Ухвала

від 21.05.2024 по справі 910/11657/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.05.2024Справа № 910/11657/23Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Інституту гідромеханіки Національної академії наук України про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Інституту гідромеханіки Національної академії наук України

про стягнення 790 559,76 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Братченко Андрій Вікторович (в залі суду) - представник за довіреністю №23/09/21-17 від 23.09.2021

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Інституту гідромеханіки Національної академії наук України про стягнення 790 559,76 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/11657/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Інституту гідромеханіки Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул.. Марії Капніст, будинок 8/4, код ЄДРПОУ 05417354) на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) основний борг у сумі 550 000 (п`ятсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 201 589 (двісті одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 72 коп., 3 % річних в сумі 38 970 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) грн. 04 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 11 858 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 40 коп.

07.12.2023 на виконання рішення суду видано наказ.

25.03.2024 до канцелярії суду (через систему "Електронний суд") Інститутом гідромеханіки Національної академії наук України подано заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 призначено розгляд заяви на 21.05.2024.

У судове засідання 21.05.2024 не з`явився представник відповідача, хоча про місце, дату та час засідання відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач, обґрунтовуючи подану заяву про розстрочку виконання рішення суду, зазначає, що існують обставини неможливості виконати рішення суду після набрання ним законної сили, зокрема: у зв`язку з обмеженим фінансуванням з загального фонду Державного бюджету України, інститут не отримував орендну плату від орендарів; на поточному рахунку не достатньо грошових коштів; воєнний стан, який був введений з 24.02.2022, впливає на платіжну спроможність Інституту.

Відповідач зазначає, що існують обставини, які допоможуть йому відновити платоспроможність, а саме: 02 жовтня 2023 року Регістром судноплавства України була сертифікована випробувальна лабораторія Інституту гідромеханіки для проведення досліджень динамічних характеристик корпусів морських суден та морських безпілотників (підводних і надводних); поява замовників на проведення вищевказаних досліджень зі сторони Міністерства оборони України та інших державних органів; залучення Інституту гідромеханіки до спеціальних програм НАН України та Міністерства оборони України.

У зв`язку з наведененим відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду за наступним графіком: до 30 квітня 2024 року 66000,00 грн., до 31 травня 2024 року 67000,00 грн., до 30 червня 2024 року 70000,00 грн., до 31 липня 2024 року 70000,00 грн., до 31 серпня 2024 року 70000,00 грн., до 30 вересня 2024 року 66000,00 грн., до 31 жовтня 2024 року 66000,00 грн., до 30 листопада 2024 року 66000,00 грн., до 25 грудня 2024 року - 62559,76 грн., до 31 січня 2025 року 55000,00 грн., до 28 лютого 2025 року 66000,00 грн., до 31 березня 2025 року 66000,00 грн., до 25 грудня 2024 року 11858,40 грн. (судовий збір).

Представник позивача заперечував щодо задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, розстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12 Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12 Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13 Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідачем не доведено обставину можливості виконання судового рішення за графіком, заявленим у відповідній заяві, а обґрунтування щодо підвищення платоспроможності будується лише на припущеннях.

Задоволення заяви відповідача не гарантує належне виконання судового рішення та може призвести до необґрунтованого відтермінування поновлення прав позивача.

Також суд зазначає, що запропонований відповідачем графік розстрочення виконання рішення виходить за межі строків, передбачених ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заява відповідача про розстрочення виконання рішення є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись викладеним та ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Інституту гідромеханіки Національної академії наук України про розстрочення виконання рішення суду у справі №910/11657/23 відмовити.

2. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підлягає оскарженню.

СуддяСергій МУДРИЙ