Рішення

від 20.05.2024 по справі 305/39/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/39/24

Провадження по справі 2/305/241/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2024 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Пучиній Я.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області за правилами загального позовного провадження за позовною заявоюТячівської окружної прокуратури Закарпатської області, поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність,-

ВСТАНОВИВ:

Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, діючи в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) звернулася до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність.

Свої позовнівимоги позивачмотивує тим,що Тячівськоюокружною прокуратуроювстановлено підставидля вжиттязаходів представницькогохарактеру узв`язку зпорушенням Головнимуправлінням Держгеокадаструу Закарпатськійобласті (далі-Держгеокадастр)вимог земельного законодавства внаслідок розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Встановлено,що відповідно до наказу Держгеокадастру №1491-сг від 02.10.2015 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради (полонина Драгобрат) Рахівського району Закарпатської області.

На підставі вказаного рішення територіального органу державної влади та назамовлення ОСОБА_1 ,фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність дляіндивідуального садівництва,після виготовленняякого,28.09.2017відділом уРахівському районіГоловного управлінняДержгеокадастру уЗакарпатській областіздійснено державнуреєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га у Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідним витягом № НВ-2102229462017 від 28.09.2017.

Наказом Держгеокадастру№ 3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки тапередано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Однак,позивач вважає,що узв`язку зпорушенням вимогземельного талісового законодавствапри наданні ОСОБА_1 у приватнувласність земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:0631площею 0,1га,вважаю,що наказ Держгеокадастру № 3415-сг від 23.10.2017 є незаконним та підлягає визнанню недійсним, державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та державна реєстрація права приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню, а спірна земельна ділянка поверненню у державну власність виходячи з наступного.

Так, згідно з фрагментом із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ» і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та знаходиться в межах 12 кварталу Станіславського лісництва вказаного підприємства.

Також, на підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА № 570 від 23.08.2018«Про наданнязгоди нарозроблення технічноїдокументації ізземлеустрою щодовстановлення (відновлення)меж земельнихділянок внатурі (намісцевості),ТОВ «Ландком» виготовленотехнічну документаціюіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельнихділянок внатурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» на підставі державного акта на право постійного користування на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та розташовані за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (Станіславське лісництво, квартали 1 - 20).

Так,на підставівказаної технічноїдокументації,до Державногоземельного кадаструвнесено відомостіпро земельнуділянку лісогосподарськогопризначення зкадастровим номером2123687500:03:001:0007 площею 677,3169 га, а також зареєстровано право власності на дану земельну ділянку за Закарпатською ОДА та право користування за ДСГП «Ліси України» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Водночас, у пояснюваній записці, що є складовою вказаної технічної документації, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладається на землі лісогосподарського призначення.

Враховуючи вищенаведене, земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га сформована та передана у приватну власність ОСОБА_1 за рахунок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.

В свою чергу, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав ДП «Ясінянське ЛМГ», зокрема, в частині права на користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, набутого на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996.

Отже, за результатами аналізу положень ст.ст. 122 та 149 ЗК України вбачається, що повноваження на розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення станом на момент надання спірної земельної ділянки у приватну власність належали Кабінету Міністрів України, при цьому, Держгеокадастр вправі був розпоряджатись лише земельними ділянками сільськогосподарського призначення, до яких земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680 площею 0,12 га не належить.

Кабінет Міністрів України не приймав рішень про вилучення із постійного користування ДП «Ясінянське ЛМГ» чи передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631. Крім того, погодження на вилучення з постійного користування ДП чи філії «Ясінянське ЛМГ» земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, не надавалось, така земельна ділянка знаходиться в лісовому фонді.

Водночас, у наказах Держгеокадастру від № 1491-сг від 02.10.2015 та №3415-сгвід 23.10.2017відсутні відомостіпро змінуцільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, що свідчить також про порушення ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України.

На підставі викладеного, наказ Держгеокадастру є незаконним та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 16, 21 Цивільного кодексу України та ст.ст. 21, 152 Земельного кодексу України.

З приводу власника (розпорядника) спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення зазначаю, що повноваження станом на час прийняття Держгеокадастром наказу № 3415-сг від 23.10.2017 належали Кабінету Міністрів України.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення належать до компетенції обласних державних адміністрацій.

Відповідно,перебування земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:0631площею 0,1га увласності ОСОБА_1 створює перешкодиЗакарпатській обласнійдержавній адміністраціїу володінні,користуванні тарозпорядженні вказаноюземельною ділянкоюлісогосподарського призначення, у зв`язку з чим, порушені права та законні інтереси держави у даних правовідносинах підлягають захисту шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації.

Відповідно,з метоюефективного захиступорушеного правав данихправовідносинах,підлягає такожскасуванню вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно державнареєстрація прававласності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 з одночасним припинення права власності такого на вказану земельну ділянку.

При цьому, повернення у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельної ділянки є єдиним пропорційним і належним способом відновлення порушених інтересів держави у вказаному спорі.

Тячівською окружною прокуратурою, на виконання ст. 23 Закону України

«Про прокуратуру»,попередньо повідомлено(лист№ 07.52-104-587вих-23від 27.01.2023)Закарпатську обласнудержавну адміністраціюпро виявленіпорушення,на щоотримано відповідьза № 1941/06-16від 24.02.2023про те, що у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, облдержадміністрація немає можливості здійснювати заходи з пред`явлення позовів щодо передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення у приватну власність громадян.

Однак, Закарпатська обласна державна адміністрація, як власник спірної земельної ділянки, володіючи інформацією з вказаного листа про порушення законодавства щодо спірної земельної ділянки, не вживала протягом тривалого часу дієвих заходів на поновлення прав держави. У зв`язку із невжиттям уповноваженим органом заходів, окружною прокуратурою, знову ж таки на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом проінформовано Закарпатську обласну державну (військову) адміністрацію про звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Отже, участь прокурора у вказаній справі, з урахуванням вищезазначеної практики суду, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає в захисті прав держави.

На підставівикладеного позивачпросить визнатинедійсним наказГоловного управлінняДержгеокадастру уЗакарпатській області№ 3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»,на підставіякого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вказаної земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельну ділянку.

Також просить стягнути з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати у справі.

Представник позивача, Тячівської окружної прокуратури, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. На адресу суду надіслав заперечення проти клопотань про застосування строків позовної давності, яке обґрунтовано наступним. Оскільки первиною позовною вимогою у даній цивільній справі є визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 , відповідач вважає початком перебігу строку позовної давності дату прийняття вказаного наказу, тобто 23.10.2017. Однак, вважають, що з такої дати обчислювати позовну давність неправильно, оскільки органам прокуратури про порушення прав позивача (Закарпатської обласної державної адміністрації), стало відомо за результатами опрацювання інформації ВО «Держліспроєкт» від 21.12.2020, отриманої в ході досудового розслідування 05.01.2021 року, а позовна заява подана до суду 29.12.2023 року. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину». Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжується. Отже, окружна прокуратура звернулась до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності. Що стосується наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі, то вони детально наведені у позовній заяві. Участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики суду, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає в захисті прав держави.

За таких обставин, представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із спливом строку позовної давності та у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. За допомогою системи «Електронний суд» 13.03.2024 року надіслав клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції, а 09.04.2024 року клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Крім того,від представника відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовує наступним. Аналіз положень статті 56 ЦПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. Зазначають, що саме Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру є повноважним органом державної влади, до компетенції якого віднесені питання захисту земель державної власності та розпорядження такими землями. У зв`язку з чим вважають безпідставними звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації. Звертають увагу, що єдиною підставою звернення до суду Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації зазначено неможливість Закарпатською обласною державною адміністрацією пред`явлення позову до суду у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, проте в підтвердження цього факту жодного доказу не надано. З огляду на викладене просить залишити позовну заяву без розгляду.

Разом зтим,від представника відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшли письмові пояснення на позовну заяву, які обґрунтовано наступним.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на територій Закарпатської області.

Звертає увагусуду,що оскаржуванимнаказом рекомендовано ОСОБА_1 здійснити державнуреєстрацію речовихправа власностіу Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майно.Разом зтим,оскаржуваним наказомпередавались увласність земельніділянки сільськогосподарськогопризначення (кодцільового призначеннязгідно зкласифікацією видівцільового призначенняземель -01.03),без зміницільового призначення.Цільове призначенняземельних ділянокне змінювалось.Стосовно скасуваннядержавної реєстраціїправа власностівважає занеобхідне зазначити,що положеннямистатті 24Закону України"ПроДержавний земельнийкадастр"встановлено,що ухваленнясудом рішенняпро скасуваннядержавної реєстраціїземельної ділянкидопускається виключноз одночаснимприпиненням такимрішенням усіхречових прав,їх обтяжень,зареєстрованих щодоземельної ділянки(занаявності такихправ,обтяжень).Ухвалення судомрішення провизнання нечинним рішенняоргану виконавчоївлади,органу місцевогосамоврядування пронадання дозволуна розробленнядокументації ізземлеустрою,за якоюбула сформованаземельна ділянка,щодо якоївиникли речовіправа,а такожпро скасуваннядержавної реєстраціїтакої земельноїділянки,що допускаєтьсяза умовивизнання нечинним рішенняпро затвердженнятакої документації(зайого наявності)та припиненнятаких прав(заїх наявності).Відносини,що виникаютьу сферідержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно таїх обтяженьврегульовано ЗакономУкраїни "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень",відповідно достатті 2якого встановлено,що Державнийреєстр речовихправ нанерухоме майно(надалі-державний реєстрправ)-єдина державнаінформаційна система,що забезпечуєобробку,збереження танадання відомостейпро зареєстрованіречові правана нерухомемайно таїх обтяження.На кожнийоб`єктнерухомого майнапід часпроведення державноїреєстрації прававласності нанього впершеу Державномуреєстрі праввідкривається новийрозділ таформується реєстраційнасправа,присвоюється реєстраційнийномер об`єктунерухомого майна.Вищезгаданими положеннямизакріплений порядокта підставидля проведеннядержавної реєстраціїзмін вчастині припиненняправа власностіна земельнуділянку.Підставами длявизнання недійснимакта (рішення)є невідповідністьйого вимогамзаконодавства абовизначеній закономкомпетенції органу,який видавцей акт,порушення узв`язкуз прийняттямвідповідного актаправ таохоронюваних закономінтересів позивачау справі.Такої підставиприпинення прававласності наземельну ділянку,як скасуваннярішення органувиконавчої влади,на підставіякого здійсненодержавну реєстраціювідповідних правна земельнуділянку,Земельним кодексомУкраїни непередбачено (Правовапозиція -постанова ВерховногоСуду Українивід 12вересня 2012року №6-71цс 12).З оглядуна зазначене,скасування рішенняоргану виконавчоївлади,на підставіякого здійсненодержавну реєстраціювідповідних правна земельнуділянку,не єпідставою припиненняправа власностіна земельнуділянку згідноз Земельнимкодексом України.Отже,наказ Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті від23.10.2017 року № 3396-сг є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію шляхом виконання. Рішення (наказ) про передачу земельної ділянки у власність є ненормативним актом органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, що застосовується одноразово, з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та яке вичерпує свою дію фактом його виконання (внаслідок його виконання). Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства. Отже, відновлення можливого порушеного права держави є не скасування наказу Головного управління, а визнання недійсним права власності на земельну ділянку. Крім того, спірним наказом не лише передавалася земельна ділянка у власність, а й затверджувалася відповідна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка в цілому відповідає законодавству. Враховуючи викладене, заявлена в цій справі прокурором вимога про визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3415-сг від 23.10.2017 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельних ділянок" не є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах, а тому в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити із цих підстав. На підставі наведеного просили відмовити у задоволенні позову.

Водночас,від представника відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду у 2024 році, та просить визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», на підставі якого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 . Оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, просить суд позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом отримання судового виклику, про що свідчить інформація з трекінгу Укрпошти. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові докази, встановив наступні обставини.

Відповідно до наказу Держгеокадастру № 1491-сг від 02.10.2015 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташованої за межами населених пунктів на території Ясінянської селищної ради (полонина Драгобрат) Рахівського району Закарпатської області.

Наказом Держгеокадастру№ 3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки тапередано безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2102229462017 від 28.09.2017 року на замовлення ОСОБА_1 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, після виготовлення якого, 28.09.2017 Відділом у Рахівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га у Державному земельному кадастрі.

Як вбачається з фрагменту із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 з нанесеними межами кварталу 3 Свидовецького та кварталу 12 Станіславського лісництв ДП «Ясінянське ЛМГ» і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядування 2010 року, виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру у вигляді скріншоту екрану, відносно однієї і тієї ж частини земної поверхні зареєстровано одночасно дві земельні ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, належна ОСОБА_1 та 2123687500:03:001:0007, яка перебуває у постійному користуванні ліси України.

Згідно розпорядження голови Закарпатської ОДА № 570 від 23.08.2018 «Про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), надано згоду ДП «Ясінянське ЛМГ» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), загальною площею 29500,6 га.

На підставі вказаного розпорядження ТОВ «Ланд ком» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Ясінянське ЛМГ» для ведення лісового господарства та пов`язаних з ним послуг.

Як вбачається з пояснюваної записки, що є складовою вказаної технічної документації, зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладається на землі лісогосподарського призначення.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 352035123 від 26.10.2023 року вбачається, що 27.04.2018 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, площею 0,1 га у зазначеному Реєстрі, власник ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02.11.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим 2123656200:08:001:0631, площею 0,1 га із земель сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва, розташована полонина Драгобрат смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області 198122,08 гривень.

Згідно повідомлення №07.52-104-5797 вих-23 від 16.11.2023, Тячівською окружною прокуратурою, повідомлено Закарпатську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст.1Земельного кодексуУкраїни (далі - ЗК України), земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічні за змістом вимоги містяться і у ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, сторонами не оспорюється факт накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, яка належить ОСОБА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 2123687500:03:001:0007, яка перебуває у постійному користуванні ліси України.

В той же час накладка підтверджується такими доказами: державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2102229462017 від 28.09.2017 року, інформацією з Державного земельного кадастру у вигляді скріншоту екрану, відповідно до якої відносно однієї і тієї ж частини земної поверхні зареєстровано одночасно дві земельні ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 та 2123687500:03:001:0007. До того ж, з фрагменту із Публічної кадастрової карти України станом на 08.02.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».

Що стосується інших обставин, що оспорюються, суд зазначає наступне.

Стаття 5 Лісового кодексу України (далі ЛК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Як вбачається зі ст.55 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ч.2 ст.8 ЛК України право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

При цьому, як зазначено у ст.16 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Зі змісту частини 1 статті 17 ЛК України вбачається, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК № 000378 від 18.12.1996 та виданого Ясінянському державному лісомисливському підприємству, Рахівською районною Радою народних депутатів Рахівського району Закарпатської області, зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 32304,2 гектара землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового та мисливського господарства, відповідно до розпорядження голови Рахівської райдержадміністрації від 18.12.1996 №360.

Судом встановлено, що ДП «Ясінянське ЛГ» не надавало погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631.

Також,у наказахГоловного управлінняДержгеокадастру вЗакарпатській областінаказу Держгеокадастру №1491-сг від 02.10.2015 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» - відсутні відомості про вилучення земельної ділянки у землекористувача - ДП «Ясінянське ЛГ».

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631, площею 0,1 га без вилучення такої у землекористувача, свідчить про порушення ст.149 ЗК України.

Поряд з тим, частиною 4 статті 122 ЗК України передбачалось, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

При цьому, до компетенції Кабінету Міністрів України, відповідно до ч.8 ст.122 та ч.9 ст.149 ЗК України належали повноваження щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, а також щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для не лісогосподарських потреб.

З наведеного вбачається, що станомна моментвиникнення спірнихправовідносин, у Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області були відсутні повноваження на розпорядження за межами населених пунктів земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення.

Водночас повноваження щодо розпорядження земельними лісовими ділянками за межами населених пунктів належали до компетенції Кабінету Міністрів України, що узгоджується з п.5 ч.1 ст.27 ЛК України.

Окрім наведеного, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1,2 ст.57 ЛК України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями.

Водночас,у наказахДержгеокадастру №1491-сг від 02.10.2015 та № 3415-сг від 23.10.2017, відсутні відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0680 із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення для індивідуального садівництва.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 610-р від 10.04.2008 «Про деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

За правилами п. г ч.4 ст.84 ЗК України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватися в приватну власність, віднесено землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 56 ЗК України, громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Отже, стосовно земель лісогосподарського призначення закон установлює пріоритет державної, комунальної власності над приватною і, крім того, прямо забороняє органам виконавчої влади передавати їх у приватну власність, крім випадків, визначених законом.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає в здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.164 ЗК України, складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Частиною 1 статті 22 ЛК України встановлений виключний перелік підстав припинення права постійного користування лісами.

В силу вимог ч.1 ст.24 ЛК України права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України).

Власник земельноїділянки можевимагати,зокрема,усунення будь-якихпорушень йогоправ наземлю,навіть якщоці порушенняне пов`язаніз позбавленнямправа володінняземельною ділянкою,захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом: визнанняправ; відновленнястану земельноїділянки,який існувавдо порушенняправ,і запобіганнявчиненню дій,що порушуютьправа абостворюють небезпекупорушення прав; визнанняугоди недійсною; визнаннянедійсними рішеньорганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування; відшкодуваннязаподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. ч. 2, 3 ст.152 Земельного кодексу України). У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 Земельного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення всупереч вимогам Земельного кодексу України (перехід до них права володіння цими землями) є неможливим. Перебування земельної ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця.

Отже, зайняття земельної ділянки лісового фонду з порушенням Земельного кодексу України, Лісового кодексів України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Вказані висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц та від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15.

Також, відповідно до положень ст.ст. 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Враховуючи викладене, заявлена в цій справі прокурором вимога про визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» є ефективним способом захисту у спірних правовідносинах.

Цивільний оборот земельних ділянок лісогосподарського призначення є і був обмежений законодавчо з огляду, зокрема, на приписи ЗК України, ЛК України.

Поряд з тим, ст.21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, з якої вбачається, що порушення зміни цільового призначення є підставою для визнання недійсним рішень про передачу земельних ділянок лісового фонду у приватну власність.

Таким чином,наказ Держгеокадастру№ 3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»,яким затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки тапередано безоплатноу власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, виданий з порушенням ст.ст. 20, 56, 84 та 149 ЗК України, ст.ст. 31, 57 ЛК України, та відповідно, вибуття з державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 та порушення права постійного користування Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого станом на теперішній час є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» на користування такою, у зв`язку з чим, наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Окрім наведеного, ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Судом встановлено, що наказом Держгеокадастру № 3415-сг від 23.10.2017 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» спірну земельну ділянку незаконно віднесено до земель сільськогосподарського призначення, водночас з наведених у позовній заяві доказів встановлено, що така належить до земель державної власності лісогосподарського призначення.

Як вбачається з абзацу 1 частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі , зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Скасування наказуДержгеокадастру №3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»,яким затверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки тапередано безоплатноу власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га для індивідуального садівництва, що розташована за межами населених пунктів полонина Драгобрат на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, є підставою для скасування державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку.

Окрім того, частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу Українипередбачено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Згідно з частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

З оглядуна незаконністьдержавної реєстраціїспірної земельноїділянки тавідсутність підставдля реєстраціїтаких правза їхдійсним власником-Закарпатською обласноюдержавною адміністрацією,на підставіст.16ЦК України,ч.13ст.79-1ЗК Українислід визнатинезаконною таскасувати уДержавному земельномукадастрі державноїреєстрації спірноїземельної ділянкиз кадастровимномером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га.

Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з безпідставністю звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

У відповідності до приписів ч.ч.1,2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Отже, за загальним правилом, особа може звернутися до суду за захистом саме своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав. Лише у виняткових та передбачених законом випадках, певні органи чи особи, вправі звертатися до суду в інтересах інших осіб. В інших випадках, ЦПК України не передбачено права однієї особи звертатися до суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац перший частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до п.п. "а" п.24 Розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України з 27.05.2021 землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств).

Згідно, ч.5 ст 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи вищезазначене, органом уповноваженим державою розпоряджатися земельними ділянками лісогосподарського призначення, представляти та захищати, у тому числі в суді, інтереси держави з зазначених питань є Закарпатська обласна державна адміністрація.

Судом встановлено, що Закарпатська обласна державна адміністрація жодних заходів щодо поновлення інтересів держави у судовому порядку не вживала, що підтверджується, листом №1941/06-16 від 24.02.2023 та звернулась до Закарпатської обласної прокуратури для вирішення питання пред`явлення позову та участі у справі в інтересах держави.

Всі заходи щодо виявлення, фіксації та усунення порушень земельного законодавства вживалися лише Закарпатською обласною прокуратурою.

У спірних правовідносинах використання земельних ділянок лісогосподарського призначення порушує права держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Невжиття Закарпатською обласною державною адміністрацією заходів щодо усунення порушення вимог земельного законодавства, а саме незаконної, безоплатної передачі земельної ділянки у приватну власність некомпетентним органом державної влади без вилучення та зміни цільового призначення, свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави. Таке порушення веде до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово - економічної діяльності держави.

Пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем - суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земель державної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь- якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

У зв`язку з вищенаведеним, наявні достатні підстави для звернення Закарпатської обласної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган не здійснює належним чином свої повноваження, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягають до задоволення.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

У розумінні ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, про порушення свого права позивачу стало відомо у зв`язку з внесенням відомостей про право власності ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.04.2018 року.

До суду з даним позовом позивач звернувся 05.01.2024 року.

Проте, 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцевіположення» ЦКУкраїни доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500. .

В подальшому, 17.03.2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ «Прикінцевіположення» ЦКУкраїни доповнено пунктом 19, а саме "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". В подальшому, указами Президента України воєнний стан не одноразово продовжувався строком на 90 діб.

Таким чином, було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії карантину, воєнного стану або надзвичайного стану продовжується на строк дії таких обставин.

А тому позивачем не пропущений трирічний строк позовної давності, отже Тячівська окружна прокуратура звернулась до суду з позовною заявою в межах строку позовної давності.

З оглядуна викладене,суд дійшовдо висновкупро задоволенняпозовних вимогпозивача тавизнання недійснимнаказу Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті №3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»,на підставіякого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 ; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на вищевказану земельну ділянку; скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вказаної земельної ділянки; зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації земельну ділянку.

Відповідно ст.141Цивільного процесуальногокодексу України суд вирішує питання про розподіл судових витрат таким чином.

Згідно з платіжною інструкцією №1381 від 27.11.2023 року Закарпатська обласна прокуратура є платником судового збору за подання позову в сумі 11023,83 гривень.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, слід стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 11023,83 гривень за подання позову з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури, порівну в сумі 5511,92 гривень з кожного.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, поданою в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (Закарпатської обласної військової адміністрації) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання недійсним наказу, скасування державних реєстрацій та повернення земельної ділянки у державну власність- задовольнити.

Визнати недійснимнаказ Головногоуправління Держгеокадаструу Закарпатськійобласті №3415-сгвід 23.10.2017«Про затвердженняпроекту землеустроюта передачуу власністьземельної ділянки»,на підставіякого земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га передано у приватну власність ОСОБА_1 .

Скасувати уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно державнуреєстрацію праваприватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га, припинивши право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Скасувати вДержавному земельномукадастрі державнуреєстрацію земельноїділянки зкадастровим номером2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га для індивідуального садівництва.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022496)земельну ділянкуз кадастровимномером 2123656200:08:001:0631 площею 0,1 га.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в сумі 5511 (п`ять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 92 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати в сумі 5511 (п`ять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 92 копійок.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області, місцезнаходження: м. Тячів, вул. Незалежності, 27, ЄДРПОУ 02909967.

Закарпатська обласна державна адміністрація (Закарпатська обласна військова адміністрація), місцезнаходження: м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 00022496.

Відповідач:Головне управлінняДержгеокадастру уЗакарпатській області, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, площа Народна, №4, код ЄДРПОУ: 39766716.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9 А, ЄДРПОУ 44768034.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.