ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2025 року м.Суми
Справа №577/1839/24
Номер провадження 22-ц/816/309/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І. ,
у присутності :
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року у складі судді Гетьмана В.В., ухваленого в м. Конотоп Сумської області, повне судове рішення складено 24 травня 2024 року,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання догани недійсною,
в с т а н о в и в :
У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним наказ командира військової частини № НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про результати службового розслідування» від 23 лютого 2024 року №192 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Свої вимоги мотивував тим, що 27 лютого 2024 року йому довели наказ про оголошення догани, з яким не згоден. 31 січня 2024 року під час проходження передрейсового медичного огляду невідома особа та ОСОБА_3 вимагали його роздягнутися по пояс для вимірювання артеріального тиску. Вважав, що вони некомпетентні або збоченці, тому затребував інформацію хто допущений проводити медогляд, інструкцію виміру АТ, сертифікат, акт повірки та інструкцію на прилад вимірювання АТ, на що отримав відмову. Про неможливість пройти медогляд доповів безпосередньому начальнику ОСОБА_4 , який направив повторно проходити медогляд, де повідомили, що нічого не змінилося і АТ йому виміряти не будуть. ОСОБА_5 почав вимагати звільнитися за власним бажанням, при цьому вони з іншим водієм доставили вантаж у пункт призначення. Вважає вказані дії невдалою провокацією, щоб змусити звільнитись за власним бажанням. Для запобігання подібних випадків 03 лютого 2024 року направив поштою заяву про проведення перевірки по даному факту. Йому довели, що проведене розслідування та йому оголошена догана, при цьому пояснень ніяких не відбирали. Вважає, що розслідування проведено з порушенням вимог ст.85 Статуту ЗСУ, що і змусило звернутися до суду.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року у задоволенні позовний вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, вкладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було встановлено наступні обставини: законність перебування при проведенні медичного огляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; відповідність приладу для вимірювання артеріального тиску для професійного використання; причин не зазначення акту про відмову у дачі пояснень в акті розслідування та не подання його разом з відзивом на позовну заяву; вимога особи, яка проводила медичний огляд, в ультимативній формі оголяти руку та дозволити використовувати невідомий прилад для вимірювання артеріального тиску; спроба примусу й ого до звільнення за власним бажанням.
Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що він відмовився від медогляду, тоді як він не зміг його пройти, а також про те, що його відмова призвела до зриву поставки деревини.
Заперечує проти долучення до матеріалів справи акту про відмову від надання пояснень, так як з даним актом його не було ознайомлено, пояснення в нього не відбиралися, акт заповнений однією ручкою, підписи осіб відрізняються.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечив проти її задоволення та просить рішення місцевого суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що з 01 жовтня 2023 року ОСОБА_2 працює на посаді водія автотранспортних засобів 02 відділення 01 автомобільного взводу ремонтно-технічної роти шляхо-відновлювального батальйону в/ч НОМЕР_1 №2 (а.с.43, 50-72).
Згідно п.п.1.3, 2.3, 10.1 Колективного договору в/ч НОМЕР_1 на 2021-2025 роки положення даного колективного договору поширюються на всіх працівників в/ч НОМЕР_1 , а також обов`язкові для керівництва в/ч і для кожного члена трудового колективу. Невиконання зобов`язань колективного договору є підставою притягнення винних осіб до відповідальності у порядку визначеному чинним законодавством України. Кожен працівник зобов`язаний добросовісно та якісно виконувати свої обов`язки, працювати чесно та добросовісно, дотримуватися дисципліни праці, своєчасно та точно виконувати розпорядження та накази керівництва в/ч, дотримуватися трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, бережливо відноситися до майна закладу, за проханням керівництва надавати звіт про виконання своїх конкретних зобов`язань. У випадку невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. До дисциплінарної відповідальності працівники в/ч НОМЕР_1 можуть бути притягнуті лише на підставі проведеної перевірки, у ході якої від порушника вимагаються письмові пояснення.
03 лютого 2024 року ОСОБА_2 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій повідомив про те, що 30 січня 2024 року він з`явився до медичного пункту для проходження передрейсового медичного огляду, проте медпрацівники разом з ОСОБА_8 не змогли його провести, посилаючись на неможливість виміряти артеріальний тиск, про що він повідомив ОСОБА_9 , який повторно направив його на проходження медогляду. Після прибуття до медпункту ОСОБА_10 повідомив його, що нічого не змінилося і огляд провести не можуть. Після чого він не був допущений до керування транспортного засобу, до нього відразу прийшов ОСОБА_5 з вимогою невідкладно звільнитися за власним бажанням. Просить провести службову повірку відносно вказаних в цій заяві обставин (а.с. 3).
02 лютого 2024 року санітарним інструктором ОСОБА_11 подано командиру частини рапорт, в якому доповіла, що 31 січня 2024 року вона знаходилася на чергуванні в медичному пункті. Близько 09 год. 00 хв. до медичного пункту звернувся працівник ОСОБА_2 для проходження передрейсового медичного огляду водіїв, у ході якого він відмовився від проведення вимірювання артеріального тиску, причину відмови він не пояснив, поводив себе агресивно та висловлювався нецензурною лайкою (а.с. 10).
У рапорті командиру частини від 08 лютого 2024 року начальник медичної служби ОСОБА_3 доповів, що в його присутності 31 січня 2024 року, близько 09 год. 00 хв. працівник ОСОБА_2 при проходженні передрейсового медичного огляду відмовився від вимірювання артеріального тиску належним чином, а саме звільнити від одягу будь-яку руку. Причину він не пояснив. Звернув увагу на те, що згідно керівних документів вимірювання артеріального тиску проводиться за допомогою манжети тонометру (а.с. 9).
Заступник командира частини начальник логістики полковник ОСОБА_12 у рапорті доповів командиру військової частини, що ним був виявлений не виїзд машини за деревиною (лісом кругляком) вчасно. У результаті спілкування з працівником медпункту встановлено, що працівник (водій) ОСОБА_13 не пройшов медичний огляд, відмовився вимірювати тиск закотивши рукав одягу. Машина перебувала біля паркану, під`їхавши туди та поспілкувавшись із водієм, ОСОБА_13 зазначив, що відмовляється проходити медичний огляд, а саме виміряти тиск закотивши рукав одягу. У результаті спілкування він запропонував ОСОБА_13 написати заяву на звільнення та не зривати виконання бойових поставлених завдань (а.с. 8).
Помічником начальника ОСОБА_14 , у присутності заступника командира частини начальника логістики полковник ОСОБА_15 , начальника медичної служби ОСОБА_6 , санітарного інструктора ОСОБА_7 складено акт про те, що водій автотранспортних засобів ОСОБА_2 відмовився від подання пояснень щодо зриву виїзду автомобіля КАМАЗ -5410, зазначив, що все пояснив у заяві від 03 лютого 2024 року (а.с. 81).
Відповідно до акту службового розслідування від 16 лютого 2024 року (а.с. 6-7), проведеного за заявою працівника ОСОБА_2 службового розслідування встановлено, що 31 січня 2024 року, близько 09 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 прибув для проходження передрейсовоого медичного огляду. Медичний працівник, а саме черговий медичного пункту сержант ОСОБА_16 , в присутності начальника медичної служби підполковника м/с ОСОБА_17 , для вимірювання артеріального тиску запропонувала звільнити будь-яку руку від одягу для проведення маніпуляції, на що ОСОБА_2 відповів відмовою, при цьому не пояснивши причин. До цього нецензурною лайкою, агресивно висловлювався стосовно проведення даної маніпуляції. Після чого ОСОБА_2 повідомив командиру роти капітану ОСОБА_18 , останній сказав прибути до медичного пункту та пройти повторно медичний огляду. Після прибуття до медичного пункту підполковник ОСОБА_17 повідомив працівника ОСОБА_2 , що маніпуляції з вимірювання артеріального тиску не змінилися. Потім ОСОБА_2 направився до автомобіля, який знаходився біля контрольно-технічного пункту. У цей час заступник командира начальник логістики підполковник ОСОБА_19 спілкувався з черговим медичного пункту сержантом ОСОБА_16 та дізнався від неї, що працівник ОСОБА_2 відмовився від проходження маніпуляції з вимірювання артеріального тиску. Потім підполковник ОСОБА_19 прибув до парку та поспілкуватися з працівником ОСОБА_2 , який зазначив, що відмовляється від маніпуляції з вимірювання артеріального тиску. Після чого ОСОБА_19 запропонував написати заяву на звільнення та не зривати виконання поставлених бойових завдань. Працівник ОСОБА_2 був недопущений до керування транспортним засобом, що призвело до зриву виїзду за деревиною. Вказується також про те, що приміщення медичного пункту, в яком проводиться перед рейсовий медичний огляд водія обладнане відповідно до вимог Положення про медичний огляд кандидатів водіїв та водіїв транспортних засобів» затвердженого наказом МОЗ України від 31 січня 2013 року №65/80.
За результатами проведеного службового розслідування, не знайшов свого підтвердження факт порушення начальником медичної служби підполковником медичної служби ОСОБА_17 та черговим медичного пункту сержантом ОСОБА_16 зазначеного Положення та не виконання ними своїх обов`язків. Натомість в ході проведення службового розслідування встановлено, що працівник ОСОБА_2 відмовою від проходження передрейсового медичного огляду порушив вимоги п. 1.4 цього Положення.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 192 від 23 лютого 2024 року за порушення вимог п.1.4 Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водії транспортних засобів» затвердженого Наказом МОЗ України від 31 січня 2013 року №65/80 притягнуто водія автотранспортних засобів автомобільного відділення автомобільного взводу ремонтно-технічної роти шляхо-відновлювального батальйону ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.11-12).
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду факт порушення позивачем трудової дисципліни, що є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесноі сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий вид стягнення, як догана.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Для правомірного накладення роботодавцем дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливаютьз правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ним вимог п.1.4 Положення «Про медичний огляд кандидатів у водії та водії транспортних засобів» затвердженого Наказом МОЗ України від 31 січня 2013 року №65/80.
Згідно інструкції №72 з охорони праці для водія затвердженої наказом командира в/ч НОМЕР_1 №3 від 02 серпня 2019 року п. 2.1. перед виїздом в рейс водій транспортного засобу зобов`язаний пройти передрейсовий медичний огляд в медичному пункті в/ч. Забороняється п.3.14 виїжджати в рейс, не пройшовши передрейсовий медичний огляд водія транспортного засобу (а.с. 45-47).
Пунктами 1.4., 4.1.-4.4. Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затверджених наказом МОЗ України та Міністерства внутрішніх справ України від 31 січня 2013 року №65/80 визначено, що щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів (далі - перевізник).
Щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів перевізника безпосередньо перед їх виїздом у рейс.
У разі виявлення ознак хвороби протягом зміни водії підлягають післярейсовому медичному огляду.
Щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів проводяться в індивідуальному порядку. Під час огляду присутність сторонніх осіб забороняється.
Проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв здійснюється у відведеному спеціальному приміщенні. Приміщення повинно бути оснащене відповідно доТабеля оснащення постійного спеціального приміщення для проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів, наведеного у додатку 2 до цього Положення.
Під час проведення медичного огляду медичний працівник:
здійснює опитування водія щодо його самопочуття, настрою, тривалості сну, наявності або відсутності скарг на стан здоров`я;
проводить медичний огляд (звертається увага на те, як обстежуваний заходить до кабінету, на характер ходи, його зовнішній вигляд та поведінку, уважно оглядається стан шкіри водія, наявність подряпин, синців, розчухів, слідів від ін`єкцій, почервоніння або блідість шкіри тощо). Температура тіла вимірюється за наявності об`єктивних показників;
перевіряє наявність симптомів гострого захворювання або загострення хронічного захворювання, на що можуть вказувати підвищення температури тіла понад 37,2°С, скарги на погане самопочуття, загальну слабкість, головний або зубний біль, гострі болі очей, болі в ділянці вуха, грудної клітки, черевної порожнини тощо.
При огляді в обов`язковому порядку вимірюються артеріальний тиск та частота скорочень серця.
Встановлено, що 31 січня 2024 року водій ОСОБА_2 відмовився від проходження передрейсового медичного огляду, в частині вимірювання артеріального тиску, що є обов`язковим елементом цього огляду. Огляд позивача проводила чергова медичного пункту сержант ОСОБА_16 , в присутності начальника медичної служби підполковника ОСОБА_17 .
Звертаючись 03 лютого 2024 року до військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення службової перевірки, ОСОБА_2 вказував на те, що медпрацівник разом з ОСОБА_20 не змогли провести передрейсовий медичний огляд, посилаючись на неможливість виміряти артеріальний тиск, до керування транспортним засобом його не було допущено.
При зверненні до суду з позовом, ОСОБА_2 вказував на те, що ОСОБА_3 та інша невідома йому особа вимагали від нього роздягнутися до поясу для вимірювання артеріального тиску, на що він відмовився.
Тобто, передрейсовий медичний огляд ОСОБА_2 не було проведено саме через відмову останнього від вимірювання йому артеріального тиску, а не через неможливість його провести уповноваженими на те особами військової частини.
Ствердження позивача про те, що відповідачем не було забезпечено індивідуального проведення медичного огляду, не заслуговує на увагу, адже як уже зазначалося, передрейсовий огляд 31 січня 2024 року проводила медичний працівник ОСОБА_16 , в присутності начальника медичної служби ОСОБА_17 .
Позивачем не було мотивовано, яким чином вимога оголити руку для проведення вимірювання артеріального тиску в присутності начальника медичної служби, порушило його права чи інтереси.
У табелі оснащення постійного спеціального приміщення для проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів, що є додатком №2 до Положення, не міститься вимог до тонометра, яким має бути оснащене приміщення для проведення передрейсових оглядів водія.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_2 працює водієм в військовій частині з 01 жовтня 2023 року, та він не вказував на те, що до 31 січня 2024 року передрейсовий медичний огляд проводився йому в іншому порядку, з використанням інших приладів, яким він довіряв.
Відхиляючи доводи позивача про порушення відповідачем порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, щодо відібрання в нього пояснень, колегія суддів звертає вагу на те, що службова перевірка була проведена за його заявою, в якій він виклав обставини проведення йому передрейсового огляду 31 січня 2024 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене наказ про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани видано відповідачем з дотриманням норм чинного трудового законодавства та підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення місцевогосуду вмежах доводівта вимогапеляційної скарги,колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складене 20 лютого 2025 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
Ю. О. Філонова
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125295950 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Собина О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні