Рішення

від 22.05.2024 по справі 320/4637/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року № 320/4637/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнення, просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р.

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 перерахуватита виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р. (за період з 23.04.2012 р. по 31.12.2015 р. із встановлення для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.із встановлення для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, з 01.03.2018 р. по 02.02.2022 р. із встановлення для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) березень 2018 року) з урахуванням вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем військової служби.

Так, позивач стверджує, що розрахунок індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 23.04.2012 р.по 28.02.2018 р. мав бути здійснений із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, оскільки саме у цьому місяці відбулись зміни посадового окладу військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Крім того, позивач зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 р. по 02.02.2022 р. мав бути здійснений із застосуванням базового місяця - березень 2018 року відповідно до абз. 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078«Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідача подав до суду відзив на уточнену позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує. Стверджує, відповідачем здійснено в повному обсязі виплату позивачу індексації грошового забезпечення.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 наказом начальника Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» № 55-ос від 02.02.2022 р. виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку з припиненням (розірванням) контракту.

23.02.2022 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р.

Листом-відповіддю від 18.04.2022 р. позивачу було повідомлено, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем в частині виплати індексації грошового забезпечення на загальну суму 15077,63 грн, проте виплата буде здійснена після надходження фінансування.

Також листом від 10.05.2022 р. № 11/164-22 позивачу було повідомлено, що розрахунок індексації позивача за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р. здійснено з урахуванням наступних базових місяці: квітень 2012 року, вересень 2012 року, січень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2015 року, липень 2015 року, березень 2018 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи довідки-розрахунку суми належної та виплаченої індексації грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_1 за 30.09.2011 р. по 02.02.2022 р. ОСОБА_1 , відповідачем здійснювалось нарахування індексації за 2011 рік з урахуванням базового місяця вересень 2011 року, за 2012 рік з урахуванням базового місяця квітень та вересень 2012 року, за 2013-2014 роки з урахуванням базового місяця січень, квітень та вересень 2013 року, за 2015-2017 роки з урахуванням базового місяця липень 2015 року, за 2018-2022 роки з урахуванням базового місяця березень 2018 року.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Отже позивач вважає, що відповідачем невірно нараховано індексацію позивача за період з 23.04.2012 по 02.02.2022 з розрахунку помилкових базових місяців

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII, в редакції до 11.10.2017 р.).

Відповідно до частини шостої статті 5 Закону №1282-XII (в редакції з 11.10.2017 р.) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до положень статті 6 Закону №1282-ХІІ Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції до 15.03.2018 р.) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції з 15.03.2018 р.) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 (в редакції до 15.03.2018 р.) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 (в редакції з 15.03.2018 р.) виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

Проведення індексації у зв`язку із зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Суд зауважує, що обґрунтовуючи невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р., відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації, а лише зазначає про не виділення Міністерством оборони України відповідачу грошових коштів для виплати індексації грошового забезпечення.

Проте, право позивача на отримання індексації грошового забезпечення та, відповідно, обов`язок відповідача щодо її виплати не залежить від наявності у Міністерства оборони України бюджетного фінансування на виплату індексації грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 р. у справі №240/4911/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83142497), від 23.10.2019 р. у справі №825/1832/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85154726) та від 23.09.2020 р. у справі №620/3282/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91722540).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У рішеннях Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 23 березня 2002 року № 5-рп/2002 суд зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності громадян, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Суд зазначає, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач у відзиві посилається на те, що ним було здійснено виплату позивачу нарахованої індексації.

Проте суд вважає, що додані відповідачем до відзиву архівні відомості не є доказом саме виплати коштів, а свідчать лише про їх нарахування. Доказами оплати може бути банківська виписка, платіжне доручення тощо.

Більш того, предметом спору у даній справі є не лише виплата індексації, а і правомірність її розрахунку, враховуючи різне бачення позивача та відповідача щодо базових місяців, які необхідно застосовувати про їх розрахунках.

Отже, враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів на підтвердження правомірності несплати позивачу індексації грошового забезпечення за період його служби з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р., суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно не здійснив сплату позивача індексації грошового забезпечення за вказаний період.

У позовній заяві позивач зазначив, що обчислення індексації грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р.по 28.02.2018 р. має бути здійснено із застосуванням базового місяця -січень 2008 року, оскільки саме у січні 2008 року відбулись зміни розміру посадового окладу військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 р.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Враховуючи положення Порядку №1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Суд зазначає, що аналіз норм Порядку №1078 дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком №1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі №380/1513/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96592005).

Щодо необхідність здійснення обрахунку та виплати індексації грошового забезпеченняза період з 23.04.2012 р.по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб`яка набрала законної сили з 01.01.2008 р., (далі - Постанова №1294, яка була чинна до 28.02.2018 р.), грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 р.

Отже, з набранням чинності Постановою №1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Як зазначено вище, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 р. та втратила чинність 01.03.2018 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Враховуючи вказане, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів військовослужбовців. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Крім того, суд зазначає, що здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця. Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період

Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 17.09.2020 р. у справі №420/1207/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91603360).

Суд наголошує на тому, що Постанова №1294 була чинною до 28.02.2018 р., а будь-яких інших нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців та їх розмірів Кабінет Міністрів України за період з 07.11.2017 р. по 28.02.2018 р. не приймав.

Отже, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

При цьому суд зазначає, що законодавець зазначає базовим місяцем для обчислення індексації саме місяць, у якому підвищується посадовий оклад, який у свою чергу, є законодавчо регульованою величиною та був підвищений в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 р.

У зв`язку з цим, суд погоджується з позицією позивача, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації його грошового забезпечення за період за період з 23.04.2012 р.по 28.02.2018 р.

Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 22.02.2012 р., суд зазначає таке.

З 01.03.2018 р. відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі-Постанова №704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Абзацом 1 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Оскільки підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по вересень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Своєю чергою питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4 та 6 п. 5 Порядку № 1078: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З огляду на викладене для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

У зв`язку з цим, суд вважає, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 22.02.2012 р. мала бути здійснена з урахуванням базового місяця березень 2018 року.

За наведених обставин позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 992,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 992,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути витрати на оплату правничої допомоги адвоката, проте зазначає, відповідні докази будуть ним подані в порядку ст. 224 КАС України. Суд вважає, що в даному випадку позивачем помилково вказано ст. 224 КАС України замість п.7 ст. 139 КАС України.

Таким чином, на даній стадії суд не розглядає питання відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 період з 23.04.2012 р. по 02.02.2022 р.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 23.04.2012 р. по 02.02.2012 р. включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 23.04.2012 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 02.02.2022 р. - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.