Постанова

від 21.05.2024 по справі 910/16803/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р. Справа№ 910/16803/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024

у справі № 910/16803/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БН-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БН-Груп» (далі - позивач; ТОВ «БН-Груп») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» (надалі - відповідач; ТОВ «Поліфілм-Україна») 95 000,00 грн. основної заборгованості, яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортно-експедиційні послуги від 31.01.2023 № 2842.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не провів повного розрахунку за надані позивачем за договором на транспортно-експедиційні послуги № 2842 від 31.01.2023, внаслідок чого у ТОВ «Поліфілм-Україна» утворилась заборгованість в сумі 95 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/16803/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БН-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна" про стягнення 95 000 грн. задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БН-Груп" 95 000,00 грн. основної заборгованості та 2 684,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивачем було здійснено на замовлення відповідача перевезення, проте останнім таке перевезення повністю не оплачено, позовні вимоги ТОВ «БН-Груп» про стягнення ТОВ «Поліфілм-Україна» 95 000,00 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Поліфілм-Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/16803/23 та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Апелянт зазначає, що, по-перше, відповідно до змісту оскаржуваного судового рішення, 28.02.2023 сторонами підписано заявку № 2887 на перевезення вантажу. Втім, договір-заявка № 2887 від 28.02.2023, копія якого наявна в матеріалах справи, не підписана відповідачем. В зазначеному документі міститься підпис та печатка ТОВ «ТЕМП-2000».

По-друге, місцевим господарським судом встановлено, що з міжнародної транспортної накладної (CMR) вбачається, що перевезення було доставлено на адресу вантажоодержувача 07.03.2023, зауважень чи застережень з боку вантажоодержувача не було, про що свідчить відбиток печатки та підпис уповноваженої особи вантажоодержувача в міжнародній транспортній накладній. Але, CMR, що наявна в матеріалах справи, не містить підпису отримувача та дати отримання вантажу.

По-третє, в оскаржуваному судовому рішенні зазначено, що відповідачем 18.03.2023 було отримано документи, передбачені пунктом 3.2 договору на транспортно-експедиційні послуги № 2842 від 31.01.2023, у тому числі акт від 09.03.2023 № 00223 на суму 115 701,30 грн. та акт від 03.05.2023 № 00400 на суму 108 771,66 грн. Однак, зазначене не підтверджене жодним доказом, з огляду на те, що експрес-накладні «НОВА ПОШТА» не містять відповідних відомостей.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 апеляційна скарга відповідача у справі № 910/16803/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/16803/23; справу 910/16803/23 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 08.02.2024, а також відомості щодо розгляду справи судом апеляційної інстанції було оприлюднено на офіційному вебсайті Судова влада України.

В межах встановлених судом процесуальних строків від позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 31.01.2023 ТОВ «БН-Груп» (перевізник; виконавець) і ТОВ «Поліфілм-Україна» (замовник) було укладено договір на транспортно-експедиційні послуги № 2842 (далі - Договір; Договір послуг), за умовами п. 1.1. якого замовник замовляє, а перевізник надає послуги організації міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з перевізником (п. 1.2. Договору).

Замовник зобов`язується надавати перевізнику заявки не пізніше ніж за один день до дати завантаження (п. 2.1.1. Договору послуг).

Вартість послуг узгоджується сторонами у заявках шляхом прийняття заявки до виконання; замовник зобов`язується в порядку і на умовах, передбачених Договором, оплачувати послуги з перевезення вантажу, транспортно-експедиторські послуги та відшкодувати документально підтверджені витрати перевізника, пов`язані з виконанням перевезення за заявками згідно з Договором; вартість транспортно-експедиційного обслуговування узгоджена в заявках включає в себе суму ПДВ (пункт 3.1. Договору).

Розрахунки за договором здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом 100% оплати після розвантаження автомобіля протягом 10 днів на підставі копії рахунка, переданого перевізником за допомогою факсимільного зв`язку, з подальшим отриманням оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.2 Договору послуг).

25.04.2023 сторонами підписано заявку № 2948 на перевезення вантажу.

Згідно вказаної заявки, перевезення здійснюється автомобілем з причепом, державний номерний знак авто - RZ987CG, причеп - BC4214XF.

З міжнародної транспортної накладної (CMR) № 303 вбачається, що перевезення було доставлено на адресу вантажоодержувача 26.04.2023, зауважень чи застережень зі сторони вантажоодержувача не було, про що свідчить відбиток печатки та підпис уповноваженої особи вантажоодержувача в міжнародній транспортній накладній.

В матеріалах справи також міститься заявка ТОВ «Поліфілм-Україна» від 28.02.2023 № 2887 на перевезення вантажу.

За даними цієї заявки, перевезення здійснюється автомобілем з причепом, державний номерний знак авто - НОМЕР_1 , причеп - НОМЕР_2 .

Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані перевізником за Договором послуги, а саме замовник сплатив 74 701,30 грн. по рахунку № 226 від 09.03.2023 (сума рахунку 115 701,30 грн.) та 54 771,66 грн. по рахунку № 400 від 26.04.2023 (сума рахунку 108 771,66 грн.).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 929 ЦК України та ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Загальні правила укладення договору перевезення вантажу закріплені у ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України.

За договором перевезення вантажу, відповідно до ст. 909 ЦК України, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Важливим є те, що договір перевезення повинен укладатися у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК України).

Істотні умови перевезення можна узгодити як у договорі перевезення безпосередньо, так і у заявці на перевезення вантажу. Заявка на договір перевезення вантажу дозволяє вантажоперевізнику отримати всю необхідну інформацію та визначитися з остаточною ціною за свої послуги.

На підтвердження надання відповідачу послуг за Договором позивач подав договори-заявки ТОВ «Поліфілм-Україна»: № 2948 від 25.04.2023 та № 2887 від 28.02.2023.

Колегія суддів зазначає, що відповідні договори-заявки містять інформацію про вантаж для перевезення, його кількість, вагу, комплектацію, якісні характеристики.

Замовник лише частково розрахувався з перевізником за надані ним по Договору послуги, зокрема, перерахував останньому 129 472,96 грн.

Обставини часткової оплати коштів по Договору згідно наявних у матеріалах справи договорів-заявок відповідачем не заперечуються.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 95 000,00 грн. заборгованості за Договором, з розрахунку: 115 701,30 грн. + 108 771,66 грн. (загальна вартість послуг перевезення) - 129 472,96 грн. (часткова оплата послуг).

Щодо викладених апелянтом доводів про наявність в договорі-заявці № 2887 від 28.02.2023 підпису та печатки ТОВ «ТЕМП-2000», а також про відсутність підпису отримувача та дати отримання вантажу у міжнародній транспортній накладній (CMR), колегія суддів вказує, що в силу п.п. 1.2., 2.1.1. Договору обов`язок надання перевізнику заявки покладається на замовника. Тим самим, відповідальність про зазначення в ній конкретних умов кожного замовлення несе відповідач.

В договорі-заявці № 2887 від 28.02.2023 зазначено вантажоотримувача - ТОВ «Поліфілм-Україна».

Як вже зазначалось апеляційним господарським судом, за п. 3.2. Договору розрахунки за договором здійснюються замовником у безготівковій формі шляхом 100% оплати після розвантаження автомобіля протягом 10 днів на підставі копії рахунка, переданого перевізником за допомогою факсимільного зв`язку, з подальшим отриманням оригіналу рахунка, товарно-транспортної накладної (CMR/TTH) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта приймання-передачі наданих послуг.

Тобто, обов`язок передати замовнику рахунок на оплату послуг за Договором покладено на перевізника.

Згідно транспортно-експедиційних послуг, зазначених в рахунку № 00226 від 09.03.2023, перевізником надавались послуги за маршрутом: DE Aurich - UA Київ, авт. НОМЕР_1 /НОМЕР_2.

Відповідні дані містяться також і в міжнародній транспортній накладній (CMR).

Будь-яких інших договорів-заявок, міжнародних транспортних накладних (CMR) та рахунків на оплату, окрім тих, що долучені позивачем до позову, сторонами до матеріалів справи не подано.

Відповідачем в період травня-червня 2023 року зазначений рахунок оплачено частково, зокрема на суму 74 701,30 грн., обставини чого, між іншим, апелянтом не заперечуються.

За наведеного, враховуючи часткову оплату відповідачем послуг за Договором по відповідному рахунку перевізника, а вказані у рахунку дані щодо послуг корелюються із зазначеною у договорі-заявці № 2887 від 28.02.2023 інформацією по замовленню, колегією суддів критично оцінюються твердження апелянта щодо не доведення належними доказами встановлених судом першої інстанції обставин надання позивачем відповідачу послуг по договору-заявці № 2887 від 28.02.2023.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, про скасування оскаржуваного судового рішення через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2020 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/16803/23 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у справі № 910/16803/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліфілм-Україна".

4. Справу № 910/16803/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков