Постанова

від 13.05.2024 по справі 917/257/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Харків Справа № 917/257/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В. ,

при секретарі судового засідання : Погребняк А.М.,

за участі представників сторін:

арбітражний керуючий, Різник О.Ю., вк

від ОСОБА_1 , Дробот Д.М., вк

від ТОВ "Підприємство українського агропромислового холдингу №2", Дробот Д.М., вк

від відповідача (Лісовий О.М.) , ОСОБА_2 , вк

від інших, не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю., за вх.№358 П/1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 (повний текст складено 25.01.24, суддя Паламарчук В.В.) при розгляді заяви ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю. про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку з доведенням до банкрутства у справі № 917/257/19

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , м.Полтава,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне", м.Полтава,

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 боржника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південне" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.01.2021 ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" призначено арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.

В ході ліквідаційної процедури банкрута до Господарського суду Полтавської області від ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різник О.Ю. надійшла заява (вхід. №10094 від 09.09.2021) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Компанії «Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2» про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Відповідно до поданої заяви ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражний керуючий Різник О. Ю. просив суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язанням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у розмірі 8295171,82 грн у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Компанії «Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2»

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Компанії «Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового холдингу № 2» у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

В подальшому, 05.11.2021 заявник подав заяву (вхід.12255) про уточнення вимог, в якій просить суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язанням Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" (36003, м.Полтава, вул. Сковороди, буд. №2-в, ідент. код 31681892) у розмірі 8 295 171,82 грн у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Компанію "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріел Холдинг Лімітед", Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Українського агропромислового холдингу №2";

- стягнути солідарно з зазначених осіб грошові кошти у розмірі 8 295 171,82 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Інша частина заяви ліквідатора залишена без змін.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 було замінено відповідача Компанію "Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріел Холдинг Лімітед" на кінцевого власника та бенефіціара ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.11.23 у справі №917/257/19 відмовлено у задоволенні заяви (вхід. №10094 від 09.09.2021) ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вхід. №12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Не погодившись з ухваленою судом першої інстанцією ухвалою, ліквідатор Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південне» - арбітражний керуючий Різник О.Ю. звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотаннями щодо поновлення процесуальних строків оскарження .

Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування усіх обставин справи. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу про задоволення його заяви про покладання субсидіарної відповідальності на визначений у заяві осіб.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 р. у справі №917/257/19 поновлено ліквідатору Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різнику О. Ю., пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Полтавської області від 16.11.23 у справі №917/257/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різнику О. Ю. , на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.11.23 у справі №917/257/19, встановлено учасникам справи строк до 11.03.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано матеріали справи №917/257/19 з Господарського суду Полтавської області.

15.03.2024 р від представника ОСОБА_1 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 не був засновником ( учасником) боржника, не був керівником боржника та не мав права давати обов`язкові для боржника вказівки.

15.03.2024 р. від представника ОСОБА_3 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертає увагу суду на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між виникненням заборгованості перед єдиним кредитором по справі ГУ ДПС у Полтавській області, банкрутством боржника та ОСОБА_3 , який у період з 01.01.2015 по 19.10.2015 жодного відношення до боржника не мав. Наголошує, що за період у якому ОСОБА_3 був керівником боржника, розмір активів перевищував розмір зобов`язань і ні про яке банкрутство мова взагалі не йшла. Звертає увагу суд, що в додатках до відзиву вих.№ 23/03/2023 від 23.03.2023 було надано відповідні платіжні доручення ( по взаємовідносинам між боржником та контрагентами), які спростовують доводи заявника стосовно однобокого руху коштів від боржника до інших осіб з метою заволодіння грошовими коштами та підтверджують як отримання грошових коштів боржником так і їх оплату по взаємовідносинам з контрагентами. Наполягає, що під час його керівництва жодних дій по відчуженню , перереєстрації транспортних засобів не вчинялося. Зазначає, що показник забезпечення зобов`язань боржника всіма активами, показник забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами перевищували нормативне значення, у зв`язку з чим підстави щодо ініціювання порушення справи про банкрутства були відсутні.

15.03.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому також просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити та посилаються, що товариство, як засновник, взагалі не мав права вирішального голосу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 р. розгляд справи призначено на 28.03.2024 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.03.2024 р. розгляд справи відкладено на 29.04.2024 р.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13.05.2024 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2024 в режимі відеоконференції, приймав участь заявник апеляційної скарги, та представники ОСОБА_3 , Касьянова С.П., ТОВ «Підприємства Українського агропромислового Холдингу № 2», які підтримали свої вимоги та заперечення.

Крім того, на адресу Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого надійшли пояснення щодо висновків Верховного Суду при вирішенні подібних правовідносин, які долучені до матеріалів справи.

Інші представники сторін не з`явилися. Про час та місце проведення судових засідань сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судовою колегією не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до частини 3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.

Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:

- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;

- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;

- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;

- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого у статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи убачаються такі обставини справи.

Постановою господарського суду від 28.11.2019 боржника - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південне" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 21.01.2021 року ліквідатором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" призначено арбітражного керуючого Різник Олександра Юрійовича.

У ході ліквідаційної процедури банкрута, ліквідатором виявлено наступні обставини, які на його думку є підставою для застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до колишніх посадових осіб СТОВ "Південне" у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства.

За даними ліквідатора, у період із 07.2014 до 05.2017 посадовими особами СТОВ «Південне» було достроково розірвано договори оренди 155 земельних ділянок із 156, що були основним засобом і використовувалися СТОВ «Південне» в господарській діяльності (обставини підтверджуються Інформаційною довідкою №242833688 від 03.02.2021). На переконання ліквідатора, наслідком дострокового розірвання договорів оренди землі стало втрата можливості отримувати прибуток.

Крім того, в ході виконання своїх повноважень ліквідатором банкрута - арбітражним керуючим Різником О.Ю. встановлено, що за СТОВ «Південне» (код 31681892) зареєстровані транспортні засоби та сільськогосподарська техніка у кількості 24 одиниці. Однак, вищевказані транспортні засоби та сільськогосподарська техніка ліквідатору СТОВ «Південне» не передані колишнім керівництвом товариства та їх місцезнаходження не встановлено. Попередній ліквідатор СТОВ «Південне» арбітражний керуючий Тущенко С. повідомив, що транспортні засоби та сільськогосподарська техніка йому також не передавалась.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.05.2021 у справі №917/257/19 доручено Національній поліції України оголосити в розшук транспортні засоби та техніку, що належить СТОВ «Південне». Листом від 12.08.2021 УІАП ГУНП у Полтавській області повідомило, що транспортні засоби банкрута перебувають у розшуку за даними ІП «Гарпун». Наразі місцезнаходження рухомого майна банкрута не встановлено.

Отже, колишні посадові особи СТОВ «Південне» вчинили дії в порушення п. 3.1 Статуту товариства для відчуження, незаконного приховування основних засобів товариства, внаслідок чого господарська діяльність припинилася, останнє втратило платоспроможність.

Крім того, ліквідатор зазначає, що у період із 2013 року колишніми посадовими особами СТОВ «Південне» вчинялися господарські операції, які не мали на меті отримання прибутку, а були спрямовані на заволодіння грошовими коштами підприємства з метою уникнення розрахунків із бюджетом України. На думку ліквідатора, будь-якого позитивного економічного ефекту для СТОВ «Південне» господарські операції із перерахунку коштів товариства на третіх осіб не мали та здійснювалися із пов`язаними юридичними особами.

ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 16.12.2015 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СТОВ "Південне" з питань правомірності обчислення та повноти сплати податків по господарським взаємовідносинам із ТОВ «Грейн-Борд» (36672044), ПП «Оріон» (14135666), ТОВ «Полісервіс» (24118930), ТОВ «Оптіма-1» (39790712), ТОВ «Маяк Агро» (34175018), ТОВ «Украгро-Експо» (33277283), ТОВ «Омега-3» (39572333), ТОВ «Мега Трейд+» (39573012), ТОВ «Магма-1» (39572218), ТОВ «Люксор-1» (39571963), ТОВ «Сатурн- 3» (39572108), ТОВ «Марин-Транс Сервіс» (36838803), ТОВ «Інтерполіхім» (32757658) за період з 01.01.2015 по 19.10.2015, за результатами якої складено акт № 263/21-03-22-05/31681892 від 16.12.2015.

В акті встановлено заниження податку на додану вартість в період з січня 2015 року по жовтень 2015 року на загальну суму 4119013,46 грн, в тому числі за: лютий 2015 року всього у сумі 41666,67 грн, березень 2015року - 39583,36 грн; травень 2015 року - 287332,67 грн; червень 2015року - 909635,33 грн; липень 2015 року - 1018866,77 грн; серпень 2015року - 824953,33 грн; вересень 2015року - 996975,33 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000242200 від 18.01.2016 року, яким боржнику нараховано основного платежу у розмірі 4 119 013,46 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 030 093,37 грн, та податкове повідомлення-рішення №0000242200 від 18.01.2016за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, яким боржнику збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 510 гривень».

За результатами проведеного аналізу, розрахунку показників оцінки фінансово- господарського стану підприємства зроблено висновки про наявність ознак дій з доведення до банкрутства у період із 2013-2015.

Отже, з посиланням на висновки проведеного аналізу ліквідатор стверджує, що дії/бездіяльність колишнього керівництва СТОВ «Південне» у період із 2013 року призвели до неможливості розрахунку перед ГУ ДПС у Полтавській області та фактично завдала збитків бюджету України на загальну суму 8295171,82 грн.

Заборгованість перед ГУ ДПС у Полтавській області стала підставою для визнання боржника банкрутом. Ухвалою суду від 09.04.19 у справі №917/257/19 порушено провадження у справі про банкрутство СТОВ «Південне» за заявою ГУ ДПС у Полтавській області.

Податковий борг СТОВ «Південне» виник в 2015 році, що підтверджено актом №263/21-03-22-05/31681892 від 16.12.2015. Однак, колишні посадові особи товариства не вживали своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

За висновку ліквідатора, бездіяльність колишніх посадових осіб СТОВ «Південне» щодо попередження банкрутства та вчасного звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, призвели до неможливості погашення заборгованості перед ГУ ДПС у Полтавській області.

Загальна сума кредиторської заборгованості, що визнана у справі про банкрутство становить 8 295 171,82 грн (доводиться довідкою №607745 від 02.09.2021). В ліквідаційній процедурі будь-яких активів для включення до ліквідаційної маси не виявлено.

За розрахунком ліквідатора, розмір субсидіарної відповідальності становить 8 295 171,82 грн, які ліквідатор просить стягнути з колишніх посадових осіб СТОВ "Південне", які мали вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень щодо господарської діяльності товариства з підстав, вказаних у заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Судом також було встановлено, що керівниками СТОВ «Південне» були :

1. ОСОБА_7 , який обіймав посаду керівника з 03.09.2012 по 06.05.2014

2. ОСОБА_8 , який обіймав посаду керівника з 03.06.2014 по 11.11.2014

3. ОСОБА_9 , який обіймав посаду керівника з 12.11.2014 ПО 25.12.2016

4. ОСОБА_10 , яка обіймала посаду керівника з 26.12.2016 по 28.11.2019 (визнання банкрутом боржника) та на цей час

Учасниками СТОВ «Південне» станом на 2013 року були:

Компанія «Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед» учасник з 29.10.2010 по 15.07.2014, розмір частки якої складав 6 324 928 грн, що складає 99,9 % від статутного капіталу.

ТОВ «Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2» учасник з 29.10.2010 ПО 15.07.2014, розмір частки 6 331,26 грн, що складає 0,1% від статутного капіталу.

Під час розгляду заяви ліквідатора, ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.03.2023 було замінено відповідача КОМПАНІЯ «КЕЙ ЕС ДЖИ АГРІКАЛЧУРЕЛ ЕНД ІНДАСТРІЕЛ ХОЛДИНГ ЛІМІТЕД» на кінцевого власника та бенефіціара ОСОБА_1 . Судова колегія зазначає, що ОСОБА_1 не був засновником, учасником чи керівником СТОВ «Південне».

Судовою колегією також встановлено, що ОСОБА_5 був учасником Товариства з 13.11.2014 по 28.12.2016. Розмір частки , який йому належав статутному капіталі боржника складав 6 331 259,26, грн. ( 100%) . У цей період часу він також був керівником цього підприємства, а саме : з 12.11.2014 по 25.12.2016

На цей час єдиним учасником СТОВ «Південне» є ОСОБА_4 . Зазначена особа набула статусу учасника з 29.12.2016.

Розмір частки у статутному капіталі , який належить ОСОБА_11 , складає, 6 331 259,26 ( 100 %). Крім того, ОСОБА_4 обіймає посаду керівника цього підприємства з 26.12.2016 по цей час.

Як зазначалося вище, оскаржуваною ухвалою у задоволенні заяви ліквідатора щодо покладання субсидіарної відповідальності на керівників та учасників СТОВ «Південне» було відмовлено з посиланням на недоведеність підстав для покладання такої відповідальності.

Судова колегія частково не погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство ( в подальшому КУзПБ).

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Тому створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів забезпечує недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок.

Одним із юридичних механізмів досягнення таких гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини "пронизування корпоративної вуалі" (piercing the veil of incorporation) згідно якої суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

У чинному КУзПБ доктрина "пронизування корпоративної вуалі" знайшла своє втілення в інститутах солідарної відповідальності керівника боржника (частина шоста статті 34 КУзПБ) та субсидіарної відповідальності керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб (частина друга статті 61 КУзПБ від 21.10.2019 (частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), які можливо реалізувати в межах справ про банкрутство юридичних осіб.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття ("вуаль") для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; - використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Тлумачення частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі №904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довів, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.

Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

Як зазначалося вище, ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність на керівника, колишніх керівників та учасників СТОВ «Південне».

З матеріалів справи убачається, що провадження у справі про банкрутство СТОВ «Південне» було відкрито 09.04.2019 р.

Ініціюючим кредитором ( та єдиним кредитором у справі) є ГУ ДПС у Полтавській області.

Підставою для відкриття провадження у справі стала заборгованість перед ГУ ДПС , яка виникла у 2016 році за результатами проведення перевірки боржника з питань правомірності обчислення та повної оплати податків по господарським відносинам за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 р.

За наслідками перевірки виявлено порушення податкового законодавства зі сплати ПДВ у зв`язку з чим нараховано 4 119 013,46 грн.

В акті також зазначено, що у період з 01.01.2015 по 30.09.2015 з поточного рахунку боржника було знято готівку на загальну суму 26 176 млн грн. Отримувачем за чеками був директор ОСОБА_5 , подальше використання коштів невідоме .

Судова колегія бере до уваги, що єдиним учасником боржника у період з 13.21.2014 по 28.12.2016 р. та його керівником був ОСОБА_5 . Таким чином існує причинно наслідковий зв`язок між виникненням заборгованості перед єдиним кредитором по справі ГУ ДПС у Полтавській області, банкрутством боржника та винними діями осіб які у період з 01.01.2015 року по 19.10.2015 року були відповідальними за ведення господарської діяльності боржника.

ОСОБА_5 , як єдиний засновник та керівник підприємства, допустив порушення законодавства зі сплати ПДВ, що було виявлено перевіркою.

Крім того, ним була знято готівку на суму 26 176 млн грн, що призвело до виникнення заборгованості перед податковою, і як наслідок, в подальшому порушення справи про банкрутство.

За таких обставин, вимоги арбітражного керуючого про покладання на ОСОБА_5 субсидіарної відповідальності є обґрунтованими, а тому підлягали задоволенню.

Що стосується покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_4

Судовою колегіє встановлено, що ОСОБА_4 обіймала посаду керівника СТОВ «Південне» з 26.12.2016 по 28.11.2019 ( визнання боржника банкрутом)

У цей період зазначена особа була також єдиним засновником СТОВ «Південне», якому належало 100 % у статутному капіталі товариства.

Як свідчать матеріали справи, саме під час її перебування на посаді та в якості засновника товариства, було розірвано договори оренди земельних ділянок, що також призвело до погіршення фінансового стану підприємства.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_4 після порушення справи про банкрутство було здійснено передачу майна та інших документів арбітражному керуючому, а в подальшому ліквідатору, який був призначений судом.

Враховуючи вище викладені обставини, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_4 , як на керівника підприємства та його учасника, оскільки матеріалами справи доведено причинно наслідковий зв`язок між її діями ( бездіяльністю) та доведення СТОВ «Південне» до банкрутства.

Що стосується можливості покладання субсидіарної відповідальності на ТОВ «Підприємство Українського агропромислового Холдингу № 2».

Оскільки зазначене підприємство було учасником боржника у період 29.10.2010 по 15.07.2014, а розмір її частки у статутному фонді ( капіталі) складав лише 6 331,26 грн (тобто це товариство не мала права вирішального голосу), а тому на нього не може бути покладена субсидіарну від повільність.

Що стосується покладання субсидіарної відповідальності на Компанію «Кей Ес Джи Агрікалчурел Енд Індастріал Лімітед».

Зазначена компанія була учасником з 29.10.2010 по 15.07.2014 р. Розмір частки у статутному капіталі товариства, який належав Компанії складав 6 324 928 грн. Тобто зазначена Компанія мала право вирішального голосу , у зв`язку з чим, на неї може бути покладена субсидіарна відповідальність за умовами, якщо матеріалами справи буде доведено, що між діями цієї Компанії та банкрутством СТОВ «Південне» існує причинно наслідковий зв`язок.

Доказів, що у період з 29.10.2010 по 15.07.2014 р. боржником було порушено податкове законодавство матеріали справи не містять.

Крім того, судова колегія також бере до уваги, що ухвалою господарського суду Полтавської області вище зазначена Компанія, як відповідач, була замінена на ОСОБА_1 , який не був засновником та учасником боржника, не був керівником боржника та не мав права давати обов`язкові для боржника вказівки.

З огляду на наведене, вимоги щодо покладання субсидіарної відповідальності на вище зазначену Компанію та на ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Щодо покладання субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3

Як встановлено судом, ОСОБА_3 обіймав посаду керівника СТОВ «Південе» у період з 03.09.2012 по 06.05.2014.

Судова колегія зазначає, що за цей час боржником не було порушено податкове законодавство. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно Акту перевірки податкового органу, іншим керівником було знято готівку на суму 26 176 млн грн. Наявність такої суми на рахунках СТОВ «Південне» свідчить про можливість повної сплати податкових зобов`язань, якщо б не відбулося зняття цієї готівки.

Крім того, як убачається з матеріалів справи розмір активів СТОВ «Південне» перевищував розмір зобов`язань. В додатках до відзиву ОСОБА_3 ( вих.№ 23/03/2023 від 23.03.2023) було надано відповідні платіжні доручення ( по взаємовідносинам між боржником та контрагентами), які спростовують доводи заявника стосовно однобокого руху коштів від боржника до інших осіб з метою заволодіння грошовими коштами та підтверджують як отримання грошових коштів боржником так і їх оплату по взаємовідносинам з контрагентами.

Докази вчинення СТОВ «Південне» дій по відчуженню , перереєстрації транспортних засобів у матеріалах справи відсутні

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що матеріалами справи не доведено причинно наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_12 та визнання СТОВ «Південне» банкрутом.

З цих же підстав не може бути покладена субсидіарна відповідальність на ОСОБА_6 , який обіймав посаду керівника СТОВ «Південне» у період з 03.06.2014 по 11.11.2014

Враховуючи вище викладене судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано усіх обставини справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства СТОВ «Південне» на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення цих вимог.

Керуючись ст. ст. 269.270,271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різника О.Ю., за вх.№358 П/1 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі № 917/257/19 задовольнити частково.

2.Ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.11.2023 у справі №917/257/19 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" -арбітражного керуючого Різника О. Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вхід. №12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

В цій частині ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" - арбітражного керуючого Різника О. Ю. (з врахуванням заяви про уточнення вимог (вхід. №12255 від 05.11.2021) про покладення субсидіарної відповідальності у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Стягнути солідарно з громадянина ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), громадянки ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південне" (36003, м. Полтава , вул.Сковороди, 2-в, код ЄДРПОУ 31681892) , грошові кошти у розмірі 8 295 171,00 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Південне» у зв`язку із доведенням до банкрутства.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.05.2024

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов