. ст. ст. 111, 133, 135,136, 276-278 КПК України, слідчим прийнято заходів для вручення письмового повідомлення про підозру за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку або під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає.

Відповідно до рукописного тексту, визначеного у письмовому повідомлені про зміну раніше повідомленої підозри, складеної 14.10.2022 встановлено, що воно вручено виконуючому обов`язки селищного голови Глевахівської селищньої ради ОСОБА_12 .

Однак доказів того, що ОСОБА_12 виконуючого обов`язки селищного голови за місцем мешкання ОСОБА_6 слідчому судді не надано.

Отже, досліджені у судовому засіданні клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, не містять в собі відомостей про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 або ж направлення вказаного повідомлення про підозру на адресу ОСОБА_6 із дотриманням вимог, визначених ст. ст. ст. ст. 111, 133, 135,136, 276-278 КПК України, а отже і доказів того, що ОСОБА_6 набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні.

Крім того, за змістом клопотання слідчий зазначає, що підозра ОСОБА_6 обґрунтовується зібраними у досудового розслідування доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.07.2022, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , постановою про здійснення тимчасового доступу до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю від 22.07.2022, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ..

Однак, до клопотання жодного із цих доказів не додано.

Отже, в порушення вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, слідчим не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, тому слідчий суддя позбавлений можливості впевнитись у вагомості доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст.178 КПК України.

Оскільки слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні в розумінні вимог ст. ст. 111, 133, 135,136, 276-278 КПК України, відповідно не встановлено і наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий та прокурор, а саме можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, які знаходяться на території України та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, прокурором у судовому засіданні не доведено наявність правових підстав, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, які повинні враховуватись слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.191 КК України, а отже і наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні даного клопотання.

Слідчий суддя, також, вважає за необхідне зазначити, що до матеріалів клопотання долучено три постанови слідчого, погоджені прокурором, про зупинення досудового розслідування від 16.09.2022, від 06.10.2022 та від 15.10.2024 у зв`язку із переховуванням ОСОБА_6 від органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

До клопотання не додано доказів того, що слідчим виконано всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваної.

Відповідно до ч.4 ст.280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Доказів того, що стороні захисту надіслані дані постанови постанови слідчого, погоджені прокурором, про зупинення досудового розслідування від 16.09.2022, від 06.10.2022 та від 15.10.2024 направлялись стороні захисту, потерпілим або представникам юридичної особи.

Відповідно до ч.4 ст.280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо:

- підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся);

- або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов;

- а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Суду не надано доказів, які б підтверджували, що на момент звернення до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , кримінальне провадження, відомості про яке внесені 11.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100090003502 було відновлено постановою слідчого, прокурора.

Таким чином, на час звернення до слідчого судді із клопотанням, воно подано із порушенням вимог КПК України, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, ст.58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1