Рішення

від 23.05.2024 по справі 212/4444/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/4444/24

2/212/2313/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - ЧАЙКІНА І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я позивача. Мотивуючи свою заяву тим, що він перебував в трудових відносинах з відповідачем ПрАТ «Суха Балка» понад 12 років на різних посадах, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 30.04.2024 року йому первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з переоглядом 10.03.2027. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я. У результаті професійного захворювання виникли незворотні зміни у його житті та здоров`ї. Зазначив, що відчуває швидку втомлюваність, загальну слабкість, що заважає йому нормально жити та виконувати домашні справи, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів позивач змушений пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Відчуває нестерпний біль в шийному відділі хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль та оніміння рук, задишку при незначному навантаженні, сухий кашель, головний біль та запаморочення. За станом здоров`я йому приходиться перебувати на стаціонарних лікуваннях, витрачати кошти на своє лікування. Через хворобу втратив роботу, оскільки йому протипоказана робота шкідливих умовах праці. Все це приводить до моральних страждань. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 355 000 гривень 00 копійок, яку просить стягнути з відповідача та покласти судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.05.2024 року позовну заяву прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами.

Представник відповідача адвокат Заклецький В.В. скористався правом подання відзиву, у якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з тим, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими. Звернув увагу суду, що робота на гірничодобудовному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. Підприємство відповідача не приховувало важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Позивач свідомо обрав місце роботи зі шкідливими умовами праці, при укладанні трудового договору був повідомлений про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі їх наслідки впливу на здоров`я. Факт втрати позивачем професійної працездатності не призводить до відшкодування моральної шкоди, оскільки він погашається відшкодуванням втраченого заробітку або відповідної її частини, відшкодуванням позивачу витрат на медичну та соціальну допомогу, виплати одноразової допомоги, яка забезпечує фінансову можливість для соціальної реабілітації. Причиною виникнення у позивача професійного захворювання є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними в повному обсязі. Крім того, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсацію за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства, при цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Не доведено позивачем і факт перенесення ним моральних страждань, довідка МСЕК надана позивачем лише встановлює ступень втрати працездатності. Розмір моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст.15,16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод проголошено: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з підприємством ПрАТ «СУХА БАЛКА» з 08.04.2011 року по 11.10.2011 року на посаді підземного гірника дільниці № 21 шахти «ЮВІЛЕЙНА», з 11.10.2011 року по 26.09.2019 року підземним бурильником шпурів дільниці № 21 шахти «ЮВІЛЕЙНА», з 26.09.2019 року по 31.07.2023 року підземного бурильника шпурів дільниці № 10 шахти імені Фрунзе. Звільнений з підприємства 31.07.2023 року за власним бажанням по виходу на пенсію за віком на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книги позивача (а.с.21-22).

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 12.02.2024 року встановлено причини виникнення професійного захворювання, а саме робота позивачки протягом тривалого часу в умовах впливу шкідливих факторів 3 роки 10 місяців, пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу з вмістом вільного кремнію діоксиду від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищує гранично допустиму в 1,95 рази; важкість праці: маса вантажу, що постійно переміщується та підіймається в ручну становила 40 кг. при допустимій до 30 кг., робоча поза не зручна 30% тривалості зміни при допустимому до 25%, вимушена 10% тривалості зміни при допустимій до 10%, вібрація локальна: еквівалентний рівень віброшвидкост іна 4.1 6 дБ перевищує допустимий рівень; шум еквівалентний рівень звуку ДБА 104,7 при гранично допустимому 80. Враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж стажу роботи в шкідливих умовах та неодноразову зміну керівництва, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи неможливо (а.с. 9-12).

Відповідно до Висновку МСЕК від 30.04.2024 року ОСОБА_1 первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності з переоглядом 10.03.2027 року (а.с. 13).

Довідкою ММЕК від 30.04.2024 року ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза та переохолодження (а.с.14).

Згідно наданих до суду виписок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично проходить лікування в медичних закладах (а.с. 19-20).

З наведеного вбачається, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки підставою виникнення професійного захворювання у позивача слугувало саме виконання ним трудових обов`язків значний період на підприємстві відповідача , а отже наявні у зв`язку з цим підстави, передбаченіст. ст. 153, 2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Статтею 3 Конституції Українивстановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частинами 1,3 статті 13 Закону України«Про охоронупраці» визначено: роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпПУкраїни відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 237-1 КЗпП Україниїм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Суд відхиляє заперечення відповідача в тій частині, що позивач при прийнятті на роботу був попереджений про шкідливі умови праці, а також недоведеність факту завдання моральної шкоди, оскільки судом встановлено наявність у позивача професійного захворювання, що об`єктивно призвело до моральних страждань.

Доводи представника відповідача щодо відсутності доказів вини відповідача суд також не приймає до уваги, оскільки судом встановлено, що позивач працював 3 роки 10 місяців в шкідливих умовах праці на підприємстві ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА», що спричинило виникнення в нього професійного захворювання, а отже існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди роботодавцем своєму працівнику, що отримав професійне захворювання.

Суд зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникненняморальної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивачки, незворотності змін її здоров`я, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 %, встановленням третьої групи інвалідності у зв`язку із професійним захворюванням з переоглядом у 2027 році, значний період роботи у відповідача, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації у сумі 300000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Вищезазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») та Практичною інструкцією по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженою Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Стосовно питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 3000 гривень.

Керуючись ст.ст.153,2371 КЗпП України, Законом України« Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 354ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я- задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» - відмовити.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУХА БАЛКА» на користь держави судовий збір у розмірі 3000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» місцезнаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вулиця Конституційна, 5, код ЄРДПОУ 00191329.

Повний текст рішення складено 23.05.2024 року.

Суддя: І. Б. Чайкін