Постанова

від 07.05.2024 по справі 560/17526/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17526/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

07 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Надольна М.С.,

представника позивачів: Кравчука С.А.,

представника відповідача: Гадзіної М.Ю.,

представника відповідача: Дячка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - фермерське господарство "Дар землі" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 06.07.2022 №76-17/2022 "Про розгляд пропозиції про неприйнятність питань до розгляду на пленарному засіданні ради";

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 23.12.2022 №67-19/2022 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язати відповідача прийняти на найближчій сесії рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, в порядку статей 32, 118 Земельного кодексу України.

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 06.07.2022 №76-17/2022 "Про розгляд пропозиції про неприйнятність питань до розгляду на пленарному засіданні ради";

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 23.12.2022 №68-19/2022 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_2 ";

- зобов`язати відповідача прийняти на найближчій сесії рішення про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, в порядку статей 32, 118 Земельного кодексу України.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 06.07.2022 №76-17/2022 "Про розгляд пропозиції про неприйнятність питань до розгляду на пленарному засіданні ради";

- визнати протиправним та скасувати рішення дев`ятнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 23.12.2022 №66-19/2022 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) гр. ОСОБА_3 ";

- зобов`язати відповідача прийняти на найближчій сесії рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, в порядку статей 32, 118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовив позивачам у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою за відсутності підстав, передбачених положеннями статті 118 Земельного кодексу України.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник позивачів заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Статуту Фермерського господарства "Дар", затвердженого рішенням від 06.11.2017 №3, засновником та головою Фермерського господарства є ОСОБА_3 , членами є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ярмолинецька районна державна адміністрація та Фермерське господарство "Дар" уклали договір оренди землі від 22.02.2006 б/н, відповідно до умов якого Фермерському господарству передана в оренду строком на 49 років земельна ділянка для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами с. Перегінка Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002 загальною площею 9,31 га.

11.11.2021 Фермерське господарство "Дар" прийняло рішення, оформлене протоколом №2, про розпаювання земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, між членами Господарства у розмірі земельної частки (паю).

15.11.2021 позивачі звернулись до відповідача із заявами про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі не більше земельної частки (паю) 3,77 га члена фермерського господарства із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га.

Розсошанська сільська рада прийняла рішення від 06.07.2022 №79-17/2022 про неприйнятність заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вказаним рішення сільська рада перенесла розгляд питання про надання члена Фермерського господарства "Дар" дозволів на розробку проєктів землеустрою до припинення або скасування воєнного стану в Україні та завершення судового розгляду по справі №924/403/22.

В подальшому рішенням від 23.12.2022 №66-19/2022 Розсошанська сільська рада відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земельної ділянки з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га.

Рішенням від 23.12.2022 №67-19/2022 Розсошанська сільська рада відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земельної ділянки з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га.

Рішенням від 23.12.2022 №68-19/2022 Розсошанська сільська рада відмовила ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земельної ділянки з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га.

Не погоджуючи з прийнятими рішеннями, позивачі оскаржили їх до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до абзацу 1 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

При цьому, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Водночас, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови, передбачені ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно з матеріалами справи у спірних рішеннях від 23.12.2022 №66-19/2022, №67-19/2022, №68-19/2022 про відмову у наданні дозволів на виготовлення проєктів землеустрою відповідач не навів підстав, передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Досліджуючи обставини обґрунтованості спірних рішень, колегія суддів враховує, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Оцінюючи рішення відповідача від 23.12.2022 №66-19/2022, №67-19/2022, №68-19/2022 на відповідність їх критеріям обґрунтованості колегія суддів встановила, що відповідачем не зазначено, які підстави для прийняття рішення про відмову в наданні дозволів на виготовлення проєктів землеустрою, передбачені законом, стали мотивами його прийняття, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Крім того, рішення сімнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VIII скликання від 06.07.2022 №76-17/2022 "Про розгляд пропозиції про неприйнятність питань до розгляду на пленарному засіданні ради", прийняте за наслідками розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачено ст.118 Земельного кодексу України, оскільки зазначена стаття не містить положень щодо можливості відстрочення строку розгляду поданих клопотань.

Отже, рішення відповідача від 06.07.2022 №76-17/2022 прийняте не у відповідності з вимогами земельного законодаства України, чинного на час виникнення спірних правовідносин, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивачів як членів фермерського господарства прав на приватизацію земельних ділянок, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.06.2003 №973-IV "Про фермерське господарство" (далі по тексту Закон №973-IV) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з статтею 5 Закону №973-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об`єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Згідно з положеннями статті 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Так, згідно з статтею 13 Закону №973-IV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Отже, члени фермерського господарства, мають право на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у власності/користуванні фермерського господарства.

Відповідно до пункту 5 пункту 27 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, із змінами, внесеними згідно із Законом від 19.10.2022 №2698-IX (набув чинності з 19.11.2022), під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, посилання апелянта в обґрунтування правомірності рішень про відмову в наданні дозволів на розробку проекту землеустрою на положення пункту 5 пункту 27 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України в контексті спірних правовідносин є необгрунтованим, оскільки положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд).

Крім того, позивачі звернулись з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в листопаді 2021 року, тобто до внесення змін до Земельного кодексу України згідно із Законом від 19.10.2022 №2698-IX. Однак, за наслідками розгляду поданих клопотань відповідач у встановлений законодавством строк не прийняв жодного рішення, передбаченого ст.118 Земельного кодексу України.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду поданих клопотань зумовила прийняття оскаржуваних рішень про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням змін в земельному законодавстві, що суперечить принципу правової визначеності, який є одним з елементів верховенства права.

Суд також враховує, що у червні 2022 року Розсошанська сільська рада зверталась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фермерського господарства "Дар Землі", в якому просила розірвати договір оренди землі від 22.06.2006, укладений між Ярмолинецькою районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Дар Землі", щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 6825886400:04:046:0002, площею 9,3100 га, яка знаходиться за межами с. Перегінка Розсошанської сільської ради, та зобов`язати Фермерське господарство "Дар Землі" повернути територіальній громаді в особі Розсошанської сільської ради вказану земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 та постановою Верховного Суду 05.04.2023, по справі №924/403/22 у задоволені позову відмовлено.

Під час розгляду справи №924/403/22 судом встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 29.03.2012 №22, №22-А будівлям, які розташовані за межами с. Перегінка і перебувають у власності Фермерського господарства "Дар Землі", присвоєно адресу: вул. Лісна, 22, с. Перегінка, Ярмолинецький район, Хмельницька область - для будинку; вул. Лісна, 24, с. Перегінка, Ярмолинецький район, Хмельницька область - для літньої кухні з господарськими приміщеннями.

Рішенням виконавчого комітету Скаржинецької сільської ради від 23.05.2012 №46 внесені зміни у рішення від 29.03.2012 №22-А про присвоєння адреси будівлі, а саме, в частині назви приміщення: "літня кухня з господарськими приміщеннями" замінено на "склад для зберігання сільськогосподарського реманенту".

05.06.2012 Скаржинецькою сільською радою видане Фермерському господарству "Дар Землі" свідоцтво про право власності серії САЕ №564353 на житловий будинок, що розташований за адресою: вул. Лісна, 22, с. Перегінка, Ярмолинецький район, Хмельницька область.

25.07.2012 Скаржинецькою сільською радою видане Фермерському господарству "Дар Землі" свідоцтво про право власності серії САЕ №564387 на нежитлову будівлю - склад для зберігання сільськогосподарського реманенту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час розгляду справи №924/403/22 суди врахували положення статті 5 Закону №973-IV та дійшли висновку про законність будівництва Фермерським господарством "Дар Землі" вказаних вище житлового будинку та нежитлового складу для зберігання сільськогосподарського регламенту.

Згідно з матеріалами справи позивачі є власниками житлового будинку та господарської будівлі, розташованих на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002.

Так, відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі складу для зберігання сільськогосподарського регламенту площею 43,6 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що позивачі є власниками об`єктів нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачі мають право на приватизацію вказаної земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) кожному відповідно до положень статті 13 Закону №973-IV та статті 32 Земельного кодексу України.

Оцінюючи посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі №633/408/18, колегія суддів враховує, що в межах даних спірних правовідносин позивачі звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, що не було предметом дослідження Верховного Суду в межах розгляду справи №633/408/18.

Колегія суддів також враховує, що отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Проєкт відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Що стосується доводів апелянта про те, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розробку проєтку землеустрою є втручанням у його дискреційні повноваження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Оскільки ст.118 Земельного кодексу України визначено, які рішення має право прийняти суб`єкт владних повноважень за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту земелустрою (про задоволення клопотання або про відмову в задоволенні), тому доводи апеляційної скарги про наявність у відповідача в спірних правовідносинах права діяти на власний розсуд є помилковими.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Слід звернути увагу, що "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в межах спірних правовідносин належним способом відновлення порушеного права позивачів є встановлення Розсошанській сільській раді зобов`язання прийняти на найближчій сесії за наслідками розгляду заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території колишньої Скаржинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, із земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 6825886400:04:046:0002, площею 9,31 га, в порядку статей 32, 118 Земельного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення позивачам строку звернення до суду колегія суддів вважає необґрунтованими. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази вручення представнику позивача копії рішення сімнадцятої сесії Розсошанської сільської ради VШ скликання «Про розгляд пропозиції про неприйнятність питань до розгляду на пленарному засіданні ради» №76-17/2022 від 06.07.2022 року відповідно до частини 1 статті 76 Регламенту роботи Розсошанської сільської ради 8 скликання.

Для встановлення наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду суд враховує наявність спору у справі №924/403/22 за позовом Розсошанської сільської ради до Фермерського господарства "ДАР ЗЕМЛІ", рішення у якій прийнято Верховним Судом 05.04.2023.

Крім того, 05.01.2023 року до Хмельницького окружного адміністративного суду подані 3 (три) позовних заяви про скасування рішень Розсошанської сільської ради від 23.12.2022 року, за результатами яких, винесені ухвали про відкриття провадження по справах: №560/513/23 (за позовом ОСОБА_3 ), №560/509/23 (за позовом ОСОБА_2 ), №560/514/23 (за позовом ОСОБА_1 ).

В подальшому у зв`язку з необхідністю зміни підстав позову позивачі подали заяви про залишення позовів без розгляду, які були задоволені ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.08.2023 (справі №560/514/23), від 28.08.2023 (справа №560/509/23), від 06.09.2023 (справа №560/513/24).

Враховуючи вищезазначені обставини, у жовтні 2023 року позивачі повторно звернулись до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовами про оскарження рішень від 06.07.2022 №79-17/2022 про неприйнятність заяв позивачів та від 23.12.2022 №66-19/2022, №67-19/2022, №68-19/2022 про відмову у наданні дозволів на виготовлення проєктів землеустрою, які ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 було об`єднано для розгляду у справу №560/17526/23.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

У Рішенні у справі "Bellet проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення позивача строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів ґрунтується на повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин, що мають значення для вирішення зазначеного процесуального питання.

З урахуванням зазначеного доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії в службовому відрядженні з 15.05.2024 по 17.05.2024 постанова суду складена в повному обсязі 21 травня 2024 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.