Постанова

від 06.01.2025 по справі 140/1831/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/1831/24 пров. № А/857/16037/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в місті Луцьку суддею Димарчук Т. М.) в справі № 140/1831/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маст компані» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маст компані» (далі ТОВ «Маст компані», Товариство, позивач) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнання протиправним і скасування рішення Волинської митниці (далі відповідач) про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що Товариство ввезло на митну територію України дизельні генератори (далі також - товар) та подало до Волинської митниці відповідні документи для митного оформлення товарів.

Проте відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю, видав картку відмови в прийнятті митної декларації та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість товару за шостим (резервним) методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач зазначає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк Товариство на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з декларацією для митного оформлення декларант надало документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом - вартість самого товару та витрати на транспортування, а також складські послуги, які не мають ніяких розбіжностей у визначенні якісних та кількісних показників, а в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Тобто, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи сукупно не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості. Вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції. А відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи специфікацію, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару. Не є розбіжністю інформація у поданих документах про умови поставки, оскільки остання визначається саме в інвойсі.

Твердження митного органу щодо можливого заниження транспортних витрат спростовується доданими до митного оформлення документами, так і документами, що подані митному органу в порядку статті 55 МК України, які не містили жодних розбіжностей. Також були надані документи, що підтверджували вартість зберігання товарів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товару відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларант заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, та в порушення положень статті 55 МК України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових заявленої декларантом митної вартості. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, як наслідок безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару. Висновки митного органу ґрунтуються на безпідставних доводах про наявність розбіжностей у поданих документах та про наявність сумнівів щодо повноти визначення митної вартості імпортованого товару.

Позивач вважає, що подані документи не містили розбіжностей, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, а тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000598/2 від 20 вересня 2023 року.

Стягнуто на користь ТОВ «Маст компані» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 7193,06 грн та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила Волинська митниця, яка вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги, з покликанням на фактичні обставини справи, норми законодавства та судову практику Верховного Суду обґрунтовує тим, що за поданою Товариством митною декларацією відбулося спрацювання системи АСАУР, що передбачало необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. А під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться н6а митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документів, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Вказане дало митниці право вимагати додаткові документи, які б спростовували ці розбіжності. Декларант на вимогу митниці надав лист-уточнення та повідомив про відсутність інших додаткових документів. Позаяк декларант не усунув та не спростував зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. Надалі з декларантом було проведено консультацію щодо вибору методу визначення митної вартості. У зв`язку з неможливістю визначення митної вартості та попередніми методами, було прийнято рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України. При цьому неможливо було здійснити ідентифікацію здійсненої оплати за ввезений товар, позаяк поданий позивачем платіжний документ містив посилання лише на контракт, що укладений на невизначену кількість партій та який не є одноразовим; а тому такий документ не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару. Також калькуляція витрат та документ, що підтверджує витрати на транспортування, не містять відомостей щодо понесених витрат на розвантаження товару в порту Chongqing, що, зважаючи на твердження позивача про здійснення поставки на умовах FCA Chongqing, свідчить про невключення до митної вартості до митної вартості таких витрат, неповноту декларування та неможливість визнання заявленої митної вартості за ціною угоди. Тому вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Також вважає, що визначена судом першої інстанції сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4000 грн є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а також часом, витраченим адвокатом для підготовки відповідних процесуальних документів.

ТОВ «Маст компані» подало до суду додаткові пояснення, у яких вказала, що Восьмий апеляційний адміністративний суд в аналогічних справах та з аналогічних підстав, як у справі, що розглядається, в адміністративних справах № 140/1710/24 та № 140/1707/24 за позовами ТОВ «Маст компані» до Волинської митниці залишив апеляційні скарги Волинської митниці без задоволення, а рішення судів першої інстанції, якими були задоволені позовні вимоги Товариства, - без змін. Тому просило врахувати зазначені висновки суду апеляційної інстанції при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ТОВ «Маст компані» зареєстроване як юридична особа 11 липня 2022 року; основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

01 вересня 2022 року між ТОВ «Маст компані» та фірмою Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) був укладений договір поставки № 0109-1 (далі також - Контракт), за умовами якого постачальник зобов`язується передати покупцеві товар у власність у порядку та на умовах, передбачених договором, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати його. Кількість, асортимент (номенклатура), строки поставки та ціна товару визначається в узгоджених сторонами замовленнях (або рахунках).

Пунктом 2.4 цього договору передбачено, що у випадку погодження з умовами поставки покупець повідомляє про це постачальника і сторони підписують специфікацію. Конкретні строки поставки визначаються специфікацією.

Відповідно до пункту 3.1 договору сторони визначили порядок розрахунків, зазначивши, що він може змінюватись підписаною між сторонами специфікацією.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату товару у валюті долар США за безготівковим розрахунком шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставлених рахунків.

06 січня 2023 року ТОВ «Маст компані» здійснило попередню оплату за товар в розмірі 153 552,50 доларів США. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: «за генератори згідно договору № 0109-1 від 01 вересня 2022 року» (а. с. 30 - 39).

01 серпня 2023 року сторони підписали специфікацію № 1 до договору поставки №0109-1 від 01 вересня 2022 року. У зазначеній специфікації сторони обумовили партію товару, асортимент (номенклатуру) товару, що буде поставлений, його кількість, умови оплати та умови поставки (а. с. 42).

Так, зазначеною специфікацією була передбачена поставка товару, в тому числі:

- дизельних генераторів YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 400 штук на загальну суму 108 120,00 дол. США (позиція 4 специфікації);

- дизельних генераторів YH11000AE за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 200 штук на загальну суму 101 880,00 дол. США (позиція 5 специфікації).

Визначені умови оплати - 100 % попередня оплата, умови поставки: FOB Chongqing, China, якщо інше не зазначено в інвойсі.

01 серпня 2023 р. фірма Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) виставила ТОВ «Маст компані» рахунок-проформу YHCK230802 на суму 336 140,00 дол. США. У проформі в частині оплати зазначено 100 % депозит, тобто кошти на час виставлення проформи є в наявності в покупця, а в частині умов поставки: FOB Chongqing, China, в частині дати відправлення: протягом 40 днів (а. с. 43 - 44).

25 серпня 2023 року фірма Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) здійснила поставку ТОВ «Маст компані» частини товару з узгодженої між сторонами в Специфікації № 1 партії товару, а саме:

- дизельні генератори YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 100 штук на загальну суму 27 030,00 дол. США;

- дизельні генератори YH11000АЕ за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 95 штук на загальну суму 48 393,00 дол. США.

Вказане підтверджується комерційним інвойсом YHCK230802-2 від 25 серпня 2023 р., в якому зазначено: найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару, що буде поставлено, а саме:

- дизельний генератор YH4000AE за ціною одного 270,30 дол. США в кількості 100 штук на загальну суму 270 30,00 дол. США;

- дизельний генератор YH11000АЕ за ціною одного 509,40 дол. США в кількості 95 штук па загальну суму 48 393,00 дол. США,

а всього на загальну суму поставки 75 423,00 дол. США; зазначені в інвойсі умови поставки FCA Chongqing, China (а. с. 45 - 46).

Поставка товару здійснювалася на умовах FCA Chongqing, China, зазначених в інвойсі YHCK230802-2 від 25 серпня 2023 року.

18 вересня 2023 року декларант позивача в порядку електронного декларування подав до Волинської митниці митну декларацію (далі також - МД) № 23UA205140075939U8 на товар, в тому числі:

- товарна позиція 1: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизельним або напівдизельним) потужністю не більше як 7,5 кВА, нові: дизельний генератор YH4000AE, режим роботи - резервне джерело струму … у кількості 100 шт., Торгова марка - Mast Group, Виробник - Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай)»;

- товарна позиція 2: «електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизельним або напівдизельним) потужністю не більше як 7,5 кВА, але не більше як 75кВА, нові: дизельний генератор YH11000AE, режим роботи - резервне джерело струму ... у кількості 95 шт., Торгова марка - Mast Group, Виробник - Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай)».

У графі 22 МД № 23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року вказано фактурну вартість (ціну товару) у розмірі 75 423,00 дол. США.

У графі 12 МД зазначено митну вартість товару 3 010 364,53 грн (еквівалентно 82 321,02 дол. США), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При розрахунку митної вартості товару до фактурної вартості (ціни товару) включено: витрати на транспортування в розмірі 5700,00 доларів США, 2300,00 польських злотих, 5000,00 грн та складські витрати в сумі 500,00 Євро (а. с. 20 - 22).

На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

- договір поставки № 0109-1 від 01 вересня 2022 року;

- платіжну інструкцію № 131 від 06 січня 2023 року;

- специфікацію № 1 від 01 серпня 2023 року;

- проформу-інвойс № YHCK230802 від 01 серпня 2023 року;

- інвойс № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року;

- декларацію про походження товару № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року;

- пакувальний лист б/н від 25 серпня 2023 року;

- контракт про перевезення № 2-Т від 18 листопада 2022 року;

- коносамент 32646134 від 01 вересня 2023 року;

- договір складського зберігання № 302 від 17 листопада 2022року;

- транзитну декларацію Т1 MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року;

- міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 1509/UA1 від 15 вересня 2023 року;

- документи, що стосуються перевезення товару: інвойси від 14 вересня 2023 року за №№ 953/09/23/OSA та 954/09/23/OSA;

- рахунок-проформу № 16/09/23/FPR від 12 вересня 2023 року;

- довідку про транспортні витрати № 199 від 12 вересня 2023 року;

- договір-заявку на міжнародні вантажні перевезення № 12/09/01 від 12 вересня 2023 року (а. с. 29 - 40, 42 - 83).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи:

- договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи;

- копію декларації країни відправлення;

- інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Декларантом було надано лист-уточнення від 19 вересня 2023 року № 861.

А листом від 19 вересня 2023 року № 862 повідомлено про відсутність інших додаткових документів (а. с. 84 - 85).

20 вересня 2023 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000598/2 (а. с. 16 - 18).

Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- згідно розділу п. 3 контракту від 01 вересня 2023 № 0109-1 передбачено, що покупець переказує на рахунок продавця 30 % вартості не пізніше 3 днів після підписання специфікації. Згідно специфікації № 1 від 01 серпня 2023 року передбачена 100 % передплата;

- згідно розділу п. 2.4 контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1 передбачені умови поставки, зазначені в специфікації. Згідно специфікації № 1 від 01 серпня 2023 року передбачені умови поставки FOB Chongqing, China. Згідно інвойсу № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року передбачені умови поставки FCA Chongqing, China;

- згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року № YHCK230802 вартість товару становить 336 140 дол. США та передбачена 100% передоплата. Згідно платіжного документу від 06 січня 2023 року № 131 здійснено платіж в сумі 153 552,50 дол. США, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1, рахунку-проформі від 01 серпня 2023 року № YHCK230802 та специфікації № 1 від 1 серпня 2023 року;

- у графі «Призначення платежу» платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 зазначений контракт від 01 вересня 2023 № 0109-1, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата;

- у супровідному документі форми ТІ № MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року відсутні відомості про вартість товару;

- згідно контракту про перевезення від 12 вересня 2023 року № 12/09/01 передбачений маршрут перевезення м. Хелм (Польща) - м. Луцьк, договір по маршруту згідно зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1 Chongqing (Китай)- м. Луцьк, а також числовий розрахунок транспортних витрат не поданий до митного оформлення;

- згідно довідки про надання транспортних послуг № 199 від 12 вересня 2023 року зазначені лише транспортні витрати; інформація про вартість навантажувально - розвантажувальних робіт не надана перевізником. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлений до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які безпосередньо впливають на митну вартість товару.

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:

- товар 1 на рівні 6,34 дол. США/кг за МД № UA100060/2023/414053 від 23 червня 2023 року;

- товар 2 на рівні 6,61 дол. США/кг за МД № UA100100/2023/441268 від 08 серпня 2023 року.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/006595 (а. с. 19).

Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД № 23UA205140076833U0 від 21 вересня 2023 року із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а. с. 26 - 29).

Не погоджуючись із вказаними рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Частинами першою, другою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Згідно з положеннями частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з частинами першою-третьою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 МК України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

А відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом цих норм обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, якщо: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

При цьому, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України, згідно з пунктом 6 якої при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Проаналізувавши зазначені вище норми, колегія суддів зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові 25.08.2023 у справі № 810/693/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі № 815/4821/16.

У контексті наведеного суд першої інстанції вказав, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:

- згідно розділу п. 3 контракту від 01 вересня 2023 № 0109-1 передбачено, що покупець переказує на рахунок продавця 30% вартості не пізніше 3 днів після підписання специфікації. Згідно специфікації № 1 від 01 серпня 2023 року передбачена 100% передплата;

- згідно розділу п. 2.4 контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1 передбачені умови поставки, зазначені в специфікації. Згідно специфікації № 1 від 01 серпня 2023 року передбачені умови поставки FOB Chongqing, China. Згідно інвойсу № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року передбачені умови поставки FCA Chongqing, China;

- згідно рахунку-проформи від 01 серпня 2023 року № YHCK230802 вартість товару становить 336 140 дол. США та передбачена 100% передоплата. Згідно платіжного документу від 06 січня 2023 року № 131 здійснено платіж в сумі 153 552,50 дол. США, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1, рахунку-проформі від 01 серпня 2023 року № YHCK230802 та специфікації № 1 від 1 серпня 2023 року;

- у графі «Призначення платежу» платіжного документу від 06 січня 2023 року №131 зазначений контракт від 01 вересня 2023 № 0109-1, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата;

- у супровідному документі форми ТІ № MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року відсутні відомості про вартість товару;

- згідно контракту про перевезення від 12 вересня 2023 року № 12/09/01 передбачений маршрут перевезення м. Хелм (Польща) - м. Луцьк, договір по маршруту згідно зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 року № 0109-1 Chongqing (Китай)- м. Луцьк, а також числовий розрахунок транспортних витрат не поданий до митного оформлення;

- згідно довідки про надання транспортних послуг № 199 від 12 вересня 2023 року зазначені лише транспортні витрати; інформація про вартість навантажувально - розвантажувальних робіт не надана перевізником. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлений до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які безпосередньо впливають на митну вартість товару.

Також декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

Проте, як встановлено судом в ході судового розгляду, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) Товариство подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір; специфікацію; проформу-інвойс; інвойс; банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування та складських послуг); такі документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.

Так, в інвойсі № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року вказано, що вартість товару складає 75423,00 дол. США.

Також договір поставки № 0109-1 від 01 вересня 2022 року містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки.

З приводу розбіжностей в умовах оплати, зазначених в контракті та специфікації, а також розбіжностях в рахунку-проформі, платіжному документів, що не відповідає умовам зовнішньоекономічного контракту рахунку-проформі та специфікації, встановлено, що 06 січня 2023 року згідно договору від 01 вересня 2023 № 0109-1 Товариство здійснило для компанії Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) платіж за генератори в сумі 153 552,50 дол. США.

Проте, після отримання оплати у Товариства виникли проблеми щодо поставки генераторів і лише 01 серпня 2023 року між позивачем та компанією Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LID (Китай) було досягнуто домовленостей щодо партії товару, що мас бути поставлена Товариству, про що підписана специфікація № 1 від 01 серпня 2023 року до договору від 01 вересня 2023 № 0109-1. На підставі цієї специфікації компанія Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай) 01 серпня 2023 року склала рахунок-проформу №YHCK230823, в якому щодо умов оплати зазначено: 100% депозит, що підтверджує повну сплату коштів Товариством.

Проте, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 820/3767/16.

З приводу покликань митного органу на те, що у графі «Призначення платежу» платіжного документу від 06 січня 2023 року № 131 зазначений контракт від 01 вересня 2023 № 0109-1, тобто невідомо за яку поставку була здійснена оплата, колегія суддів зауважує, що в графі 70 «призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата «за генератори згідно договору № 0109-1 від 01 вересня 2022 року», що відповідає номеру контракту, укладеному між позивачем та компанією Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай), та найменуванню поставленого товару.

Вказане узгоджується з приписами пункту 15 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216, за яким платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Проте, він не містить як обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме на рахунок- фактуру (інвойс) в банківському платіжному документі.

Відтак, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції. Сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи специфікацію, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 11 квітня 2022 року у справі № 1.380.2019.006980.

Отже, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.

З приводу покликань митного органу на те, що пунктом 2.4 Контракту передбачені умови поставки, зазначені в специфікації; згідно специфікації № 1 від 01 серпня 2023 року передбачені умови поставки FOB Chongqing, China, а згідно інвойсу № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року передбачені умови поставки FCA Chongqing, China, колегія суддів зауважує, що пунктом 2.1 Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах: виконання узгодженої сторонами заявки; відвантаження товару постачальником покупцю на умовах самовивозу товару покупцем з вказаного Постачальником складу Chongqing (ж/д станції, платформи чи іншого місця відвантаження), що знаходиться в межах КНР.

Водночас, пунктом 2.4 Контракту визначено, що у випадку погодження з умовами поставки Покупець повідомляє про це постачальнику і сторони підписують специфікацію. Конкретні строки поставки визначаються Специфікацією.

Тобто сторони визначили, що умови поставки визначаються специфікацією.

До митного оформлення Товариство подало специфікацію № 1 від 01 серпня 2023 року, що є невід`ємною частиною Контракту, в розділі «В» якої сторони погодили умови поставки FOB Chongqing, якщо інше не зазначено в Інвойсі.

Тобто сторони в специфікації погодили, що саме інвойсом (а не проформою) можуть змінюватись умови поставки.

В поданому до митного оформлення інвойсі № YНСК230802-2 від 25 серпня 2023 року зазначені умови поставки FCA Chongqing, China. Поставка товару, що поданий до митного оформлення здійснювалась на умовах FCA Chongqing, China.

Вказане спростовує доводи апелянта про наявність розбіжностей в умовах поставки.

З приводу покликань митного органу на те, що в супровідному документі форми ТІ № MRN 23PL301020NS65GPC5 від 14 вересня 2023 року відсутні відомості про вартість товару судом встановлено, що вказаний документ не має жодного впливу на порядок та факт поставки товару, носить тимчасовий обліковий характер на території держави, по якій відбувається транзитне перевезення, при тому, що MRN - реєстраційний номер електронної транзитної декларації, яка складалась виключно під час транзиту товару залізничним транспортом по території Польщі; транзитна митна декларація - бланк ТІ, що заповнюється на імпортні товари, які транспортуються від одного митного постало іншого. Вони перетинають територію держави (у цьому випадку Польщі) від прибуття до вибуття в незмінному вигляді, тобто транзитом, і не потрапляють під митні збори і податки.

З приводу того, що контрактом про перевезення від 12 вересня 2023 року № 12/09/01 передбачений маршрут перевезення м. Хелм (Польща) - м. Луцьк, договір по маршруту згідно зовнішньоекономічного контракту від 01 вересня 2023 р. № 0109-1 Chongqing (Китай) - м. Луцьк, числовий розрахунок транспортних витрат, інформація про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не подані до митного оформлення, колегія суддів зауважує, що за змістом поданого до митного оформлення коносаменту № 326461134 від 01 вересня 2023 року відбулося залізничне перевезення контейнера № TBJU740609I за маршрутом станція відправлення IUANJIECUN (Центральна залізнична контейнерна станція Чунцина Chongqing) Китай), станція призначення - Малашевіче (Польща). Вантажовідправник товару - компанія Chongqing Yihu Engine Machinery Co. LTD (Китай), вантажоотримувач - Omida sea and air sposka akcyjna (Польща). Товар, що перевозиться - дизельний генератор, кількість місця 195, маса брутто 20970 кг, пломба 210134.

Агентом з доставки була компанія Omida sea and air sposka akcyjna (Польща), з якою Товариство 18 листопада 2022 року уклало контракт № 2-Т, за яким компанія зобов`язалася здійснити залізничні та автомобільні перевезення та пов`язані з перевезеннями послуги за маршрутом: Сhongqing, China - Chelm.Polska, що підтверджується інвойсами від 14 вересня 2023 року № 953/09/23/OSA та № 954/09/23/OSA. Загальна вартість транспортних послуг за вказаним маршрутом двох контейнерів залізничним транспортом - 11400,00 дол. США, відповідно одного контейнера - 5700,00 дол. США; автомобільним транспортом 4600,00 польських злотих, відповідно одного контейнера - 2300,00 польських злотих. Згідно інвойсу № 953/09/23/OSA від 14 вересня 2023 року вартість залізничного перевезення станція відправлення IUANJIECUN, Chongqing (Китай), порт Малашевіче (Польща) становить 5700,00 доларів США, вартість автомобільного перевезення Малашевіче (Польща) - Хелм (Польща) - 2300,00 польських злотих. Відстань між Малашевіче (Польща) - Хелм (Польща) - 114 км.

На підтвердження цього Товариство надало додаткові роз`яснення.

Також до митного оформлення Товариство надало договір складського зберігання за № 302 від 17 листопада 2022 року, укладений з компанією ASSA Sp.Z о.о. (Польща) (зберігання на митному складі в м. Хелм). Вказана компанія надала послуги зі зберігання товарів (контейнерів) на загальну суму 1000 Євро, оформлено MRN 23PL301020NS65GPC5. До обов`язків цієї компанії також входило прийняття товару на зберігання в склад (митний склад), зберігання товару, оформлення транзитної декларації, навантаження товару на наданий Товариством транспортний засіб AC8813/AC2836XF.

Відповідно до договору-заявки № 12/09/01 на міжнародні вантажні перевезення під 12 вересня 2023 року, укладеного між ТОВ «Маст компані» та ТОВ «Метпровуд», здійснено перевезення товару за маршрутом Хелм (Польща) м. п. Ягодин (Україна); транспортні витрати за цим маршрутом становили 5000,00 грн, що підтверджено довідкою перевізника - ТОВ «Метпровуд» від 12 вересня 2023 року № 199.

З приводу покликань митного органу на те, що згідно довідки про надання транспортних послуг № 199 від 12 вересня 2023 року зазначені лише транспортні витрати; інформація про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт не надана перевізником, що свідчить про наявність ризиків заявлений до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які безпосередньо впливають на митну вартість товару, колегія суддів зауважує, що такі роботи виконувалися компанією ASSA Sp.Z о.о. (Польща) відповідно до договору складського зберігання № 302 від 17 листопада 2022 року.

Тобто, заявлена в МД № 23UA205140075939U8 від 18 вересня 2023 року митна вартість товару у розмірі 3 010 364,53 грн (еквівалентно 82 321,02 дол. США) включає вартість (ціну товару) у розмірі 75 423,00 дол. США та вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 5700,00 дол. США (вартість перевезення залізницею за маршрутом Chongqing (Китай) - Малашевіче (Польща), 2300,00 польських злотих (вартість перевезення автомобілем за маршрутом Малашевіче (Польща) - Хелм (Польща), 5000,00 грн (вартість перевезення автомобілем Хелм (Польща) - м. Ягодин), вартість складських, розвантажувально-навантажувальних послуг в розмірі 500,00 Євро, що підтверджено необхідними документами.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що висновки митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не доведені належними доказами, при тому, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які сукупно підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

А доводи апеляційної скарги обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів, що давали підставу для витребування відповідачем додаткових документів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Вказане відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Також, як зазначено в оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів митну вартість товару 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за МД від 23.06.2023 № UA100060/2023/414053 6,34 дол. США/кг, а товару 2 - за МД від 08.08.2023 № UA100100/2023/441268 6,61 дол. США/кг.

При цьому відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Водночас, саме лише посилання на вказану митну декларацію, вказана в якій митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Також інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Колегія суддів зауважує, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, колегія суддів вважає, що контролюючий орган не довів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу та коригування митної вартості товарів, не обґрунтував ціну, яку він визначив щодо ввезеного товару, не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом; тобто рішення відповідача жодним чином не обґрунтоване.

Натомість, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність рішення про коригування митної вартості.

За вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами суду першої інстанції в тому, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем за відсутності належних на те підстав, неправомірно та необґрунтовано, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно скасував його, задовольнивши позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги в цій частині загалом спростовані вищевказаними аргументами; решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З приводу покликань апелянта на те, що визначена судом першої інстанції сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4000 грн є неспівмірною із заявленими позовними вимогами, а також часом, витраченим адвокатом для підготовки відповідних процесуальних документів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно достатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - четвертоюстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

А відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 суд висловив правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.12.2018 по справі № 826/856/18.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн представник позивача надав такі підтверджуючі документи (копії):

- договір про надання правничої допомоги від 02 лютого 2024 р. № 02/02/24, укладений між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та ТОВ «Маст компані»;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 12 лютого 2024 року згідно договору про надання правничої допомоги від 02 лютого 2024 року № 02/02/24;

- рахунок-фактура від 12 лютого 2024 року № 12/02/24-1;

- платіжна інструкція від 12 лютого 2024 року № 707.

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 12 лютого 2024 року Адвокатське об`єднання надало такі послуги:

- правові консультації та роз`яснення з питань правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару (2 год.) - 2000,00 грн;

- складання позовної заяви (8 год.) - 8000,00 грн.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Також колегія суддів апеляційного суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідностатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд першої інстанції врахував характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг доказів у справі і, виходячи з принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру вважав за можливе зменшити розмір таких витрат до 4000,00 грн; вважав, що справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача таку суму витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає, що рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням фактичних обставин справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року в адміністративній справі № 140/1831/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин