Рішення

від 13.05.2024 по справі 914/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Справа № 914/58/24

За позовом: Червоноградської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сокальської міської ради, м. Сокаль Львівська область

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», м. Радехів Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

про відшкодування збитків у розмірі 783 464, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Артишук В.І.

Представники:

від прокуратури: Місінська Мар`яна Андріївна,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Левицький Андрій Олександрович представник,

від третьої особи: не з`явився.

Червоноградська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Сокальської міської ради звернулась в Господарський суд Львівської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» про відшкодування збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу № 914/58/24 передано судді Ділай У.І.

Ухвалою суду від 09.01.2024 (суддя Ділай У.І.) задоволено самовідвід у справі № 914/58/24 та передано матеріали позовної заяви для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024, справу № 914/58/24 передано на розгляд судді Манюку П.Т.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.02.2024. Ухвалою суду від 12.02.2024 підготовче засідання відкладено на 04.03.2024.

Ухвалою суду від 04.03.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 25.03.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 08.04.2024 розгляд справи по суті відкладено на 13.05.2024.

У судове засідання 13.05.2024 прокурор з`явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях.

У судове засідання 13.05.2024 представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 13.05.2024 представник відповідача з`явився, позовні вимоги заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях.

Представник третьої особи у судове засідання 13.05.2024 не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі та повідомив що позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.05.2024 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція прокурора та позивача.

Червоноградська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Сокальської міської ради звернулась з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» про відшкодування збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що актом від 21.09.2022, складеним Петрашем І.В. лісничим Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» та ОСОБА_1 майстром лісу Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ», огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства в кварталі 66-1 зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів.

22.09.2022 у кримінальному провадженні від 21.09.2022 № 42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно-заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік села Романівка, Червоноградського району, Львівської області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено чотири пні незаконно зрізаних дерев: породи береза діаметром пня 85 см, породи ясен діаметром пня 80 см, породи граб діаметром пня 45 см, породи ясен діаметром пня 105 см.

У ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 20.10.2022 проведено огляд місця події, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно- заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік с.Романівка, Червоноградського району, Львівської області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено один пень сухостійного дерева породи «береза».

У подальшому, в кримінальному провадженні № 42022142150000064 Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром 09.08.2023 було проведено судову інженерно-екологічну експертизу № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ та розраховано розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства. Встановлено розмір збитків у розмірі 783 464, 00 грн.

Прокурор звертає увагу, що завдані збитки у сумі 783 464, 00 грн, які підлягають відшкодуванню, вказані саме за п`ять зрізаних дерев, оскільки саме така кількість зазначена у акті, складеному працівниками відповідача - ДП «Радехівське лісомисливське господарство», огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 21.09.2022 у кварталі № 66 виділ 1, та навколишньому природному середовищу заподіяна шкода незаконною порубкою саме п`яти дерев, що підтверджено і висновком вищезазначеної судової інженерно-екологічної експертизи.

На думку прокурора, саме на ДП «Радехівське лісомисливське господарство» покладається забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного чи іншого впливу.

Відтак, враховуючи невиконання ДП «Радехівське лісомисливське господарство» обов`язків щодо охорони лісу, стягненню з відповідача, на думку прокурора, підлягають завдані збитки у сумі 783 464, 00 грн.

Обставини завдання шкоди, свідчать про порушення прав та інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Позиція позивача.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, в клопотанні про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що діаметри дерев в корі біля шийки кореня та кількість самовільно зрубаних дерев відрізняються у наявних підтверджуючих самовільну рубку документах, а саме:

1. У акті від 21.09.2022 року зафіксовано самовільну порубку наступних дерев 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів.

2. У протоколі огляду місця події від 22.09.2022 поблизу с. Романівка зафіксовано самовільну порубку наступних дерев 1. береза сух. d.85 см; 2. ясен d.105 см; 3. ясен сух. d.80 см; 4.граб сух. d.45 см; всього чотири пні.

Відповідач наголошує, що встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях прокурора, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні статті 73 ГПК України.

На думку відповідача, позовні вимоги ґрунтуються виключно на підставі протоколів огляду місця події та розрахунків розміру шкоди, що у них відсутній детальний опис виявленого порушення, не зазначено їх розмір та яким приладом здійснено їх заміри, відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні, а також не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди.

Також, в розрахунках завданої шкоди відсутня інформація яким вимірювальним приладом здійснювався замір діаметрів пнів та чи проходив даний прилад сертифікацію відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідач ставить під сумнів правильність вимірювання та вірність розрахунків, які наявні у матеріалах справи через відсутність передбаченого законодавством акта Державної екологічної інспекції.

Позиція третьої особи.

Представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України (далі ЛК Украі?ни) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території Украі?ни, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст.16 та ст.17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постіи?не користування ліси на землях комунальноі? власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», утворено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034) (далі ДП «Ліси України») та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у складі ДП «Ліси України» діє Філія «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Радехівське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 00992378) припинено.

Таким чином, правонаступником майна, прав та обов`язків Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство» є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси Украі?ни».

Згідно з Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Великий ліс», затвердженого начальником Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області 30.01.2001, заказник місцевого значення «Великий ліс» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Заказник загальною площею 1 469 га розташований на території Сокальського району Львівської області в Сокальському лісництві в кварталах № № 44-55, 57-71. Згідно з вказаним Положенням, на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню і загрожує збереженню природного комплексу, а саме рубка головного користування.

У постійному користуванні Державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України», перебувають земельні ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», зокрема, кварталу № 66, виділ 1.

Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно зі статтею 90 ЛК Украі?ни, до основних завдань державної лісової охорони належать здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 16.09.2009 № 976 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів», зокрема додатку до даного Положення, посадовими особами державної лісової охорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів у разі коли лісова охорона діє у складі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, є зокрема старший майстер лісу, майстер лісу (згідно з актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.09.2022, вказаний акт складено уповноваженою посадовою особою - майстром лісу Сокальського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство»).

Статтею 105 ЛК Украі?ни визначено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у: незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 ЛК Украі?ни підприємства, установи, організаціії і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством Украі?ни.

Системний аналіз положень статті 86, пункту 5 частини другої статті 105, статті 107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Стаття 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (надалі - Закон) встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. ст. 68, 69 Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсаціі? в повному обсязі.

Таким чином, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. 4. вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Оскільки особу, яка здійснила незаконну порубку дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому збитки завдані інтересам держави, на думку прокурора, мають бути відшкодовані відповідачем, як постіи?ним лісокористувачем.

Суд вважає, що наявні в матеріалах докази є достатніми та належними для підтвердження факту вини Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» у неналежному виконанні своїх зобов`язань по охороні лісового фонду від незаконних рубок.

Для підтвердження заявлених позовних вимог, прокурором подано для суду протоколи огляду місця події, складені працівниками поліції, акт огляду місця події (складений ДП «Радехівське ЛМГ»), розрахунки розміру шкоди та висновок інженерно-екологічної експертизи.

Однак, суд зазначає, що вказані докази містять суперечності, неточності та складені з порушенням норм чинного законодавства з огляду на наступне.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі № 909/114/21, предметом спору якої є подібні правовідносини. Так, Верховним Судом у вищезазначеній справі зроблені правові висновки, а саме:

- встановлення кількості зрубаних пнів, їх діаметру та ознаки має суттєве значення для правильного розрахунку шкоди.

- розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними, в розумінні ст. 73 ГПК України відтак, відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності.

Вищезазначена постанова також знайшла своє відображення та застосування, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 907/449/22.

Судом встановлено, що 21.09.2022 року лісничим Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» Петрашем І.В. та майстром лісу ОСОБА_1 виявлено та зафіксовано у відповідному акті незаконну порубку у кварталі 66 виділ 1 п`яти дерев: 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см. Державним підприємством «Радехівське ЛМГ» здійснено відповідний розрахунок заподіяної шкоди у розмірі 90 432 грн та повідомлено уповноважені органи про виявлене правопорушення.

21.09.2022 зареєстровано кримінальне провадження № 42022142150000064 за фактом незаконної порубки дерев породи «береза», «ясен» та «граб» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс» ДП «Радехівське лісомисливське господарство», за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 КК Украі?ни.

22.09.2022 у кримінальному провадженні № 42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області проведено огляд місця події, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно-заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік с. Романівка, Червоноградського району, Львівської? області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено чотири пні незаконно зрізаних дерев: породи береза діаметром пня 85 см, породи ясен діаметром пня 80 см, породи граб діаметром пня 45 см, породи ясен діаметром пня 105 см. Вказаний огляд місця події проведено за участі спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області, а саме: старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області, головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області.

У подальшому, 23.09.2023 прокурором у кримінальному провадженні № 42022142150000064 скеровано лист на адресу Державноі? екологічноі? інспекціі? у Львівській області для проведення розрахунку розміру шкоди, завданої незаконною рубкою.

27.09.2022 та 17.10.2022 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу Червоноградської окружної прокуратури скеровано листи № 06-3201, № 06-3433 із розрахунком розміру школи заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок вчинення незаконноі? рубки.

Згідно з вказаним розрахунком розміру шкоди заподіяноі? порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконноі? рубки чотирьох сухостійних дерев породи береза, ясен, граб в кварталі № 66 виділ 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» на території ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», який проведений згідно з постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 10.05.2022 № 575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяноі? порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», розмір шкоди, завданоі? незаконною порубкою чотирьох дерев становить 705 903,00 грн.

Також, в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022142150000064 слідчим Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 20.10.2022 проведено огляд місця подіі?, а саме Сокальського лісництва Радехівського лісомисливського господарства заказника місцевого значення об`єкта природно - заповідного фонду «Великий ліс», що знаходиться неподалік с. Романівка, Червоноградського району, Львівськоі? області, у кварталі № 66, виділ 1, в ході якого виявлено один пень сухостійного дерева породи «береза» діаметром пня 77 см.

24.10.2022 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на адресу Червоноградськоі? окружноі? прокуратури скеровано лист № 06-3541 із розрахунком розміру школи заподіяноі? порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконноі? рубки одного сухостійного дерева породи «береза», виявленого 20.10.2022 у кварталі № 66, виділ 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» на територіі? ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», згідно з яким, розмір шкоди, завданоі? незаконною порубкою одного дерева породи береза, становить 170 841, 00 грн.

Тобто, за розрахунками Державної екологічної інспекції у Львівській області у кварталі № 66 виділ 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» на територіі? ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс», всього було незаконно зрізано 5 дерев та завдано шкоду на загальну суму 876 744, 00 грн.

Водночас, враховуючи те, що розрахунок розміру шкоди, заподіяноі? внаслідок вчинення незаконноі? рубки дерев проведений Державною екологічною інспекцією у Львівській області (шкода нарахована у сумі 876 744, 00 грн) та проведений ДП «Радехівське лісомисливське господарство» (шкода нарахована у сумі 90 432, 00 грн) містив відмінності у розмірі шкоди, з метою встановлення розміру шкоди, 10.05.2023 слідчим Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області призначено інженерно-екологічну експертизу.

09.08.2023 Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром надано висновок судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ та розраховано розмір шкоди, заподіяноі? рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства.

Експертом, з наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження № 42022142150000064, встановлено самовільну рубку в кварталі 66 виділу 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівського лісомисливського господарства» Червоноградського району Львівськоі? області, однак, зазначено що діаметри дерев в корі біля шийки кореня та кількість самовільно зрубаних дерев різняться у наявних підтверджуючих самовільну рубку документах, а саме:

1. В акті від 21.09.2022 року, огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства складеному ОСОБА_2 лісничим Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» та ОСОБА_1 майстром лісу Сокальського лісництва ДП «Радехівське ЛМГ» в кв. 66-1 зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.70 см; 2. береза сух. d.60 см; 3. ясен сух. d.105 см; 4. ясен сух. d.80 см; 5. граб сух. d.45 см; всього п`ять пнів.

2. У протоколі огляду місця подіі? від 22.09.2022 поблизу с. Романівка проведеного ст. слідчим Червоноградського РАП ГУ НП у Львівській області майором поліціі? ОСОБА_3 за участі майстра лісу ОСОБА_1 , лісничого Сокальського лісництва Петраш І.В., ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 та за участі спеціалістів начальника відділу старшого державного інспектора з ОНПС Львівськоі? області Катюбіна Б.А., головного спеціаліста державного інспектора з ОНПС Львівськоі? області Пастушківа Т.О. зафіксовано самовільну порубку наступних дерев: 1. береза сух. d.85 см; 2. ясен d.105 см; 3. ясен сух. d.80 см; 4. граб сух. d.45 см; всього чотири пні.

Згідно з висновком експерта від 09.08.2023 № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ, факт здіи?снення незаконноі? рубки дерев: береза, ясен та граб на територіі? ландшафтного заказника місцевого значення «Великий ліс» в кварталі № 66 виділу 1 Сокальського лісництва ДП «Радехівського лісомисливського господарства» Червоноградського району Львівськоі? області, підтверджується. Розмір шкоди, заподіяноі? рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, згідно з таблицею 1 (п`ять дерев), становить 783 464 грн. Розмір шкоди, заподіяноі? рубкою всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, згідно з таблицею 2 (чотири дерева), становить 705 903

Загальна сума збитків нанесених державі, на думку прокурора та позивача, внаслідок проведення незаконноі? порубки лісу, а саме п`яти дерев становить 783 464 грн. Завдані збитки у сумі 783 464, 00 грн, які підлягають відшкодуванню внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вказані за п`ять дерев, оскільки саме така кількість дерев зазначена у акті, складеному працівниками відповідача - ДП «Радехівське лісомисливське господарство», огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 21.09.2022 у кварталі № 66 виділ 1, та навколишньому природному середовищу заподіяна шкода незаконною порубкою п`яти дерев, що підтверджено і висновком вищезазначеноі? судовоі? інженерно-екологічноі? експертизи.

З цього приводу суд вказує на наявність розбіжностей в наданих прокурором доказах щодо кількості зрубаних дерев (п`ять дерев чи чотири дерева розбіжність в кількості дерев породи береза одне чи два), а також щодо діаметру пнів зрубаних дерев породи береза (d.70 см або d.60 см або d.85 см, або d.77 см).

Про наявність розбіжностей вказано і експертом у висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 09.08.2023 № СЕ-19/114-23/8537-ЕЛ, де зазначено що діаметри дерев в корі біля шийки кореня та кількість самовільно зрубаних дерев різняться у навних підтверджуючих самовільну рубку документах (стор. 16 висновку). Експерт зазначає що дослідження проводилося шляхом вивчення наданих ініціатором на дослідження матеріалів, аналізу нормативної, нормативно-технічної, спеціальної документації в галузі охорони навколишнього середовища, ситуаційного аналізу, порівняння результатів дослідження з вимогами нормативної, нормативно-технічної, спеціальної технічної документації та фактичноми даними, які обумовили виникнення досліджуваної події (стор. 4 висновку).

Таким чином, вказана експертиза була проведена за матеріалами кримінального провадження методом дослідження матеріалів наданих експерту органом, який призначив експертизу. Висновок експерта не місить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відмостей, на підставі яких були здійснені розрахуки шкоди.

Верховний Суд у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 24.01.2024 у справі № 907/449/22 сформулював висновок про те, що не є належним висновок експерта, та як наслідок проведені розрахунки, якщо не містить відомостей щодо натурного обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей на підставі яких було здійснено розрахунок.

Відтак, висновок експерта та його розрахунки, на який посилається прокурор в обгрунтування розміру позовних вимог, не можуть вважатися належним та допустим доказом у справі.

Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів дерев, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишається за прокурором.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 травня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.