Ухвала

від 23.05.2024 по справі 500/3185/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/3185/24

23 травня 2024 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо передчасного складання постанови у вигляді свідоцтва про хворобу №573 від 27.10.2022 про не пов`язаність діагностованого захворювання з проходженням військової служби;

скасувати результати експертизи Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 у вигляді свідоцтва про хворобу №573 від 27.10.2022, затвердженого ЦВЛК 04.11.2022;

зобов`язати Військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд позивача та винести постанову про причинний зв`язок захворювання із проходженням військової служби.

Відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином, існували протягом строку, який пропущено.

З позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються дії Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо складання постанови у формі свідоцтва про хворобу №573 від 27.10.2022 з встановленнями непов`язаності діагностованого захворювання з проходженням військової служби.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14..08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 № 402 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), (далі Положення №402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І цього Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Отже, про порушення своїх прав оскаржуваними діями відповідача позивач дізнався 27.10.2022, отримавши відповідне свідоцтво про хворобу у формулюванні, з яким він не погоджується.

У свою чергу позовна заява подана до суду 20.05.2024. Тобто позивач звернувся до суду з цією позовною заявою зі значним пропуском строку, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Позивачем до позову подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої вказано, що постанова ВЛК не була ним оскаржена у строк, передбачений законодавством України, у зв`язку із наявними проблемами зі здоров`ям та проходженням лікування, підтвердженням зазначеного слугує виписка із медичної карти від 08.05.2024, яка містить інформацію про те, що позивач, починаючи з 13.12.2022, і по даний час лікувався амбулаторно, неодноразово обстежувався за направленням судинних хірургів.

З цього приводу варто зазначити, що до позовної заяви надана виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №14622 про перебування ОСОБА_1 у стаціонарі кардіологічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Тернопільська обласна клінічна лікарня" з 22.09.2023 по 02.10.2023, тобто у період коли строк звернення до суду з цим позовом сплинув, а також виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1503 У про перебування ОСОБА_1 у стаціонарі клінічному закладі з 13.10.2022 по 28.10.2022, тобто до отримання свідоцтво про хворобу.

Суд враховує незадовільний стан здоров`я та проходження у різні періоди часу лікування позивачем, проте таке не було тривалим та постійним протягом періоду, який становив строк звернення до суду. Докази, що позивач проходив лікування саме у період строку, який пропущено, взагалі відсутні.

Крім того, позивач у своїй заяві вказує, що з 13.12.2022 і по даний час лікувався амбулаторно, що унеможливило вчасне звернення до суду. Суд звертає увагу, що амбулаторне лікування передбачає таку організацію медичної допомоги хворим, яке проводиться на дому чи при відвідуванні особисто хворими лікувального закладу (на відмінну від стаціонарного лікування, яке здійснюється із поміщенням пацієнта до лікарні), відтак позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду у вказаний період.

За таких обставин суд не вбачає підстав для встановлення поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав, що зазначені у заяві, яка додана до позову.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати інші поважні причини пропуску місячного строку звернення до суду, ніж наведені у заяві від 16.05.2024, та надати докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЧепенюк О.В.