Ухвала

від 02.05.2024 по справі 320/32311/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

02 травня 2024 року № 320/32311/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Дайнегіна С.М., представника відповідача Норця В.М., представника третьої особи - Статкевич В.В. розглянувши у підготовчому засіданні заяву Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з вимогою стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"(код ЄДРПОУ 37243279) заборгованість бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

У подальшому, до суду надійшла заява Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позову без розгляду, у якій відповідач вказав про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та не повідомлено суду поважних причин такого пропуску.

Позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача, у якому вказав, що таке клопотання є необґрунтованим та безпідставним. Вважає, що ним подано дану позовну заяву у строк визначений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для залишення цієї позовної заяви без розгляду.

Представник позивач у судовому засіданні проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, просив відмовити у його задоволенні, а даний адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд залишити даний адміністративний позов без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду визначеного КАС України.

Представник третьої особи підтримав клопотання відповідача та просив суд його задовольнити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників учасників, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленої о цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Так, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось 21.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з вимогою стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» заборгованість бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (згідно із штампелю Київського окружного адміністративного суду за вх. №40707).

Позивач в своєму позові зазначає, що 21.03.2023 на поточний рахунок АТ «ДПЗКУ» надійшли суми бюджетного відшкодування по судових рішеннях:

- за звітний період жовтень 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2020 у справі №640/5705/19 набрало законної сили - 02.12.2020;

- за звітний період листопад 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2020 у справі №640/9723/19 набрало законної сили - 04.03.2021;

- за звітний період грудень 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2020 у справі №640/14927/19 набрало законної сили - 19.11.2020;

- за звітний період вересень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2021 у справі №640/7202/20 набрало законної сили - 17.08.2022;

- за звітний період січень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2020 у справі №640/18151/19 набрало законної сили - 05.11.2022;

- за звітний період березень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2020 у справі №640/22431/19 набрало законної сили - 21.01.2021;

- за звітний період квітень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2020 у справі №640/25325/19 набрало законної сили - 21.01.2021;

- за звітний період травень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2021 у справі №640/26390/19 набрало законної сили - 03.02.2022;

- за звітний період жовтень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі №640/11558/20 набрало законної сили - 20.05.2021;

- за звітний період січень 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2021 у справі №640/21449/20 набрало законної сили - 07.07.2021.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» помилково обраховано з 21.03.2023 відлік строку звернення до суду позивача з позовом про стягнення суми бюджетної заборгованості, оскільки відлік такого строку повинен здійснюватися за правилами частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ПК України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, не поширюється на дані правовідносини, оскільки цією статтею визначено: право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак, предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Враховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, шо виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій встановлено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про стягнення пені в межах строку, встановленого частиною другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такі висновки правозастосування викладені у постановах Великої Палати Верховного суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 та від 16.02.2023 у справі №803/1149/18 з подібними правовідносинами.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 13.04.2023 по справі № 320/5404/20 адміністративні провадження № К/9901/37598/21, №К/9901/23210/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реапізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Оскільки як зазначає позивач, що вказана бюджетна заборгованість ПДВ виникла за жовтень-грудень 2018 року, січень 2019 року, березень-травень 2019 року, вересень-жовтень 2019 року та січень 2020 року, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили протягом 2020-2022 років, то позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС У країни якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача була можливість звернутись до суду з даною позовною заявою в межах визначеного загальними положеннями КАС України строку. Зокрема, позивач не надав до суд належних доказів на підтвердження того, що існували поважні причини для пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та ч. 4 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки на подачу даного позову, які визначенні КАС України.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 205, 240, 243, 248 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення заборгованості в адміністративній справі №320/32311/23, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 23.05.2024.