Постанова

від 22.05.2024 по справі 925/1388/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Справа№ 925/1388/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Возний С.І.,

від відповідача - Коханій О.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 (повний текст рішення складено 31.01.2024)

у справі № 925/1388/23 (суддя Чевгуз О.В.)

За позовом Смілянської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"

про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Смілянська міська рада звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

Позов обґрунтовано необхідністю приведення умов договору оренди землі від 18.07.2018 року стосовно нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, суми орендної плати за землю та реквізитів на її сплату у відповідність із зміненими фактичними обставинами щодо цих умов договору та вимогами чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеною між Смілянською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" додаткову угоду до договору оренди землі від 18.07.2018 року. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Виконавчого комітету Смілянської міської ради 2 147 грн. 20 коп. витрат на сплату судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати з підстав зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у разі зміни ставок податку та розмірів орендної плати за рішенням міської ради, то зміна розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Щодо застосування умови додаткової угоди з 01.01.2023 року, місцевий господарський суд зазначив, що договір оренди землі вважається зміненим з дати набрання законної сили судовим рішенням.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року у справі №925/1388/23.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків. які ним зроблені у рішенні тим встановленим та фактичним обставинами справи, а також допустив помилкове трактування норм матеріального права, а саме закону ототожнення нормативно грошової оцінки землі із її індексацією орган місцевого самоврядування мав оприлюднити нову нормативно грошову оцінку землі у встановленому законом порядку. Водночас, як зауважує скаржник нормативно грошова оцінка землі, щодо якої сформовано витяг №НВ-9916225332023 технічної документації земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:09:004:0325 сформований 27.03.2023 року не оприлюднювалась. Крім того скаржник вважає, що місцевий господарський суд також помилково задовольнив вимогу про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною у запропонованій редакції. Зокрема, підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у ч.2, ст. 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські). Стаття 651 Цивільного кодексу України, її зміст вказують, що в ній мова йде саме про зміну самого договору. У даній справі, позивач обрав спосіб правового захисту внесення змін шляхом визнання укладеної додаткової угоди, що не відповідає змісту ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме зміни правовідношення яким є сам договір. Тож належним захистом та ефективним захистом є звернення до суду з позовом про зміну умов самого договору оренди землі. Вказане узгоджується з приписами п.6, ч.2, ст. 16 Цивільного кодексу України: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зміна правовідношення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року та витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1060/23.

06.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи №925/1060/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору та доказів реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

18.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та доказами реєстрації електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року у справі №925/1388/23 та призначено розгляд справи не 24.04.2024 року.

01.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивач надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

17.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Смілянської міської ради, позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 року клопотання Смілянської міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

24.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, розгляд справи відкладено на 22.05.2024 року.

21.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Також 21.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перерву в судовому засіданні.

В судовому засіданні 22.05.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справ, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справ, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Щодо клопотання про відповідача перерву в судовому засіданні колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС" є власником автозаправної станції (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1376472971105), яка розташована на земельній ділянці площею 0,1870 га з кадастровим номером 7110500000:09:004:0325, в м. Сміла, вул. Кармелюка, 70-б. (а.с. 11).

Вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності Смілянській міській раді, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. (а.с. 12-14).

Рішенням Смілянської міської ради від 12.06.2018 року №70-60/VII надано ТОВ "ПРОГРЕС" земельну ділянку комунальної власності (кадастровий номер 7110500000:09:004:0325) площею 0,1870 га під комплексом автозаправочної станції по вул. Кармелюка, 70-б у м. Сміла, в оренду строком на десять років, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п. 2 рішення). (а.с. 16).

На підставі рішення Смілянської міської ради від 12.06.2018 року №70-60/VII - 18.07.2018 року між Смілянською міською радою та ТОВ "Прогрес" (далі відповідач) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), яким надано відповідачу в оренду земельну ділянку кадастровий номер 7110500000:09:004:0325 на вул. Кармелюка, 70-б м. Сміла, площею 0,1870 кв.м. з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі", строком на десять років (до 12.06.2028), з встановленням орендної плати у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що на момент укладення договору становить 20 946, 29 грн. в рік (п.п. 1, 2, 8, 9 Договору). (а.с. 17-19).

Відповідно до п. 5 Договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 698 209,75 гривень.

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, які застосовуються кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель міста.

Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати за умовами Договору переглядається не менше одного разу на рік, в тому числі у разі: зміни ставок податку та розмірів орендної плати за рішенням міської ради; проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до п. 28 Договору орендар зобов`язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору.

Договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.07.2018 року, номер запису про інше речове право (право оренди): 27175149.

Судом першої інстанції встановлено, що при визначенні розміру орендної плати, на момент укладення договору оренди землі, сторони керувались:

- Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 740/0/24-18 від 04.07.2018 року, згідно з яким нормативно грошова оцінка земельної ділянки становила 698 209,75 грн. (а.с. 21);

- Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Сміла, затвердженим рішенням Смілянської міської ради від 26.07.2007 року № 16-14/V, зі змінами внесеними рішенням міської ради від 29.03.2018 року № 67-31/VII (в редакції чинній на час укладання договору оренди землі), відповідно до якого розмір орендної плати (станом на 18.07.2018 року) становив 3% від нормативної грошової оцінки. (а.с. 23-25).

В подальшому, 01.01.2020 року введено нову нормативну грошову оцінку земель м. Сміла, затверджену рішенням Смілянської міської ради від 11 липня 2019 року №103-1 №VII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла". (а.с. 30).

Також, рішеннями Смілянської міської ради від 09.06.2021 року № 16-3/VIII та від 26.10.2022 року №50-76/VІІІ внесено зміни до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Сміла, та викладено в новій редакції таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної оплати за земельні ділянки для окремих видів користування. (а.с. 31, 33).

Відповідно до вказаного Положення, змінено коефіцієнт для нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою, що надаються в оренду на території міста Сміла, зокрема, для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС, коефіцієнт для нарахування орендної плати визначений у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. (а.с. 32, 34).

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 27.03.2023 року №НВ-9916225332023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:09:004:0325 становить 1 189 557,56 грн. (а.с. 35).

04.04.2023 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради на адресу ТОВ "ПРОГРЕС" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у відповідності до п.п. 13, 33 Договору оренди землі, було направлено лист № 232/02-64 щодо необхідності внесення змін до Договору оренди землі від 18.07.2018 року. (а.с. 36).

До вказаного листа позивачем було додано два примірники додаткової угоди підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою Смілянської міської ради, як орендодавця. (а.с. 37).

Внесення змін до договору оренди землі пов`язано з необхідністю:

1) привести у відповідність розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 7110500000:09:004:0325 площею 0,1870 кв.м., що на вул. Кармелюка, 70-б в м. Сміла: змінити її розмір з 698209,75 гривень (визначений станом на 18.07.2018) на 1 189 557,56 грн. (діючий у 2023 році відповідно до витягу з технічної документації), у зв`язку з цим пункт 5 викладається в новій редакції;

2) пункт 8 Договору викладається у новій редакції, зокрема, здійснюється приведення його умов у відповідність до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;

3) у пункті 9 Договору розмір орендної плати приводиться у відповідність до діючого на території міста Сміла розміру орендної плати, встановленого рішенням міської ради від 26.10.2022 року № 50-76/VIII, за користування земельною ділянкою для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС, а саме: змінюється розмір орендної плати з 3 відсотків нормативно-грошової оцінки землі, що станом на 18.07.2018 року становило 20 946, 29 грн. в рік на 12 відсотків НГО, що становить 142 746, 91 грн. в рік (станом на 2023 рік);

4) приводиться у відповідність розрахунковий рахунок призначений для відповідних платежів "Орендна плата з юридичних осіб" в Головному управлінні казначейства у Черкаській області, для сплати орендної плати за землю.

11.05.2023 року поштове відправлення - лист № 232/02-64 від 04.04.2023 року, з примірниками додаткової угоди повернулось на адресу позивача у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою АТ "Укрпошта" про причини повернення поштового відправлення. (а.с. 39-41).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку зміни до Договору оренди землі від 18.07.2018 року не внесено, як наслідок до місцевого бюджету не надходить орендна плата у визначеному розмірі, що змушує міську раду звернутися з позовом до суду для усунення порушень прав та інтересів територіальної громади шляхом внесення змін до договору оренди в частині визначення діючої нормативно грошової оцінки земельної ділянки та діючого розміру (ставки) орендної плати, упорядкування умов поновлення договору та розрахункових рахунків.

Задовольняючи позов частково, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та доведеністю позивачем наявності підстав для внесення змін до договору оренди землі щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки та розміру орендної плати за її користування.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, причиною виникнення цього судового спору стало питання наявності або відсутності підстав для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" та статті 288 ПК України основною метою укладання договору оренди земельної ділянки є отримання орендодавцем орендної плати у розмірі, не меншому ніж встановлено законодавством.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14,1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1,125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі», обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

За змістом статті 13, частини 1 статті 15 та статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Беручи до уваги встановлення сторонами в договорі оренди, а саме в п.13 договору, можливості зміни розміру орендної плати, а також приймаючи до уваги, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що позивач в даному випадку обрав неналежний спосіб захисту.

За змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За змістом статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розрахунок розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної форми власності, що використовується за договорами оренди землі на території м. Сміла, здійснюється відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі (далі - Положення), затверджених рішенням Смілянської міської ради від 26.07.2007 року №16-14/V.

В подальшому, рішеннями Смілянської міської ради від 09.06.2021 року № 16-3/VIII та від 26.10.2022 року №50-76/VІІІ внесено зміни до рішення Смілянської міської ради від 26.07.2007 року №16-14/V, а саме викладено в новій редакції таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної оплати за земельні ділянки для окремих видів користування, зокрема, відсоток нормативної грошової оцінки землі змінився з 3 % (станом на 18.07.2018 року) на 12 % (на даний час) за земельні ділянки для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС.

Отже, згідно з матеріалами справи, зміни, які просить позивач внести до договору оренди, пов`язані із прийняттям міською радою рішення, яким було змінено нормативно грошову оцінку земель міста (п. 5 договору) та зміною договірного коефіцієнту (коефіцієнту функціонального призначення землі), що використовується для розрахунку розміру орендної плати за землю. (п. 9 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані рішення міської ради не скасовані, не визнані недійсними, отже, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, щодо наявності підстав для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди землі стосовно розміру нормативно грошової оцінки землі та орендної плати за її користування з урахуванням змін коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки.

Відповідно до витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9916225332023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:09:004:0325 станом на 27.03.2023 року становить 1 189 557,56 грн. (а.с. 35).

Як вже зазначалось, рішеннями Смілянської міської ради від 09.06.2021 року № 16-3/VIII та від 26.10.2022 року №50-76/VІІІ внесено зміни до рішення Смілянської міської ради від 26.07.2007 року №16-14/V, а саме викладено в новій редакції таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної оплати за земельні ділянки для окремих видів користування, зокрема, відсоток нормативної грошової оцінки землі змінився з 3 % (станом на 18.07.2018 року) на 12 % (на даний час) за земельні ділянки для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази та надавши оцінку умовам додаткової угоди, у редакції, запропонованій позивачем до укладання, а також запереченням відповідача щодо розміру орендної плати, установила, що розмір орендної плати, наведений міською радою відповідає вимогам законодавства.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди землі та, як наслідок, для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо твердження скаржника, що наданий позивачем витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9916225332023 є таким, що не відповідає чинному законодавству України, а тому не мав братися судом до уваги колегія суддів зазначає наступне.

При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. (стаття 13 цього Закону). Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Стаття 286 Податкового кодексу України передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №823/902/17 викладено правовий висновок, з якого слідує, що справи про оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та витягу Держгеокадастру про нормативну грошову оцінку орендованої юридичною особою земельної ділянки як правових актів індивідуальної дії, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, незаконність чи невідповідність чинному законодавству витягу про нормативну грошову оцінку землі може бути встановлена лише судом у справі про скасування такого витягу. В даному судовому процесі оскарження витягу про нормативну грошову оцінку землі не є предметом спору та предметом доказування, а тому не підлягає дослідженню на предмет його законності чи незаконності.

Таким чином, оскільки рішення міської ради та затверджена ним технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста чинні, доводи скаржника про невідповідність витягу із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (виготовлено на підставі останніх) нормам земельного законодавства України, відхиляються.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року у справі №925/1388/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 року у справі № 925/1388/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1388/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.05.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко