Постанова

від 21.05.2024 по справі 926/4215/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 926/4215/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Кирилюк Т. А. (адвокат),

відповідача- не з`явились,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина"

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області (суддя Проскурняк О. Г.) від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду (судді: Бойко С. М. - головуючий, Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) від 30.11.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Солюшнс"

про стягнення заборгованості в сумі 6 886,38 євро, що на момент звернення до суду становить 209 528, 29 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина" (далі - ТОВ "Велес Буковина") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача резидента Чеської Республіки Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Солюшнс" (TransSolutions S.R.O.) про стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо сплати заборгованості за контрактом від 17.07.2020 № 17/07/20, в сумі 6886,38 Євро (4 450,00 Євро заборгованість за невиконання транспортних замовлень та 2 436,38 Євро сума пені нарахована з 20.11.2020), що на момент звернення до суду становить 209 528,29 грн.

2. Правовими підставами позову позивач зазначив положення статті 926 Цивільного кодексу України, Закон України "Про міжнародне приватне право" та Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, закрито провадження у справі № 926/4215/21 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на положення частини 5 статті 48 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, положення статті 9 Конституції України, статті 3 ГПК України та статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право".

4. Судові рішення мотивовано тим, що справи зі спорів, що виникають з договірних відносин, є компетентним вирішувати органи юстиції тієї договірної сторони, на території якої має місце проживання, перебування чи знаходження відповідача. При цьому, оскільки відповідач згідно з наявними матеріалами справи зареєстрований та знаходиться на території Чеської Республіки, цей спір відноситься до компетенції відповідних органів юстиції Чеської Республіки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ТОВ "Велес Буковина" просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022, а справу № 926/4215/21 передати до Господарського суду Чернівецької області для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. ТОВ "Велес Буковина" не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає, що вони не відповідають положенням чинного законодавства, фактичним обставинам справи та суперечать наданим судам і дослідженим в ході судових розглядів доказам, а тому є всі підстави вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, не обґрунтували доведеність обставин, які визнали встановленими, а також зробили висновки, які не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим оскаржувані ухвала та постанова постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягають скасуванню судом касаційної інстанції як такі, що перешкоджають подальшому провадженню у справі та не дають позивачу реалізувати належним чином своє право на судовий захист та доступ до ефективного правосуддя.

Зокрема скаржник вважає, що з мотивувальних частин оскаржуваних ухвали, постанови та з матеріалів справи не вбачається жодної з підстав, визначених частиною 1 статті 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами - юридичними особами (позивачем - резидентом України та відповідачем - резидентом Чеської Республіки) є господарським, підсудність спору визначена угодою сторін (контрактом від 17.07.2020 № 17/07/20).

Крім того, скаржник посилається на те, що в силу Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 Україна є договірною країною. Чеська Республіка приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенції) 02.06.1993. Тобто як для України, так і для Чеської Республіки норми Конвенції є спеціальним щодо спорів, пов`язаних з міжнародними автомобільними перевезеннями вантажів. Відповідно до частини 1 статті 1 цієї Конвенції вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Отже, щодо правовідносин сторін цього спору та щодо судових проваджень, пов`язаних із цими правовідносинами, мають бути застосовані норми Конвенції.

Статтею 31 Конвенції встановлено, що в усіх судових провадженнях, які виникають у зв`язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої:

a) відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою яких був укладений договір перевезення, або

b) знаходиться місце отримання вантажу перевізником, або місце передбачене для його доставки, і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбітражів.

Скаржник наголошує на тому, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не врахував, що сторони визнають, що ними було укладено контракт від 17.07.2020 № 17/07/20, а укладення як контракту, так і протоколу розбіжностей, здійснювалося шляхом обміну документами електронною поштою, тому контракт підписаний у цей спосіб, а оригіналу з відбитками печаток обох сторін немає підстав вимагати від позивача.

У постанові від 30.11.2022 апеляційний суд встановив, що міжнародний контракт між сторонами спору в редакції протоколу розбіжностей дійсно встановлює договірну підсудність за місцезнаходженням позивача.

Крім того, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, на думку скаржника, в порушення вимог статті 234 ГПК України не містить мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, мотивувальної частини із зазначенням усіх мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зокрема, судами було проігноровано посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин спеціальних норм міжнародного права - норми міжнародних договорів України, які стосуються закордонних перевезень, є спеціальними відносно інших міжнародних договорів України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. Відповідач своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористався.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Велес Буковина" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 926/4215/21, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.08.2023, провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ "Велес Буковина" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 926/4215/21 зупинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 ГПК України.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про відставку судді Стратієнко Л. В., розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.03.2023 № 29.3-02/567 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 у справі № 926/4215/21 визначено колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. (головуючий), Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2023 прийнято до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Велес Буковина" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 926/4215/21, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.09.2023, провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ "Велес Буковина" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №926/4215/21 зупинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.08.2023 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 розгляд касаційної скарги відкладено на 21.05.2024; провадження з розгляду касаційної скарги ТОВ "Велес Буковина" на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №926/4215/21 зупинено на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 ГПК України.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2024 провадження у справі поновлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 17.07.2020 між Транс Солюшнс (TransSolutions S.R.O.) та ТОВ "Велес Буковина" укладено контракт № 17/07/20 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Місце підписання контракту Чернівці, Україна.

10. Відповідно до пунктів 8.2, 8.3 контракту сторони передбачили договірну підсудність за місцем реєстрації позивача, а також щодо застосування норм матеріального права України.

11. Відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - ТОВ "Велес Буковина" зареєстрована в Україні, 58023, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 245, квартира 14.

12. Відповідач є іноземним суб`єктом господарювання нерезидент України та не має зареєстрованих на території України представництв, місцезнаходженням Podnikatelska 565, Bechovice, 190 11 Praha 9, (Чеська Республіка, м. Прага 9, Беховіце, 190 11 вул. Поднікательська, 565).

Позиція Верховного Суду

13. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

15. Об`єктом розгляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду, залишена в силі постановою апеляційного господарського суду, якою закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

16. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість господарському суду.

17. Статтею 366 ГПК України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

18. Міжнародна підсудність - це розмежування компетенції між судовими органами тієї чи іншої держави щодо розгляду і вирішення певних категорій справ з іноземним елементом. При вирішенні питання про міжнародну підсудність суд повинен встановити межі власної компетенції.

19. Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суд повинен керуватись не тільки нормами внутрішнього процесуального законодавства, а й колізійними нормами, які містяться перш за все у двосторонніх міжнародних договорах про правову допомогу та інших міжнародних договорах.

20. Згідно зі статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

21. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

22. Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

23. Дія міжнародних договорів України на території України регулюється статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України", згідно якої чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

24. Згідно з частинами 1, 2 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

25. Предметом спору є стягнення заборгованості за вантажні перевезення в сумі 6886,38 Євро з відповідача резидента Чеської Республіки Транс Солюшнс (TransSolutions S.R.O.), яке створене за законодавством Республіки Чехія, є іноземною юридичною особою.

26. Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" .

27. Разом з тим, у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої статтею 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.

28. Крім того, відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Транс Солюшнс (TransSolutions S.R.O.) та ТОВ "Велес Буковина" укладено контракт № 17/07/20 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2020. Місце підписання контракту Чернівці, Україна.

30. Відповідно до пунктів 8.2, 8.3. контракту сторони передбачили договірну підсудність за місце реєстрації позивача, а також щодо застосування норм матеріального права України. Відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа - ТОВ "Велес Буковина" зареєстрована в Україні, 58023, місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 245, квартира 14.

31. Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, виходили з того, що 28.05.2001 між Україною та Чеською Республікою було укладено договір про правову допомогу в цивільних справах (договір ратифіковано Законом № 2927-III (2927-14) від 10.01.2002 року, ВВР, 2002, № 23, ст.147, дата набуття чинності: 18.11.2002).

Згідно з положеннями статті 1 зазначеного міжнародного договору, для цілей цього договору розуміється, що цивільними вважаються такі справи, які виникають із цивільних, трудових, сімейних і комерційних правовідносин.

32. Разом з тим, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 Україна є договірною країною. Чеська Республіка приєдналася до Конвенції 02.06.1993. Тобто як для України, так і для Чеської Республіки норми Конвенції є спеціальним щодо спорів, пов`язаних з міжнародними автомобільними перевезеннями вантажів.

33. Так, відповідно до статей 1, 2 Конвенції, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. З огляду на те, що обставини цього спору виникли з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому позивач виступав перевізником, на спірні правовідносини поширюються положення Конвенції. ТОВ "Велес Буковина" наголошувало на необхідності застосування цієї Конвенції до спірних правовідносин, але господарські суди не надали жодної оцінки такому аргументу, а оспорювані рішення були прийняті без врахування умов зазначеної Конвенції.

34. Частиною 1 статті 31 Конвенції передбачено, що в усіх судових провадженнях, які виникають у зв`язку із перевезенням, яке здійснюється відповідно до цієї Конвенції, позивач може звернутися до будь-якого суду або арбітражу договірної країни, визначеної угодою між сторонами, і на додаток до цього, до судів або арбітражів країни, на території якої:

a) відповідач має звичайне місце проживання або основне місце розташування свого підприємства або відділення чи агентства, за допомогою яких був укладений договір перевезення, або

b) знаходиться місце отримання вантажу перевізником, або місце передбачене для його доставки, і не може звертатися до будь-яких інших судів або арбітражів.

35. За умовами усіх трьох транспортних замовлень місце завантаження - м. Тростянець Сумської області, місце розвантаження - Дамбовіта (Румунія).

36. Таким чином, з огляду на положення частини 1 статті 31 Конвенції, положення статті 9 Конституції України, статті 3 ГПК України та статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника, викладеними у касаційній скарзі, про те, що позивач має право звернутися як до українського суду, визначеного угодою сторін (Господарський суд Чернівецької області), так і до українського суду за місцем отримання вантажу (Господарський суд Сумської області).

37. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, що має наслідком скасування судових рішень у справі з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

40. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

41. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України, що має наслідком скасування судових рішень у справі з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат

42. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 926/4215/21 скасувати.

Справу № 926/4215/21 направити для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді: Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай