Справа № 149/1742/23
Провадження №2/149/49/24
Номер рядка звіту 20
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.05.2024 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М. В.,
при секретарі Поліщук Л. А.,
за участі позивача ОСОБА_1 , його представника - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Ірина -О.Т.", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Уланівська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку власнику та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
В С Т А Н О В И В:
31.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ "Ірина -О.Т" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку власнику та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником земельної ділянки, отриманої в спадщину, площею 2,7680 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що знаходиться на території Кривошиївської сільської ради. Спадкодавцем зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_4 , покійна мати позивача. При цьому, ОСОБА_1 будучи власником вказаної земельної ділянки вирішив її обробляти самостійно, однак, орендар суміжних земельних ділянок повідомив останнього, що дана земельна ділянка перебуває у нього в оренді. У зв`язку із викладеним , позивач звернувся до ФГ "Ірина -О.Т" з метою надання доказів на підставі яких дана земельна ділянка перебуває у користуванні ФГ "Ірина-О.Т". Так, позивачу було надано оригінал примірника договору оренди землі від 01.10.2012 у якому нібито наявний підпис матері позивача ОСОБА_4 .. При цьому, позивач не погоджується із тим, що його мати підписувала та укладала даний договір оренди землі , оскільки ніколи про це не повідомляла, підпис у договорі не схожий на її підпис та при оформленні спадщини після смерті спадкодавця ніякого права оренди не було зареєстровано. Однак, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дія договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 було припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі б\н від 10.05.2021. При цьому, 24.04.2023 позивач отримав Витяг з Державного земельного кадастру у якому зазначено, що дана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача. Так, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.02.2015 реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області в особі ОСОБА_5 було зареєстроване право оренди земельної ділянки за ФГ "Ірина -О.Т", на підставі договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 строк якого закінчується 01.10.2027. Однак, право оренди було припинего 28.06.2022 на підставі угоди про розірвання договору оренди землі б\н від 10.05.2021 виданим ФГ "Ірина О.Т" про що 30.06.2022 були внесені відомості до реєстру. У подальшому згідно інформаційної довідки вбачається, що 23.03.2023 було зареєстроване право оренди земельної ділянки за ФГ "Ірина -О.Т" на підставі договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 строк якого закінчується 01.10.2027 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Уланівською сільською радою в особі ОСОБА_6 .. Однак, позивач вважає, що повторна реєстрація оренди земельної ділянки є незаконною, оскільки відповідно до інформаційної довідки договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 був розірваний на підставі угоди про розірвання договору оренди землі б\н вд 10.05.2021. Крім того, станом на 2023 рік власником земельної ділянки був позивач, однак ніяких договорів оренди земельної ділянки ним підписано не було.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та скасувати рішення про державну реєстрацуцію прав та їх обтяжень.
Ухвалою суду від 05.06.2023 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
26.06.2023 на адресу суду від представника відповідача ФГ "Ірина -О.Т" - адвоката Томашука М.С. надійшов відзив на позовну заяву , в якому вказує, що жодних звернень від ОСОБА_4 до ФГ "Ірина О.Т" про те , що договір оренди змелі нею не підписувався та не укладався не надходило, також відсутні будь-які заяви до правоохоронних органів від ОСОБА_4 про підробку її підпису на договорі оренди. При цьому, ОСОБА_4 регулярно отримувала від ФГ "Ірина -О.Т" орендну плату за договором оренди землі № 32 від 01.10.2012. Разом з тим, вважає, що позивач надає до суду неправдиві відомості стосовно того, що йому не було відомо про наявність договору оренди землі , оскільки у 2022 він особисто звертався до ФГ "Ірина - О.Т" із заявою про видачу орендної плати та отримував її. Отримання первісним орендодавцем ОСОБА_4 орендної плати за договором оренди землі № 32 від 01.10.2012 та отримання позивачем ОСОБА_1 орендної плати за договром оренди землі № 32 від 01.10.2012 свідчить про визнання орендодавцями договору оренди , а відсутність претензій з боку первісного орендодавця ОСОБА_4 щодо дійсності та укладення ОСОБА_4 договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 вказує на безпідставність заявлених позовних вимог. Враховуючи зазначене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
05.09.2023 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайця Ю. В. надійшло клопотання про проведення посмертної судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 06.10.2023 провадження у справі зупинено та призначено посмертну судову почеркознавчу експертизу.
20.02.2024 на адресу суду від Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 359/2421 від 16.02.2024 , де зазначається, що підпис у договорі оренди землі № 32 від 01.10.2012 виконанні не ОСОБА_4 , а іншою особою.
Ухвалою суду від 20.02.2024 провадження у справі відновлено.
Ухвалою суду від 27.03.2024 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено справу до судового розгляду
В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги, зазначає, що мати договір оренди земельної ділянки не укладала. Вона як і він сам отримував кошти від відповідача за фактичне використання землі. Проте, має бажання особисто використовувати спадкове майно, а наявність спірного договору оренди земельної ділянки йому в реалізації свого права перешкоджає.
Представник позивача підтримує вимоги позову, посилаючись на обставини, що в ньому зазначені. Вказує, що проведена посмертна судова почеркознавча експертиза підтвердила, що договір укладено не було, земельна ділянка використовується без належних документів, а виплата орендної плати не свідчить про укладення договору, який є обов"язковим.
Представник відповідача заперечує проти позову. Зазначає, що за життя ОСОБА_4 не заперечувала проти використання фермерським господарством належної її земельної ділянки. Остання знала про наявність спірного договору оренди. Тривалий час отримувала орендну плату. В подальшому позивач особисто звертався до господарства про отримання орендної плати згідно спірного договору. Вважає, що дії позивача та ОСОБА_4 свідчать про визнання ними умов договору, а тому підстав для задоволення позову не має.
Представник Уланівської сільської ради подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (копія на а.с. 7), якій за життя на праві власності наленжала земельна ділянка площею 2,7680 га , кадастровий номер 0524882900:02:002:0033 , що розташована на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
Згідно договору оренди землі № 32 від 01.10.2012 ОСОБА_4 надала в оренду ФГ "Ірина-О.Т" земельну ділянку площею 2,7680 га, кадастровий номер 0524882900:02:002:0033 строком на 15 років (копія на а.с.18-19).
Відповідно до угоди б\н від 10.05.2021 договір оренди землі № 32 від 01.10.2012 між ОСОБА_4 та ФГ"Ірина-О.Т" розірвано (копія на а.с.135)
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 303903969 від 30.06.2022 вбачається, що 09.02.2015 № 19191489 проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки , кадастровий номер 0524882900:02:002:0033 та припинеро право оренди 28.06.2022 на підставі угоди про розірвання договору оренди землі (копія на а.с.17).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000597652022 від 08.07.2022 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Рестру прав власності на нерухоме майно № 306045910 від 28.07.2022 відсутні будь-які дані про оренду земельнорї ділянки площею 2,7680, кадастровий номер 0524882900:02:002:0033 (копія на а.с.15-16, 93).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 331640812 від 09.05.2023 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000735012023 від 24.04.2023 вбачається, що 23.03.2023 було зареєстровано право земельної ділянки з кадастровим номером 0524882900:02:002:0033 за ФГ "Ірина-О.Т" на підставі договору ооенди землі № 32 від 01.10.2012 (копія на а.с.10-14, 127).
За відомостями голови ФГ "Ірина-О.Т." ОСОБА_7 , ОСОБА_4 отримувала оренду плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 0524882900:02:0002:0033 (а.с. 64-65, 66-68,224-228, 229-233234-248а, ).
ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 , в т.ч. земельної ділянки площею 2,7680 га , кадастровий номер 0524882900:02:002:0033 на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (копія на а.с.8, 9).
07.11.2022 ним подано заяву про виплату ФГ "Ірина О.Т. орендної плати за 2022 рік (а.с. 66-68)
З висновку експерта № 6359/24-21 від 16.02.2024 за результати проведення судової почеркознавчої експертизи вбачається, що підпис та рукописний текст у договорі оренди землі № 32 від 01.10.2012 виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с. 192-198).
Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини. За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України). За частиною першоюстатті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі. За частиною першоюстатті 15 Закону України "Про оренду землі"істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті). У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що: "такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено". Отже, як заначено вище, позивач наголошував на тому, що ні він, ні його покійна мати ОСОБА_4 не укладали спірний договір оренди від 01.10.2012 року. У зв`язку з чим, представник позивача звертався до суду з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи. Відповідно дост. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Згідно з п. 1.1.Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N53/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Висновком експерта від 16.02.2024 року № 359/24-21 встановлено, що підпис та рукописний текст "01 жовтня 2012" під текстом "Орендодавець" у договорі оренди землі № 32 від 01.10.2012, яким передано в оренду земельну ділянку площею 2,7680 га з кадастровим номером 0524882900:02:002:0033 ФГ "Ірина - О.Т" - виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою.
Отже, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спірний договір мати позивача ОСОБА_4 не підписувала та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувалась, тому спірний договір не є укладеним. Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.
У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97). Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки. Даної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року у справі № 358/815/17, провадження № 61-40620св18. В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що оскільки встановлені судами обставини справи підтверджують, що спірний договір мати позивача не підписувала та, відповідно, з істотними умовами цього договору не погоджувалась, спірний договір не є укладеним. ВС роз`яснив, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Суд зауважив, що у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Оскільки позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки шляхом зобов`язання відповідача повернути йому земельну ділянку, суд приходить до висновку, що такі вимоги позивача в цій частині є цілком обґрунтованими.
Щодо позиції відповідача про виконання умов спірного договору сторонами, в тому числі отримання як ОСОБА_4 так і в подальшому позивачем орендної плати, що свідчить про вчинення правочину, суд зазначає таке.
Згідно ч.1,2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно Закону України "Про оренду землі", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин договір оренди земельної ділянки набирав чинності з дня його державної реєстрації, що виключає можливість укладення такого договору шляхом вчинення конклюдентних дій, тому що такий договір не може бути зареєстрований.
У Постанові Верховного суду у складі Пешої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.05.2023 у справі № 357/3155/21 зазначено, що вчинення конклюдетних дій , зокрема отримання орендодавцем орендної плати наданої орендарем, не свідчать про вчинення правочину.
Отже, доводи представника відповідача з приводу отримання орендної плати ОСОБА_4 , не свідчать про укладенняспірного договору оренди земельної ділянки.
Щодо позовних вимог позивача в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 66910048 від 24.03.2023 Уланівською сільською радою в особі державного реєстратора Шевців Олени Василівни, здійснену на підставі договору про оренду землі № 32 виданому 01.10.2012, то такі вимоги позивача також підлягають задоволенню, оскільки як встановлено вище, договір оренди землі від 01.10.2012 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню його державна реєстрація, проведена державним реєстратором Шевців О.В. 24.03.2023 .
За змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. Оскільки договір оренди землі від 01.10.2012 року є неукладеним, тому саме з цих підстав підлягає скасуванню державна реєстрація (записів) договору оренди землі, проведена 24.03.2023 року. З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Оскільки вимоги позивача задоволено, тому підлягають стягненню на користь позивача і витрати понесенні останнім за проведення експертизи в розмірі 11359,20 гривень. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача і витрати понесені ним на правову допомогу в розмірі 15 000 гривень. Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно ч. ч. 1, 2, 3ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження N 14-382цс19. Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу,було надано до суду: квитанцію до прибуткового касового ордеру № б\н від 30.06.2023 за оплату гонорару згідно договору у розмірі 15000 грн., детальним описом робіт, виконаним адвокатом по справі, ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_1 . Отже, судом встановлено, що з боку позивача дійсно були понесені судові витрати на правничу допомогу, розмір яких склав 15 000 гривень. Клопотань про зменшення їх розміру від відповідача не надходило. Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, понесення яких документально підтверджено. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. У разі відмови в позові - на позивача. При зверненні до суду з вищевказаними вимогами позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2147,2 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 02.06.2023 року . Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню і судові витрати. Керуючись ст.ст. 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,7680 га, кадастровий номер 0524882900:02:002:0033, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогоподарського виробництва, що знаходиться на території Кривошиївської сільської ради Хмільницького району Вінницької області зобов`язавши ФГ "Ірина - О.Т" повернути дану земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , ідексний номер 66910048 від 24.03.2023 року Уланівською сільською радою в особі державного реєстратора Шевців Олени Василівни, здійснену на підставі договору про оренду землі № 32 виданому 01.10.2012, видавник: ФГ "Ірина - О.Т".
Стягнути з Фермерського господарства "Ірина-О.Т." (код ЄДРПОУ 33795961) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2147,2 грн судового збору, 11359,20 грн витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи та 15000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду Вінницької області на протязі 30-ти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного тексту рішення - 24.05.2024
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Марина РОБАК
Суд | Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119241010 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
Робак М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні