Рішення

від 23.05.2024 по справі 480/13352/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року Справа № 480/13352/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13352/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.08.2023 №103550007626 про відмову позивачу в призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити позивачу пенсію за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 28.07.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 29.01.1982 по 06.05.1984 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТ» дорічнього підприємства державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 24318712) та з 15.08.1986 по 31.12.1998 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТО-ДОЧІРНЄ» підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00176124).

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 103550007626 від 04.08.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано страховий стаж за період роботи з 29.01.1982 по 06.05.1984 та з 15.08.1986 по 31.12.1998. Разом з тим, робота позивача у спірних періодах підтверджується записами дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 02.12.2008, згідно з якими позивач з 29.01.1982 по 06.05.1984 працював у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТ» дорічне підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ», з 15.08.1986 по 28.10.2002 - у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТО-ДОЧІРНЄ» підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ». Згідно відомостей з сайту Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність цих підприємств припинена. Крім того, дані підприємства знаходяться на окупованій території, саме тому позивач не має можливості отримати додаткові документи для підтвердження страхового стажу за спірні періоди роботи. На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним, оскільки трудовий стаж підтверджується дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 02.12.2008 року.

Ухвалою суду від 22.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві направило до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що спірні періоди роботи позивача не підтверджені відповідними доказами.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало суду відзиву на позов без поважних причин.

Ухвалою від 29.04.2024 суд витребував у позивача наявні у нього докази, зокрема оригінали (дублікати) трудових книжок, які позивач не надав суду без пояснення причин.

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 28.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсіїза віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №103550007626 від 04.08.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано страховий стаж за періоди роботи з 29.01.1982 по 06.05.1984 та з 15.08.1986 по 31.12.1998.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058).

Згідно із ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною другою ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Отже, для призначення позивачу пенсії за віком необхідна наявність двох обов`язкових умов у сукупності: вік 60 років та страховий стаж не менше 30 років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту першого "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 згідно наданих документів складає 24 роки 05 місяців 25 днів.

До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 29.01.1982 по 06.05.1984 та з 15.08.1986 по 31.12.1998 згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_1 від 02.12.2008, вищезазначені дані потребують уточнення, оскільки записи внесені з порушенням Інструкції ведення трудових книжок.

Враховуючи положення ст. 24 Закону №1058 періоди роботи до 2004 року зараховуються до страхового стажу на підставі трудової книжки, довідок, виписки з наказів, трудового договору, військового квитка, диплому про навчання та інших документів, а з 01.01.2004 зараховуються на підставі відомостей персоніфікованого обліку.

Отже спірні періоди повинні підтверджуватися трудовою книжкою.

Відповідно до Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (далі по тексту - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), в такому разі у графі 4 трудової книжки робиться посилання на наказ.

Дублікат трудової книжки - це другий екземпляр документу, який має ту ж саму силу, що і оригінал.

Роботодавець має оформити працівнику дублікат трудової книжки та правилами, установленими розділом 5 Інструкції №58.

Так, відповідно до пункту 5.1 Інструкції № 58, особа, яка згубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику чи уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції № 58 якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах. У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті.

Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику.

Судом встановлено, що дублікат трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 був виписаний Кіровським професійним гірничим ліцеєм 02.12.2008 року.

У вказаному дублікаті ліцеєм вчинені записи про попередні періоди навчання та роботи позивача.

Так, у записах № 1 та №2 вказано про навчання ОСОБА_1 у Кіровському ПТУ з 01.09.1978 про 20.01.1982.

Запис №3 від 01.09.2004 про реорганізацію Кіровського ПТУ.

Записи №4 та №5 - робота ОСОБА_1 з 15.08.1986 року по 28.10.2002 року водієм в акціонерному товаристві "Автобаза - Дочірнє".

Запис про роботу ОСОБА_1 у спірний період з 29.01.1982 по 06.05.1984 відсутній.

Аркуші 4, 5 в наданому позивачем дублікаті трудової книжки взагалі відсутні.

На аркушах 6 - 7 вчинені записи без номерів іншою установою - ДВАТ "Шахта "РАССВЄТ" про навчання ОСОБА_1 у Кіровському ПТУ з 01.09.1978 про 20.01.1982 (повторно), а також записи без номерів про роботу ОСОБА_1 з 29.01.1982 по 06.05.1984 електрослюсарем у ВАТ "Шахта "РАССВЄТ".

Тобто, записи в дублікаті трудової книжки про попередню роботу та навчання ОСОБА_1 вносилися не лише установою, яка виписувала цей дублікат, а й іншими організаціями, що є порушенням вимог Інструкції № 58 та викликає обгрунтовані сумніви в об`єктивності цих записів.

На аркушах 8 - 9 вчинені записи без номерів про роботу позивача з 22.06.2009 по 04.02.2011 водієм у ТОВ "Роял Стар".

Отже, запис про роботу ОСОБА_1 з 29.01.1982 по 06.05.1984 у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТ» дорічне підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» вчинений з порушенням Інструкції №58, а запис про роботу ОСОБА_1 з 15.08.1986 по 28.10.2002 - у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТО-ДОЧІРНЄ» підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» взагалі відсутній, оскільки згідно записів дублікату трудової книжки позивач працював з 15.08.1986 по 28.10.2002 водієм в акціонерному товаристві "Автобаза - Дочірнє".

Суд враховує, що відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Проте, у даній справі не іде мова лише про порушення порядку ведення трудових книжок роботодавцем, а також про відсутність належних доказів роботи ОСОБА_1 у спірні періоди.

Враховуючи вищевикладені судом обставини, наданий позивачем дублікат трудової книжки (нотаріально посвідчена копія) не підтверджує роботу позивача у спірні періоди.

Суд звертає увагу, що представником позивача на вимогу суду не надано оригіналу Дублікату трудової книжки НОМЕР_1 виписаного на ім`я ОСОБА_1 . Кіровським професійним гірничим ліцеєм 02.12.2008. Також не надано доказів втрати позивачем оригіналу трудової книжки.

Отже у органу пенсійного фонду не було законних підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу.

У суду також відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 29.01.1982 по 06.05.1984 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТ» дорічнього підприємства державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 24318712) та з 15.08.1986 по 31.12.1998 в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта» «РАССВЄТО-ДОЧІРНЄ» підприємство державної холдингової компанії «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00176124).

Разом з тим, варто зауважити, що пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 № 637 Про затвердження Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стаж, приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчені характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що спричинені воєнним діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, згідно пункту 18 Порядку трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Також, згідно з п. 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії.

Проте, орган Пенсійного фонду не надав можливості позивачу скористатися правом підтвердити стаж роботи додатковими документами чи показами не менше двох свідків.

Крім того, відповідач, посилаючись у спірному рішенні на порушення Інструкції ведення трудових книжок, не зазначає конкретних пунктів Інструкції, які, на думку відповідача, порушені, та не зазначає в чому полягають ці порушення.

Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.08.2023 №103550007626 про відмову позивачу в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, у даному випадку, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.07.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем судових витрат надано копію квитанції від 15.12.2023 про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Також надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2023 укладений між позивачем та адвокатом Ясинецьким О.А., копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1174837, та копію квитанції до прибуткового ордера № 88 від 14.12.2023 про прийняття адвокатом Ясинецьким О.А. від ОСОБА_1 3000 грн на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2023.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн, сплачених за квитанцією від 15.12.2023.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 04.08.2023 №103550007626 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 28.07.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар