ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4149/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" (далі - ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 654/Ж10/25-01-04-05-07 щодо порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України в розмірі 5 відсотків у сумі 24442,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, зокрема, неправомірності проведення камеральної перевірки контролюючим органом, з підстав, які вже були предметом проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА».
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
В межах встановленого судом строку відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначає про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 654/Ж10/25-01-04-05-07.
Ухвалою суду від 11.04.2024 відмовлено представнику відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій зазначені аналогічні обставини, викладені в позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, в порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) з податку на додану вартість.
Перевіркою встановлено: несвоєчасна сплата узгоджених сум податку на додану вартість чим порушено вимоги підпункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань передбачена підпунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 07.12.2023 №12457/Ж5/25-01-04-05-17 (а.с.18).
Не погоджуючись з вказаним актом перевірки, позивачем подані заперечення (а.с.19), які Головним управлінням ДПС у Чернігівській області залишені без задоволення, а спірний акт перевірки без змін (а.с.20-24).
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №654/Ж10/25-01-04-05-07 на загальну суму штрафних санкцій 24442,00 грн (далі - ППР) (а.с.25-26).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення, позивачем подано скаргу з клопотанням про поновлення строку щодо її прийняття (а.с.29-32), однак рішеннями Державної податкової служби України від 29.02.2024 позивачу відмовлено у поновленні пропущеного строку на подання скарги та залишено останню без розгляду (а.с.33-37).
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі, органи.
Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
У пункті 75.1 статті 75 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну' політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Згідно з пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Суд зазначає, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 102.1 статті102 ПКУ встановлено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПКУ сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає платі протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.203.1.
Судом встановлено порушення вимог позивачем п.203.2 статті 203 ПКУ щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.
Так, податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2022 №9133098688, граничний термін сплати 01.08.2022, дата фактичної сплати 15.08.2022 (сума податкового боргу 121336,00 грн). Таким чином, кількість днів прострочення становить 14 на суму штрафних санкцій 6066,80 грн.
Податкова декларація з податку на додану вартість від 19.08.2022 №9162548941, граничний термін сплати 30.08.2022, дата фактичної сплати 31.08.2022 (сума податкового боргу 367504,00 грн). Таким чином, кількість днів прострочення становить 1 на суму штрафних санкцій 18375,20 грн.
Відповідальність платника щодо порушень термінів сплати (перерахування) грошового зобов`язання передбачено ст.124 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до норми п.124.1 ст.124 у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податковим повідомленням-рішенням на загальну суму штрафних санкцій в розмірі 24442,00 грн, оскільки позивачем було сплачено суму узгодженого податкового зобов`язання з порушенням граничних термінів його сплати.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ОДЕСА", пров. Вокзальний, 6,м. Корюківка,Чернігівська обл., Корюківський р-н,15300, код ЄДРПОУ 42955451.
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.
Повне судове рішення складено 22.05.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 27.05.2024 |
Номер документу | 119244681 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Оксана ТИХОНЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні