Ухвала

від 23.05.2024 по справі 908/1437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.05.2024 Справа № 908/1437/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., розглянувши заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 13.05.2024 №52-643-24 про забезпечення позову та матеріали справи № 908/1437/24

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (електронна пошта: vzop@zap.gp.gov.ua; вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 0290997323) в інтересах держави в особі:

Позивача: Запорізької міської ради (електронна пошта: info@zp.gov.ua; zgik@commit.zp.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс (електронна пошта: avers96zp@gmail.com; вул. Перемоги, буд. 72, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 20485347)

До відповідача-2: Приватного підприємства Стерк (електронна пошта: невідома; вул. Братиславська, буд. 11, м. Київ, 02139; код ЄДРПОУ 32914733)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024 через підсистему Електронний суд ЕСІКС надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс, 2) Приватного підприємства Стерк про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

13.05.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Крім цього, 14.05.2024 через підсистему Електронний суд ЕСІКС надійшла заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.05.2024 р. вказану заяву розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2024 № 908/1437/24 позовну заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано прокурору строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали. Крім цього, суд відклав розгляд заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви або повернення позовної заяви.

20.05.2024 до Господарського суду Запорізької області від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява № б/е від 17.05.2024 (вх. № 10696/08-08/24 від 20.05.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 23.05.2024р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1437/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 5/94/24, підготовче засідання призначено на 24.06.2024 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

В своїй заяві від 13.05.2024 №52-643-24 про забезпечення позову у цій справі прокурор просить суд:

1. Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, право власності на яку належить Запорізькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, адреса місцезнаходження юридичної особи: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105).

2. Накласти арешт на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Я3, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024165423101, номер запису про право власності 35355942), право власності на яку належить приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи 32914733).

3. Заборонити приватному підприємству «СТЕРК» (боржник) (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи, реконструкцію на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 та на об`єкті - адміністративній будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72.

4. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України (боржник) (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 44245840) в особі її структурного підрозділу без статусу юридичної особи Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру на проведення підготовчих, будівельних робіт та робіт з реконструкції адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035).

5. Заборонити Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (боржник) (місцезнаходження юридичної особи: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37612054) вчиняти дії щодо видачі приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам паспортів прив`язки тимчасових споруд, містобудівних умов та обмежень щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, площею 0,7862 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72 (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035).

6. Заборонити вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024165423101) та будь-яких інших об`єктів, розташованих на земельній ділянці площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, прокурор посилається на те, що відповідно до договорів оренди землі від 25.07.2017 № 20170500100390, від 29.12.2017 № 201705000100533, додаткової угоди від 29.12.2018 № 201805000200322 ТОВ «АВЕРС» передано земельну ділянку площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, яка була вільною від об`єктів нерухомого майна. Державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ілющенковим С.О. 04.02.2020 за ТОВ «АВЕРС» зареєстровано право власності на адміністративну будівлю літ. Я3 загальною площею 150,9 кв.м., яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72.

При цьому, 10.03.2020 між ТОВ «АВЕРС» та ПП «СТЕРК» укладено договір суборенди землі № 2, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 передана в суборенду без об`єктів нерухомості.

У подальшому, між ТОВ «АВЕРС» та ПП «СТЕРК» 12.03.2020 укладено договір купівлі-продажу № 430 нерухомого майна - адміністративної будівлі літ. Я3, загальною площею 150,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 72, та розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

Після чого, у зв`язку з набуттям ПП «СТЕРК» права власності на указане нерухоме майно 12.08.2020 між Запорізькою міською радою та ПП «СТЕРК» укладено договір оренди землі № 202005000100264 щодо земельної ділянки ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083

Разом з цим, зазначена земельна ділянка була вільна від нерухомого майна, дозвільні документи на будівництво ТОВ «АВЕРС» не отримувало, адміністративна будівля літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, самочинно збудована, ПП «СТЕРК» не мало права отримувати земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 в оренду поза конкурентними засадами (на земельних торгах).

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі прокурор вважає наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому прокурор вказує, що ТОВ «АВЕРС» діяло недобросовісно, здійснило будівництво адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, без отримання документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, вчинило дії щодо державної реєстрації права власності на самочинно збудований об`єкт, а ПП «СТЕРК» усвідомлюючи, що указаний об`єкт нерухомого майна фактично відсутній придбав його за договором купівлі-продажу від 12.03.2020 № 430, та без проведення земельних торгів набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

Отже спір у цій справі стосується законності набуття прав власності на об`єкт нерухомого майна та оренди на земельну ділянку всупереч вимогам законодавства у сфері містобудування та у земельній сфері.

На теперішній час ПП «СТЕРК» є власником адміністративної будівлі літ. Я3 та землекористувачем земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

Відповідно до умов договору оренди від 12.08.2020 № 202005000100264 ПП «СТЕРК» має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, зводити у встановленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди тощо.

Наразі будь-яких законодавчих обмежень на забудову означеної земельної ділянки відповідач не має, що надає можливість ПП «СТЕРК» на власний розсуд розпорядитись своїм майно шляхом його відчуження або здійснити його перебудову/реконструкцію, збудувати нові об`єкти нерухомості, розмістити тимчасові споруди. При цьому, відомості про зміну об`єкту або створення нового будуть внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Прокурор звертає увагу на очевидну недобросовісність дій ТОВ «АВЕРС», яке попри наявність законодавчих обмежень та конкретних зобов`язань за умовами Договору, здійснило самочинне будівництво та здійснило реєстрацію права власності на будівлю використовуючи документи, які містили недостовірні дані щодо будівлі.

Вказані обставини унеможливлять або ускладнять виконання судового рішення у випадку задоволення позову, що призведе до необхідності вжиття додаткових заходів задля поновлення порушених прав та інтересів держави, зокрема, шляхом пред`явленні нового позову до наступних власників нерухомості, які нестимуть надмірний тягар відповідальності за незаконну забудову вчинену відповідачем, або нового позову до ПП «СТЕРК» з іншими позовними вимогами, у разі здійснення нового будівництва/перебудови вже існуючого майна.

З огляду на предмет позову (скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та договору оренди землі, повернення земельної ділянки) вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову.

Прокурор не має можливості подати суду докази бажання відповідача здійснити відчуження майна, оскільки за вказаних вище обставин відповідач не позбавлений можливості, скориставшись послугами будь-якого нотаріуса чи державного реєстратора, відчужити спірне майно на користь третіх осіб або зареєструвати право власності на новозбудоване майно; через особистий кабінет на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєструвати дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт/прийняти в експлуатацію новозбудований об`єкт.

Таким чином, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому прокурор зазначає, що вжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову у вигляді арешту адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, та земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, заборони вчинення реєстрації дії щодо указаних об`єктів нерухомого майна, заборони на проведення будівельних робіт та на реєстрацію документів дозвільного характеру на проведення підготовчих, будівельних робіт та робіт з реконструкції є достатніми, співмірними та адекватними у співвідношенні до заявлених позовних вимог, та таким, що забезпечує збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору. Між арештом нерухомого майна (адміністративної будівлі та земельної ділянки), забороною вчиняти певні дії, як заходом забезпечення позову, та предметом позову існує прямий зв`язок, що у повній мірі відповідає вимогам процесуального законодавства та правовим висновкам Верховного Суду. Обрані прокурором заходи забезпечення позову не будуть мати наслідком припинення господарської діяльності відповідачів і не призведуть до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження його вартості, а застосовуються лише як гарантія задоволення законних вимог позивача у разі задоволення позову, а також те, що забезпечення позову в цій справі є таким, що перебуває у зв`язку з предметом позовної вимоги, є адекватним заявленим вимогам та співвідноситься з правом, про захист якого просить прокурор.

Згідно зі ст. ст. 34, 35, 36, 37, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 15-2, 15-3 Положення про Державну інспекцію містобудування та архітектури України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Державна інспекція містобудування та архітектури України відповідно до завдань видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти. Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 3.6 Положення про Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, яке затверджено рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2022 № 41, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради є уповноваженим органом, який у межах своїх повноважень надає замовникам містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Запропоновані прокурором заходи забезпечення позову в частині заборони видачі/реєстрації дозвільних документів на будівництво спрямовані стосовно Державної інспекції містобудування та архітектури України та Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, які не є учасниками даного спору. При цьому, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить права та інтереси зазначених осіб, а навпаки, лише сприятиме збереженню земельної ділянки від подальшої незаконної забудови.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ГПК України зустрічне забезпечення позову просить не застосовувати.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Частиною 4 статті 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як передбачає ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з позовної заяви прокурором на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 651, 759, 762, 782, 783, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180 ,193, 283, 286, 291 Господарського кодексу України, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заявлені позовні вимоги про

1. Визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2020, укладеного між ТОВ «АВЕРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 20485347) та ПП «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи 32914733), посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. та зареєстрованого у реєстрі за № 430, щодо адміністративної будівлі літ. Я3, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2024165423101, номер запису про право власності - 35912195).

2. Скасування державної реєстрації права власності ТОВ «АВЕРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 20485347) на адміністративну будівлю літ. Я3, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2024165423101, номер запису про право власності - 35355942).

3. Визнання недійсним договору оренди землі від 12.08.2020 № 202005000100264, укладений між Запорізькою міською радою (ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та ПП «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи 32914733), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

4. Зобов`язання ПП «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) повернути територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, адреса місцезнаходження юридичної особи: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, площею 0,7862 га, яка розташована у м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 72, вартістю 64 124 110 грн.

Оцінюючи надані заявником докази та запропоновані заходи забезпечення позову, суд виходить з того, що заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому суд виходить з того, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішення ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі «Продан проти Молдови» наголошено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст.ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складового якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає зазначеним судовій практиці ЄСПЛ та Верховного Суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 916/3638/20 та від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17. Також, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду за результатами розгляду справи № 910/1040/18 (постанова від 16.08.2018) виснував, що під час вжиття заходів забезпечення позову у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду знайшли своє підтвердження постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19 від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20, від 13.08.2021 у справ № 902/1264/20.

З огляду на викладене, суд констатує, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову у справі № 908/1437/24 у вигляді арешту адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, та земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, заборони вчинення реєстраційних дій щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, заборони на проведення будівельних робіт та на реєстрацію документів дозвільного характеру на проведення підготовчих, будівельних робіт та робіт з реконструкції безпосередньо стосуються предмету позову у цій праві. Вони є співмірними та адекватними відносно до заявлених позовних вимог та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.

При цьому суд погоджується з доводами прокурора, що між арештом нерухомого майна (адміністративної будівлі та земельної ділянки), забороною вчиняти певні дії, як заходом забезпечення позову, та предметом позову існує прямий зв`язок, а обрані прокурором заходи забезпечення позову не будуть мати наслідком припинення господарської діяльності відповідачів і не призведуть до погіршення стану належного відповідачам майна чи зниження його вартості, а застосовуються лише як гарантія задоволення законних вимог позивача у разі задоволення позову.

Крім цього, суд вважає, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову в частині заборони видачі/реєстрації дозвільних документів на будівництво, які стосуються Державної інспекції містобудування та архітектури України та Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, що не є учасниками даного спору, також сприятимуть належному виконанню рішення у цій справі у випадку задоволення позову, оскільки не потребуватимуть вжиття позивачем додаткових заходів щодо визнання їх недійсними (скасування) у випадку видачі/реєстрації таких документів під час вирішення спору у цій справі № 908/1437/24. При цьому, вжиття судом таких заходів забезпечення позову не порушить права та інтереси як відповідачів у справі так і зазначених осіб, а навпаки, сприятиме збереженню земельної ділянки від подальшої незаконної забудови.

Отже, запропоновані заходи забезпечення позову в цій справі перебувають у зв`язку з предметом позовних вимог, є адекватними заявленим вимогам та співвідносяться з правом, про захист якого просить прокурор, а з огляду на предмет позову вбачається існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави у разі задоволення позову.

Також суд погоджується з доводами прокурора, що відповідач має можливість, скориставшись послугами будь-якого нотаріуса чи державного реєстратора, відчужити спірне майно на користь третіх осіб або зареєструвати право власності на новозбудоване майно; через особистий кабінет на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва зареєструвати дозвільні документи, які дають право на виконання будівельних робіт/прийняти в експлуатацію новозбудований об`єкт.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку заяву про обґрунтованість заяви забезпечення позову у цій справі та її задоволення.

При цьому суд вважає, що оскільки запропонована прокурором заборона вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024165423101) та будь-яких інших об`єктів, розташованих на земельній ділянці площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 не містить вказівок на осіб, яких вона стосується, то суд, керуючись вимогами ст. 137 ГПК України, вважає за необхідне конкретизувати їх, а саме: заборонити вчинення вказаних дій будь-яким державним або приватним нотаріусам, а також державним реєстраторам, які уповноважені згідно законодавства України проводити реєстраційні дії у відповідних державних реєстрах України.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 13.05.2024 №52-643-24 про забезпечення позову у справі № 908/1437/24 задовольнити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, право власності на яку належить Запорізькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, адреса місцезнаходження юридичної особи: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105).

3. Накласти арешт на нерухоме майно - адміністративну будівлю літ. Я3, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024165423101, номер запису про право власності 35355942), право власності на яку належить приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи 32914733).

4. Заборонити приватному підприємству «СТЕРК» (боржник) (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам проводити будівельні роботи, реконструкцію на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 та на об`єкті - адміністративній будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72.

5. Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України (боржник) (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 44245840) в особі її структурного підрозділу без статусу юридичної особи Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру на проведення підготовчих, будівельних робіт та робіт з реконструкції адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083 (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035).

6. Заборонити Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (боржник) (місцезнаходження юридичної особи: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37612054) вчиняти дії щодо видачі приватному підприємству «СТЕРК» (ідентифікаційний код юридичної особи: 32914733, адреса місцезнаходження юридичної особи: вулиці Братиславська, будинок 11, місто Київ, 02139) чи будь-яким іншим особам паспортів прив`язки тимчасових споруд, містобудівних умов та обмежень щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083, площею 0,7862 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 72 (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035).

7. Заборонити будь-яким державним або приватним нотаріусам а також державним реєстраторам, які уповноважені згідно законодавства України проводити реєстраційні дії у відповідних державних реєстрах України, вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі літ. Я3 за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 72 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2024165423101) та будь-яких інших об`єктів, розташованих на земельній ділянці площею 0,7862 га з кадастровим номером 2310100000:05:003:0083.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 23.05.2027 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ч. 8. ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову.

В ч. 1 ст. 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.