Постанова

від 30.04.2024 по справі 910/14672/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/14672/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивачів-1-2: Чернецька Г.М. (посвідчення адвоката № КВ5046 від 15.01.2016)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідачів-2,-3: Покотило М.Б. (посвідчення адвоката № 2752 від 09.04.2019)

від третіх осіб-1,-2: не з`явилися

вільний слухач: Петрова Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 (повний текст складено 31.07.2020)

у справі № 910/14672/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом позивача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М"

та позивача-2 Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1"

до відповідача-1 Київської міської ради

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95"

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" (надалі - позивач-1) та Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" (надалі позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" (надалі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" (надалі - відповідач-3), у якому просили визнати недійсним рішення відповідача-1 від 06.10.2011 № 337/6553 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення відповідача-1 прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порядку продажу земельних ділянок комунальної власності, що є підставою для визнання цього рішення недійсним.

Короткий зміст судових рішень у даній справі судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/14672/17 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/14672/17 скасовано в частині розгляду позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол", у цій частині закрито провадження в справі, в іншій частині зазначене судове рішення залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 скасовано, справу № 910/14672/17 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

За результатами нового розгляду справи № 910/14672/17, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2020:

- відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95", Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" про визнання недійсним рішення;

- задоволено позовні вимоги Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95";

- визнано недійсним рішення Київської міської ради "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва" від 06.10.2011 № 337/6553;

- закрито провадження у справі за позовними вимогами Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол".

Короткий зміст апеляційної скарги позивача-1 та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач-1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 в частині відмови у задоволенні позову позивача-1, та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги позивача-1 задовольнити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача-1 зводяться до того, судом першої інстанції не враховано того, що за актом приймання-передачі від 01.08.2005 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Каскад-Імпекс" передано на баланс та обслуговування позивачу-1 житловий будинок з підземною автостоянкою, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 4-б.

Крім того, позивач-1 зауважує на тому, що матеріали справи містять копії укладених позивачем-1 з власниками квартир договорів на надання комунальних послуг з теплозабезпечення, водопостачання та водовідведення, а також утримання прибудинкової території, обслуговування ліфтів та вивезення сміття.

Разом з цим, позивач-1 вказує, що відповідачі не заперечували того, що земельна ділянка, яка є прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 є суміжною із земельною ділянкою, яка була продана відповідачу-2.

З огляду на вищенаведене, позивач-1 вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову позивача-1 до відповідачів-1,-2,-3.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу позивача-1 та узагальнення її доводів

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-2 зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 11.08.2017 права власності за адресою: АДРЕСА_1 обліковуються за Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив Капітал Груп", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак позивачем-1 не надано доказів укладення зі вказаними особами та іншими співвласниками договорів на утримання на балансі майна вказаного будинку.

Крім того, на переконання відповідача-2, позивачем-1 не надано доказів чинності на момент звернення з даним позовом договору № 1/2017 від 01.01.2017.

Також, відповідач-2 зауважує на тому, що у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 у справі № 826/10922/16 встановлено, що "з наявної у матеріалах справи документації не вбачається, що ТОВ "Сервіс-М" є власником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 чи утримує даний будинок, а отже не підтверджено його прав".

Разом з цим, відповідач-2 наголошує на тому, що серед власників суміжних земельних ділянок та їх землекористувачів не зазначено позивача-1 (що підтверджується Державним актом серії ЯЖ №049615).

З огляду на викладене, відповідач-2 вважає, що наданий позивачем акт від 01.08.2005 не може бути належним доказом з огляду на те, що не був поданий до суду першої інстанції та те, що вказаною особою необґрунтовано неможливості вчинення таких дій.

Короткий зміст апеляційної скарги відповідача-2 та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач-2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 в частині задоволених позовних вимог позивача-2 до відповідачів-1,-2 про визнання недійсним рішення відповідача-1 від 06.10.2011 № 337/6553. Скаржник просить у вищевказані частині прийняти нове судове рішення, в яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача-2 мотивована наступним:

- відсутністю у позивача-1 повноважень на представництво інтересів фізичних осіб, з огляду на те, що збори органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська" від 21.07.2017 не проводилися, а тому такий орган не приймав рішення про звернення з позовом до суду (у протоколі № 4, який є додатком № 7 до позову уповноважено керівника позивача-1 подати позов з іншим предметом, ніж ним пред`явлено);

- місцевим господарським судом помилково не застосовано строки позовної давності;

- позивачами не вказано чим саме прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення порушувало їхні історико-культурні права на момент прийняття такого рішення;

- встановлені у судових рішеннях у справі № 910/4805/16 факти і обставини є взаємносуперечливими та спростовуються наявними у матеріалах даної судової справи доказами.

Короткий зміст відзиву позивача-2 на апеляційну скаргу відповідача-2 та узагальнення її доводів

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач-2 наголошує на тому, що у справі № 910/4805/16 предметом розгляду були аналогічні вимоги до відповідачів і досліджувалися питання дотримання законодавчих вимог при прийнятті рішення відповідачем-1.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача-2 на відзив позивача-2 та узагальнення їх доводів

Відповідач-2 у письмових поясненнях повторно наголошує на відсутності у позивача-1 повноважень на представництво інтересів фізичних осіб.

Короткий зміст апеляційної скарги третьої особи-2 та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (надалі - третя особа-2) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 в частині задоволених позовних вимог позивача-2 до відповідачів-1,2 про визнання недійсним рішення відповідача-1 від 06.10.2011 № 337/6553. Скаржник просить у наведеній частині прийняти нове судове рішення, яким залишити без розгляду позову заяву позивача-2 до відповідачів-1,-2.

Зокрема, третя особа-2 у апеляційній скарзі зазначає про відсутність у позивача-1 повноважень на представництво інтересів фізичних осіб жителів будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи з того, що збори органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська" від 21.07.2017 не проводилися, а тому такий орган не приймав рішення про звернення з позовом до суду (у протоколі № 4, який є додатком №7 до позову уповноважено керівника позивача-1 подати позов з іншим предметом, ніж ним пред`явлено).

За результатами розгляду апеляційних скарг позивача-1, відповідача-2 та третьої особи-2, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 у справі № 910/14672/17:

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 залишено без задоволення;

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/14672/17 задоволено частково;

- рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/14672/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" та Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1", Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол"до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" про визнання недійсним рішення;

- судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" покладено на вказану особу відповідно до сплаченої суми;

- присуджено до стягнення з Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" 2316,00 грн судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги;

- присуджено до стягнення з Органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" на користь ОСОБА_1 2316,00 грн судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 скасовано, справу № 910/14672/17 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У вищевказаній постанові, суд касаційної інстанції констатував, що апеляційний господарський суд при повторному розгляді справи не здійснив оцінку всіх обставин справи, доказів та доводів сторін, чим допустив порушення норм процесуального права та не дослідив наявність чи відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення відповідача-1 від 06.10.2021 № 337/6553 з урахуванням усіх фактичних обставин.

При цьому, судом касаційної інстанції зауважено на тому, що судом апеляційної інстанції не було виконано вказівки, що містяться у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у даній справі.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу позивача-1 з урахуванням постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у даній справі

Відповідач-2 звертає увагу на те, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 у справі № 910/4805/16 міститься лише правова оцінка довідки за формою 6-зем, а не преюдиційні факти, як зазначив суд касаційної інстанції у постанові від 24.03.2021.

При цьому, відповідач-2 вказує, що відповідно до довідки за формою 6-зем, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:76:034:0009) розташована по АДРЕСА_2 була віднесена до під категорій "землі змішаного використання" та "землі, які використовувалися в комерційних цілях" (графа 42 (44), що станом на 2009 рік свідчило про належність даної земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, на думку відповідача-2, правова оцінка цільового призначення спірної земельної ділянки, яка міститься у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 у справі № 910/4805/16 спростовується наявними у матеріалах справи доказами, оскільки на переконання відповідача-2 спірна земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови та має встановлений у повній відповідності з вимогами законодавства України вид використання - "експлуатація та обслуговування торгівельно - виставкового залу".

Також, до Північного апеляційного господарського суду надійшли від відповідача-2 додаткові пояснення, в яких останній повністю підтримав правову позиції наведену ним у відзиві на апеляційну скаргу позивача-1 з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у даній справі.

Узагальнений виклад позиції відповідача-1 та третьої особи-1 по справі

Відповідач-1 та третя особа-1 не скористалися правом подати письмові відзиви/заперечення на апеляційну скаргу. Неподання відзивів/заперечень не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14672/17 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024, справу № 910/14672/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.; розгляд справи № 910/14672/17 призначено в судовому засіданні на 12.02.2024.

12.02.2024 судове засідання не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 розгляд справи № 910/14672/17 призначено на 11.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 розгляд справи № 910/14672/17 відкладено на 24.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 задоволено клопотання представника відповідачів-2,-3 про відкладення розгляду справи; розгляд справи № 910/14672/17 відкладено на 30.04.2024.

В судове засідання, яке відбулося, 30.04.2024, з`явилися представник позивачів-1,-2 та представник відповідачів-2,-3, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційних скарг.

Представники відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання були сповіщені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа - ухвали суду від 24.04.2024 на електронні адреси відповідача-1 та третьої особи-1. Третя особа-2 була повідомлена судом апеляційної інстанції про розгляд апеляційних скарг поштовим зв`язком, а саме шляхом направлення ухвали суду апеляційної інстанції на її поштову адресу.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, від третьої особи-1 надійшов лист про розгляд апеляційних скарг без участь його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи, що явка представників відповідача-1 та третіх осіб-1,-2 у судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників відповідача-1 і третіх осіб-1,-2.

Судова колегія констатує, що від позивача-2 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про призначення повторної експертизи.

Розглянувши подане позивачем-2 клопотання про повторне призначення судової експертизи, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Системний аналіз ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

При цьому за змістом ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Аналогічний правовий висновком викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутній висновок судової експертизи, виконаний на замовлення позивача-2 у даній справі, і при цьому останнім не було обґрунтовано неможливості самостійно замовити відповідну судову експертизу.

Таким чином, вказані вище обставин є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача-2 про призначення у дані справі повторної судової експертизи.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність обставин, що свідчать про дійсну необхідність проведення повторної судової експертизи у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів-1,-2 та представника відповідачів-2,-3, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

02.07.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" (відповідач-2) придбало у ОСОБА_4 нерухоме майно (гараж), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Із метою встановлення площі та конфігурації земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно (гараж) загальною площею 31,40 кв. м, і частини ділянки, необхідної для обслуговування цього майна, на замовлення відповідача-2 було виготовлено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва".

06.10.2011 Київською міською радою (відповідачем-1) прийнято рішення "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва", за змістом якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачу-2 для будівництва та обслуговування торговельно-виставкового залу за наведеною адресою, погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, затверджено її вартість і вирішено продати відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,0150 га, а також затверджено умови продажу зазначеної земельної ділянки.

16.12.2011 між відповідачами-1,-2 на виконання рішення від 06.10.2011, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0150 га, кадастровий номер 8000 000 000:76:034:0009, розташованої за адресою: місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 2/1. Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.12.2011 і зареєстровано у реєстрі за № 584.

На підставі вищезгаданого рішення відповідача-1 та договору купівлі-продажу земельної ділянки Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12.07.2012 видано державний акт серії ЯЖ № 049615 про право власності на земельну ділянку площею 0,0150 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу, розташованого на вулиці Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі міста Києва. Цей акт зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02-8-00357.

28.08.2012 між відповідачем-2 (продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол" (покупцем, відповідачем-3) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець продав, а покупець купив належну продавцю на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0150 га, кадастровий номер 8000000000:76:034:0009, розташовану за адресою: місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, 2/1; цільове призначення земельної ділянки - будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-виставкового залу. Цей договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.08.2012 і зареєстровано у реєстрі за № 1987.

Не погоджуючись з вищевикладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" (позивач-1) та Орган самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" (позивач-2) звернулися до суду першої інстанції з даним позовом про визнання недійсним рішення відповідача-1 від 06.10.2011 № 337/6553 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва", обґрунтовуючи тим, що вищевказане рішення відповідача-1 прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порядку продажу земельних ділянок комунальної власності, що є підставою для визнання зазначеного рішення недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що суди розглядали справу неодноразово.

У справі, яка розглядається, за результатами нового розгляду справи суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог позивача-1, оскільки встановив відсутність порушеного права позивача-1 оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування.

Разом із тим, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги позивача-2 до відповідачів-1,-2 про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 06.10.2011 № 337/6553, оскільки вважав доведеними у встановленому законом порядку обставини порушення відповідачем-1порядку виділення і продажу спірної земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції у постанові від 24.11.2020 прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позову та виходив із того, що матеріали справи не містять доказів порушення рішенням відповідача-1 прав позивачів, за захистом яких вони можуть звернутись у межах такого способу захисту, як визнання недійсним рішення про продаж земельної ділянки.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 скасовано, справу № 910/14672/17 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постановах від 17.09.2019 та 24.03.2021 у даній справі, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги позивача-1, відповідача-2 та третьої особи-2 не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному ч. 1 ст. 128 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією; реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Матеріали справи містять інформацію Держгеокадастру України від 22.02.2016 № 0-28-0.23-3161/2-16, відповідно до якої проект землеустрою щодо відведення відповідачу-2 земельної ділянки на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у місті Києві протягом 2008-2011р.р. до Держгеокадастру для проведення державної експертизи землевпорядної документації не надходив.

При цьому, згідно довідки державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, яка видана Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві 30.03.2016 за номером № 19-26-7777.4-468/35-16, вказано, що рішенням Київської міської Ради №370/1804 від 28.03.2002 затверджено Генеральний план міста Києва, відповідно до якого зазначена вище земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови.

Відповідно до довідки-дозволу від 23.08.2016 № 125/01-15-517, виданої Інститутом археології НАН України, були проведені археологічні дослідження та встановлено, що по спірній земельній ділянці, відведеній для будівництва об`єкту "Будівництво, експлуатація та обслуговування торгово-виставкового залу по АДРЕСА_2 ", археологічних нашарувань не виявлено.

За висновком Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 08.08.2017 спірна земельна ділянка дійсно належить до земель житлової та громадської забудови, а державна експертиза проекту відведення земельної ділянки не підлягала обов`язковому проведенню.

Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 16.11.2022 № 54/22/41 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою у справі № 910/14672/17, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки у матеріалах справи міститься достатня кількість доказів для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у даній справі зроблено висновок, що при новому розгляді справи судом першої інстанції на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 17.09.2019 у цій справі, встановлено, що згідно із земельно-кадастровою інформацією (дані за формою 6-зем) спірна земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення (графа 81), що встановлено судовим рішенням у справі № 910/4805/16.

Разом з цим, колегія суддів зауважує на тому, що в межах справи № 910/4805/16 Київським апеляційним господарським судом у постанові від 01.06.2017 встановлені відповідні порушення, та зокрема, спростовано доводи про можливість продажу земельної ділянки, щодо якої прийнято рішення Київської міської ради № 337/6553 від 06.10.2011, не на конкурентних засадах та без проведення державної експертизи проекту.

Справу № 910/4805/16 розглянуто за позовом заступника прокурора міста Києва до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М", Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 337/6553 від 06.10.2011 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на вул. Круглоуніверситетській, 2/1 у Печерському районі м. Києва», визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку з відміткою про перехід права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЦ Діамант Хол". Вказана постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Київська міська рада.

При цьому, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Києва як власник спірного об`єкта нерухомості делегує Київській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Таким чином, воля територіальної громади як власника може виражатись лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.11.2016 у справі № 6-2161цс16 та від 18.01.2017 у справі № 6-277цс16.

Земельна ділянка площею 0,0150га, за винятком земельної ділянки площею 31,4кв.м по вул. Круглоуніверситетській, 2/1, не відноситься до земельних ділянок, які згідно із приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, а тому не могла передаватись в оренду інакше як шляхом проведення земельного аукціону.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено наявність порушення відповідачем-1 порядку виділення і продажу спірної земельної ділянки у даній справі.

За таких обставин позовні вимоги позивача-2 до відповідачів-1,-2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо твердженням позивача-1 у апеляційній скарги позивача-1, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію житла" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках; допоміжні приміщення (кладовки, сараї т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України визначено, що усі власники квартир і нежилих приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утриманця, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Управління багатоквартирним будинком, відповідальність і ризики, що виникають при цьому, відповідно до положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" покладаються на співвласників даного будинку - власників квартир і нежитлових приміщень.

Проте, позивачем-1 не надано належних доказів в підтвердження, що він є власником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 чи утримує даний будинок за договором з власниками даного житлового будинку, внаслідок чого зроблено висновок, що не має жодних прав вказаного товариства, які могли б бути порушені відповідачами.

Доводи позивача-1 про те, що він є суміжним землекористувачем та балансоутримувачем будинку по вулиці Круглоуніверситетська 4-Б, не підтверджені належними доказами, зокрема, землевпорядною документацією щодо оформлення прибудинкової території в порядку, визначеному ч. 4 ст. 42 Земельного кодексу України, та не доведено обставин, що оскаржуваним рішенням відповідачем-2 порушено відповідні права позивача-1 у відношенні межуючої земельної ділянки.

Відповідно до договорів, долучених до справи, позивач-1 надає житлово-комунальні послуги (послуги з утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги) у будинку АДРЕСА_1 , що не свідчить про порушення прав обслуговуючої будинок організації у зв`язку із прийняттям органом місцевого самоврядування рішення щодо продажу сусідньої земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову позивача-1 до відповідачів-1,-2,-3 про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 337/6553 від 06.10.2011 "Про продаж земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Віліма-95", для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виставкового залу на АДРЕСА_2 ".

Колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень відповідача-2 про помилкове незастосування позовної давності, з огляду на те, що у випадку недоведеності підстав для задоволення позовних вимог, інститут позовної давності не застосовується.

Також, на переконання судової колегії, посилання позивача-1 на те, що йому передано на баланс та обслуговування житловий будинок на вул. Круглоуніверситетська, 4-б та копії укладених позивачем-1 з власниками квартир договорів на надання комунальних послуг не доводять того, які саме права обслуговуючої організації (позивача-1) порушуються оспорюваним рішенням відповідача-1 та яким чином.

Доводи позивача-1 про те, що що відповідачі не заперечували того, що земельна ділянка, яка є прибудинковою територією будинку по вул. Круглоуніверситетська №4-б також не доводять факту порушення спірним рішенням відповідача-1 права позивача-1.

Окрім цього, колегія суддів зазначає про помилковість тверджень відповідача-2 та третьої особи-2 про те, що збори органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська" від 21.07.2017 не проводилися, а тому такий орган не приймав рішення про звернення з позовом до суду, оскільки про факт проведення таких загальних зборів свідчить протоколі №4, який є додатком №7 до позову, а зазначення у ньому про прийняття рішення щодо уповноваження керівника подати позов про визнання недійсним рішення та витребування земельної ділянки та те, що позов пред`явлено про визнання недійсним рішення не свідчить про пред`явлення позову з іншим предметом.

Твердження відповідача-2 про те, що позивач-1 здійснює представництво у даній судовій справі не своїх інтересів, а інтереси жителів будинку АДРЕСА_2 та нібито діє за дорученням органу самоорганізації населення", разом з тим, орган самоорганізації населення не давав йому доручення та не уповноважував свого керівника звертатись із даним предметом позову спростовують викладеними підставами позову, відповідно до яких позивач-1 обґрунтовує порушення своїх прав саме тим, що є балансоутримувачачем будинку 2/1 та тим, що земельна ділянка, на його думку, є прибудинковою територією.

Також є помилковими посилання відповідача-2 та третьої особи-2 про неможливість здійснення органом самоорганізації населення представництво жителів та власників квартир у суді, а також видачі довіреності з метою такого представництва, оскільки органи самоорганізації населення є представницькими органами, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом, якими є в тому числі сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами, а також з огляду на те, що згідно п. 4 рішення від 10.11.2016 №323/1327 Київська міська рада надала органу самоорганізації населення "Будинковий комітет "Вулиця Круглоуніверситетська, 2/1" в межах території його діяльності в тому числі таке власне повноваження, як сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам`яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів, необхідність захист якого вказана особа обґрунтовувала при зверненні до суду.

Виходячи з вищевикладеного, доводи скаржників по суті їх скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційних скарг

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційні скарги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віліма-95", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-М" та ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/14672/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/14672/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.05.2024.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала