Рішення

від 22.05.2024 по справі 577/1839/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1839/24

Провадження № 2/577/649/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Конотопі справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання догани недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду із даною позовною заявою та просить визнати догану оголошену 23.02.2024 р. наказом №192 недійсною. Вимоги обгрунтовує тим, що 27.02.2024 р. йому довели наказ про оголошення догани, з яким не згоден. 31.01.2024 р. під час проходження передрейсового медичного огляду невідома особа та ОСОБА_3 вимагали його роздягнутися по пояс для вимірювання артеріального тиску. Вважав, що вони некомпетентні або збоченці, тому затребував інформацію хто допущений проводити медогляд, інструкцію виміру АТ, сертифікат, акт повірки та інструкцію на прилад вимірювання АТ, на що отримав відмову. Про неможливість пройти медогляд доповів безпосередньому начальнику ОСОБА_4 . Який направив повторно проходити медогляд, де повідомили, що нічого не змінилося і АТ йому виміряти не будуть. ОСОБА_5 почав вимагати звільнитися за власним бажанням, при цьому вони з іншим водієм доставили вантаж у пункт призначення. Вважає вказані дії невдалою провокацією, щоб змусити звільнитись за власним бажанням. Для запобігання подібних випадків 03.02.2024 р. направив поштою заяву про проведення перевірки по даному факту. Йому довели, що проведене розслідування та йому оголошена догана, при цьому пояснень ніяких не відбирали. Вважає, що розслідування проведено з порушенням вимог ст.85 Статуту ЗСУ, що і змусило звернутися до суду.

ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити. При цьому пояснив, що дійсно працює водієм у в/ч НОМЕР_1 та 31.01.24 р. відмовився проходити передрейсовий медичний огляд, оскільки не було надано інформацію хто допущений проводити такий, затверджену інструкцію на прилад вимірювання АТ, сертифікат, акт повірки та інструкцію приладу для вимірювання артеріального тиску. Доказів того, що дійсно вимагав вказану інформацію та документи надати не може. До цього неодноразово проходив медогляд, але вказаного не вимагав надати. Виїзд автомобіля не було зірвано, вантаж був доставлений того ж дня за його участі.

Представник ОСОБА_1 заперечує задоволенню позовних вимог та пояснив, що позивач, безпідставно відмовившись пройти передрейсовий медичний огляд, зірвав поставку деревини для будівництва фортифікаційних споруд. Виїзд і поставка деревини були складовими виконання бойового завдання. В/ч не має можливості надати документи, в яких міститься район виконання та характер поставлених бойових завдань у зв`язку з тим, що дана інформація є таємною.

Встановлено судом, що 01.10.2023 р. ОСОБА_2 призначено на посаду водія автотранспортних засобів 02 відділення 01 автомобільного взводу ремонтно-технічної роти шляхо-відновлювального батальйону в/ч НОМЕР_1 №2 (а.с.43, 50-72). Згідно інструкції №72 з охорони праці для водія затвердженої наказом командира в/ч НОМЕР_1 №3 від 02.08.2019 р. п. 2.1. перед виїздом в рейс водій транспортного засобу зобов`язаний пройти передрейсовий медичний огляд в медичному пункті в/ч. Забороняється п.3.14 виїжджати в рейс, не пройшовши передрейсовий медичний огляд водія транспортного засобу (а.с. 45-47). Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 192 від 23.02.2024 р. за порушення вимог п.1.4 Положення Про медичний огляд кандидатів у водії та водії транспортних засобів затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2013 р. №65/80 притягнуто водія автотранспортних засобів автомобільного відділення автомобільного взводу ремонтно-технічної роти шляхо-відновлювального батальйону ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.11-12).

Відповідно до вимог ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Приписамист. 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей12,81 ЦПКкожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П.22 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховувалася тяжкість вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника, тощо.

Суд, перевіряючи наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення, а також, в чому конкретно проявилося порушення позивачем своїх трудових обов`язків та чи додержані відповідачем передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, вважає, що оспорюваний наказ про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 , відповідає зазначеним нормам трудового законодавства та виданий згідно ст. 147 КЗпП України.

Так, порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений ст. 149 КЗпП України.

Згідно з вимогами цієї статті, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дана норма є необхідною для правильного визначення наявності як самого проступку, так і відсутності поважних причин, оскільки саме відсутність поважних причин невиконання чи неналежного виконання трудових обов`язків є обов`язковою складовою правової підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи із змісту ст. 147 КЗпП України підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.

Трудові обов`язки працівників за своїм змістом означають виконання роботи, обумовленої трудовим договором або посадовими обов`язками, а порушення трудової дисципліни визнається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Працівники зобов`язані працювати чесно та сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника, або уповноваженого ним органу, додержувати трудової дисципліни (ст. 139 КЗпП України).

Визначення поняття "порушення трудової дисципліни" надане у п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затв. постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 року N 213, відповідно до якого порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Таким чином, дія або бездіяльність працівника вважаються порушенням трудової дисципліни і лише при наявності таких ознак: якщо дія або бездіяльність є протиправними; якщо вони сталися з вини (навмисної чи необережної) працівника; якщо працівник не виконав обов`язку, що випливає з трудового договору.

Отже, "вина" як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить фіксування самого факту порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення, тому власник повинен довести при розгляді трудового спору наявність шкідливих наслідків та їх причинний зв`язок з допущенним працівником порушенням.

Згідно п.п.1.3, 2.3, 10.1 Колективного договору в/ч НОМЕР_1 на 2021-2025 роки положення даного колективного договору поширюються на всіх працівників в/ч НОМЕР_1 , а також обов`язкові для керівництва в/ч і для кожного члена трудового колективу. Невиконання зобов`язань колективного договору є підставою притягнення винних осіб до відповідальності у порядку визначеному чинним законодавством України. Кожен працівник зобов`язаний добросовісно та якісно виконувати свої обов`язки, працювати чесно та добросовісно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження та накази керівництва в/ч, дотримуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, бережливо відноситися до майна закладу, за проханням керівництва надавати звіт про виконання своїх конкретних зобов`язань. У випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. До дисциплінарної відповідальності працівники в/ч НОМЕР_1 можуть бути притягнуті лише на підставі проведеної перевірки, у ході якої від порушника вимагаються письмові пояснення.

Суд не бере до уваги і вважає неправдивими твердження позивача, що він відмовився проходити передрейсовий медичний огляд, оскільки не було надано інформацію хто допущений проводити такий, затверджену інструкцію на прилад вимірювання АТ, сертифікат, акт повірки та інструкцію приладу для вимірювання артеріального тиску. При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідно до п.1.4 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв т/з, п. 2.1. Інструкції №72 з охорони праці для водія затвердженої наказом командира в/ч НОМЕР_1 №3 від 02.08.2019 р. проходження щозмінного передрейсового огляду є обов`язком водія, тобто ОСОБА_2 . На думку суду, вказані позивачем підстави для відмови у проходженні медичного огляду могли б слугувати підставою для оскарження його результатів, але у ні якому разі для відмови від проходження такого. Крім того, покази останнього спростовуються матеріалами службового розслідування за його ж заявою. А саме рапортами заст. командира частини ОСОБА_5 , начальника медичної служби ОСОБА_6 , санітарного інструктора ОСОБА_7 , що позивач не пройшов медогляд, відмовившись виміряти тиск (а.с. 8-10), та винесеним на підставі вказаних документів актом (а.с. 6-7). Покази ОСОБА_2 в частині того, що при проведенні службового розслідування у нього не відбиралися пояснення, спростовуються актом про відмову у наданні таких (а.с.81).

На переконання суду, при накладенні стягнення за порушення трудової дисципліни відповідачем в повній мірі було враховано те, що, під час військової агресії рф та воєнного стану, в результаті не виїзду т/з (водієм якого є ОСОБА_2 ) за деревиною, яка була призначена для будівництва та обладнання фортифікаційних споруд на Північному кордоні України, було зірвано поставку такої. Даний виїзд і поставка деревини були складовими виконання бойового завдання (а.с.77).

Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання догани недійсною, необхідно відмовити повністю, оскільки під час розгляду справи позивачем не надано відповідних належних та допустимих доказів на підтвердження позову.

Керуючись ст.147, 149 КзпП України, ст. ст.3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач військова частина НОМЕР_1 , юридична адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 24 травня 2024 року.

Суддя Гетьман В. В.