Постанова

від 23.05.2024 по справі 160/394/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа № 160/394/22

касаційне провадження № К/990/22358/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року (головуючий суддя - Калугіна Н.Є.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бишевська Н.А.; судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)

у справі № 160/394/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтобуд»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтобуд» (далі - ТОВ «Укравтобуд», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 серпня 2021 року № 0124130719, № 0124120719, № 0124110719.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, позов задовольнив.

10 червня 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 24 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, заяву ТОВ «Укравтобуд» задовольнив частково.

Стягнув на користь платника витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. У задоволенні іншої частини заяви відмовив.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року в частині задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви у повному обсязі.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує, що судові інстанції не врахували незначну складність та типовість справи, а також зазначає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є неспівмірною.

Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вказаних норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалено рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача було подано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 14 вересня 2021 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 07 червня 2022 року; акт приймання-передачі від 07 червня 2022 року № 01; звіт про надані послуги від 14 вересня 2021 року № 14/09; платіжне доручення від 07 червня 2022 року № 1686.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, судові інстанції дійшли висновку, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн є завищеними, з огляду на те, що ця справа не містить ознак значної складності, на підставі чого суди зменшили суму витрат, належних до стягнення, до 25 000,00 грн.

Верховний Суд вважає, що судові інстанції дійшли цілком об`єктивного висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу.

При цьому, суди обґрунтовано відхилили посилання відповідача на те, що витрати на професійну правничу допомогу неспівмірні зі складністю справи, оскільки складність справи є не єдиним критерієм для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В свою чергу, контролюючим органом жодним чином не обґрунтовано, чому витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними та не визначено власний розрахунок суми витрат на правничу допомогу, яка є співмірною зі складністю справи, на його думку.

Наведене дає підстави для висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, а тому касаційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник