Постанова

від 22.05.2024 по справі 460/24734/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24734/23 пров. № А/857/3092/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівКачмара В.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 02 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» (далі ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 769617000705-22 від 22 вересня 2023 року на суму 106 872,85 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.09.2023 № 769617000705-22. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 2684,00 грн. В задоволенні заяви про стягнення витрати на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/24734/23 повернуто скаржнику.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу мотивоване тим, що всупереч вимогам ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), представником позивача не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що позбавляє суд перевірити співмірність заявлених витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Оскільки позивачем не надано документального підтвердження витрат на правничу допомогу з детальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом, часом витрачених на надання правничої допомоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для задоволення вимоги про відшкодування таких витрат відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30520,00 грн, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що до позовної заяви було надано документи, що підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року, додаткову угоду № 1 від 02 жовтня 2023 року до договору № 2367 від 02 жовтня 2023 року, рахунок на оплату № 65 від 02 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, платіжну інструкцію № 2601 від 03 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001214. Вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що представником ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» у позовній заяві зроблено відповідну заяву про надання доказів підтвердження понесених витрат у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України докази витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначає, що надані Адвокатським об`єднанням послуги з професійної правничої допомоги прийняті позивачем, що підтверджується Актом надання послуг 030124/1 від 03 січня 2024 року (копія наявна у матеріалах справи).

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «А.С.А. ГРУП», додаткову угоду № 1 від 02 жовтня 2023 року до договору № 2367 від 02 жовтня 2023 року, договір про надання адвокатських послуг від 03 жовтня 2023 року № б/н, укладений між адвокатським об`єднанням «А.С.А. ГРУП» та адвокатом Письменною Н.В., рахунок на оплату № 65 від 02 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, платіжну інструкцію № 2601 від 03 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001214.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що всупереч вимогам ст. 134 КАС України, представником позивача не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що позбавило суд перевірити співмірність заявлених витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

В апеляційній скарзі ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» вказує на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що його представником у позовній заяві зроблено заяву про надання доказів підтвердження понесених витрат у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Стосовно доводів скаржника про те, що представником позивача дотримано вимоги ч. 7 ст. 139 КАС України щодо строків подання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно з ч. 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як слідує з матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було вказано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу при розгляді цієї справи, у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30520,00 грн, а також зроблено заяву про те, що докази підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

До позовної заяви було надано документи, що підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, зокрема: договір про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року, додаткову угоду № 1 від 02 жовтня 2023 року до договору № 2367 від 02 жовтня 2023 року, рахунок на оплату № 65 від 02 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, платіжну інструкцію № 2601 від 03 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, ордер адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001214.

Із матеріалів слідує, що рішення у цій справі прийнято у порядку письмового провадження 02 січня 2024 року, натомість заяву про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу подано представником позивача 08 січня 2024 року, тобто у перший робочий день після закінчення 5-денного строку на подання до суду доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, який припадав на неділю, 07 січня 2024 року.

Таким чином, з урахуванням ч. 6 ст. 120 КАС України, 08 січня 2024 року є останнім днем строку для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До заяви про ухвалення додаткового судового рішення представником позивача долучено звіт про надані послуги відповідно до Додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2023 року, складений 03 січня 2023 року, у якому детально розписано перелік послуг з правової допомоги та затрачений час на їх виконання, а також Акт виконаних робіт (наданих послуг) 030124/1 від 03 січня 2024 року (а.с.80-82).

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, не дотримавшись порядку, встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України, прийшов до передчасного висновку про те, що позивачем не надано документального підтвердження витрат на правничу допомогу з детальним описом послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом, часом витрачених на надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» та Адвокатським об`єднанням «А.С.А.Груп» укладено договір про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року, відповідно до п.1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу Клієнту, для чого Адвокатське об`єднання буде здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта або надати інші види правової допомоги Клієнту в умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Додатковими угодами до цього Договору, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» та АО «А.С.А.ГРУП» узгодили надання АО правової допомоги щодо юридичного супроводження судового процесу в Рівненському окружному адміністративному суді з оскарження податкового повідомлення-рішення № 769617000705-22 від 22 вересня 2023 року. За надання правової допомоги Клієнт сплачує на користь Адвокатського об`єднання гривневий еквівалент 800 доларів США по середньому курсу продажу, який публікується на ресурсі minfin.com.ua, на дату виставлення рахунку. Оплата здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунку (а.с.49).

Відповідно до Договору про надання адвокатських послуг від 03 жовтня 2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «А.С.А.ГРУП» та адвокатом Письменною Н.В., предметом Довогору є надання Адвокатом правової допомоги усіма законними методами та способами ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ».

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача у зв`язку з розглядом цієї справи представником позивача надано до суду першої інстанції договір про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року, додаткову угоду № 1 від 02 жовтня 2023 року до договору № 2367 від 02 жовтня 2023 року, Договір про надання адвокатських послуг від 03 жовтня 2023 року, рахунок на оплату № 65 від 02 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, платіжну інструкцію № 2601 від 03 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, ордер адвоката серії ВЕ № 1100634, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК № 001214, звіт про надані послуги відповідно до Додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2023 року, складений 03 січня 2023 року, Акт виконаних робіт (наданих послуг) 030124/1 від 03 січня 2024 року (а.с.43-56,80-82).

Зокрема, на підтвердження оплати гонорару адвокатом Письменною Н.В. подано рахунок на оплату № 65 від 02 жовтня 2023 року на суму 30520 грн, платіжну інструкцію № 2601 від 03 жовтня 2023 року на суму 30520 грн.

Згідно із платіжною інструкцією № 2601 від 03 жовтня 2023 року ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» сплачено на рахунок АО «А.С.А.ГРУП» 30520,00 грн (а.с.54).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Із матеріалів справи слідує, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області у відзиві на позовну заяву у суді першої інстанції вказано про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу. Зазначено, що заявлена до відшкодування сума є неспівмірною зі складністю справи, ціною позову часом та обсягом наданих адвокатом послуг, не є розумною та обгрунтованою.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно зі звітом про надані послуги відповідно до Додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2023 року, складеним 03 січня 2023 року, Адвокатським об`єднанням «А.С.А.ГРУП» на виконання умов Додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 2367 від 02 жовтня 2023 року надано ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» наступні послуги:

1)Аналіз акту перевірки та формування правової позиції: 2 години;

2)Підготовка та подання до суду позову про визнання незаконним та скасування ППР 3 години 30 хвилин;

3)Підготовка та подання до суду відповіді на відзив 2 години;

4)Підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу 1 година.

Загальний обсяг наданих послуг в годинах становить 8 годин 30 хвилин, де одна година послуг адвоката становить 3500,00 грн. Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 02 жовтня 2023 року до Договору № 2367, вартість послуг становить гривневий еквівалент 800 доларів США по курсу НБУ, ящо в день виставлення рахунку становило 30520,00 грн (а.с.81).

Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) 030124/1 від 03 січня 2024 року ТОВ «ТОР РІТЕЙЛ» та АО «А.С.А.ГРУП» склали цей Акт про надання правової допомоги, узгодили надання АО правової допомоги щодо юридичного супроводження судового процесу у Рівненському окружному адміністративному суді з оскарженн ППР. Загальна вартість робіт склала 30520,00 грн. Вказано, що Замовник претензії по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с.82)

Проаналізувавши вищевказані звіт про надані послуги виконані адвокатом та Акт виконаних робіт, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у сумі 30 520,00 грн не є співмірним зі складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), а також є завищеним щодо відповідача.

Суд апеляційної інстанції вказує, що роботи з аналізу акту перевірки та формування правової позиції не є окремим видом правової допомоги, який підлягає відшкодуванню в порядку ст. 139 КАС України, оскільки такі роботи повністю охоплюються процесом складання позовної заяви.

Крім того, підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у межах цієї справи, на думку суду апеляційної інстанції, також не підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності та розглядалась у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження , предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Також суд апеляційної інстанції вказує, що заявлена сума відшкодування витрат на правову допомогу 30 520 грн є неспівмірною із ціною позову, складає 28,55% від заявленої ціни позову, яка становила 106872,85 грн.

Таким чином, колегія суддів з урахуванням заперечень відповідача вважає, що сума заявлена до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи, ціною позовою та обсягом наданих послуг, тому підлягає зменшенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення нового судового рішення в цій частині.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі № 460/24734/23 скасувати в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ ВП 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОР РІТЕЙЛ» (вул. Вербова, 41А, м. Рівне, 33020, ЄДРПОУ 44679882) витрати на професійну правничу допомогу у суді першоїі інстанції в розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень).

В задоволенні решти вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 22 травня 2024 року.