Постанова

від 23.05.2024 по справі 200/4272/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року справа №200/4272/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Циганенко А.І.), складеного в повному обсязі 06 березня 2024 року, у справі № 200/4272/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянки ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача внести до Єдиної інформації бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про відновлення чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за №3244-7001170016, виданої позивачці;

- зобов`язати відповідача поновити виплату позивачці щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як пенсіонеру з 17 листопада 2022 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

З таким рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила його скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт зазначила, що розпорядження про скасування дії довідки протиправним та таким, що порушує її право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4272/23, однак листом року суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 .

11 травня 2022 року адміністратором управління «Центр надання адміністративних послуг» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області видана довідка від 11 травня 2022 року №3244-7001170016 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої місцем фактичного проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є АДРЕСА_2 .

25 жовтня 2022 року комісією, затвердженою рішенням Борщагівської сільської ради від 06 жовтня 2022 року №222, проведено обстеження приватного будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , про що був складений Акт №15 обстеження приватного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою встановлення факту перевірки проживання за даною адресою внутрішньо перемішених осіб.

Згідно з актом під час перевірки 25 жовтня 2022 року встановлено, що в житловому будинку господарі відсутні, зі слів сусідів, крім власників в будинку ніхто не проживає. Факт теперішнього проживання або проживання до певного часу внутрішньо переміщених осіб, зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити не вдалося.

01 листопада 2022 року Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області листом за №51/1/3-4275 повідомило Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області, що згідно з актом обстеження №15, який був складений комісією Борщагівської сільської ради 25 жовтня 2022 року, інформація про відсутність ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_2 , знайшла своє підтвердження.

14 листопада 2022 року Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області листом за №10-03/2047 направила за належністю до Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 01.11.2022 №51/1/3-4275.

17 листопада 2022 року Управлінням соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області прийнято рішення «Про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи», яким відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» скасована дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 у зв`язку із поданням завідомо недостовірних даних.

03 серпня 2023 року Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області листом за №2872 повідомило адвоката Мендрика Д.О. про підстави скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та припинення виплати допомоги на проживання.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів Управлінням соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області були надані копії:

заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від імені ОСОБА_1 , яка була подана до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в заяві зазначено, що фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 , заява не містить дати її подання, підпису заявника та його прізвища, імені та по-батькові;

заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від імені ОСОБА_1 , яка була подана до ІНФОРМАЦІЯ_3 , і не містить дати її подання, підпису заявника та його прізвища, імені та по-батькові; в заяві зазначено, що фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року є АДРЕСА_2 .

20 жовтня 2023 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листом №91-51102/18/23-Вих повідомив суд про те, що за інформацією, яка міститься в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , через пункт пропуску «Новотроїцьке» (Бугас) перетнула державний кордон України, лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України на виїзд 09 серпня 2019 року о 17:44.

Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо прийняття розпорядження про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянки та як наслідок припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положеньстатті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»(далі Закон № 1706, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цьогоЗаконувизнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно з положеннямистатті 4 Закону № 1706факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини другої та одинадцятоїстатті 7 Закону № 1706Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332було затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332), пунктом 1 якого передбачено, що він визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена впереліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.

Пунктом 3 Порядку № 332 визначено, що допомоганадається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»(Офіційний вісник України, 2014, № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 332 для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа заповнює заяву, яка формується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

У заяві зазначається: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; адреса місця, куди перемістилася особа, та контактний номер телефону; номер поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування допомогиєПідтримка або номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) заявника для виплати допомоги; наявність статусу особи з інвалідністю; відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.

Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.

Обробка персональних даних внутрішньо переміщених осіб, які подають заяву, здійснюється відповідно до законодавства про захист персональних даних.

Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 може бути також подана до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Інформація про території, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані російською федерацією, є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції.

За положенням статті 12 Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно забзацом другим пункту 3частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповіднодо статті 16цього Закону.

Отже вказаними нормами передбачено, що підставою для скасування дії довідки є повернення внутрішньо переміщеної особи до покинутого місця постійного проживання, що вважається поданням відповідної заяви особи з цього питання або тривалою відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання.

Матеріали справи свідчать, що позивачем не подавалась заява про повернення до місця проживання, а відповідачем не приймалось рішення про скасування довідки у тому числі у зв`язку з тривалою відсутність (понад 60 днів).

В той же час, при скасуванні довідки відповідач посилався на надання неправдивих відомостей щодо місцеперебування та відсутності на території підконтрольній Уряду України

Позивач 11 травня 2022 року отримала довідку №3244-7001170016 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до якої місцем її фактичного проживання/перебування є АДРЕСА_2 .

Відтак, факт перебування позивача на підконтрольній України території підтверджується самою довідкою.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач виїхала з території України 09 серпня 2019 року та те, що матеріали справи не містять відомостей, що позивач після 09 серпня 2019 року в`їхала на територію, яка підконтрольна Уряду України спростовуються даними, зазначеними у вищезазначеній довідці.

Також, відповідачем не враховано, що ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначає, що у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Таким чином, закон пов`язує тривалу відсутність ВПО (більше 60 днів) за місцем проживання з її поверненням до покинутого місця постійного проживання (якщо про інше не подано окрему заяву).

Інших негативних наслідків, зокрема, втрату права на отримання допомоги на проживання ВПО чи невизнання повторного переміщення чинне законодавство не містить.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Донецького району (UA14080000000098686), до якого відноситься м. Макіївка, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Отже відповідач, скасовуючи довідку та, як наслідок, припиняючи надання допомоги на проживання ВПО діяв не на підставі, в порядку та у спосіб визначений Конституцією та законами України, чим припустився порушень ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести до Єдиної інформації бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про відновлення чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за №3244-7001170016, виданої позивачу задоволенню не підлягають, оскільки саме скасування спірного розпорядження призведе до відновлення прав позивача, при цьому, внесення відомостей до інформаційної бази є повноваженнями посадових осіб відповідача і підстав вважати, що такі дії не буть виконані, суд не вбачає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 200/4272/23 - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи громадянки ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Бучанської районної військової адміністрації Київської області поновити виплату ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 17 листопада 2022 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 травня 2024 року.

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.Д.Компанієць