Рішення

від 21.05.2024 по справі 140/1831/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1831/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТ КОМПАНІ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТ КОМПАНІ (далі ТОВ МАСТ КОМПАНІ, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 вересня 2022 року між ТОВ МАСТ КОМПАНІ (покупець) та Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) (постачальник) укладено договір поставки №0109-1, відповідно до якого компанія продавець зобов`язувалась поставити на адресу ТОВ МАСТ КОМПАНІ товари, а покупець прийняти та оплати товари, зазначені у специфікації.

На виконання умов вказаного контракту сторонами погоджено Специфікацію №1 від 01 серпня 2023 року до договору поставки №0109-1 від 01 вересня 2022 року на товар, в тому числі: «дизельні генератори YH4000AE» у кількості 400 шт. та «дизельні генератори YH11000AE» у кількості 200 шт. Умови оплати: 100% передоплата.

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 18 вересня 2023 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140075939U8 з описом товару 1: «дизельні генератори YH4000AE у кількості 100 шт.», товару 2: «дизельні генератори YH11000AE у кількості 95 шт.», де в графі 22 вказано ціну товару у розмірі 75423,00 дол. США. Митна вартість (з урахуванням витрат на транспортування в розмірі 5700,00 доларів США, 2300,00 польських злотих, 5000,00 грн та складських послуг в сумі 500,00 Євро) становить 3010364,53 грн (еквівалентно 82321,02 дол. США - графа 12 МД) та визначена за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю та 20 вересня 2023 року видав картку відмови №UA205140/2023/006595 в прийнятті митної декларації та прийняв рішення №UA205140/2023/000598/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за резервним 6 методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з рішенням Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року та вважає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією для митного оформлення декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом - вартість самого товару та витрати на транспортування, а також складські послуги, які не мають ніяких розбіжностей у визначенні якісних та кількісних показників, а в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції. Сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи специфікацію, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Не є розбіжністю інформація у поданих документах про умови поставки, оскільки остання визначається саме в інвойсі.

Твердження митного органу щодо можливого заниження транспортних витрат спростовується доданими до митного оформлення документами, так і документами, що подані митному органу в порядку статті 55 МК України, які не містили жодних розбіжностей. Також були надані документи, що підтверджували вартість зберігання товарів.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару. Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 16 квітня 2024 року відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року, відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року №YHCK230823 вартість товару становить 336140 дол. США та передбачена 100% передоплата. Згідно банківського платіжного документу від 13 січня 2023 року №137 здійснений платіж в сумі 150000 дол. США, що не відповідає умовам оплати, зазначеним в рахунку-проформі від 01 серпня 2023 року №YHCK230823 та Специфікації №1 від 01 серпня 2023 року 100% передоплата. В графі «Призначення платежу» банківського платіжного документу від 13 січня 2023 року №137 зазначений контракт №0109-1 від 01 вересня 2022 року, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата;

- згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року №YHCK230823 та Специфікації №1 від 01 серпня 2023 року зазначені умови поставки FOB Chongqing, що суперечить умовам поставки, вказаним в рахунку-фактурі від 25 серпня 2023 року №YHCK230802-3 FCA Chongqing;

- згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 14 листопада 2023 року №FP/6/11/23/OSA датою оплати є 15 листопада 2023 року, однак платіжного документа, що підтверджує оплату транспортних послуг не подано до митного оформлення;

- згідно коносаменту від 02 вересня 2023 року №NSHA09230388 порт розвантаження зазначений GDANSK, POLAND, однак місце завантаження товару, вказане в автотранспортній накладній від 04 грудня 2023 року № 041223-MC CHELM, POLSKA;

-в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 04 грудня 2023 року №04/12 транспортні послуги зазначені по маршруту м. Хелм (Польща) - м. Луцьк (Україна). Відстань між маршрутом (портом розвантаження) GDANSK, POLAND - CHELM, POLSKA орієнтовно 656 км, проте інформація про транспортні витрати за вищезазначеним маршрутом до митного оформлення не подано. Вказане свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.

Встановлені розбіжності є достатньою підставою для виникнення сумнівів у достовірності наданих документів та правильності визначенні декларантом заявленої митної вартості товару за першим методом.

З огляду на вищевказане, у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг; транспортні (перевізні) документи; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом на вимогу митниці надано лист-уточнення від 13 грудня 2023 року №1422 та банківський платіжний документ від 16 листопада 2023 року №241, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, в графі призначення платежу якого вказано контракт №2-Т від 18 листопада 2022 року, однак такий контракт до митного оформлення не подано. Листом від 13 грудня 2023 року №1423 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Щодо твердження позивача на необов`язковість зазначення у платіжному документі в графі «Призначення платежу» номеру інвойса (рахунка-фактури), згідно якого здійснюється поставка товару, зазначає, що відомості, що містяться у поданому платіжному документі неможливо пов`язати з пред`явленим до митного оформлення товаром. Без ідентифікації з посиланням на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Окрім цього, контракт укладений на невизначену кількість партій товару, а отже посилання у платіжному документі лише на його реквізити не дає можливості ідентифікувати проведення оплати за певну партію товару. Обов`язковість проведення оплати за кожну партію з зазначенням у платіжному документі реквізитів, що дають можливість ідентифікувати оплату з поставленим товаром, підтверджується умовами, вказаними в самому ж контракті (п. 3.1), яким передбачено, що поставка товарів здійснюється згідно специфікацій та, відповідно, оплата здійснюється за кожну специфікацією.

Щодо твердження позивач на відсутності розбіжностей щодо умов поставки товару та витрат на транспортування та на те, що сторонами обумовлена можливість зміни умов поставки в інвойсі представник відповідача зазначає, що зважаючи на обумовлені в інвойсі умови поставки FCA Chongqing на покупця покладені обов`язки по розвантаженню товару з транспортного засобу продавця в порту Chongqing. Проте, калькуляція витрат та документ, що підтверджує витрати на транспортування не містять відомостей щодо понесених витрат на розвантаження товару в порту Chongqing, що свідчить про не включення до митної вартості таких витрат, неповноту декларування та неможливість визнання заявленої митної вартості за ціною угоди.

У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи ненадання декларантом усіх документів згідно з переліком, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року, яким митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 6,34 дол. США/кг за МД № UA100060/2023/414053 від 23 червня 2023 року; товар 2 на рівні 6,61 дол. США/кг за МД № UA100100/2023/441268 від 08 серпня 2023 року.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року є правомірним, обґрунтованим та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Окрім того, заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Вважає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними із даною справою, а їх сума - необґрунтованою.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

01 вересня 2022 року між ТОВ МАСТ КОМПАНІ та фірмою Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) був укладений договір поставки №0109-1, за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцеві товар у власність, у порядку та на умовах, передбачених договором, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати його. Кількість, асортимент (номенклатура), строки поставки та ціна товару визначається в узгоджених сторонами замовленнях (або рахунках).

Пунктом 2.4. цього договору передбачено, що у випадку погодження з умовами поставки покупець повідомляє про це постачальника і сторони підписують специфікацію. Конкретні строки поставки визначаються специфікацією.

Відповідно до пункту 3.1. договору сторони визначили порядок розрахунків, зазначивши, що він може змінюватись підписаною між сторонами специфікацією.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару у валюті долар США за безготівковим розрахунком шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків.

06 січня 2023 року ТОВ МАСТ КОМПАНІ здійснило попередню оплату за товар в розмірі 153552,50 доларів США. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: за генератори згідно договору №0109-1 від 01 вересня 2022 року (а.с.30-39).

01 серпня 2023 року сторони підписали специфікацію №1 до договору поставки №0109-1 від 01 вересня 2022 року. В зазначеній специфікації сторони обумовили партію товару, асортимент (номенклатуру) товару, що буде поставлений, його кількість, умови оплати та умови поставки (а.с.42).

Так, зазначеною специфікацією була передбачена поставка товару, в тому числі: дизельних генераторів YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 400 штук на загальну суму 108120,00 дол. США (позиція 4 специфікації); дизельних генераторів YH11000AE за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 200 штук на загальну суму 101880,00 дол. США (позиція 5 специфікації). Визначені умови оплати - 100% попередня оплата, умови поставки: FOB Chongqing, China, якщо інше не зазначено в інвойсі.

01 серпня 2023 року фірма Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) виставила ТОВ МАСТ КОМПАНІ рахунок-проформу YHCK230802 на суму 336 140,00 дол. США. В проформі в частині оплати зазначено 100% депозит, тобто кошти на час виставлення проформи є в наявності в покупця, а в частині умов поставки: FOB Chongqing, China, в частині дати відправлення: протягом 40 днів (а.с.43-44).

25 серпня 2023 року фірма Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) здійснила поставку ТОВ МАСТ КОМПАНІ частини товару з узгодженої між сторонами в Специфікації №1 партії товару, а саме: дизельні генератори YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 100 штук на загальну суму 27030,00 дол. США, дизельні генератори YH11000АЕ за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 95 штук на загальну суму 48393,00 дол. США. Вказане підтверджується комерційним інвойсом YHCK230802-2 від 25 серпня 2023 року в якому зазначено: найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару, що буде поставлено, а саме: дизельний генератор YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 100 штук на загальну суму 27030,00 дол. США, дизельний генератор YH11000АЕ за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 95 штук па загальну суму 48393,00 дол. США, всього на загальну суму поставки 75423,00 дол. США; зазначені в інвойсі умови поставки FCA Chongqing, China (а.с.45-46).

Поставка товару здійснювалась на умовах FCA Chongqing, China, зазначених в інвойсі YHCK230802-2 від 25 серпня 2023 року.

18 вересня 2023 року декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №23UA205140075939U8 на товар, в тому числі:

товарна позиція 1: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизельним або напівдизельним) потужністю не більше як 7,5 кВА, нові: дизельний генератор YH4000AE, режим роботи - резервне джерело струму … у кількості 100 шт, Торгова марка - Mast Group, Виробник - Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай)»;

товарна позиція 2: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизельним або напівдизельним) потужністю не більше як 7,5 кВА, але не більше як 75кВА, нові: дизельний генератор YH11000AE, режим роботи - резервне джерело струму ... у кількості 95 шт, Торгова марка - Mast Group, Виробник - Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай)».

В графі 22 МД №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року вказано фактурну вартість (ціну товару) у розмірі 75423,00 дол. США. В графі 12 МД зазначено митну вартість товару 3010364,53 грн (еквівалентно 82321,02 дол. США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту. При розрахунку митної вартості товару до фактурної вартості (ціни товару) включено: витрати на транспортування в розмірі 5700,00 доларів США, 2300,00 польських злотих, 5000,00 грн та складські витрати в сумі 500,00 Євро (а.с.20-22).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: договір поставки №0109-1 від 01 вересня 2022 року; платіжну інструкцію №131 від 06 січня 2023 року; специфікацію №1 від 01 серпня 2023 року; проформу-інвойс №YHCK230802 від 01 серпня 2023 року; інвойс №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року; декларацію про походження товару №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року; пакувальний лист б/н від 25 серпня 2023 року; контракт про перевезення №2-Т від 18 листопада 2022 року; коносамент 32646134 від 01 вересня 2023 року; договір складського зберігання №302 від 17 листопада 2022року; транзитну декларацію Т1 MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №1509/UA1 від 15 вересня 2023 року; документи, що стосуються перевезення товару: інвойси від 14 вересня 2023 року №953/09/23/OSA та №954/09/23/OSA; рахунок-проформу №16/09/23/FPR від 12 вересня 2023 року; довідку про транспортні витрати №199 від 12 вересня 2023 року; договір-заявку на міжнародні вантажні перевезення №12/09/01 від 12 вересня 2023 року (а.с.29-40,42-83).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару; транспортні (перевізні) документи; копію декларації країни відправлення; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом було надано лист-уточнення від 19 вересня 2023 року №861. Листом від 19 вересня 2023 року №862 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а.с.84-85).

20 вересня 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000598/2 (а.с.16-18).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

згідно розділу п. 3 контракту від 01 вересня 2023 №0109-1 передбачено, що покупець переказує на рахунок продавця 30% вартості не пізніше 3 днів після підписання специфікації. Згідно специфікації №1 від 01 серпня 2023 року передбачена 100 % передплата;

згідно розділу п. 2.4 контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1 передбачені умови поставки, зазначені в специфікації. Згідно специфікації №1 від 01 серпня 2023 року передбачені умови поставки FOB Chongqing, China. Згідно інвойсу №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року передбачені умови поставки FCA Chongqing, China;

згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року №YHCK230802 вартість товару становить 336140 дол. США та передбачена 100% передоплата. Згідно платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 здійснено платіж в сумі 153552,50 дол. США, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1, рахунку-проформі від 01 серпня 2023 року №YHCK230802 та специфікації №1 від 1 серпня 2023 року;

в графі «Призначення платежу» платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 зазначений контракт від 01 вересня 2023 №0109-1, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата;

в супровідному документі форми ТІ № MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року відсутні відомості про вартість товару;

згідно контракту про перевезення від 12 вересня 2023 року №12/09/01 передбачений маршрут перевезення м. Хелм (Польща) - м. Луцьк, договір по маршруту згідно зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1 Chongqing (Китай)- м. Луцьк, а також числовий розрахунок транспортних витрат не поданий до митного оформлення;

згідно довідки про надання транспортних послуг №199 від 12 вересня 2023 року зазначені лише транспортні витрати інформація про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не надана перевізником. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлений до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які безпосередньо впливають на митну вартість товару.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 на рівні 6,34 дол. США/кг за МД № UA100060/2023/414053 від 23 червня 2023 року; товар 2 на рівні 6,61 дол. США/кг за МД № UA100100/2023/441268 від 08 серпня 2023 року.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/006595 (а.с.19).

Випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за МД №23UA205140076833U0 від 21 вересня 2023 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.26-29).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та з карткою відмови у прийнятті митних декларацій, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року («дизельні генератори YH4000AE» та «дизельні генератори YH11000AE») за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ МАСТ КОМПАНІ подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір; специфікацію; проформу-інвойс; інвойс; банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування та складських послуг).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, договір поставки №0109-1 від 01 вересня 2022 року містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойс №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року визначає вартість товару 75423,00 дол. США (а.с.30-39,45-46).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в МД №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року ціна товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року та становить 75423,00 дол. США.

Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 75423,00 дол. США. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.

Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів, на те що «згідно розділу п. 3 контракту від 01 вересня 2023 №0109-1 передбачено, що покупець переказує на рахунок продавця 30% вартості не пізніше 3 днів після підписання специфікації. Згідно специфікації №1 від 01 серпня 2023 року передбачена 100% передплата; згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року №YHCK230802 вартість товару становить 336140 дол. США та передбачена 100% передоплата. Згідно платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 здійснено платіж в сумі 153552,50 дол. США, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1, рахунку-проформі від 01 серпня 2023 року №YHCK230802 та специфікації №1 від 1 серпня 2023 року; в графі «Призначення платежу» платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 зазначений контракт від 01 вересня 2023 №0109-1, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата», суд зазначає наступне.

Так, 06 січня 2023 року ТОВ МАСТ КОМПАНІ для компанії Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) був здійснений платіж в сумі 153552,50 дол. США. Платіж здійснювався згідно договору від 01 вересня 2023 №0109-1. В призначенні платежу зазначено: «за генератори згідно договору від 01 вересня 2023 №0109-1». Як зазначає позивач, після отримання оплати у товариства виникли проблеми щодо поставки генераторів від компанії Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай). Лише 01 серпня 2023 року між позивачем та компанією Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LID (Китай) було досягнуто домовленостей щодо партії товару, що мас бути поставлена товариству, про що підписана специфікація №1 від 01 серпня 2023 року до договору від 01 вересня 2023 №0109-1. На підставі специфікації компанією Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) 01 серпня 2023 року складено рахунок-проформу №YHCK230823 в якому щодо умов оплати зазначено: 100% депозит, що підтверджує ту обставину, що грошові кошти були вже оплачені ТОВ МАСТ КОМПАНІ.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може відбуватися, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар і послуг зі страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Тобто, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №820/3767/16.

Щодо аргументів митного органу про те, що платіжну інструкцію в іноземній валюті №131 від 06 січня 2023 року неможливо ідентифікувати як оплату за дану поставку, так як остання містить лише посилання на договір №0109-1 від 01 вересня 2022 року, слід зазначити, що у платіжній інструкції №131 від 06 січня 2023 року, у графі 70 призначення платежу міститься інформація про проведення оплати за генератори згідно договору №0109-1 від 01 вересня 2022 року , що в свою чергу відповідає номеру контракту укладеному між позивачем та компанією Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) та найменуванню поставленого товару.

При цьому, суд зазначає, що пунктом 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25 серпня 2022 року №189), визначено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок №216 не містить обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме на рахунок- фактуру (інвойс) в банківському платіжному документі.

Отже, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції. Сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи специфікацію, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020, від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.

Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що згідно розділу п. 2.4 контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1 передбачені умови поставки, зазначені в специфікації. Згідно специфікації №1 від 01 серпня 2023 року передбачені умови поставки FOB Chongqing, China. Згідно інвойсу №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року передбачені умови поставки FCA Chongqing, China, то слід зазначити наступне.

Пунктом 2.1. договору від 01 вересня 2023 року №0109-1 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах: виконання узгодженої сторонами заявки (2.1.1.); відвантаження товару постачальником покупцю на умовах самовивозу товару покупцем з вказаного Постачальником складу Chongqing (ж/д станції, платформи чи іншого місця відвантаження), що знаходиться в межах КНР (2.1.2). У випадку погодження з умовами поставки Покупець повідомляє про це постачальнику і сторони підписують специфікацію. Конкретні строки поставки визначаються Специфікацією (2.4.). Тобто сторони визначили, що умови поставки визначаються специфікацією.

До митного оформлення була подана специфікація №1 від 01 серпня 2023 року, що є невід`ємною частиною договору від 01 вересня 2023 року №0109-1. В розділі В специфікації сторони погодили умови поставки FOB Chongqing, якщо інше не зазначено в Інвойсі. Тобто сторони в специфікації погодили, що саме інвойсом (а не проформою) можуть змінюватись умови поставки. В поданому до митного оформлення інвойсі №YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року зазначені умови поставки FCA Chongqing, China. Поставка товару, що поданий до митного оформлення здійснювалась на умовах FCA Chongqing, China.

Вищезазначене спростовує твердження митного органу про наявність розбіжностей в умовах поставки.

Суд також вважає безпідставним посилання митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів, на те, що «в супровідному документі форми ТІ № MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року відсутні відомості про вартість товару», оскільки MRN це реєстраційний номер електронної транзитної декларації, яка складалась виключно під час транзиту товару залізничним транспортом по території Польщі. Під транзитною митною декларацією розуміється бланк ТІ, що заповнюється на імпортні товари, які транспортуються від одного митного постало іншого. Вони перетинають територію держави, в даному випадку Польщі, від прибуття до вибуття в незмінному вигляді, тобто транзитом, і не потрапляють під митні збори і податки. Вказаний документ, не має жодного впливу на порядок та факт поставки товару, носить тимчасовий обліковий характер на території держави, по якій відбувається транзитне перевезення.

Щодо посилань митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що «згідно контракту про перевезення від 12 вересня 2023 року №12/09/01 передбачений маршрут перевезення м. Хелм (Польща) - м. Луцьк, договір по маршруту згідно зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року №0109-1 Chongqing (Китай) - м. Луцьк, а також числовий розрахунок транспортних витрат не поданий до митного оформлення; згідно довідки про надання транспортних послуг №199 від 12 вересня 2023 року зазначені лише транспортні витрати, а інформація про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не надана перевізником», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом до митного оформлення був доданий коносамент №326461134 від 01 вересня 2023 року, який свідчить про залізничне перевезення контейнера із №TBJU740609I за маршрутом станція відправлення IUANJIECUN (Центральна залізнична контнйнерна станція Чунцина Chongqing) Китай), станція призначення Malaszewicze (Польща) (а.с.58-60). Вантажовідправником товару є компанія Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай), вантажоотримувачем - OMIDA SEA AND AIR SPOSKA AKCYJNA (Польща). Товар, що перевозиться - дизельний генератор, кількість місця 195, маса брутто 20970 кг, пломба 210134. Агентом з доставки виступала компанія OMIDA SEA AND AIR SPOSKA AKCYJNA (Польща), з якою ТОВ МАСТ КОМПАНІ був укладений контракт №2-Т від 18 листопада 2022 року (а.с.49-53). В обов`язки даної компанії входило здійснення залізничного та автомобільного перевезень та пов`язані з перевезеннями послуги за маршрутом: Сhongqing, China - CHELM.POLSKA, що підтверджується інвойсами від 14 вересня 2023 року №953/09/23/OSA та №954/09/23/OSA (а.с.54-58). Загальна вартість транспортних послуг за вищевказаним маршрутом двох контейнерів становить залізничним транспортом 11400,00 дол. США, відповідно одного контейнера 5700,00 дол. США; автомобільним транспортом 4600,00 польських злотих, відповідно одного контейнера 2300,00 польських злотих. Згідно інвойсу №953/09/23/OSA від 14 вересня 2023 року вартість залізничного перевезення станція відправлення IUANJIECUN, Chongqing (Китай), порт Malaszewicze (Польща) становить 5700,00 доларів США, вартість автомобільного перевезення Malaszewicze (Польща) Chelm (Польща) становить 2300,00 польських злотих. Відстань між Malaszewicze (Польща) - Chelm (Польща) становить 114 км.

В підтвердження даної обставини товариством було додатково надано роз`яснення за вих. №861 від 19 вересня 2023 року, які не було взято митним органом до уваги.

Крім того, до митного оформлення ТОВ МАСТ КОМПАНІ був наданий договір складського зберігання №302 від 17 листопада 2022 року, укладений з компанією ASSA Sp.Z о.о. (Польща) (зберігання на митному складі в м. Chelm) (а.с.61-71). Вказаною компанією було надано послуги зі зберігання товарів (контейнерів) на загальну суму 1000 Євро, оформлено MRN 23PL301020NS65GPC5. В обов`язки даної компанії входило прийняття товару на зберігання в склад (митний склад), зберігання товару, оформлення транзитної декларації, навантаження товару на наданий ТОВ МАСТ КОМПАНІ транспортний засіб AC8813/AC2836XF (а.с.76-77).

На підставі договору-заявки №12/09/01 на міжнародні вантажні перевезення під 12 вересня 2023 року, укладеного між ТОВ МАСТ КОМПАНІ та ТОВ «МЕТПРОВУД», здійснено перевезення товару за маршрутом Chelm (Польща) м.п. Ягодин (Україна). Транспортні витрати з м. Chelm (Польща) до м.п. Ягодин становили 5000,00 грн і підтверджуються довідкою перевізника - ТОВ «МЕТПРОВУД», від 12 вересня 2023 року №199 (а.с.78-81).

Щодо навантажувально-розвантажувальних робіт, то такі роботи виконувались компанією ASSA Sp.Z о.о. (Польща) відповідно до договору складського зберігання №302 від 17 листопада 2022 року.

Зазначені документи підтверджували транспортні витрати та витрати щодо складських послуг та не містили жодних розбіжностей.

Згідно пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року митна вартість товару у розмірі 3010364,53 грн (еквівалентно 82321,02 дол. США), включає вартість (ціну товару) у розмірі 75423,00 дол. США та вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 5700,00 дол. США (вартість перевезення залізницею за маршрутом Chongqing (Китай) - Malaszewicze (Польща), 2300,00 польських злотих (вартість перевезення автомобілем за маршрутом Malaszewicze (Польща) - Chelm (Польща), 5000,00 грн (вартість перевезення автомобілем Chelm (Польща) - м. Ягодин), вартість складських, розвантажувально-навантажувальних послуг в розмірі 500,00 Євро, та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «дизельні генератори YH4000AE» та «дизельні генератори YH11000AE», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Волинською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару «дизельні генератори YH4000AE» та «дизельні генератори YH11000AE» .

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан товару, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що у відзиві на позов у даній справі (№140/1831/24) відповідачем описані розбіжності у документах, які не подавались декларантом ТОВ МАСТ КОМПАНІ до МД №23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року для підтвердження митної вартості товарів, відтак вказані недоліки у документах та розбіжності не стосуються обставин справи, що розглядається. Таким чином, митний орган не довів правомірності оскаржуваного рішення та не спростував доводів та аргументів позивача.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 7193,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12 лютого 2024 року №706 (а.с.15).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 7193,06 грн.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Щодо стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2022 року у справі №520/6658/21).

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 02 лютого 2024 року №02/02/24, укладеного між Адвокатським об`єднанням Преміум Сервіс (далі - Адвокатське об`єднання) та ТОВ МАСТ КОМПАНІ, акта приймання-передачі наданих послуг від 12 лютого 2024 року згідно договору про надання правничої допомоги від 02 лютого 2024 року №02/02/24, рахунка-фактури від 12 лютого 2024 року №12/02/24-1, платіжної інструкції від 12 лютого 2024 року №707.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 12 лютого 2024 року Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: правові консультації та роз`яснення з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару (2 год) - 2000,00 грн, складання позовної заяви (8 год) - 8000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, яке складено за наслідками митного декларування однієї партії товарів; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів не передбачають. При цьому такі послуги, як надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а підготовка заяви до митного органу в порядку статті 55 МК України не пов`язана із розглядом справи у суді.

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТ КОМПАНІ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАСТ КОМПАНІ за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7193,06 грн (сім тисяч сто дев`яносто три гривні 06 копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю МАСТ КОМПАНІ (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Борохівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 44738392).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Т.М. Димарчук