Рішення

від 21.05.2024 по справі 916/1325/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1325/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача Гавриленко Є.В.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Білгород-Дністровської міської ради до Малого колективного підприємства Медаппарат про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 68645,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого колективного підприємства Медаппарат про стягнення 68645,07 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 5110300000:01:008:0101), площею 0,4468 гектарів, без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

Мале колективне підприємство Медаппарат є власником цілісного майнового комплексу по вул. Захисників Миколаєва, 59к в м. Білгород-Дністровський, Одеської області, загальною площею 306,3 кв.м, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 370293364 від 18.03.2024 року. При цьому позивач зауважує, що за заявою МКП Медаппарат Білгород-Дністровською міською радою надано відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років орієнтованою площею 0,4468 га, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Захисників Миколаєва, 59к, що підтверджується рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30.07.2020 р. №1340-VII. Так, позивач вказує, що технічна документація земельної ділянки розроблена та кадастровий номер присвоєно, відтак земельна ділянка зареєстрована, однак питання передачі її в оренду на розгляд та затвердження міської ради не внесено.

Наразі позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований цілісний майновий комплекс МКП Медаппарат, є комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровський, сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га.

Таким чином, за ствердженнями позивача, в користуванні відповідача знаходиться земельна ділянка комунальної власності по вул. Захисників Миколаєва, 59к в м. Білгород-Дністровський, Одеської області з видом використання - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, код виду цільового призначення - 11.02, кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.03.2024 року № НВ-0000725312024.

Водночас, як зазначає позивач, станом на сьогоднішній день договір оренди щодо вказаної земельної ділянки між Білгород-Дністровською міською радою та Малим колективним підприємством Медаппарат не укладено, а тому відповідач користується зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави. При цьому позивач вказує, що через відсутність договору оренди на вказану земельну ділянку відповідачем не зареєстровано право користування земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а також Державному земельному кадастрі про земельну ділянку кадастровий номер 5110300000:01:008:0101. Також позивач зазначає, що плата за користування земельною ділянкою відповідачем не здійснюється, що підтверджується листами фінансового управління Білгород-Дністровської міської ради від 03.08.2023 року № 01-09/84 та від 21.03.2024 року № 01-09-37 про відсутність надходжень до бюджету.

Наразі позивач вважає, що про системність та недобросовісність дій з боку відповідача свідчить рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/3660/22 від 18.04.2023 року, яким аналогічний позов Білгород-Дністровської міської ради задоволено; стягнуто з Малого колективного підприємства Медаппарат на користь Білгород-Дністровської міської ради безпідставно збережені коштів у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, без правовстановлюючих документів у розмірі 87346,72 грн. за період 2021-2022 роки (грудень 2022 р. не входив у розрахунок стягнених коштів, а тому заявляється до стягнення в цій позовній заяві). Поряд з цим позивач вказує, що наказ Господарського суду Одеської області звернутий до примусового виконання та державним виконавцем накладено обтяження на майно боржника в рамках виконавчого провадження ВП № 71707947, проте навіть такі заходи не стимулюють відповідача діяти у спосіб, визначений законом, що обумовлює звернення Білгород-Дністровської міської ради до суду за захистом своїх прав у зв`язку з виникненням нового періоду заборгованості.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки Мале колективне підприємство Медаппарат використовує земельну ділянку комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровський в особі Білгород-Дністровської міської ради за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на неї, без сплати орендної плати за землю, а відтак відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2024 р. вказану позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1325/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.04.2024 р. о 12:30 год.

08.04.2024 р. від Білгород-Дністровської міської ради до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні, яке призначене на 24.04.2024 р. о 12:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 14291/24).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 р. у справі № 916/1325/24 задоволено заяву Білгород-Дністровської міської ради про участь у судовому засіданні у даній справі № 916/1325/24, яке призначене на 24.04.2024 р. о 12:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2024 р. у справі № 916/1325/24 розгляд справи відкладено на 21.05.2024 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслані судом копії ухвал суду були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвали суду про відкладення розгляду справи, господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 370293364 від 18.03.2024 року, Мале колективне підприємство Медаппарат 06.06.2020 року набуло право власності на цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 683111051103), загальною площею 306,3 кв.м по вул. Захисників Миколаєва, 59к (колишня вул. Маяковського) в м. Білгород-Дністровський, Одеської області; земельна ділянка місця розташування об`єкту: кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 1340-VII від 30.07.2020 р. Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду надано Малому колективному підприємству Медаппарат дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років орієнтовною площею 0,4468 га, яка розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-к, вид використання для обслуговування виробничих цехів, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

При цьому з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000725312024 від 21.03.2024 року вбачається, що 08.10.2020 р. в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, що розташована за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59-к, площею 0,4468 га; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; нормативна грошова оцінка: 1928150,23 грн.; дата проведення нормативної грошової оцінки: 21.03.2024 р.

З огляду на викладене, з 08.10.2020 р. земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, розташована за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Захисників Миколаєва, 59к в, загальною площею 306,3 кв.м., зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

Водночас, як стверджує позивач, рішення про надання МКП Медаппарат в оренду вказаної земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101 Білгород-Дністровською міською радою не приймалось, відповідний договір оренди землі між сторонами не укладався та орендна плата за користування такою земельною ділянкою користувачем не сплачувалась.

Так, листом від 03.08.2023 р. за вих. № 01-09/84 Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської міської ради повідомлено Управління комунальної власності Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради про те, що за період з 01.11.2022 р. по 31.07.2023 р. від МКП Медаппарат до бюджету Білгород-Дністровської міської територіальної громади кошти по оплаті за землю (земельний податок, орендна плата, інші надходження) не надходили.

В подальшому, листом від 21.03.2024 р. за вих. № 01-09/37 Фінансовим управлінням Білгород-Дністровської міської ради повідомлено Управління комунальної власності Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради про те, що за період з 01.08.2023 р. по 29.02.2024 р. від МКП Медаппарат до бюджету Білгород-Дністровської міської територіальної громади кошти по оплаті за землю не надходили.

При цьому Управління комунальної власності Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради звернулось до міського голови із службовим листом від 22.03.2024 р. вих. № 86, в якому зазначило, що Відділом з питань земельних відносин УКВ було здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів в результаті ухилення МКП Медаппарат (ЄДРПОУ 24538974) від оформлення права користування земельною ділянкою комунальної власності та несплати орендної плати, відповідно до якого сума недоотриманого доходу в бюджет становить 68645,07 грн. за період з 01.12.2022 по 29.02.2024 року. Також у вказаному листі Управління просило залучити юридичне управління міської ради до вжиття заходів щодо примусового стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за рахунок Білгород-Дністровської міської ради з МКП Медаппарат у судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що МКП Медаппарат з 06.06.2020 року (дати набуття відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс, загальною площею 306,3 кв.м. по вул. Захисників Миколаєва, 59к (колишня вул. Маяковського) в м. Білгород-Дністровський, Одеської області) та по теперішній час використовує земельну ділянку (кадастровий номер 5110300000:01:008:0101) загальною площею 0,4468 га по вул. Маяковського, 59-к (теперішня назва Захисників Миколаєва) у м. Білгород-Дністровський, без правовстановлюючих документів.

При цьому, за ствердженнями позивача, що не спростовані відповідачем, останнім не сплачується орендна плата за землю у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради було направлено на адресу Малого колективного підприємства Медаппарат претензію про сплату безпідставно збережених коштів за період користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів від 10.08.2023 р. за вих. № 02-19/1551, в якій комітет просив сплатити наявну заборгованість протягом 30 календарних днів, а також звернутися до міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду, укласти договір оренди землі, здійснити державну реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас господарський суд зауважує, що доказів реагування відповідачем на вказану претензію матеріали справи не містять, що обумовило заявлення позивачем даного позову про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 68645,07 грн. за використання земельної ділянки загальною площею 0,4468 га (кадастровий номер 5110300000:01:008:0101) по вул. Маяковського, 59-к (теперішня назва Захисників Миколаєва) у м. Білгород-Дністровський Одеської області за період з 01.12.2022 по 29.02.2024 року.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Як вже зазначалось вище, Мале колективне підприємство Медаппарат є власником цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 683111051103), загальною площею 306,3 кв.м., що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, Одеської області по вул. Захисників Миколаєва, 59к (колишня вул. Маяковського).

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що нерухоме майно Малого колективного підприємства Медаппарат - цілісного майнового комплексу, загальною площею 306,3 кв.м., що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, Одеської області по вул. Захисників Миколаєва, 59к (колишня вул. Маяковського), знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, загальною площею 0,4468 га по вул. Маяковського, 59-к (теперішня назва Захисників Миколаєва) у м. Білгород-Дністровський). Зазначена обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000725312024 від 21.03.2024 року вбачається, що державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,4468 га, яка знаходиться по вул. Маяковського, 59-к у м. Білгород-Дністровський, проведено 08.10.2020 року, присвоєно кадастровий номер 5110300000:01:008:0101 та внесено до Державного земельного кадастру, у зв`язку із чим остання є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Зважаючи на те, що Мале колективне підприємство Медаппарат є власником цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 683111051103), загальною площею 306,3 кв.м, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, Одеської області по вул. Захисників Миколаєва, 59к (колишня вул. Маяковського), відповідно зазначена обставина свідчить про безпосереднє використання відповідачем земельної ділянки під вказаним майновим комплексом та ділянкою, яка необхідна для обслуговування відповідного нерухомого майна.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що Мале колективне підприємство Медаппарат у вказаний позивачем період з 01.12.2022 по 29.02.2024 використовувало земельну ділянку із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101 без укладення договору оренди землі, та не сплачувало орендну плату у встановленому законодавчими актами розмірі.

В свою чергу Мале колективне підприємство Медаппарат (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшило свої доходи, а Білгород-Дністровська міська рада (потерпілий) втратила належне їй майно (кошти від орендної плати).

При цьому господарський суд зауважує, що рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 року по справі № 916/3660/22 (суддя Петренко Н.Д.), яке набрало законної сили 18.04.2023 року, позовні вимоги Білгород-Дністровської міської ради задоволено у повному обсязі; стягнуто з Малого колективного підприємства Медаппарат на користь позивача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:01:008:0101, площею 0,4468 га, без правовстановлюючих документів за період 2021-2022 роки у розмірі 87346,72 грн. та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини щодо порушення відповідачем законодавства, що визначає умови набуття земельної ділянки в оренду, а також безпідставне збереження МКП Медаппарат за попередні періоди коштів у вигляді орендної плати за землю за користування спірною земельною ділянкою із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, встановлені судовим рішенням від 27.03.2023р. у справі № 9162660/23, не підлягають доведенню у даній справі.

Враховуючи те, що відповідачем по теперішній час не оформлено у визначеному законодавством порядку право оренди на земельну ділянку комунальної власності із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101, загальною площею 0,4468 га по вул. Маяковського, 59-к (теперішня назва Захисників Миколаєва) у м. Білгород-Дністровський, суд вважає, що міськрадою правомірно здійснено розрахунок вартості безпідставно збережених коштів за період з 01.12.2022 по 29.02.2024 року у розмірі 68645,07 грн. за використання такої земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Наразі господарський суд зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.08.2022 р. № 20322 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 5110300000:01:008:0101 у 2022 році складає 1594718,56 грн. Також із витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.01.2023 № НВ-9902186232023 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 5110300000:01:008:0101 складає 1833917,33 грн. у 2023 році. При цьому із витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.01.2023 № НВ-9934109032024 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером № 5110300000:01:008:0101 у 2024 році складає 1928150,23 грн.

Господарський суд зазначає, що визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідає вимогам чинного законодавства, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з вищевказаних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером № 5110300000:01:008:0101.

Так, рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 473-V від 17.04.2008 Про визначення та встановлення орендної плати за землю в місті Білгород-Дністровському затверджено Додаток № 1 Коефієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) в новій редакції, відповідно до якого коефіцієнт за користування земель для виробничої діяльності складає 3%.

За розрахунком позивача, за період з 01.12.2022 року по 29.02.2024 року відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною ділянкою із кадастровим номером 5110300000:01:008:0101 у розмірі 68645,07 грн. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів в сумі 68645,07 грн., судом наразі встановлено, що вказаний розрахунок є вірним і обґрунтованим. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5110300000:01:008:0101) площею 0,4468 га без правовстановлюючих документів за період з 01.12.2022 по 29.02.2024 року у розмірі 68645,07 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Білгород-Дністровської міської ради відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Білгород-Дністровської міської ради до Малого колективного підприємства Медаппарат про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 68645,07 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з Малого колективного підприємства Медаппарат (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 59; код ЄДРПОУ 24538974) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56; код ЄДРПОУ 26275763; реквізити для сплати: отримувач ГУК в Од.обл./м. Б-Дністр./24060300, код 37607526, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 24060300, р/р UA778999980314000544000015740) 68645/шістдесят вісім тисяч шістсот сорок п`ять/грн. 07 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5110300000:01:008:0101) площею 0,4468 га без правовстановлюючих документів.

3. СТЯГНУТИ з Малого колективного підприємства Медаппарат (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, буд. 59; код ЄДРПОУ 24538974) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, буд. 56; код ЄДРПОУ 26275763; реквізити для сплати: отримувач виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради, р/р UA958201720344200042000026287; код 04056799, МФО 820172, банк: ГУДКСУ в Одеській області) витрати по сплаті судового збору в сумі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 травня 2024 р.

Суддя В.С. Петров