Ухвала

від 14.05.2024 по справі 757/870/18-к

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/870/18-к

Провадження № 1-кп/910/40/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

представника володільця майна ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30 жовтня 2017 року за № 52017000000000733 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11 жовтня 2019 року вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

02 травня 2024 року захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що зі змісту обвинувального акта щодо ОСОБА_7 видно, що саме розмір ціни не відповідав розміру ринкової вартості сільськогосподарської продукції за контрактами між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.07.2014 та №FB - Y250714 від 25.07.2014. Так, за версією обвинувачення при укладанні та виконанні контрактів №ЕХР 250714-1 від 25.07.2014 та №FB - Y250714 від 25.07.2014, №ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, №ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та №ЕХР021014-1 від 02.10.2014 внаслідок заниження ціни товару за контрактами між ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 призвели до завдання ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » збитків на суму 45 302 164,30 грн.

У клопотанні захисник зазначає, що під час здійснення митного оформлення за цими зовнішньоекономічними контрактами декларантом були надані висновки експерта ІНФОРМАЦІЯ_7 досліджень ДП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за проведеною ціновою експертизою кожного контракту. Ці висновки надавалися при здійсненні митного оформлення кожного зовнішньоекономічного контракту з продажу сільськогосподарської продукції, що відвантажувалася ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 .

19 березня 2024 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано адвокатський запит від 11 березня 2024 року за підписом адвоката ОСОБА_6 , в якому захисник просив надати копії повного пакету документів, за якими відповідно до Митного кодексу України здійснювалось митне оформлення зернових культур в 2014 році ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за вказаними вище зовнішньоекономічними контрактами, проте відповідь на адвокатський запит відсутня.

Враховуючи те, що дослідженню підлягає саме розмір ціни, заявлений декларантом за вказаними в обвинувальному акті зовнішньоекономічними контрактами, адвокат у клопотанні просить надати йому тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 , з можливістю вилучити копії, а саме: до повного пакету документів, за якими відповідно до Митного кодексу України здійснювалось митне оформлення зернових культур в 2014 році ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за наступними зовнішньоекономічними контрактами №ЕХР 250714-1 від 25.07.2014; №ЕХР 05082014-1 від 05.08.2014; №ЕХР15082014-1 від 15.08.2014; №ЕХР100914-1 від 10.09.2014; №ЕХР021014-1 від 02.10.2014; №FB-Y250714 від 25.07.2014; №ЕХР110814-1 від 11.08.2014; №ЕХР15082014-2 від 15.08.2014; №ЕХР011014-1 від 01.10.2014.

Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував у зв`язку з посиланням на відсутність підстав для його задоволення.

Представник володільця речей і документів повідомив, що документи, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні, оскільки вони зберігаються у митниці, яка здійснювала митні процедури. Крім того, зазначив, що за період до 2018 року зберігатися може лише копія митної декларації, що також відображається і в інформаційній системі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, дослідив клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, які є необхідними для вирішення зазначеного клопотання, заслухав думки учасників судового провадження, за наслідком чого дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 та 6 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків».

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 93 КПК України: «Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 5 та 6 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження . Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України: «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду».

Відповідно до вимог п. п. 1-7 ч. 2 ст. 160 КПК України: «У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження».

Відповідно до вимог п. п. 1-11 ч. 1 ст. 162 КПК України: « До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; відомості, які можуть становити лікарську таємницю; відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; відомості, які можуть становити банківську таємницю; особисте листування особи та інші записи особистого характеру; інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; державна таємниця; таємниця фінансового моніторингу; відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»».

Відповідно до вимог п. п. 13 ч. 5 і ч. 6 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 333 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу».

Зі змісту зазначених норм кримінального процесуального права видно, що:

- тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (ч. 1 ст. 131, п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України);

- сторона кримінального провадження, під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, повинна надати суду докази обставин, на які вона посилається (ч. 6 ст. 132 КПК України);

- суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю (п. п. 1-3 ч. 5 ст. 163 КПК України).

Судом було встановлено, що сторона захисту не надала суду доказів на підтвердження того, що документи, на підставі яких здійснювалось митне оформлення зернових культур в 2014 році ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні та, відповідно, не довела наявності, встановленої п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, обов`язкової підстави для задоволення її клопотання і надання судом тимчасового доступу для отримання його копії.

Крім того, захисник у клопотанні просить надати йому тимчасовий доступ до документів, що містять охоронювану законом таємницю, проте під час розгляду клопотання останній не довів можливість використання як доказів відомостей, що містяться у запитуваних документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів.

Так, суд зазначає, що відомості, які містяться у запитуваних документах, також знаходяться і в інших документах кримінального провадження, які перебувають у судовій справі. Разом з тим, сторона захисту не ставить під сумнів, що вказані вище відомості можуть відрізнятись між собою.

В той же час, стороною захисту не доведено, що запитувані документи перебувають або можуть перебувати у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, як зазначив представник вищевказаної юридичної особи, вони зберігаються у митниці, яка здійснювала митні процедури.

Стороною захисту також не зазначено існування причин, через які тимчасовий доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Разом з тим, з наданих стороною захисту доказів видно, що у їх володінні вже перебувають цінові експертизи контрактів ДП « ІНФОРМАЦІЯ_8 », тимчасовий доступ до яких просить надати адвокат ОСОБА_6 (том 46 а.с. 43-109).

Узагальнюючи викладене, суд зазначає, що отримання стороною захисту копій вказаних документів в порядку тимчасового доступу до речей і документів не забезпечить досягнення дієвості цього кримінального провадження.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Суд зазначає, що решта доводів учасників судового провадження не має суттєвого значення для розгляду зазначеного клопотання сторони захисту з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерело права, оскільки суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає від нього детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої він має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 159-166, 333, 369-372, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 21 травня 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3